Справа № 760/7872/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/3940/2025 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
28 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_6 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 04 квітня 2025 року про продовження строку тримання під вартою,
В провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження № 12022100090002139 від 21 вересня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Під час судового засідання прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому він послався на те, що ризики, встановленні під час вирішення питання про обрання обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та які існували під час продовження строку тримання під вартою, не зменшились та існують на даний час, а саме: переховування від суду та незаконного впливу на потерпілу та свідка у даному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, прокурор зазначила, що на даний час триває судове слідство, зокрема, стадія дослідження доказів сторони обвинувачення та допиту свідків сторони захисту, тому обвинувачена ОСОБА_6 перебуваючи на більш м'якому запобіжному заходу може переховуватися від суду та вчиняти інші дії, направлені на затягування розгляду справи, або незаконного впливу на свідків.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 04 квітня 2025 року вищевказане клопотання задоволено та продовжено строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_6 строком на 60 днів, тобто до 02 червня 2025 року включно.
Суд, обґрунтовуючи доцільність перебування обвинуваченої ОСОБА_6 під вартою, визнав доведеним, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати. Суд дійшов висновку про те, що на даній стадії відсутні обґрунтовані підстави для зміни обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжного заходу із тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, оскільки ще триває стадія дослідження доказів та судом ще не допитано саму обвинувачену, тому ОСОБА_6 , перебуваючи на свободі може ухилятися від явки до суду та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину.
В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду без наведення мотивів.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Про розгляд апеляційної скарги прокурор, захисник та обвинувачений повідомлені, клопотання про розгляд апеляційної скарги за їх участю до суду не надходило.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За змістом ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе та виправдане.
Суд першої інстанції, розглядаючи питання доцільності перебування обвинуваченої ОСОБА_6 під вартою, фактично дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку її тримання під вартою у зв'язку з продовженням існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , оскільки продовжують існувати обставини, які виправдовують подальше обмеження права останньої перебувати на волі.
Як випливає із змісту судового рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд врахував обставини, передбачені ст.178 КПК України.
Суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
За таких обставин, колегія суддів, приймаючи до уваги також дані про обвинуваченого у сукупності з іншими наведеними вище даними, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано продовжив раніше обраний щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть на даному етапі розгляду кримінального провадження забезпечити виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України.
Рішення суду першої інстанції не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Апеляційна скарга не містить будь-яких доводів, якими ставилось під сумнів правильність висновків суду першої інстанції.
Порушень норм кримінального процесуального законодавства та міжнародного законодавства, які б могли слугувати безумовними підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин ухвала є законною.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 04 квітня 2025 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 - без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Суддя: Суддя: