Справа № 754/15992/24
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/9806/2025
28 квітня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Слюсар Т.А.,
суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,
розглянувши у порядку апеляційного провадження апеляційну скаргу адвоката Фогеля Володимира Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 18 лютого 2025 року про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19 лютого 2025 року у складі судді Зотько Т.А.,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітнього сина,-
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 18 лютого 2025 року представнику відповідача відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 19 лютого 2025 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Постановлено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі - 3 000 грн, щомісячно, починаючи з 13 листопада 2024 року, але не більш ніж до закінчення сином навчання або досягнення ним двадцяти трьох років. У задоволенні інших вимог ОСОБА_2 - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 грн 20 коп. Допущено негайне виконання рішення суду у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць. Повний текст рішення складено 24 лютого 2025 року.
Непогодившись з указаною ухвалою та рішенням, 26 березня 2025 року адвокат Фогель В.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 18 лютого 2025 року про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19 лютого 2025 року.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши апеляційну скаргу та матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що подана апеляційна скарга відповідача в частині апеляційного оскарження ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 18 лютого 2025 року про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін підлягає поверненню скаржнику з наступних підстав.
Відповідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено і в ст. 129 Конституції України.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційну скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Перелік ухвал, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, встановлений ч. 1 ст. 353 ЦПК України та до цього переліку не включено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Особи мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених ст. 353 ЦПК України, а заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (ч. 2 ст. 353 ЦПК України).
Разом з тим, відповідач просить скасувати оскаржувану ухвалу суду, а не наводить заперечення щодо неї, як це передбачено ч. 2 ст. 353 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Отже, апеляційна скарга адвоката Фогеля В.В. в інтересах ОСОБА_1 в частині апеляційного оскарження ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 18 лютого 2025 року про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, не може бути прийнята до розгляду судом апеляційної інстанції та підлягає поверненню.
Керуючись ст. 357 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Фогеля Володимира Володимировича в інтересах ОСОБА_1 в частині апеляційного оскарження ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 18 лютого 2025 року про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітнього сина - вважати неподаною та повернути скаржнику.
Ухвала суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту складання повного судового рішення.
Суддя-доповідач:
Судді: