Головуючий у суді першої інстанції:Лялик Р.М.
справа № 356/850/24
провадження №33/824/1145/2025
3 квітня 2025 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Шкоріна О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 4 ст. 121 КУпАП,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Березанського міського суду Київської області від 16 грудня 2024 року,-
Постановою Березанського міського суду Київської області від 16 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятидесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) місяці, зі стягненням судового збору на користь держави.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, просив скасувати постанову суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд. Скаржник не був повідомлений про дату та час розгляду справи, оскільки не отримав повістку про виклик до Березанського міського суду Київської області, розгляд справи відбувся без присутності скаржника, що унеможливило користування правами, передбаченими ст.268 КУпАП. Вважає оскаржувану постанову незаконною, нічим не обґрунтованою. Зокрема, зазначає про те, що в матеріалах справи відсутній відеозапис зупинки транспортного засобу, процесу фіксації та вимірювання відстані між отвором і крайнім габаритом транспортного засобу.
Окрім того, ОСОБА_1 разом з апеляційною скаргою просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Березанського міського суду Київської області від 16 грудня 2024 року.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку ОСОБА_1 зазначає, що копію оскаржуваної постанови ним отримано 25 грудня 2024 року. Апеляційна скарга до суду направлена 31 грудня 2024 року.
З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Березанського міського суду Київської області від 16 грудня2024 року, як такий, що пропущений з поважних причин.
В додатково наданих письмових поясненнях захисник ОСОБА_1 адвокат Шмагаревська Г.О. зазначає про те, що викладена в протоколі суть адміністративного правопорушення не містить посилань на конкретні частини статті 121 КУпАП, кожна з яких кваліфікує окреме адміністративне правопорушення і обґрунтовує кваліфікацію правопорушення за ч.4 ст.121 КУпАП. Крім того, захисник звертає увагу суду апеляційної інстанції, що в суті правопорушення (описі установлених обставин) протоколу зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, який переобладнано з порушенням вимог ДСТУ:3649-2010. Водночас в ДСТУ 3649:2010 визначено різноманітні вимоги щодо безпечності технічного стану колісного транспортного засобу, проте в протоколі не зазначено, які конкретно вимоги ДСТУ порушені, в тому числі, вимоги до зовнішніх світлових приладів. Конструкція транспортного засобу Mersedes Benz не порушувалася, місце для додаткових протитуманних фар передбачене конструкцією транспортного засобу, а відтак, встановлення таких додаткових протитуманних фак не вважається внесення механічних змін до транспортного засобу. Захисник вважає, що матеріали справи не містять достатніх та беззаперечних доказів, сукупність яких вказувала б на невідповідність обладнання транспортного засобу вимогам і стандартам.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що наявні підстави для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Незважаючи на встановлені та наведені в оскаржуваній постанові обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, суд апеляційної інстанції не може визнати оскаржуване судове рішення законним та обґрунтованим з огляду на таке.
Відповідно до диспозиції ч. 4 ст. 121 КУпАП особу можливо притягнути до адміністративної відповідальності за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Приписами ст. 252 КУпАП встановлено, що оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд першої інстанції не дотримався вищевказаних вимог закону.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до приписів ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання, передбачені вказаною статтею, у тому числі і питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 12.11.2024, о 05 год.55 хв. 12.11.2024 на автодорозі «Київ-Харків», 77 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mersedes Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , який переобладнано з порушенням вимог ДСТУ: 3649-2010, а саме було встановлено додаткові протитуманні фари на відстані 700 мм від крайнього габариту транспортного засобу, за шириною при дозволених не більше 400 мм. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п.31.3.а ПДР - експлуатація транспортних засобів у разі їх виготовлення/переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і норм, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.4 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до диспозиції частин 1-3 ст.121 КУпАП передбачена відповідальність: - за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів (ч.1 ст.121 КУпАП); - за керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації (ч.2 ст.121 КУпАП); за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов ( ч.3 ст.121 КУпАП).
Частиною 4 ст.121 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами 1-3 цієї статті,
Слід заначити, що викладена в протоколі суть адміністративного правопорушення не містить посилань на конкретні частини статті 121 КУпАП, кожна з яких кваліфікує окреме адміністративне правопорушення і обґрунтовує кваліфікацію правопорушення за ч.4 ст.121 КУпАП.
Стаття 121 КУпАП, зокрема, її перша частина, є бланкетною нормою, тобто такою, що не називаючи конкретних ознак правопорушення або називаючи лише їх частину, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів, які не є законами про адміністративну відповідальність, а тому у протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначена відповідна стаття певного нормативного акту (частина, пункт) та має бути викладено її/їх зміст.
Відтак при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, особа, яка складає протокол повинна викласти суть правопорушення з посиланням на конкретний пункт (пункти) Правил дорожнього руху, який вважається порушенням.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог п.31.3.а ПДР, відповідно до якого забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативі, що стосується безпеки дорожнього руху.
При цьому, в суті правопорушення (описі установлених обставин) зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, який переобладнано з порушенням вимог ДСТУ:3649-2010, а саме було встановлено додаткові протитуманні фари на відстані 700 мм від крайнього габариту транспортного засобу, за шириною при дозволених не більше 400 мм.
В той же час заборона експлуатації транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу встановлена в п.31.4.3.а. ПДР.
Також в п.31.4.3 ПДР зазначено, що мотоцикли (мопеди) можуть бути додатково обладнані однією протитуманною фарою, інші механічні транспортні засоби - двома. Протитуманні фари повинні розміщуватися на висоті не менше 250 мм від поверхні дороги. Протитуманні фари повинні розміщуватися на висоті не менше 250 мм від поверхні дороги (але не вище фар ближнього світла) симетрично до поздовжної осі транспортного засобу і не далі 400 мм від зовнішнього габариту за шириною.
Пункт 31.4.3 ПДР містить ряд підпунктів, кожен з яких утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, зокрема, експлуатація транспортних засобів за наявності невідповідності кількості, типу та розміщення зовнішніх світлових приладів конструкції транспортного засобу.
Протокол про адміністративне правопорушення не містить посилання на порушення ОСОБА_1 п.31.43 ПДР, яким визначено норми розміщення додаткових протитуманних фар (їх кількість та висоту розміщення).
Крім того, в суті правопорушення (описі установлених обставин) протоколу зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, який переобладнано з порушенням вимог ДСТУ: 3649-2010. Водночас, в ДСТУ:3649-2010 визначено різноманітні вимоги щодо безпечності технічного стану колісного транспортного засобу, проте, в протоколі не зазначено, які конкретно вимоги ДСТУ порушені, в тому числі, вимоги до зовнішніх світлових приладів.
Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Склад правопорушення має бути чітко визначеним у відповідності до диспозиції кожної окремої норми, становить сукупність головних, визначальних ознак, які виділені законодавцем як типові, необхідні і, водночас, достатні для притягнення особи до юридичної, зокрема, адміністративної відповідальності. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, у справах «Лучанінова проти України (рішення від 9 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v, Russia», заява № 36673/04).
При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати/збирати докази на підтвердження винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, окремо слід зазначати, що ОСОБА_1 в апеляційній скарзі посилався на те, що конструкція транспортного засобу «Mersedes Benz», д.н.з. НОМЕР_1 не порушувалася, місце для додаткових протитуманних фар передбачене конструкцією транспортного засобу, а відтак встановлення таких додаткових протитуманних фар не вважається внесення механічних змін до транспортного засобу.
Обґрунтовуючи своє рішення про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.121 КУпАП, суд першої інстанції, послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 171671 від 12.11.2024 року (а.с. 2); довідку про наявність повторності вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного правопорушення від 12.11.2024 року (а.с. 4); довідку про отримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія на право керування транспортними засобами від 12.11.2024 року (а.с. 5); постанову про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 121 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 08.04.2024 року (а.с.6).
Натомість, як встановлено апеляційним судом, в матеріалах справи, будь-які інші належні та допустимі докази, крім адміністративного протоколу, які б підтверджували не дотримання водієм вимог п. 31.3 а ПДР України, в матеріалах справи взагалі відсутні.
У відповідності до п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Між тим, згідно ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 121 КУпАП не доведена належними та допустимими доказами, які б поза розумним сумнівом, доводили його вину, а сам по собі протокол, на думку суду, не є достатнім доказом вчинення правопорушення.
За таких обставин постанова Березанського міського суду Київської області від 16 грудня 2024 року підлягає скасування, а провадження у справі закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Березанського міського суду Київської області від 16 грудня 2024 року задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Березанського міського суду Київської області від 16 грудня 2024 року.
Постанову судді Березанського міського суду Київської області від 16 грудня 2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 цього Кодексу КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: О.І. Шкоріна