Провадження № 11-кп/803/1715/25 Справа № 201/12873/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
24 квітня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2025 року у кримінальному провадженні № 12023041650001304 від 24 серпня 2023 року про продовження строку тримання під вартою стосовно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України (далі - КК),
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції та короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2025 року задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме до 02 червня 2025 року включно без визначення застави.
З урахуванням сукупності встановлених обставин, наявності обвинувачення у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК, тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, продовження існування ризику у вигляді можливого переховування від суду, суд дійшов висновку, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не здатен запобігти існуючому ризику та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
За змістом апеляційної скарги, обвинувачений не погоджується з рішенням суду щодо продовження йому строку тримання під вартою, просить змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання, оскільки знаходиться під вартою двадцять місяців, судовий розгляд триває, доказів зі сторони обвинувачення не має. Зобов'язується зареєструвати місце проживання за першою вимогою.
Позиції учасників судового провадження.
Учасники судового розгляду про час та дату апеляційного провадження повідомлені належним чином, клопотань про особисту участь до суду не надходили, у зв'язку з чим та на підставі ч. 4 ст. 422-1 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) апеляційний суд здійснює розгляд без її участі.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 331 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
За вимогами ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать зокрема про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог частин 3, 4 ст. 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно зі ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали провадження, перевіривши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги обвинуваченого, апеляційний суд дійшов про часткову їх обґрунтованість з огляду на таке.
З матеріалів справи слідує, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 25 серпня 2023 року стосовно ОСОБА_6 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, який в подальшому неодноразово продовжувався судом першої інстанції.
В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 серпня 2023 року є вищевказане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 121 КК, яке перебуває на стадії судового розгляду.
Прокурором в судовому засіданні суду першої інстанції заявлено клопотання про продовження строку дії тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 з підстав продовження існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК.
З огляду на стадію кримінального провадження, яке наразі перебуває вже на стадії судового розгляду і ОСОБА_6 вже пред'явлено обвинувачення, яке підлягає доведенню прокурором в суді за стандартом «поза розумним сумнівом», апеляційний суд не входить в перевірку питання «обґрунтованості підозри».
В даному випадку для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку статей 199, 331 КПК, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.
Перевіривши матеріали провадження та клопотання прокурора, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність стороною обвинувачення ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме, що ОСОБА_6 , перебуваючи без жодного запобіжного заходу та усвідомлюючи суворість можливого покарання, може переховуватись від суду.
За змістом ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальних правопорушень, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, у тому числі наявність у нього родини й утриманців, наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, тощо.
Суд апеляційної інстанції, як і суд першої інстанції, враховує особу обвинуваченого, який не має міцних соціальних зв'язків, не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, раніше не судимий, не має постійного місця проживання у м. Дніпро, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК, яке відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, що може свідчити про можливість ухилення обвинуваченого від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Також тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 та суворість можливого покарання, яке може бути йому призначено у випадку визнання його винуватим, як за національним законодавством, так і за судовою практикою Європейського суду з прав людини, визнаються вагомими факторами при оцінці ризику, що підозрювана особа може переховуватись від органу досудового розслідування.
Ризик переховування від суду об'єктивно збільшується з урахуванням ведення в Україні воєнного стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Вищевикладені обставини, враховані апеляційним судом в контексті наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК та ймовірності їх настання, за умови застосування іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Враховуючи характер пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення, відомості про його особу, продовження військового стану, а також наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, який не зменшився, та те, що судовий розгляд триває, усі докази кримінального провадження не дослідженні, тому апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції про продовження строку дії тримання під вартою є законним та доцільним у даному кримінальному провадженні для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та забезпечення належного судового розгляду в розумний строк.
Заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться і запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ст. 131 КПК).
Водночас, переглядаючи матеріали контрольного провадження, суд апеляційної інстанції також враховує строк судового розгляду та загальний строк перебування обвинуваченого під вартою, який становить понад півтора роки.
З огляду на обставини вчинення інкримінованого обвинуваченому злочину, його особу та тривалість перебування його під вартою, апеляційний суд вважає за необхідне визначити йому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 4, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави визначається, зокрема щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, на переконання апеляційного суду, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, його майнового стану, а також існування встановленого ризику, застава у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб буде відповідати критеріям справедливості та співмірності (пропорційності), забезпечить досягнення її мети, адже розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Крім того, за вимогами ч. 1 ст. 197 КПК строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга обвинуваченого підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню на підставі п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК.
Керуючись статтями 199, 331, 405, 407, 419, 422-1 КПК, апеляційний суд
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2025 року про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України скасувати.
Постановити нову, якою клопотання прокурора ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 01 червня 2025 року включно.
Визначити, що у разі внесення підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою застави у розмірі 50 (шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень 00 копійок, обвинувачений ОСОБА_6 підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого з-під варти, покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою на визначений час до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання;
- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин або не повідомлення про причини своєї неявки, або порушення обов'язків, покладених на у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
Строк дії обов'язків встановити до 01 червня 2025 року включно.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4