Провадження № 11-сс/803/570/25 Справа № 175/1753/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
22 квітня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
за участю:
адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2025 про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб ВП № 2 Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, -
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2025 року у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовлено.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що заява адвоката ОСОБА_6 не містить об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, а лише висловлена її незгода з діями працівників РТЦК та СП та прийнятим рішенням щодо призову ОСОБА_7 на військову службу під час мобілізації, а тому підстави для задоволення скарги в частині внесення відомостей до ЄРДР відсутні.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді від 24 лютого 2025 року та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати уповноважену особу ВП № 2 Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровської області, внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за поданою нею заявою.
В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що відповідно ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор має внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Акцентує увагу, що саме в межах кримінального провадження ОСОБА_7 мав потребувати правничої допомоги, втім не зміг скористатися допомогою адвоката.
Зазначає, що кримінальне правопорушення вчинено по відношенню, в першу чергу, до адвоката ОСОБА_6 , оскільки саме її не пропустили до клієнта та були створені перешкоди для професійної діяльності адвоката, який згідно із п. 2 ч. 2 ст. 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" має право представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Зазначає, що слідчий суддя не може визначити, чи потребував ОСОБА_7 правничої допомоги або ні, а Наказ Генерального штабу Збройних Сил України № 330 ДСК від 04.10.2018 року «Про затвердження порядку організації пропускного режиму на території органів військового управління, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій ЗСУ» не може суперечити Конституції України та ЗУ «Про адвокатську діяльність», а також міжнародним стандартам, які визначені ООН в Основних принципах про роль юристів.
Заслухавши суддю-доповідача; адвоката ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу; перевіривши надані матеріали та апеляційні доводи, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Перевіривши ухвалу слідчого судді та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що слідчий суддя належним чином дотримався вимог процесуального закону, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про необгрунтованість оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження, з огляду на таке.
Так, згідно із ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до висновку, викладеного у Постанові Великої палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Порядок внесення відомостей до ЄРДР врегульований «Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженим Наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298.
Згідно із п. 1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають тільки ті заяви чи повідомлення, які містять в собі достатні відомості про кримінальне правопорушення, що підтверджують реальність події, яка відбулася, а право внесення відомостей про кримінальне правопорушення, про яке повідомляється заявником, належить виключно реєстраторам Єдиного реєстру досудових розслідувань, які самостійно визначають обсяг і зміст відомостей, здійснюють вибір кваліфікуючих ознак та даних, які необхідно внести відповідно до вимог Реєстру на підставі заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, а також його фабулу та правову кваліфікацію.
Зважаючи на викладене, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про безумовну необхідність внесення до ЄРДР відомостей про вчинене кримінальне правопорушення за її повідомленням від 30.12.2024 року.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні скарги, слідчий суддя обґрунтовано послався на те, що заява ОСОБА_6 не містить об'єктивних даних, які свідчать про ознаки злочину, лише висловлена її незгода з діями працівників РТЦК та СП і прийнятим рішенням щодо призову ОСОБА_7 на військову службу під час мобілізації.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками слідчого судді, оскільки зі змісту заяви скаржника дійсно не вбачається достатніх та об'єктивних даних, які вказують на ознаки кримінального правопорушення.
Як вбачається з фактичних обставин справи, 30 грудня 2024 року члени сім'ї ОСОБА_7 повідомили адвоката ОСОБА_6 про те, що останнього було затримано та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою проведення медичного огляду військовозобов'язаних, військовослужбовців, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби.
З'явившись близько 22:00 годин того ж дня до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 повідомила чергового, який їй не представився, про своє бажання мати побачення їз ОСОБА_7 , на що останній їй повідомив, що ОСОБА_7 вже є військовослужбовцем та допомоги адвоката не потребує.
Вбачаючи у цьому вчинення перешкод у здійсненні правомірної діяльності адвоката, ОСОБА_6 звернулася на лінію 102, втім на місце слідчо-оперативна група не прибула, але пізніше їй зателефонував співробітник ВП № 2 Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровської області та запропонував з'явитися і написати з цього приводу письмові пояснення. Такі пояснення ОСОБА_6 написала, інші дії вжиті не були, до ОСОБА_7 її допущено не було.
03.02.2025 року ОСОБА_6 отримала повідомлення за підписом начальника ОСОБА_8 про те, що за наслідками розгляду її заяви від 30.12.2024 року (ЄО № 19541) підстав для внесення відомостей до ЄРДР встановлено не було.
Аналізуючи наведені обставини, колегія суддів зважає на те, що ОСОБА_7 було призвано на військову службу під час мобілізації, що не є позбавленням його права на свободу та особисту недоторканість. Відтак завідомо для захисника останній не був затриманий правоохоронними органами та його не було піддано кримінальному переслідуванню, а отже ОСОБА_6 не була його захисником у розумінні КПК України та на їх відносини не поширювалися гарантії права на захист, передбачені кримінальним процесуальним законодавством.
Фактично з обставин справи вбачається, що ОСОБА_6 на той час мала статус адвоката, залученого родиною клієнта для надання останньому загальноправової допомоги, а отже її спілкування з ОСОБА_7 підлягало організації у загальному порядку, з урахуванням зокрема режиму роботи установи, в якій останній перебував, ступеню його зайнятості у заходах, пов'язаних призовом на військову службу під час мобілізації, а також наявності у самого ОСОБА_7 бажання отримати правову допомогу, щодо якого на час апеляційного розгляду не надано будь-якого підтвердження.
Колегія суддів акцентує увагу на тому, що положення п. 2 ч. 2 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», які апелянт вважає порушеними у даному випадку, передбачають право адвоката представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Натомість зазначена норма закону не передбачає права адвоката входити у будь-який час на свій розсуд, а тим більше у пізній вечірній час за межами звичайного робочого часу, в умовах воєнного стану, до військової установи, в якій запроваджено пропускний режим. Також із неї не випливає обов'язок посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 невідкладно, у будь-який час, забезпечити адвокату можливість спілкування з будь-якою особою, на яку останній вказує як на свого клієнта.
Погоджуючись із висновками слідчого судді, суд апеляційної інстанції не вбачає у повідомленні апелянта від 30.12.2024 року достатніх відомостей, що могли свідчити про вчинення кримінального правопорушення, які підлягали б внесенню до ЄРДР.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дотримався вимог кримінального процесуального закону під час ухвалення судового рішення, яке є достатньо мотивованим і відповідає положенням ст. 26, 214, 370 КПК, у зв'язку з чим ухвала слідчого судді має бути залишена без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 376 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2025 про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб ВП № 2 Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4