Провадження № 33/803/994/25 Справа № 195/1369/24 Суддя у 1-й інстанції - Колодіна Л. В. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.
07 квітня 2025 року м. Дніпро
Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу адвоката Папуга О.В., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2025 року в справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, не працюючу, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
за участю:
адвоката - Папуги О.В.,
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 коп.
Судом першої інстанції встановлено, що 04 серпня 2024 року о 16 годині 20 хвилин громадянка ОСОБА_1 керувала транспортним засобом - автомобілем Chery Tіggо, д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Перемоги в с.Сергіївка, Нікопольського району, Дніпропетровської області, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння - тест № 1064 від 04.08.2024 року, прилад ALCOTEST 6810 ARBH 0598, з показниками 2, 45 проміле, чим порушила п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, за що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою адвокат Папуга О.В., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.
Разом з апеляційною скаргою, адвокат подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Вказує, що розглянув справу у відсутність ОСОБА_1 та його представника. Про наявність постанови щодо ОСОБА_1 , остання дізналась лише 28 лютого 2025 року. Просив визнати причини пропуску строку поважними.
Вважає, що судове рішення винесене з порушенням норм процесуального права, що потягло за собою однобічне та неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи. На думку апелянта, постанова суду є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Зазначає, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом 04 серпня 2024 року.
Вказує, що відеозапис не містить зафіксованих ознак алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , які зазначені в рапорті. Крім того, поліцейський під час фіксації спілкування з ОСОБА_1 знаходився на значній відстані від останньої, з якої об'єктивно неможливо визначити ознаки сп'яніння, які зазначені у рапорті. На відеозаписі відсутня процедура освідування ОСОБА_1 .
Свідки під час освідування ОСОБА_1 не були присутні.
Будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про причини неявки суду не повідомила.
Відповідно до довідки про доставку повідомлення остання була повідомлена про час та місце розгляду справи на 07 квітня 2025 року, завчасно.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадів, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
З урахуванням того, що ОСОБА_1 належним чином та завчасно повідомлена про дату та час розгляду справи, про що свідчать довідки про доставку смс-повідомлення, у судове засідання не з'явилась, її інтереси представляє професійний адвокат, а тому з метою своєчасного та належного розгляду справи у розумні строки, у відповідності до ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважаю за можливе розглянути подану апеляційну скаргу без її участі.
Адвокат Папуга О.В. підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на їх задоволенні, не заперечував проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .
Суд апеляційної інстанції, вислухавши пояснення адвоката Папуга О.В., вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.
Вирішуючи клопотання апелянта про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вважає за необхідне його задовольнити, оскільки доводи останнього про те, що розгляд справи відбувся у відсутність ОСОБА_1 , та копія постанови судом першої інстанції на її адресу не була направлена. Про наявність відносно ОСОБА_1 , остання дізналась лише 28 лютого 2025 року. Вказане підтверджується матеріалами справи, а отже є підстави для висновку, що строк апеляційного оскарження пропущений з поважних причин.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.
Як вбачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст. 280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, зокрема на: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №754725 від 04.08.2024 року; корінець тестування на алкоголь за допомогою Drager ALCOTEST 6810 прилад №ARBH-0598, тест №1064, проведеного 04.08.2024 року о 17.05 годині, з результатом тесту 2,45 ‰; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використання спеціальних технічних засобів від 04.08.2024 року; рапорт інспектора СРПП відділення поліції № 3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Андрія Шевченка від 04.08.2024 року; пояснення громадянки ОСОБА_1 від 04.08.2024 року; довідку поліцейського СРПП ВП № 3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ст. лейтенанта поліції Владислава Стець від 13.09.2024 року про відсутність даних про притягнення громадянина ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП протягом року; довідку поліцейського СРПП ВП № 3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ст. лейтенанта поліції Владислава Стець від 04.08.2024 року про отримання громадянкою ОСОБА_1 посвідчення водія; DVD-R диск.
Вказані докази були перевірені та досліджені під час апеляційного перегляду справи.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №754725 від 04.08.2024 року, складеного у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, 04.08.2024 року о 16 годині 20 хвилин громадянка ОСОБА_1 керувала транспортним засобом - автомобілем Chery Tіggо, д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Перемоги в с.Сергіївка, Нікопольського району, Дніпропетровської області, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння - тест № 1064 від 04.08.2024 року, прилад ALCOTEST 6810 ARBH 0598, з показниками 2,45 проміле, чим порушила п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, за що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність. Відбувалась фіксація на нагрудні реєстратори 798532.
У графі “До протоколу додаються» зазначено рапорт, пояснення водія, акт огляду, тест №1064, довідки, відеозапис та інші матеріали.
Вказано, що вилучено посвідчення водія НОМЕР_2 від 22.05.2001р, видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом НОМЕР_3 .
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомлено місце та час розгляду справи, про що мається відповідний підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до рапорту інспектора СРПП ВП № 3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Андрія Шевченка від 04.08.2024 року, він 04.08.2024 року разім із інспектором СРПП ВП № 3 Нікопольського РУП ст.лейтенантом поліції Стець В.В. заступив у наряд ГРПП для забезпечення безпеки дорожнього руху та наданню допомоги його учасникам. Приблизно о 16:20 в с.Сергіївка по вул.Перемоги, буд.112, сталося ДТП за участю автомобіля Chery Tіggо, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та вантажим автомобілем DAF FT95 ХF 430 д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В ході спілкування з громадянкою ОСОБА_1 було чутно запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та очей. Останній було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою алкотестеру Драгер 0598 на місці. Тест № 1064, результат 2,45 проміле. Відносно водія ОСОБА_1 складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до пояснень громадянки ОСОБА_1 , вона дійсно 04.08.2024 року о 16 год 20 хв керувала автомобілем Chery Tіggо в с.Сергіївка.
Відповідно до інформації начальника ВП № 3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області підполковник поліції О.Маркова, в провадженні СВ ВП № 3 Нікопольського РУП ГУНП знаходиться кримінальне провадження № 12024041590000158 від 04.08.2024 року за ознаками правової кваліфікації ст.286-1 ч.1 КК України за фактом зіткнення транспортних засобів під керуванням ОСОБА_1 , що мало місце 04.08.2024 року в районі перехрестя автошляху Р-73 та вул.Молодіжна в с.Сергіївка Нікопольського району Дніпропетровської області. По кримінальному провадженню на даний час ведеться досудове розслідування та до Дніпропетровського НДЄКЦ призначено судову автотехнічну експертизу, яка разом із матеріалами кримінального провадження перебуває на виконанні.
Відповідно до супровідного листу 27 грудня 2024 року на адресу Томаківського районного суду Дніпропетровської області надійшла копія постанови про закриття кримінального провадження № 12024041590000158 від 04.08.2024 року за ознаками правової кваліфікації ст.286-1 ч.1 КК України за фактом зіткнення транспортних засобів під керуванням ОСОБА_1 , що мало місце 04.08.2024 року в районі перехрестя автошляху Р-73 та вул.Молодіжна в с.Сергіївка Нікопольського району Дніпропетровської області.
Відповідно до копії постанови заступника начальника СВ ВП № 3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Оковитого В.В. від 25.12.2024 року кримінальне провадження № 12024041590000158 - закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.286-1 ч.1 КК України, т.я. потерпілому спричинено легкі тілесні ушкодження.
Так, ч.1 ст.286-1 КК України передбачено відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження. Оскільки потерпілому причинені легкі тілесні ушкодження, відповідальність за нормами КК України виключається.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Судом апеляційної інстанції було відтворено відеозапис з нагрудних боді-камер працівників патрульної поліції, які на одному DVD-R диску долученого до матеріалів справи.
Під час апеляційного розгляду було переглянуто відеозапис з нагрудних відеореєстраторів працівників патрульної поліції, з якого вбачається що біля пошкодженого автомобіля червоного кольору знаходиться жінка, яка пояснює працівнику поліції, що саме вона є водієм цього транспортного засобу. Добровільно пройшла огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та не оспорювала результати проведеного огляду.
Відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на неї, як на особу, яка добровільно надає свою згоду пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу, а також погодилась з результатами огляду на стан сп'яніння.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах провадження, апеляційний суд вважає, що вони у сукупності відображають усі обставини, які мають значення для повного та об'єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення та підтверджують факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом та не свідчать про помилковість висновків суду першої інстанції.
Допитаний в якості свідка інспектор СРПП ВП №3Нікопольського РУП Стець В.В., пояснив суду, що 04 серпня 2024 року разом із інспектором СРПП ВП №3 Нікопольського РУП ОСОБА_4 заступив у наряд ГРПП для забезпечення безпеки дорожнього руху та наданню допомоги його учасникам. 04.08.2024 о 16-20 вони прибули на місце ДТП між автомобілями Chery Tіggо, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та вантажим автомобілем DAF FT95 ХF 430 д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 . Зазначив, що всі документи, а саме протокол про адміністративне правопорушення, рапорт складав його напарник ОСОБА_4 .
Допитаний в якості свідка інспектор СРПП ВП №3Нікопольського РУП Шевченко А.В., пояснив суду, що 04 серпня 2024 року разом із інспектором СРПП ВП №3 Нікопольського РУП ОСОБА_5 заступив у наряд ГРПП для забезпечення безпеки дорожнього руху та наданню допомоги його учасникам. 04.08.2024 о 16-20 вони прибули на місце ДТП між автомобілями Chery Tіggо, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та вантажним автомобілем DAF FT95 ХF 430 д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 . Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 , в останньої було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та очей. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою технічного приладу Драгер, на що остання погодилась. Результат огляду - 2,45 проміле. Все зафіксовано на бодікамеру. Зазначив, що на службовому автомобілі також встановлено камеру, яка фіксувала всі події.
Також пояснив, що ОСОБА_1 пройшла огляд на місці, з 5-7 спроби, їй було запропоновано також пройти огляду у лікарні, однак вона відмовилась, було складено протокол про адміністративне правопорушення та з порушенням ОСОБА_1 була згодна.
За нормативним визначенням ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.п.1,2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
На переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 .
Доводи сторони захисту про те, що на відеозаписі не зафіксовано моменту проходження ОСОБА_1 огляду на місці, а також про неможливість об'єктивного визначення стану сп'яніння працівником поліції є необґрунтованими.
Ці твердження спростовуються матеріалами відеофіксації та показами свідка ОСОБА_4 , який, будучи допитаним в апеляційному суді, пояснив, що прибув на місце ДТП у складі екіпажу, особисто виявив ознаки сп'яніння у ОСОБА_1 під час розмови та провів огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці.
Факт керування транспортним засобом у викладених у протоколі обставинах підтверджується поясненнями самої правопорушниці під час спілкування з інспектором поліції.
Матеріали справи засвідчують, що водій, у якої виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, на пропозицію поліцейського погодилася пройти огляд за допомогою спеціального технічного засобу безпосередньо на місці зупинки. За результатами перевірки було встановлено стан алкогольного сп'яніння, з яким особа погодилася.
Огляд проведено за добровільною згодою, про що складено відповідний акт, а показники приладу роздруковано і долучено до справи.
У зв'язку з тим, що особа не заперечувала результати огляду, поліцейські не мали підстав доставляти її до закладу охорони здоров'я для повторного медичного обстеження.
Отже, суд дійшов висновку, що в цьому випадку дотримано вимог Інструкції, Порядку та ст. 266 КУпАП. Таким чином, особа вважається такою, що пройшла огляд відповідно до встановленого порядку.
Аналіз усіх доказів, досліджених під час розгляду справи та перевірених апеляційною інстанцією, у їх сукупності дає підстави для висновку про доведеність вини у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджено постановою суду першої інстанції. Цим порушено п. 2.9 “а» Правил дорожнього руху України, а отже, вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У свою чергу апелянтом в поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду про наявність належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, з дотриманням вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Клопотання адвоката Папуга Олексія Валерійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2025 року, - задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу адвоката Папуга Олексія Валерійовича, яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: О.Ю. Іванченко