Провадження № 22-ц/803/4467/25 Справа № 203/3910/24 Головуючий у першій інстанції: Єдаменко С. В. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
16 квітня 2025 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,
за участю секретаря Сахарова Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на додаткове рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська у складі судді Єдаменко С.В. від 05 лютого 2025 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
У серпні 2024 року ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 29 березня 2024 року о 15 год. 10 хв. в м. Дніпро на перехресті вул. Ярослава Мудрого та вул. Половицька, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Половицька, при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Ярослава Мудрого, не надала переваги в русі транспортному засобу «Volkswagen Tiguan», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався по головній дорозі, та скоїла з ним зіткнення, в результаті чого відбулась дорожньо-транспортна пригода. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу «Volkswagen Tiguan», д.н.з. НОМЕР_2 , були заподіяні механічні збитки. Згідно постанови Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 23 квітня 2024 року відповідачку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КуПАП. На час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована у ТДВ «СК «Альфа-Гарант». Згідно висновку експерта вартість відновлюваного ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу становить 420646,14 грн. ТДВ «СК «Альфа-Гарант» виплатило страхове відшкодування, згідно із страховим актом №ЦВ/24/2007 в розмірі 160000,00 грн. Однак, сума виплаченого страхового відшкодування є недостатньою для відшкодування матеріальної шкоди. Тому позивач просив стягнути на свою користь з відповідачки різницю між фактичним розміром заподіяної шкоди і страховою виплатою в розмірі 260646,14 грн.
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 260646,14 грн., витрати на проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 8000,00 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2606,47 грн., а разом 271252,61 грн.
Додатковим рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2025 року задоволено заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного додаткового рішення суду.
Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного додаткового рішення, виходячи з наступного.
Встановлено, що 27 січня 2025 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернулась до місцевого суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн (а.с. 127-129).
Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщостосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 статті 270 ЦПК України).
За положеннями частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України)
3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
У відповідності до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Водночас зі змісту частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята, шоста статті 137 ЦПК України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У позовній заяві позивач, з посиланням на частину 8 статті 141 ЦПК України, зробив відповідну заяву про надання ним доказів понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду та просив стягнути з відповідачки понесені судові витрати. Також у позові зазначено, що позивач очікує понести судові витрати на правову допомогу в розмірі 15000,00 грн.
На підтвердження понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено ордер на надання правничої (правової) допомоги від 30.07.2024 в місцевому суді (а.с. 5), копію договору про надання правової допомоги №17/06 від 17.06.2024, укладеного між ОСОБА_3 - ОСОБА_4 (а.с. 130-132), копію додаткової угоди №1 від 17.06.2024 до вказаного договору (порядок оплати наданої правової допомоги) (а.с. 132 зворот), копію акту приймання-передачі наданої правової допомоги №1 до вказаного договору (а.с. 133), копію квитанції №23/01 про оплату наданої правової допомоги на суму 10000,00 грн (а.с. 133 зворот).
Згідно змісту акту приймання-передачі наданої правової допомоги №1 до вказаного договору, адвокаткою Горевою К.С. були надані наступні послуги позивачу: написання та подання до суду позовної заяви - 4000,00 грн, представництво інтересів клієнта у 4-ох судових засіданнях по 1500,00 грн за кожне на загальну суму 6000,00 грн (а.с. 133).
При визначенні розміру судових витрат на правничу правову допомогу, колегія приймає до уваги обсяг робіт, проведений адвокаткою Горевою К.С. у даній справі в суді першої інстанції, що підтверджуються матеріалами справи. А саме, адвокатка Горева К.С. склала, підписала та подала позовну заяву, а також приймала участь в судових засіданнях 12.09.2024, 04.10.2024, 25.11.2024 та 22.01.2025, що підтверджується протоколами відповідних судових засідань.
Отже, матеріалами справи підтверджено надання адвокаткою Горевою К.С. правничої правової допомоги позивачу, що погоджено договором та актом приймання-передачі наданої правової допомоги №1, на загальну суму 10000,00 грн.
Виходячи з викладеного, дослідивши наявні докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, значної ціни позову - 260646,14 грн, виконаної роботи; приймаючи до уваги задоволення позовних вимог у повному обсязі, - колегія дійшла висновку про обґрунтованість стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 понесених останнім витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Розмір вказаних вище витрат на оплату послуг адвоката у даній справі є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на їх виконання, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для позивача, який поніс значні збитки від пошкодження транспортного засобу.
Також суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Доводи апеляційної скарги, що позивачем не було виконано вимоги положень частини восьмої статті 141 ЦПК України спростовуються змістом позовної заяви, де зазначено, зокрема, про надання доказів понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Колегія звертає увагу, що положеннями ЦПК України не встановлено форму для вказаної заяви про надання доказів понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Тому судом приймається до уваги відповідне обґрунтування у самій позовній заяві.
Обґрунтування клопотання про зменшення судових витрат через нетривалість судових засідань в місцевому суді є безпідставним, адже факт явки адвокатки Горевої К.С. та участь її в судових засіданнях не спростовує надання відповідної послуги професійної (правничої) допомоги позивачу, яка була погоджена між ними відповідним договором.
При визначенні розміру судових витрат позивача на професійну правничу допомогу судом враховане подане відповідачкою, в особі адвоката Галушко С.С., клопотання про зменшення судових витрат від 02.02.2025, яке наявне у матеріалах справи на аркушах 144-148).
Незазначення відповідного обґрунтування щодо подання відповідачкою клопотання про зменшення судових витрат не спростовує правильності по суті додаткового рішення суду.
Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а додаткове рішення суду першої інстанції - підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 16 квітня 2025 року.
Повний текст постанови складено 28 квітня 2025 року.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді В.С. Городнича
М.Ю. Петешенкова