Справа №759/24614/23 Головуючий у 1 інстанції: Шум Л.М.
Провадження №22-ц/824/4301/2025 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.
12 березня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Гаращенка Д.Р.
суддів Євграфової Є.П., Писаної Т.О.,
при секретарі Ганжалі С.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 04 березня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей, -
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей.
Просила суд стягнути з ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення по сплаті аліментів за період з квітня 2017 року по листопад 2023 року у розмірі 158 400 грн.
В обґрунтування позову зазначала, що між нею та відповідачем 03.07.2010 у відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпровського РУЮ м. Києва було укладено шлюб.
Від шлюбу у сторін народилося двоє дітей: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14.07.2014 шлюб між сторонами розірвано.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16.05.2019 стягнуто з відповідача на користь позивачки на утримання сина в твердій грошовій сумі у розмірі 1800 грн., щомісячно з 10.04.2017 до досягнення ним повноліття, на утримання неповнолітньої доньки в твердій грошовій сумі у розмірі 1800 грн. щомісячно з 10.04.2017 до досягнення нею повноліття.
На підставі виконавчого листа Святошинським ВДВС було відкрито виконавче провадження НОМЕР_1.
Відповідно до довідки-розрахунку, виданою Святошинським ВДВС від 22.11.2023 у відповідача станом на 01.11.2023 наявна заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 129 100 грн. 00 коп.
Відповідно до розрахунку пені по заборгованості зі сплати аліментів у відповідача становить 158 400 грн. 00 коп. і підлягає стягненню з відповідача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 04 березня 2024 року позов задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , неустойку (пеню) за прострочення по сплаті аліментів за період з квітня 2017 року по листопад 2023 року у розмірі 158 400 грн 00 коп. та судовий збір.
Суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач, доказів на спростування своїх дій по несплаті аліментів суду не надав, заборгованість, слід виходити із пояснень представника та наданих доказів до суду, утворилася без поважних причин та не пов'язана з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 13 листопада 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про залишення позовної заяви без задоволення.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що позивач подала до суду лише довідку-розрахунок, до жовтня 2019 року. До апеляційної скарги надано докази сплати аліментів, шляхом сплати на карту позивача.
Під час розгляду справи судом першої інстанції про розгляд справи не повідомлявся.
Зазначає, що вся заборгованість була погашена. На утримані апелянта перебуває малолітня дитина 19.03.2024 року народження та дружина, яка тимчасово перебуває в декреті.
В апеляційній скарзі посилається на те що перебуває у важкому моральному та матеріальному стані, а тому пеня в розмірі 158 400 є значною для апелянта.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу не надходив, позивач не скористався своїм правом для подачі відзиву.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
В судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 , підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав, просив її задовольнити. Рішення суду першої інстанції скасувати.
Інші учасники в судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Позиція суду апеляційної інстанції
Вислухавши доповідь судді доповідача, пояснення учасників процесу які з'явились у судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та наявні у справі докази колегія суддів дійшла до наступного висновку.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до довідки-розрахунку, виданою Святошинським ВДВС від 22.11.2023 у відповідача станом на 01.11.2023 року наявна заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 129 100 грн. 00 коп.(ас.14-15).
Позивачем надано розрахунок пені за несвоєчасну сплату аліментів. Відповідно до розрахунку, неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей становить 2158 400 грн. 00 коп., яку позивач просила стягнути з відповідача на його користь. Проведений позивачем розрахунок заборгованості відповідає висновкам, викладеним у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №572/1762/15-ц, його здійснено з урахуванням за кожний день прострочення сплати аліментів, та у відповідності до вимог ст. 196 СК України, пеня розрахована не більше 100 відсотків заборгованості та становить 2158 400 грн. 00 коп, що є арифметично правильно зробленим.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
Згідно з частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Статтею 71 Закону України від 02 червня 2016 року «Про виконавче провадження» визначено порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду.
Згідно із частиною третьою статті 71 цього Закону визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.
У частині восьмій цієї статті зазначено, що спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Проте таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, що містяться у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц та від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц.
У постанові Верховного Суду від 16 березня 2020 року у справі № 316/639/18 зазначено, що відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 196 СК України. Обов'язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.
Колегія суддів звертає увагу, що при обрахуванні розміру пені за заборгованістю зі сплати аліментів слід приймати до уваги викладену Верховним Судом у постанові від 19 січня 2022 року у справі №711/679/21 (провадження № 61-18434св21) правову позицію щодо врахування часткових платежів при наявності заборгованості за аліментами за попередні періоди, а також щодо формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості», що міститься у частині першій статті 196 СК України.
Верховний Суд зазначив, що «при застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред'явлення позову чи на інший момент), то при пред'явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред'явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць.
Оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред'явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується».
Колегія суддів встановила, що судом першої інстанції не було враховано цю позицію та як наслідок прийнято рішення яке суперечить закону.
Нарахована позивачем сума пені значно перевищує як розмір заборгованості зі сплати аліментів, так і загальну суму аліментів, які підлягали до сплати відповідачем за весь період їх стягнення.
З урахуванням положень статті 196 СК України, оскільки фактично заборгованість зі сплати аліментів була встановлена державним виконавцем, колегія суддів вважає, що суму пені, яка підлягає до стягнення із відповідача, необхідно зменшити виходячи із розміру заборгованості відповідача зі сплати аліментів, що становить 129 100 грн.
Колегія суддів враховує той факт, що подаючи апеляційну скаргу апелянтом надано докази про погашення заборгованості по сплаті аліментів.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження і судом першої інстанції не було враховано обставин щодо становища платника аліментів, на час розгляду справи, а саме що на його утриманні перебуває дружина, яка перебуває в декретній відпустці та дитина від іншого шлюбу, що відповідно до положень ч. 2 ст. 196 СК України є підставою для зменшення розміру неустойки.
Враховуючи визначений державним виконавцем розмір заборгованості зі сплати аліментів за кожен місяць за період просрочки, кількість днів прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів у цій справі, суму пені, яка утворилась з огляду на розмір простроченого зобов'язання, а також положення частини другої статті 196 СК України, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів підлягають частковому задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є:1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права
Враховуючи зазначене, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 376, 383, 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 04 березня 2024 року змінити, зменшити суму пені за прострочення сплати аліментів з 158 400 грн. до 60 000 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 25 квітня 2025 року.
Головуючий Д.Р. Гаращенко
Судді Є.П. Євграфова
Т.О. Писана