Єдиний унікальний номер №684/217/24
Провадження №2/333/269/25
24 квітня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Піха Ю.Р., за участю секретаря судового засідання Гудіна І.В., розглянувши в судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Старосинявської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, Мелітопольська міська рада Запорізької області про позбавлення батьківських прав,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування позову вказала, що у шлюбі з відповідачем у них народилося двоє дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заочним рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області від 14.09.2015 року шлюб між ними розірвано. Діти залишились проживати з позивачем. Рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області від 31.03.2017 року з відповідача були стягнуті аліменти в розмірі 1/3 частки його доходів на утримання неповнолітніх дітей, заборгованість за які станом на 05.03.2024 р. складає 204354,68 грн.
16.06.2022 року позивач одружилася з ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилася дочка ОСОБА_6 . Вони самостійно утримують та виховують всіх трьох дітей, створюють належні умови для проживання, навчання та розвитку. Чоловік позивачки виявив бажання усиновити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , однак відсутня нотаріально засвідчена згода відповідача, який починаючи з 2014 року з дітьми не спілкується, не цікавиться їх життям, не надає коштів на їх утримання, тобто фактично ухилився від виконання своїх батьківських обов'язків. Діти його також не пам'ятають. Тому просить суд позбавити відповідача батьківських прав.
Ухвалою судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 23.05.2024 року відкрито провадження по справі та призначено до підготовчого судового засідання.
Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 24.04.2025 р. підготовче судове засідання закрито, призначено справу до розгляду по суті.
У судове засідання позивач та його представник не з'явилися, своєчасно та належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи.
Місце проживання відповідача ОСОБА_9 знаходиться на тимчасово окупованій території, повідомлення про судове засідання через засоби поштового зв'язку неможливо здійснити, виклик відповідача здійснювався через оголошення на сайті Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
Відповідач повідомлений судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явився та не повідомив суд про причини неявки. Будь-яких заяв, клопотань на адресу суду не надходило. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.1 ст.280 Цивільно-процесуального кодексу України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, з урахуванням змісту статей 223, 280 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення.
Представник третьої особи виконавчого комітету Старосинявської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області проти позову не заперечував, надав суду висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача.
Представник Мелітопольської міської ради Запорізької області в судове засідання не з'явився, своєчасно та належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомив.
Частиною 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до ст. 165 СК України, з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
26.11.2011 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 актовий запис №31 від 26.11.2011 р.
Від шлюбу у них народилося двоє дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заочним рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області від 14.09.2015 року шлюб між ними розірвано.
Рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області від 15.05.2017 року стягнуто з відповідача на користь позивача на утримання двох неповнолітніх дітей аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходу щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину, починаючи з 21.02.2017 року та до досягнення дітьми повноліття.
Згідно довідки відділу примусового виконання рішень у Запорізькій області № 21327-5-261 від 05.03.2024 р. заборгованість зі сплати аліментів станом на 05.03.2024 року складає 204354,68 грн.
16.06.2022 року позивачка, ОСОБА_1 зареєструвала свій шлюб з ОСОБА_5 у Старосинявському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), актовий запис № 47 та змінила прізвище на ОСОБА_1 .
Від шлюбу у них народилася донька, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно довідки № 62 від 11.04.2024 року Старосинявської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області ОСОБА_1 має наступний склад сім'ї: мати ОСОБА_4 , чоловік ОСОБА_5 , син ОСОБА_3 , донька ОСОБА_4 , донька ОСОБА_6 .
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 навчаються в Дашковецькому ліцей Старосинявської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, що свідчить з наданих характеристик закладу. Мати приділяє належну увагу вихованню дітей, постійно підтримує зв'язок з навчальним закладом, займається їх вихованням, завжди попереджає про відсутність дітей в школі вказавши причини. Батько дітей, ОСОБА_2 , з дітьми не спілкується, участі у їх вихованні не приймає, не цікавиться їхнім навчанням.
Відповідно до акту обстеження умов проживання від 02.04.2025 року родина ОСОБА_1 має житловий будинок з 4 кімнат за адресою: АДРЕСА_1 . Діти мають окрему кімнату. Для їхнього виховання створені належні умови, діти забезпечені всім необхідним для нормального проживання та розвитку.
Згідно висновку затвердженого рішенням виконавчого комітету Старосинявської селищної ради № 05/2024 від 08.10.2024 р. встановлено, що починаючи з 2014 року ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні та утриманні дітей, не цікавиться їхнім життям, не сплачує аліменти на їх утримання, вийти з ним зв'язок немає можливості, оскільки останній перебуває на тимчасово окупованій території, тому з метою захисту прав та інтересів дітей, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікованою Україною 27.02.1991 року, дата набуття чинності для України 27.09.1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 12.04.2001 року, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства», передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до вимог ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про здоров'я дитини, фізичний, духовний та моральний розвиток останньої, що є найважливішими обов'язками матері та батька.
Частиною 2 ст. 152 СК України передбачено, що дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Після з'ясування всіх обставин справи, суд вважає, що поведінка батька дитини, суперечить вимогам ст.ст. 150, 152 СК України, та порушує право дитини на належне батьківське виховання, фізичний, духовний та моральний розвиток.
У статті 155 СК України, закріплено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності; батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини; відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.
Частиною 4 ст. 155 СК України регламентовано, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
На підставі п.2) ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони, ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно положень п.15) Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року зі змінами від 19.12.2008 року, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Відповідно до п.16) зазначеної Постанови, особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років і тільки з підстав передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і дитини (ст. 166 СК України).
Позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини в діях батьків.
На думку суду, позбавлення батьківських прав слід розглядати як виключний і надзвичайний засіб впливу на недобросовісних батьків. Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.
Відповідно до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спеціалісти органу опіки та піклування Старосинявської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, вважають за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З'ясувавши обставини справи, вивчивши матеріали, заслухавши пояснення учасників, суд вважає, що позивачем доведено наявність свідомих дій відповідача щодо ухилення від виконання свого батьківського обов'язку по відношенню до дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , який з дітьми не спілкується, не забезпечує їх матеріально, ухиляється від виконання обов'язків по їх вихованню, не проявляє батьківської турботи та інтересу до розвитку та внутрішнього світу дітей, що встановлено висновком органу опіки та піклування. На думку суду позбавлення відповідача батьківських прав, буде насамперед захистом прав та інтересів дитини.
Таким чином позовна заява ОСОБА_1 про позбавлення відповідача батьківських прав, щодо неповнолітніх дітей, підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 150, 152, 155, 164-166, 180, 181, 191 СК України; ст.ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 280-284, 352, 354, 355 430 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Старосинявської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, Мелітопольська міська рада Запорізької області про позбавлення батьківських прав задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Комунарського районного
суду м. Запоріжжя Ю.Р. Піх