65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"23" квітня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/975/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,
секретар судового засідання Кафланова А.С.
розглянувши справу № 916/975/25 в порядку загального позовного провадження
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" /ЄДРПОУ 42399676, адреса - 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, e-mail: ngt@naftogaztrading.com.ua/
до відповідача: Олександрівського ліцею Станіславської сільської ради Херсонської області /ЄДРПОУ 14121575, адреса - 75050, Херсонська область, Херсонський район, с. Олександрівка, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 1/
про відшкодування збитків у розмірі 228 014,16 грн
за участі представників учасників справи:
від позивача: не з'явився, подав заяву про розгляд справи за наявними у справі матеріалами /вх.№12995/25 від 23.04.2025/;
від відповідача: не з'явилася, подала заяву про розгляд справи за наявними у справі матеріалами /вх.№12272/25 від 16.04.2025/;
17.03.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 1000/25/ до Олександрівського ліцею Станіславської сільської ради Херсонської області про стягнення з відповідача заборгованості у загальній сумі 228 014,16 грн, в тому числі: основний борг - 136 471,13 грн; пеня - 26 270,89 грн; три проценти річних - 11 722,51 грн; інфляційні втрати - 53 549,63 грн, а також судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за Договором постачання природного газу від 11.11.2021 №20-1111/21-БО-Т з додатковою угодою №1 та №2.
Позов пред'явлено на підставі ст. ст. 20, 173-175, 193, 216-218, 230, 231, 264-265 ГК України, ст. ст. 11-16, 258, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629, 655, 692, 712 ЦК України.
Ухвалою суду від 19.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/975/25; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті призначено на "23" квітня 2025 року на 11:00.
08.04.2025 відповідачем через систему «Електронний суд» було подано відзив на позовну заяву /вх.№11340/25/.
16.04.2025 відповідачем через систему «Електронний суд» було подано заяву про проведення засідання за відсутності учасника справи /вх.№12272/25/, в якій відповідач просить розглянути справу №916/975/25 без участі представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами.
17.04.2025 позивачем через систему «Електронний суд» було подано відповідь на відзив /вх.№12384/25/.
23.04.2025 від ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" через систему «Електронний суд» надійшла заява, в якій представник просить здійснювати розгляд справи №916/975/25 без участі (за відсутності) ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» за наявними у справі матеріалами. За умови визнання судом, що відсутність позивача чи недостатність матеріалів є перешкодою для розгляду справи, позивач підтверджує готовність забезпечити участь у наступному засіданні свого представника. При цьому позивач зазначив, що повністю підтримує позовні вимоги та просить позов задовольнити у повному обсязі. На підтвердження своїх позовних вимог позивачем подано всі необхідні докази. Проти доводів відповідача позивач заперечує, подав відповідь на відзив.
Правом на подання заперечення на відповідь на відзив відповідач не скористався.
В обґрунтування позовних вимог представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" посилається на те, що між сторонами було укладено Договір постачання природного газу від 11.11.2021 №20-1111/21-БО-Т з додатковою угодою №1 та додатковою угодою №2. На виконання умов Договору протягом листопада-грудня 2021 року та січня - лютого 2022 року позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 248 202,30 грн. При цьому відповідач не надавав позивачу відповідну інформацію та акти надання послуг з розподілу/транспортування, отже між сторонами стало питання щодо узгодження обсягів спожитого газу. На виконання умов Договору позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 248 202,30 грн, що підтверджується відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів відповідача, які підтверджують обсяги природного газу, що були поставлені відповідачу за листопад-грудень 2021 року та січень - лютий 2022 року з ресурсу позивача у відповідності до п.п. 3.5.4 п. 3.5 Договору. У свою чергу за поставлений газ відповідач здійснював оплату лише частково на суму 111 731,17 грн, а відтак не виконав зобов'язання у повному обсязі та у визначений Договором строк, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 Договору. Отже, сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за Договором складає 136 471,13 грн. Позивач зазначає, що дії відповідача щодо несплати заборгованості у розмірі 136 471,13 грн призвели до порушення як умов Договору, так і вимог цивільного та господарського законодавства, що є підставою для стягнення заборгованості у судовому порядку, а також пені, 3% річних та інфляційних втрат. Таким чином, загальна сума боргу відповідача, розрахована позивачем складає 228 014,16 грн.
У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що відповідно до укладеного між сторонами договору споживачем було сплачено за спожитий природний газ у грудні 2021 року 94 059,79 грн з планових призначень поточного 2022 року. У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє і на даний час. Після повномасштабного вторгнення російської федерації проведення касових видатків по КЕКВ 2274 «Оплата природного газу» не здійснювалося, що підтверджує Звіт про надходження та використання коштів загального фонду (форма № 2м) за 2022 рік, оскільки розподілених помісячних асигнувань на 2022 рік по цій статті видатків не вистачало, а зміни до затвердженого розпису не було можливості провести через активні бойові дії на території населеного пункту та окупацію Станіславської територіальної громади в цілому. В умовах наближення окупаційних військ, частих обстрілів населеного пункту, більшість населення села Олександрівка в березні 2022 року самостійно евакуювалися, в тому числі і працівники навчального закладу. Наказом Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Станіславської сільської ради Херсонської області № 24-о/д від 04.04.2022 року «Про організацію завершення 2021/2022 навчального року в закладах освіти Станіславської СТГ» (через окупацію документ надати неможливо) в умовах введеного воєнного стану встановлено організувати дистанційну роботу педагогічних працівників закладу, в т.ч. Олександрівського ліцею. Жодні оригінали документів не були вивезені під час вимушеного переміщення на підконтрольну територію України.
Відповідач зазначає, що згідно з умовами Договору споживач зобов'язаний в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ. Враховуючи вищенаведене, Олександрівський ліцей визнає нарахування за спожитий природний газ за січень - лютий 2022 року в повному обсязі, а саме у сумі 136 471,13 грн.
При цьому відповідач звертає увагу суду на те, що в справі не містяться докази, які б свідчили про погіршення фінансового стану та господарської діяльності позивача, докази настання негативних наслідків та понесення позивачем збитків саме в результаті порушення (невиконання) відповідачем умов Договору. Стягнення штрафних санкцій не є основним доходом ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та не може впливати на його господарську діяльність. Основним видом діяльності Олександрівського ліцею Станіславської сільської ради Херсонської області відповідно до Статуту є загальна середня освіта. Пунктом 1.5 Статуту визначено, що заклад як суб'єкт господарювання є неприбутковою організацією, здійснює свою діяльність в сільській місцевості на некомерційних засадах, без мети отримання прибутку. Відповідач повідомляє, що будівля Олександрівського ліцею на початку та протягом окупації громади через постійні обстріли, була зруйнована повністю, що підтверджується витягом з поліції та фото. Діти, які навчаються в закладі, навчаються онлайн, позбавлені можливості повернутися до рідної школи. І незважаючи на це, колектив навчального закладу самовіддано виконує свої обов'язки, не втрачаючи надію відбудувати нову школу. Відповідач просить суд врахувати, що навчальний заклад фінансується щодо сплати комунальних послуг з місцевого бюджету. Через постійні обстріли та полювання з дронів в громаді майже не залишилося працездатного населення, тому бюджет громади не отримує достатньо доходів для підтримання комунальних підприємств, які намагаються працювати, незважаючи на безпекову ситуацію. Також відповідач звертає увагу суду, що починаючи з осені 2022 року ТОВ «Нафтогаз Трейдинг» на електронну адресу ліцею було направлено декілька листів щодо укладання нового договору (договірна кампанія 2023, 2024 роки), при тому що у відповідача був наявний борг (виходячи з позовних вимог). І при цьому жодного разу позивачем не було направлено ані листа, ані вимоги про сплату боргу на адресу відповідача. І лише в березні 2025 року було подано позовну заяву про стягнення збитків. Відповідач вважає, що позивач навмисно затягував подачу позову для можливості нарахування санкцій в більшому розмірі. Відповідно до вищенаведеного, відповідач просить суд врахувати форс-мажорні обставини, а саме: окупацію території населеного пункту, неорганізовану евакуацію працівників закладу (як наслідок втрачені доступи до ресурсів, програм, документів тощо), обмежене фінансування закладу з місцевого бюджету, які стали передумовами виникнення заборгованості ліцею.
У відповіді на відзив позивач посилається на те, що доводи відповідача щодо значного навантаження на бюджет через санкції є необґрунтованими та не підтвердженими документально. Адже такі доводи не є виключними обставинами, які можуть стати підставою для зменшення пені. У свою чергу у системному аналізі фактичних обставин функціонування ринку природного газу та його нормативного регулювання єдиним джерелом компенсації понесених постачальником втрат є стягнення з контрагентів усіх можливих штрафних санкцій, а також 3% річних та інфляційних втрат, що передбачено законодавством України і умовами укладеного договору. До того ж сума неустойки (пені) у співвідношенні до суми несвоєчасно сплаченого основного боргу становить - 19,25 %. Тобто стягнення пені у такому розмірі не набуде карального характеру для відповідача та не створить для нього надмірного фінансового навантаження (протилежних доказів відповідачем не надано). Щодо зменшення трьох процентів річних та інфляційних втрат позивач посилається на практику Верховного Суду про відсутність підстав для їх зменшення.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
11.11.2021 ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Олександрівський заклад повної загальної середньої освіти Станіславської сільської ради Херсонської області (на теперішній час - Олександрівський ліцей Станіславської сільської ради Херсонської області) уклали Договір №20-1111/21-БО-Т, а 14.02.2021 та 24.01.2022 - додаткові угоди до нього /а.с.22-28/.
За умовами Договору Постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п.1.1 договору).
Згідно з п.1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується Споживачем для своїх власних потреб.
Пунктом 2.1 Договору Постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з листопада 2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 37.1 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях.
Положеннями п.п. 3.5.1 Договору передбачено, що Відповідач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
Згідно з п.п. 3.5.2 п. 3.5 Договору, на підставі отриманих від Відповідача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Відповідача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Позивач готує та надає Відповідачу два примірники акту приймання передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Позивача.
Відповідно до п.п. 3.5.4 Договору у випадку неповернення Відповідачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Відповідача відповідно до п. 3.5.1 Договору, та даних щодо остаточної алокації відборів Відповідача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого природного газу вважається встановленим, узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Відповідачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 Договору.
Умовами п. 5.1 Договору встановлено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: - 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Згідно підпункту 2, 4 п. 6.2. Договору споживач зобов'язаний самостійно контролювати власне використання природного газу та своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу.
Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі прострочення Відповідачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього Договору, Відповідач зобов'язується сплатити Позивачу 3% річних, інфляційних збитків та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 248 202,30 грн, що підтверджується відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів відповідача, які підтверджують обсяги природного газу, що були поставлені відповідачу за листопад-грудень 2021 року та січень - лютий 2022 року з ресурсу позивача у відповідності до п.п. 3.5.4 п. 3.5 Договору.
11.08.2023 ТОВ «ГК «Нафтогаз» направляло на адресу відповідача Вимогу про сплату боргу, вих.№125/2/3-6926, згідно з якою вимагало негайно погасити заборгованість, яка виникла у Споживача по Договору та сплатити Товариству грошові кошти в сумі 136 471,13 грн шляхом безготівкового перерахування на вказаний у вимозі рахунок /а.с.45/.
З відповіді на адвокатський запит Оператора ГТС від 11.10.2024 №ТОВВИХ-24-15482 вбачається, що відповідачем (ЕІС - код: 56ХS0000E3DFZ00L) спожито природний газ з ресурсу позивача в обсягах, які визначені в актах приймання-передачі природного газу за вказаний періоди та які не були підписані відповідачем /а.с.35-39/.
Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у загальній сумі 228 014,16 грн, в тому числі: основний борг - 136 471,13 грн; пеня - 26 270,89 грн; три проценти річних - 11 722,51 грн; інфляційні втрати - 53 549,63 грн
Судом досліджено Розрахунок суми боргу для підприємства Олександрівський ліцей Станіславської сільської ради Херсонської області за Договором постачання природного газу від 11.11.2021 №20-1111/21-БО-Т станом на 10.03.2025, відповідно до якого: загальна сума вартості переданого природного газу за договором - 248 202,30 грн, фактично сплачено - 111 731,17 грн, сума основного боргу до стягнення - 136 471,13 грн /а.с.15/.
У відзиві на позов відповідач погодився з нарахуванням за спожитий природний газ за січень - лютий 2022 року в повному обсязі, а саме у сумі 136 471,13 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов'язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до вимог пункту 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
В ході судового розгляду справи достеменно встановлено та не оспорюється відповідачем, що на час звернення до суду наявна частина несплаченої заборгованості в розмірі 136 471,13 грн за поставлений позивачем відповідачу природний газ відповідно до Договору постачання природного газу від 11.11.2021 №20-1111/21-БО-Т.
За таких обставин, дослідивши наявні в матеріалах докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.
Судом досліджено Розрахунок штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних нарахувань Олександрівський ліцей Станіславської сільської ради Херсонської області за договором від 11.11.2021 №20-1111/21-БО-Т станом на 31.01.2025 /а.с.16-19/, відповідно до якого: пеня - 26 270,89 грн, 3% річних - 11 722,51 грн, інфляційні нарахування - 53 549,63 грн. Так, судом встановлена правильність наведених арифметичних розрахунків.
При цьому щодо нарахування пені в розмірі 26 270,89 грн суд зазначає наступне.
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 233 ГК України визначено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Суд зазначає, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20).
З огляду на судову практику, у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов'язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов'язання (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18).
При вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 920/1013/18, від 26.03.2020 у справі № 904/2847/19).
При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18).
Поряд з викладеним Суд зазначає, що у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.
Крім цього категорії "значно" та "надмірно", які використовуються в статті 551 ЦК України та в статті 233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником (висновок сформульований в постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 916/878/20).
Ухвалюючи рішення по суті спору в частині позовних вимог про стягнення пені в розмірі 26 270,89 грн, суд приймає до уваги доводи сторони відповідача, що з 11.03.2022 почалась тимчасова окупація Станіславської сільської територіальної громади, на території якої розташований навчальний заклад, в селі Олександрівка, Херсонського району Херсонської області. До того часу в умовах наближення окупаційних військ, частих обстрілів населеного пункту, більшість населення села Олександрівка в березні 2022 року самостійно евакуювалися, в тому числі і працівники навчального закладу. Будівля Олександрівського ліцею на початку та протягом окупації громади через постійні обстріли, була зруйнована повністю, що підтверджується витягом з ЖРДР від 29.03.2022 /а.с.65/ та матеріалами фотофіксації /а.с.98-99/.
На підставі вищевикладеного, враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру нарахованої позивачем пені до 200,00 грн.
Щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань суд зазначає, що частиною 2 ст. 625 ЦК України чітко визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Діючим законодавством України не передбачено можливості зменшення розміру нарахованих за невиконання грошового зобов'язання 3% річних та інфляційних нарахувань.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.
За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
При цьому доказами, згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми. Докази, які надаються учасниками справи до суду, мають відповідати встановленим критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, що визначені статтями 76 - 79 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства суд не збирає докази за власною ініціативою та ухвалює рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, так як частково обґрунтовані та доведені.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивач при пред'явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 2736,17 грн, що вбачається із платіжної інструкції № 0000027015 від 12.03.2025.
Таким чином, враховуючи висновок суду про часткове задоволення позовних вимог (89% від заявленої до стягнення суми), судовий збір у розмірі 2435,20 грн (89% від сплачених 2736,17 грн) підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" - задовольнити частково.
2. Стягнути з Олександрівського ліцею Станіславської сільської ради Херсонської області /ЄДРПОУ 14121575, адреса - 75050, Херсонська область, Херсонський район, с. Олександрівка, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 1/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" /ЄДРПОУ 42399676, адреса - 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, e-mail: ngt@naftogaztrading.com.ua/ заборгованість за Договором постачання природного газу від 11.11.2021 №20-1111/21-БО-Т у розмірі 201 943,27 грн /двісті одна тисяча дев'ятсот сорок три гривні 27 копійок/, з яких: основний борг в сумі 136 471,13 грн, пеня - 200,00 грн, три проценти річних - 11 722,51 грн, інфляційні втрати - 53 549,63 грн, а також стягнути судовий збір в розмірі 2435,20 грн /дві тисячі чотириста тридцять п'ять гривень 20 копійок/.
3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення буде складено 28 квітня 2025 р.
Суддя Н.Д. Петренко