вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" квітня 2025 р. Справа№ 910/2437/21 (910/11343/23)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Сотнікова С.В.
Станіка С.Р.
Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.
За участю представників учасників справи:
від ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс»- Грищенко О.М..
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 у справі № 910/2437/21 (910/11343/23) (суддя Івченко А.М.)
за позовом ОСОБА_1
до 1) Приватного акціонерного товариства «Медфарком-Центр» в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»
3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Е-Тендер»
про визнання недійсними результатів аукціону, переведення статусу переможця електронного аукціону
в межах справи № 910/2437/21
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 у справі № 910/2437/21 (910/11343/23) (суддя Івченко А.М.) повернуто заяву ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів аукціону, переведення статусу переможця електронного аукціону в межах справи № 910/2437/21.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 у справі № 910/2437/21 (910/11343/23); скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 у справі № 910/2437/21 (910/11343/23) та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції без з'ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права - ст. ст. 2, 13, 236 ГПК України та неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме Закону України «Про судовий збір».
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
Інші учасники справи, не скористалися своїм правом та не подали відзив на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України, не перешкоджає перегляду судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 у справі № 910/2437/21 (910/11343/23) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 у справі № 910/2437/21 (910/11343/23) залишено без руху та повідомлено, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали ОСОБА_1 має право усунути недоліки, а саме подати до Північного апеляційного господарського суду докази надсилання копії апеляційної скарги всім учасникам провадження у справі і докази про сплату судового збору в сумі 2684 грн.
30.01.2024 до апеляційної інстанції від ОСОБА_1 , на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2023, надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано докази надсилання копії апеляційної скарги всім учасникам провадження у справі та клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2024 у справі № 910/2437/21 (910/11343/23) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 у справі № 910/2437/21 (910/11343/23) прийнято до свого провадження колегією суддів в іншому складі суду; клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відхилено; апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду міста Києва від 20.10.2023 у справі № 910/2437/21 (910/11343/23) (з доданими до неї матеріалами) повернуто ОСОБА_1 ; справу № 910/2437/21 (910/11343/23) повернуто до господарського суду міста Києва.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.09.2024 у справі № 910/2437/21 (910/11343/23) касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 у справі № 910/2437/21 (910/11343/23) скасовано, а справу передано для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.10.2024 у справі № 910/2437/21 (910/11343/23) виправлено допущену в пункті 2 резолютивної частини постанови Верховного Суду від 19.09.2024 у справі № 910/2437/21 (910/11343/23) описку, не зачіпаючи суті постанови, а саме: замість дати « 19.08.2024» зазначено дату « 01.02.2024».
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 у справі № 910/2437/21 (910/11343/23), зокрема, клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відхилено, протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали ОСОБА_1 має право усунути недоліки, а саме подати до Північного апеляційного господарського суду докази про сплату судового збору в сумі 2684 грн разом з заявою про продовження або поновлення строку на усунення недоліків.
11.11.2024 до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід суддів Пантелієнка В.О., Доманської М.Л., Остапенка О.М.
Також, 11.11.2024 до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла друга заява про усунення недоліків, згідно якої заявник повторно просить про звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 у справі № 910/2437/21 (910/11343/23) визнано заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Пантелієнка В.О., Доманської М.Л., Остапенка О.М. у справі № 910/2437/21 (910/11343/23) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 необґрунтованою; матеріали справи № 910/2437/21 (910/11343/23) передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст.32 Господарського процесуального кодексу України з метою розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Пантелієнка В.О., Доманської М.Л., Остапенка О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2024 у справі № 910/2437/21 (910/11343/23) заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Пантелієнка В.О., Доманської М.Л., Остапенка О.М. у справі № 910/2437/21 (910/11343/23) залишено без задоволення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 у справі № 910/2437/21 (910/11343/23), поміж іншого, клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відхилено; протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали ОСОБА_1 має право усунути недоліки, а саме подати до Північного апеляційного господарського суду докази про сплату судового збору в сумі 2684 грн разом з заявою про продовження або поновлення строку на усунення недоліків.
04.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про роз'яснення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 у справі № 910/2437/21 (910/11343/23).
04.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла друга заява про відвід суддів Пантелієнка В.О., Доманської М.Л., Остапенка О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі № 910/2437/21 (910/11343/23) визнано заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Пантелієнка В.О., Доманської М.Л., Остапенка О.М. у справі № 910/2437/21 (910/11343/23) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 необґрунтованою; матеріали справи № 910/2437/21 (910/11343/23) передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст.32 Господарського процесуального кодексу України з метою розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Пантелієнка В.О., Доманської М.Л., Остапенка О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 у справі № 910/2437/21 (910/11343/23) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Пантелієнка В.О., Доманської М.Л., Остапенка О.М. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 у справі № 910/2437/21 (910/11343/23).
11.12.2024 суддя Північного апеляційного господарського суду Пантелієнко В.О. подав заяву про самовідвід.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 у справі № 910/2437/21 (910/11343/23) заяву судді Північного апеляційного господарського суду Пантелієнка В.О. про самовідвід у справі № 910/2437/21 (910/11343/23) задоволено; матеріали справи № 910/2437/21 (910/11343/23) передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень п.п.17.4 п.17 ч.1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/1019/24 від 17.12.2024 у зв'язку із задоволення заяви судді Пантелієнка В.О. про самовідвід, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/2437/21 (910/11343/23).
У відповідності до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 17.12.2024 апеляційну скаргу у справі № 910/2437/21 (910/11343/23) передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Коротун О.М., Сітайло Л.Г.
19.12.2024 року суддею Остапенком О.М. заявлено самовідвід у справі № 910/2437/21 (910/11343/23), який мотивовано недопущенням виникнення у стороннього спостерігача сумнівів в неупередженості судді.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 у справі № 910/2437/21 (910/11343/23) заяву судді Остапенка О.М про самовідвід від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 року у справі № 910/2437/21 (910/11343/23) задоволено; відведено суддю Остапенка О.М. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 року у справі № 910/2437/21 (910/11343/23); матеріали справи № 910/2437/21 (910/11343/23) передано для здійснення визначення складу судової колегії у відповідності до положень ГПК України.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/1029/24 від 23.12.2024 у зв'язку із задоволення заяви судді Остапенка О.М. про самовідвід, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/2437/21 (910/11343/23).
Згідно з витягом з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 14.01.2025 апеляційну скаргу у справі № 910/2437/21 (910/11343/23) передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Євсіков О.О., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 у справі № 910/2437/21 (910/11343/23), зокрема, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 у справі № 910/2437/21 (910/11343/23) залишено без руху.
19.02.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 у справі № 910/2437/21 (910/11343/23), зокрема, задоволено клопотання ОСОБА_1 та поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 у справі № 910/2437/21 (910/11343/23); задоволено клопотання ОСОБА_1 та звільнено його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 у справі № 910/2437/21 (910/11343/23); відкрито апеляційне провадження у справі № 910/2437/21 (910/11343/23); розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 у справі № 910/2437/21 (910/11343/23) призначено на 24.04.2025.
04.03.2025 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», адвоката Грищенка Олександра Миколайовича надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 у справі № 910/2437/21 (910/11343/23) відмовлено у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», адвоката Грищенка Олександра Миколайовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 910/2437/21 (910/11343/23).
08.04.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», адвоката Грищенка Олександра Миколайовича надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 у справі № 910/2437/21 (910/11343/23), серед іншого, задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», адвоката Грищенка Олександра Миколайовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/974/25 від 21.04.2025 у зв'язку із перебуванням судді Євсікова О.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/2437/21 (910/11343/23).
Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 21.04.2025 апеляційну скаргу у справі № 910/2437/21 (910/11343/23) передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Майданевич А.Г.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1063/25 від 24.04.2025 у зв'язку із перебуванням судді Майданевича А.Г., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/2437/21 (910/11343/23).
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2025 апеляційну скаргу у справі № 910/2437/21 (910/11343/23) передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Станік С.Р., Сотніков С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2025 у справі № 910/2437/21 (910/11343/23) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 у справі № 910/2437/21 (910/11343/23) прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Станік С.Р., Сотніков С.В.
Явка представників учасників справи
24.04.2025 у судове засідання з'явився представник ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс».
Представник інших учасників справи у судове засідання 24.04.2025 не з'явилися; про час, місце та дату судового засідання повідомлялися завчасно та належним чином; про причини нез'явлення суд не повідомили.
Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).
Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за участю представника ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс».
Позиції учасників справи
У судовому засіданні 24.04.2025 представник ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/2437/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Медфарком-Центр».
У межах зазначеної справи ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Боржника в особі ліквідатора, Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ніко-Тайс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Е-Тендер» про визнання недійсними результатів аукціону, переведення статусу переможця електронного аукціону.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 залишено позовну заяву без руху та надано позивачу строк у десять днів, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, а саме, надати суду докази сплати судового збору у розмірі 24 156,00 грн, докази направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідачів: Приватного акціонерного товариства «Медфарком-Центр» в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Е-Тендер».
13.10.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої позивачем додано докази направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідачів 11.10.2023.
Проте, позивачем не додано доказів сплати судового збору, і станом на 20.10.2023 зазначені вище вимоги ухвали суду не були останнім виконані.
Суд першої інстанції відмовивши у задоволенні заяви про звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки, ним додано до заяви лише копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 28.03.2023 за період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2022 року, а з наданої копії вказаних відомостей не можливо встановити майновий стан позивача, при цьому ним не подано копії трудової книжки, декларації про майновий стан за 2022 рік, витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та інших відомостей, з яких вбачалось би про неможливість позивача сплатити судовий збір за подання позовної заяви, а тому дійшов висновку про наявність підстав для повернення заяви ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів аукціону.
Відтак, господарський суд першої інстанції постановив ухвалу про повернення заяви позивача, на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.
Постановлено зазначене судове рішення місцевого господарського суду, наразі оскаржується в апеляційному порядку.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Північний апеляційний господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті судового рішення, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Статтею 164 ГПК України визначені документи, що додаються до позовної заяви, зокрема за змістом п. 2 ч. 1 цієї статті передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом ч.2ст.123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно з положеннями статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці;б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз наведених положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення (за умов, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір») або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення сторони від сплати такого.
При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження підстав для звільнення або відстрочення сплати судового збору.
Необхідно зазначити, що звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору, відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір.
Тобто право звільнення від сплати судового збору (виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності) перебуває у межах дискреції суду (судового розсуду), а не є його обов'язком, що випливає з вимог ГПК України та Закону України «Про судовий збір».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №906/308/20 зазначено, що: «сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин цієї справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні, та чи мала «розгляд судом. Враховуючи ці чинники, далі Суд має визначити, чи становила вимога сплати збору, зокрема за обставин цієї конкретної справи, обмеження, яке завдало шкоди самій суті права заявника на доступ до суду. Отже, судовий збір сам по собі не обмежує право особи на справедливий суд, однак при цьому такий збір повинен встановлюватись з урахуванням спроможності заявника його сплатити та стадії, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено».
Отже, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від сплати судового збору з урахуванням вимог, передбачених законодавством, та з урахуванням майнового стану скаржника, який оцінюється судом на підставі наданих доказів.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України покладає на суд обов'язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 у справі № 420/1582/19, від 17.09.2020 у справі №460/3138/19 тощо).
Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/ відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд (постанови від 21.10.2022 у справі №905/1059/21, від 30.11.2022 у справі № 905/1060/21, від 02.02.2023 у справі №320/2083/21), оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).
Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого скаржницею були надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.
Так, позивач - ОСОБА_1 в поданій заяві про усунення недоліків просив суд звільнити його від сплати судового збору, у зв'язку з тим, що в 2022 році, відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 28.03.2023, ним отримано 2 312,50 грн доходу, чистий дохід за 2022 рік склав 1 896,25 грн.
Отже враховуючи наведене, позивач звертаючись до господарського суду першої інстанції із позовною заявою вказує про об'єктивну неможливість сплати судового збору за подання цієї заяви.
Проте суд першої інстанції зазначеного не врахував і лише формально пославшись на ненадання ще додаткових доказів на підтвердження майнового стану відмовити у задоволенні заяви про звільнення позивача від сплати судового збору та одночасно повернув цю заяву ОСОБА_1 .
Разом з тим, подаючи клопотання про зменшення або звільнення, відстрочення, або розстрочення сплати судового збору, особа вправі очікувати задоволення судом такого клопотання, що, очевидно, надає їй підстави не сплачувати судовий збір, тому одночасна відмова у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та визнання неподаною і повернення позовної заяви чи іншого процесуального звернення є невиправданим.
У разі відмови у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору суд може продовжити заявнику строк для сплати судового збору. Реалізацією особою процесуального права на подання клопотання про звільнення від сплати судового збору не може оцінюватись судом як невиконання вимог ухвали суду про сплату судового збору та мати наслідком повернення такої заяви, оскільки це за процедурою порушує право на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, повернення заяви з тих підстав, що особа не виконала вимог ухвали про усунення недоліків, можливо лише у тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомилася з її змістом, але ухилилася від виконання вимог, указаних в ухвалі.
Подібні за змістом висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18), у постановах Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 755/17444/20 (провадження № 61-15165св21), від 30 листопада 2022 року у справі № 185/463/22 (провадження № 61-8018св22, ЄДРСРУ № 107878154).
Таким чином, подаючи клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з тим, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за 2022 рік, з доданими документами, ОСОБА_1 вправі був очікувати на його задоволення судом.
Отже, повернення позовної заяви без належного розгляду клопотання позивача про звільнення сплати судового збору є невиправданим, оскільки в разі відмови у задоволенні клопотання суд у процесуальний спосіб мав надати можливість сплатити судовий збір, а саме постановити відповідну ухвалу про залишення заяви без руху, яку направити позивачу, отримавши у останнього існує можливість у визначений судом строк подати суду докази сплати судового збору.
Відтак, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що прийнявши рішення про відмову у звільненні позивача від сплати судового збору, суд першої інстанції мав постановити відповідну ухвалу, направити її позивачу та переконатись, що він отримав цю ухвалу і який має розумний строк для сплати судового збору та подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що суд першої інстанції безпідставно та неправомірно повернув заяву ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів аукціону на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України, при цьому одночасно відмовивши у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід частково задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 у справі № 910/2437/21 (910/11343/23) скасувати, направивши дану справу до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження за позовом ОСОБА_1 .
В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаджинастасиу проти Греції», національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти російської федерації» зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України»).
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Трофимчук проти України» зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
За змістом положень ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є не з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийнято з порушеннями норм права при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доводи скаржника, які викладені в апеляційній скарзі щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку, а відтак, наявні правові підстави для її часткового задоволення.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 у справі № 910/2437/21 (910/11343/23) - скасувати.
3. Справу № 910/2437/21 (910/11343/23) направити до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження за позовом ОСОБА_1 .
4. Справу № 910/2437/21 (910/11343/23) повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови складено та підписано 29.04.2025.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді С.В. Сотніков
С.Р. Станік