вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" квітня 2025 р. Справа№ 910/14670/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Барсук М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Реуцькій Т.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Накоп'юк Я.В. (ордер серія С.А. №1067099 від 17.10.2023 в режимі відеоконференції);
від відповідача: Войцеховська Н.Я. (довіреність від 09.07.2024 №10484 в режимі відеоконференції),
розглянувши апеляційну скаргу акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"
на рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2025
у справі №910/14670/24 (суддя Оксана ГУМЕГА)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД"
до акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"
про зобов'язання внести зміни до особового рахунку товариства,
У листопаді 2024 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про зобов'язання останнього внести зміни до особового рахунку позивача №2829531 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 40 281, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що збір за зберігання вантажів у вагонах не підлягає нарахуванню за час накопичення маршрутного поїзда.
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.02.2025 позов задоволено повністю.
Зобов'язано акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" внести зміни до особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" №2829531 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми в розмірі 40 281, 00 грн (сорок тисяч двісті вісімдесят одну гривню 00 коп.).
Стягнуто з акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" 2 422, 40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) судового збору.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідачем безпідставно списано грошові кошти з особового рахунку позивача, як збір за зберігання вантажу, оскільки у період накопичення вагонів для маршрутного потягу, у відповідача були відсутні підстави застосовувати матеріальну відповідальність за зберігання вантажу на коліях загального користування, оскільки у цей час позивачем здійснювалося накопичення маршрутного потягу у відповідності до умов Додатку 1-4 до Договору.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2025 по справі №910/14670/24 скасувати повністю; прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" до акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" про внесення змін до особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми в розмірі 40281, 00 грн, та стягнення судового збору, відмовити повністю; здійснити розподіл судових витрат.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що позивач проводив навантаження вагонів на різних вантажних фронтах станції Городенка-Завод: під'їзна колія ПрАТ "Зернопродукт МХП" філія "Перспектив" (22 вагони відповідно до Відомостей №25110259 та №29110261), під'їзна колія Приватне підприємство агрофірма "Вільхівці" (6 вагонів, відповідно до Відомості №25110260) та під'їзна колія ТОВ "АКРІС-ЗАХІД" (22 вагони, відповідно до Відомості №25110258). Згідно з умовами Додатку 1-4 до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом не передбачено звільнення позивача від сплати послуги за зберігання вантажу, яка нараховується на весь час затримки вагонів, що виникла не з вини залізниці. У відповідності до даного пункту Додатку до Договору позивача звільнено тільки від плати за маневрову роботу, а всі платежі пов'язані з затримкою вагонів, сплачуються згідно з Збірником тарифів, Правилами перевезення вантажів та п. 3.4. Договору.
Відповідач вважає, що враховуючи об'єм наданих послуг з накопичення вагонів, тривалість затримки (простою) вагонів на станції відправлення Городенка-Завод під накопиченням в очікуванні оформлення маршрутного поїзда, розмір плати за зберігання вантажу, залежали безпосередньо від вантажовідправника ТОВ "ГРЕЙНСВАРД", що здійснював навантаження. Тому, на думку відповідача, ним правомірно здійснено нарахування та списання коштів за зберігання вантажу.
Також апелянт зазначає, що позивачем пропущено строки позовної давності на звернення з даною позовною заявою до суду, оскільки ТОВ "ГРЕЙНСВАРД"отримало Перелік №26110588, відповідно до якого з особового рахунку позивача були списані кошти за зберігання у вагонах при перевезенні вантажу, - 26.11.2021, а відповідно до Статуту залізниць України та Господарського кодексу України позов до перевізника у даній справі може бути пред'явлений протягом 6 місяців після спливу 6-місячного строку, передбаченого для пред'явлення претензії, та 3-місячного строку, передбаченого для надання відповіді на претензію, тобто протягом 15 місяців. Позивач, в свою чергу, звернувся з даним позовом до суду 27.11.2024, тобто після спливу строку позовної давності.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 апеляційну скаргу у справі №910/14670/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" на рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2025 у справі №910/14670/24. Справу призначено до розгляду на 22.04.2025 о 10 год. 45 хв. Витребувано у господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14670/24.
04.03.2025 через канцелярію суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
В судовому засіданні 22.04.2025 представник відповідача підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, в позові відмовити.
Представник позивача вказав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 25.02.2020 акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" оприлюднило договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (а.с. 8-22), предметом якого є організація та здійснення перевезень вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученні (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги. (п. 1.1 договору)
Відповідачем направлено позивачу повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №43-41564379/2020-001 від 06.03.2020 та присвоєно замовнику коди: 1. відправника / одержувача: 8104; 2. платника 2829531 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером. (а.с. 8)
Договір є публічним договором, за яким перевізник взяв на себе обов'язок здійснювати надання послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Пропозиції та зміни до Договору приймаються і враховуються відповідно до пунктів 9.3 та 9.4 Договору та законодавства (пункт 1.5 договору).
28.10.2021 відповідачем було оприлюднено нову редакцію договору про надання послуг перевезення вантажів, яка введена в дію 01.11.2021. (а.с. 9)
За умовами п. 1.4 договору, надання послуг за договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.
Пунктом 13.1 договору передбачено, що у випадку, якщо додатками до Договору визначені умови інші ніж в основному тексті Договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту Договору.
Відповідно до п. 1 додатку №1-4 до договору (Умови організації накопичення вагонів) (далі - Додаток), на окреме замовлення перевізник надає послуги замовнику з накопичення порожніх та / або з вантажем власних вагонів перевізника та / або вагонів замовника на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами, маршрутними або контейнерними поїздами на станції призначення (далі - накопичення вагонів). (а.с. 26)
Відповідно до п. 2 Додатку станціями накопичення можуть бути станції відправлення та /або станції на шляху прямування вагонів до станції призначення.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції позивач здійснював навантаження вагонів на різних вантажних коліях станції Городенка-Завод, а саме: на під'їзній колії ПрАТ "Зернопродукт МХП" в особі філії "Перспектив" було навантажено 22 вагони; на під'їзній колії ПП агрофірма "Вільхівці" - 6 вагонів; на під'їзній колії ТОВ "АКРІС-ЗАХІД" - 22 вагони. (а.с. 31-37)
21.08.2019 між АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" та ПрАТ "Зернопродукт МХП" в особі філії "Перспектив" був укладений Договір №Л/ДН-4/19/401/м/п про подачу та забирання вагонів. (а.с. 102-103)
За умовами п. 1 договору №Л/ДН-4/19/401/м/п від 21.08.2019 згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору здійснюється подача, розставлення на місцях навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під'їзної колії, яка належить ПрАТ "Зернопродукт МХП" в особі філії "Перспектив" та примикає до станції Городенка-Завод Львівської залізниці через стрілку №30 і обслуговується локомотивом залізниці.
Частина 3 пункту 6 договору №Л/ДН-4/19/401/м/п від 21.08.2019 визначено, що загальна кількість вагонів, що передається на під'їзну колію однією групою, не більше 7 одиниць.
Позивачем було замовлено для навантаження і подальшого перевезення на під'їзній колії ПрАТ "Зернопродукт МХП" філія "Перспектив" 22 вагони (Відомість №25110259 та №29110261). (а.с. 47, 49)
23.11.2021 о 15:30 - 7 вагонів були подані під вантажні операції на під'їзну колію ПрАТ "Зернопродукт МХП" філія "Перспектив". (а.с. 47)
Листом №38 від 23.11.2021 ТОВ "ГРЕЙНСВАРД" звернулось до начальника ст. Городенка-Завод, у якому просило забрати вагони №95337309, №95367546, №95449286, №95347126, №95353306, №95364477, №95751178 в навантаженому стані з під'їзної колії ПрАТ "Зернопродукт МХП" філії "Перспектив" на місце загального користування в очікуванні оформлення маршрутного поїзда по аукціону. (а.с. 108 зворот)
24.11.2021 відповідачем складено Акт загальної форми №774, відповідно до якого 7 вагонів №95337309, №95367546, №95449286, №95347126, №95353306, №95364477, №95751178 забрані з під'їзної колії "Перспектив" на станційні колії під накопичення і простоюють в очікуванні оформлення формування маршрутного поїзда. (а.с. 100)
24.11.2021 о 04:20 - 7 вагонів подані під вантажні операції на під'їзну колію ПрАТ "Зернопродукт МХП" філія "Перспектив". (а.с. 47, 49)
Листом №39 від 24.11.2021 ТОВ "ГРЕЙНСВАРД" звернулось до начальника ст. Городенка-Завод, у якому просило забрати вагони №95357968, №95652764, №95758355, №95799474, №95800629, №95452538, №95795662 в навантаженому стані з під'їзної колії ТОВ «Акріс-Захід», філія ПрАТ "Зернопродукт МХП" "Перспектив" на місце загального користування в очікуванні оформлення маршрутного поїзда по аукціону. (а.с. 109)
24.11.2021 відповідачем складено Акт загальної форми №777, відповідно до якого 7 вагонів №95357968, №95652764, №95758355, №95799474, №95800629, №95452538, №95795662 забрані з під'їзної колії на станційні колії під накопичення і простоюють в очікування маршрутного поїзда. (а.с. 100 зворот)
24.11.2021 о 16:15 - 7 вагонів подані під вантажні операції на під'їзну колію ПрАТ "Зернопродукт МХП" філія "Перспектив". (а.с. 47, 49)
Листом №40 від 25.11.2021 ТОВ "ГРЕЙНСВАРД" звернулось до начальника ст. Городенка-Завод, у якому просило забрати вагон №95712923 в навантаженому стані з під'їзної колії ТОВ «Акріс-Захід», філія ПрАТ "Зернопродукт МХП" "Перспектив" на місце загального користування в очікуванні оформлення маршрутного поїзда по аукціону. (а.с. 108)
25.11.2021 відповідачем складено Акт загальної форми №5, відповідно до якого вагон №95712923 забраний з під'їзної колії на станційні колії під накопичення і простоює в очікуванні документа на маршрут. (а.с. 100)
25.11.2021 в 02:40 - 1 вагон поданий під вантажні операції на під'їзну колію ПрАТ "Зернопродукт МХП" філія "Перспектив". (а.с. 47 зворот)
25.11.2021 о 18:00 - 7 вагонів прийняті від вантажовідправника після закінчення вантажних операцій. (а.с. 47)
Також судом встановлено, що 20.09.2021 між АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" та ТОВ "АКРІС-ЗАХІД" був укладений Договір №Л/ДН-4/21/297/м/п про експлуатацію залізничної під'їзної колії. (а.с. 104)
За умовами п. 1 договору №Л/ДН-4/21/297/м/п від 20.09.2021 згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить ТОВ "АКРІС-ЗАХІД" та примикає стрілкою №26 в парній горловині станції Городенка-Завод Львівської залізниці і обслуговується власним локомотивом.
Пункт 7 договору №Л/ДН-4/21/297/м/п від 20.09.2021 визначено, що максимальна кількість вагонів у кожній партії, що передається власнику колії становить 8 вагонів.
Позивачем було замовлено для навантаження і подальшого перевезення на під'їзній колії ТОВ "АКРІС-ЗАХІД" 22 вагони (Відомість №25110258). (а.с. 46)
24.11.2021 о 03:00 - 1 вагон поданий під вантажні операції на під'їзну колію ТОВ "АКРІС-ЗАХІД". (а.с. 46 зворот)
Листом №39 від 24.11.2021 ТОВ "ГРЕЙНСВАРД" звернулось до начальника ст. Городенка-Завод, у якому просило забрати вагон №95691671 в навантаженому стані з під'їзної колії ТОВ «Акріс-Захід», філія ПрАТ "Зернопродукт МХП" "Перспектив" на місце загального користування в очікуванні оформлення маршрутного поїзда по аукціону. (а.с. 109)
24.11.2021 відповідачем складено Акт загальної форми №778, відповідно до якого вагон №95691671 забраний з під'їзної колії ТОВ "АКРІС-ЗАХІД" на станційні колії під накопичення і простоює в очікуванні маршрутного поїзда. (а.с. 101)
24.11.2021 о 16:30 - 8 вагонів подані під вантажні операції на під'їзну колію ТОВ "АКРІС-ЗАХІД". (а.с. 46)
Листом №40 від 25.11.2021 ТОВ "ГРЕЙНСВАРД" звернулось до начальника ст. Городенка-Завод, у якому просило забрати вагони №95646428, №95369807, №95648457, №95448833, №95395224, №95377339, №58567264, №95617643 в навантаженому стані з під'їзної колії ТОВ «Акріс-Захід», філія ПрАТ "Зернопродукт МХП" "Перспектив" на місце загального користування в очікуванні оформлення маршрутного поїзда по аукціону. (а.с. 108)
25.11.2021 відповідачем складено Акт загальної форми №10, відповідно до якого 8 вагонів №95646428, №95369807, №95648457, №95448833, №95395224, №95377339, №58567264, №95617643 забрані з під'їзної колії на станційні колії під накопиченням і простоюють в очікуванні маршрутного поїзда. (а.с.100 зворот)
25.11.2021 в 03:20 - 8 вагонів подані під вантажні операції на під'їзну колію ТОВ "АКРІС-ЗАХІД". (а.с. 46)
25.11.2021 в 18:00 - 8 вагонів прийняті від вантажовідправника після закінчення вантажних операцій. (а.с. 46 зворот)
Листом №41 від 25.11.2021 ТОВ "ГРЕЙНСВАРД" звернулось до начальника ст. Городенка-Завод, у якому просило забрати вагони №95363222, №95527404, №95682738, №95679585, №95392825 в навантаженому стані з під'їзної колії ТОВ "АКРІС-ЗАХІД" на місце загального користування в очікуванні оформлення маршрутного поїзда по аукціону. (а.с. 107)
25.11.2021 відповідачем складено Акт загальної форми №11, відповідно до якого 5 вагонів №95363222, №95527404, №95682738, №95679585, №95392825 забрані з під'їзної колії ТОВ "АКРІС-ЗАХІД" на станційні колії в очікуванні перевізного документа на маршрут. (а.с. 101)
25.11.2021 в 14:20 - 5 вагонів подані під вантажні операції на під'їзну колію ТОВ "АКРІС-ЗАХІД". (а.с. 46)
25.11.2021 відповідно до залізничних Накладних №35148675, №35148725 та №35149137 зі станції Городенко-Завод на станцію Ксениево відправлено маршрутний потяг №112504 з вантажем "Зерно кукурудзи" та Відомістю вагонів, ідентифікація відправки в кількості 50 вагона. (а.с. 31, 33, 35)
АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" були сформовані Відомості плати за користування вагонами №25110258 на суму 34 818, 80 грн без ПДВ (а.с. 46), №25110259 на суму 43 819, 10 грн без ПДВ (а.с. 47), №25110260 на суму 17 212, 80 грн без ПДВ (а.с. 48) та №29110261 на суму 3 600, 00 грн без ПДВ (а.с. 49).
Крім того, 26.11.2021 відповідачем були складені Накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу):
- Накопичувальна картка №26110588, відповідно до якої було нараховано платежі за зберігання вантажів при перевезенні, експорту-імпорту та внутрішнього вантажу у вагонах на суму 33 567, 50 грн без ПДВ (а.с. 41);
- Накопичувальна картка №26110589, відповідно до якої було нараховано платежі за організацію перевезення і накопичення власного рухомого складу на суму 7 609, 36 грн без ПДВ (а.с. 37).
Відповідно до пунктів 4.1 і 4.2 договору розрахунки за договором здійснюються через філію "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця". Оплата послуг відповідно до Договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний в розділі 14 Договору. Одержані на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання кошти перевізник зараховує на особистий рахунок замовника.
Пунктом 4.4 договору передбачено, що по мірі виконання перевезень та надання послуг перевізником відображається в особовому рахунку використання замовником коштів за добу для оплати: провізних платежів за перевезення, зазначених в накладних; суми додаткових зборів та додаткових послуг за вільними тарифами; плати за використання власних вагонів перевізника за межами України, що відображається в щодобових інформаційних повідомленнях; штрафів на підставі відповідних перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами), інформаційних повідомлень тощо; пені. Виписки з особового рахунку відображають облік коштів, перерахованих та витрачених замовником на виконання Договору. У виписці відображаються дати утворення, розміри заборгованості та нарахована пеня.
Відповідно до переліку №20211126 від 26.11.2021 філія "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" з рахунку ТОВ "ГРЕЙНСВАРД" списала кошти за зберігання вантажів при перевезенні, експорту-імпорту та внутрішнього вантажу у вагонах відповідно до Накопичувальної картки №26110588 від 26.11.2021 у розмірі 40 281, 00 грн з ПДВ (33 567, 50 грн без ПДВ).
Позивач звернувся з позовними вимогами про зобов'язати відповідача внести зміни до особового рахунку позивача №2829531 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 40 281, 00 грн в зв'язку з тим, що на підставі накопичувальної картки №26110588 від 26.11.2021 станцією Городенко-Завод нараховано та списано з особового рахунку позивача збір за зберігання вантажу у вагонах на коліях загального користування в сумі 40 281, 00 грн з ПДВ, списання якого позивач вважає безпідставним.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що відповідачем безпідставно списано грошові кошти з особового рахунку позивача як збір за зберігання вантажу, оскільки у період накопичення вагонів для маршрутного потягу, у відповідача були відсутні підстави застосовувати матеріальну відповідальність за зберігання вантажу на коліях загального користування, оскільки у цей час позивачем здійснювалося накопичення маршрутного потягу у відповідності до умов Додатку 1-4 до Договору.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.
Відповідно до ст. 306 ГК України, перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.
Частина 5 ст. 307 ГК України, яка кореспондується із ч. 2 ст. 908 ЦК України, встановлює, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються кодексами, законами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Положеннями частини 1 статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Загальні умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються Законом України "Про транспорт", Законом України "Про залізничний транспорт" Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (далі - Правила), Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, Правилами приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №861/5082, Правилами видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №862/5083.
Відповідно до ст. 909 ЦК України, ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Судом першої інстанції правомірно встановлено, що збір за зберігання вантажу нараховано відповідачем на підставі пункту 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (далі - Правила), яким, зокрема, передбачено, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Відповідно до пункту 9 Правил за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.
Колегією суддів враховано, що пункти 8, 9 Правил не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, так як затримка вагонів відбулась через договірні відносин між позивачем та відповідачем з накопичення вагонів на коліях залізниці з метою формування маршрутного потягу.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у постановах від 01.02.2024 у справі №915/305/22, від 09.04.2024 у справі №915/5/23.
Відтак, зважаючи на вимоги пунктів 8 та 9 Правил, нарахування збору за зберігання вантажу на коліях загального користування відбувається у разі наявності вини відправника у затримці та у разі, коли простій відбувся в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі з причин, не залежних від залізниці).
Однак, затримка вагонів при їх накопиченні з метою формування маршрутного поїзда у 50 вагона не може кваліфікуватись як "матеріальна відповідальність", оскільки Договір містить спеціальні умови, які відносяться до "окремих послуг", зокрема, Додаток №1-4 до Договору умови накопичення вагонів, який є його невід'ємною частиною.
З урахуванням приписів Додатку № 1-4 до Договору та положень самого договору, у спірних правовідносинах мета замовлення позивачем спеціальної послуги полягала саме в накопиченні вагонів для формування маршрутного поїзда. Відтак, процедура накопичення вагонів фактично передбачає затримку окремих вагонів на певний час з метою формування маршрутного поїзда, на що відповідач надав свою згоду шляхом укладання з позивачем Договору.
Таким чином, відповідач, як перевізник, надав позивачу, як замовнику, згідно умов Договору послугу з накопичення вагонів, за попередньо погодженим планом, який мав ознаку "маршрутний" та за попередньою заявкою, без отримання якої замовник не спроможний сформувати маршрутний поїзд.
Оскільки складання накопичувальних карток та актів загальної форми є прерогативою саме залізниці, то відповідачем належними доказами не підтверджено правомірність нарахування збору за зберігання вантажу.
Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження факту затримки вантажу з вини позивача, тому відсутні й правові підстави для нарахування останньому вищезазначених зборів за зберігання вантажу.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що залізниця неправомірно списала з особового рахунку ТОВ "ГРЕЙНСВАРД" збір за зберігання вантажу у розмірі 40 281, 00 грн, і останній в добровільному порядку не вніс відповідних змін до особового рахунку позивача, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими що правомірно та обґрунтовано були задоволенні.
Стосовно доводів апелянта, що судом першої інстанції не було застосовано строки позовної давності, обґрунтовуючи свої доводи ти, що позивач отримав Перелік №26110588, відповідно до якого з особового рахунку позивача були списані кошти за зберігання у вагонах при перевезенні вантажу, - 26.11.2021, а відповідно до Статуту залізниць України та Господарського кодексу України позов до перевізника у даній справі може бути пред'явлений протягом 6 місяців після спливу 6-місячного строку, передбаченого для пред'явлення претензії, та 3-місячного строку, передбаченого для надання відповіді на претензію, тобто протягом 15 місяців, в свою чергу позивач звернувся з даним позовом до суду 27.11.2024, тобто після спливу строку позовної давності.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Що ж до перевезення вантажів залізницею, то відповідно до статті 136 Статуту залізниць України позови до залізниць можуть бути пред'явлені у шестимісячний термін, що обчислюється відповідно до вимог статті 134 цього Статуту, яким передбачено також і 6-місячний строк для пред'явлення претензії, з визначенням певних умов, обставин, підстав та строку його обмеження.
Частиною п'ятою статті 307 ГК України, яка кореспондується з частиною четвертою статті 909 та статтею 920 ЦК України, встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів за цими перевезеннями визначаються транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Отже, статті 134, 136 Статуту залізниць України є спеціальними нормами, які регулюють питання перебігу позовної давності за позовами до залізниці.
Відтак позовна давність починає свій перебіг з дня одержання відповіді на пропозицію позивача або з дня закінчення строку, встановленою частиною третьою статті 315 ГК України для відповіді на пропозицію. Враховуючи, що дотримання претензійного порядку не є обов'язковим, у вирішенні питання про початок перебігу позовної давності у розумінні цієї норми ГК України слід виходити з того, що такий перебіг починається після закінчення строку пред'явлення претензії і строку її розгляду (частини друга та третя статті 315 ГК України), незалежно від того, чи пред'являлася відповідна претензія до перевізника.
При цьому відсутність відомостей щодо звернення позивача до відповідача з претензією не впливає на порядок обчислення позовної давності, оскільки визначений законом строк, у межах якого особа має право звернутися до суду, не може починатися строком на реалізацію права на досудове врегулювання спору.
Аналогічний правовий висновок виклав Верховний Суд у постановах від 11.04.2019 у справі №905/729/18, від 13.08.2019 у справі №910/11614/18, від 10.09.2019 у справі №905/2303/18.
Таким чином, позов до перевізника у цій справі мав бути пред'явлений протягом 6 місяців після спливу 6-місячного строку, передбаченого для пред'явлення претензії, та 3-місячного строку, передбаченого для надання відповіді на претензію, що узгоджується з положеннями статей 134, 136 Статуту залізниць України та статтею 315 ГК України.
Зазначених висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду при розгляді справи №910/11949/20 (постанова від 18.06.2021).
Окрім того, пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє як необґрунтоване посилання відповідача на пропуск строків позовної давності, оскільки на день звернення позивача до суду з даним позовом останнім строк позовної давності пропущено не було.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Відповідно до ст.ст. 73,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 10.02.2025 року у справі №910/14670/24, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Апеляційну скаргу акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" на рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2025 у справі №910/14670/24 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2025 у справі №910/14670/24 залишити без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на відповідача (апелянта).
Матеріали справи №910/14670/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 28.04.2025
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді М.А. Барсук
Є.Ю. Пономаренко