Справа № 683/714/25
2/683/631/2025
29 квітня 2025 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого судді Лугового О.М.
з участю секретаря Градомської Д.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №683/714/25 (провадження №2/683/631/2025) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
06 березня 2025 року адвокат Герасимчук О.О. в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 29 лютого 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Старокостянтинівського районного управління юстиції у Хмельницькій області, (актовий запис № 20).
В обґрунтуванні позовних вимог представник позивача зазначив, що на початку сімейного життя шлюбні відносини у сторін складалися добре, однак на даний час подружжя спільно не проживає, шлюбні відносини припинили, оскільки зрозуміли, що вони мають різні характери та погляди на життя, сімейні обов'язки та ведення господарства. Від даного шлюбу є дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із позивачем. Позивач вважає, що збереження сім'ї є неможливим та носить формальний характер, тому просить розірвати даний шлюб.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 06 березня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України, однак в позовній заяві просить розгляд справи здійснити без участі позивача та її представника.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України, в матеріалах справи міститься заява, якою останній просить розгляд справи здійснити без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України, однак подав до суду заяву якою просить розгляд справи здійснити без його участі. Позовні вимоги підтримує та просить шлюб розірвати.
Крім того, 09.04.2025 року ОСОБА_2 подав до суду заяву, згідно якої просить стягнути з нього на користь позивача 50% судового збору, а саме (1211,20-0,8=968,96; 968,96/2=484,48 грн.), оскільки позовні вимоги визнає, що відповідатиме ч.1 ст.142 ЦПК України. Стосовно стягнення з нього на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу просить суд відмовити в повному обсязі, оскільки вважає, що розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. є неспівмірним із предметом спору та дана справа є не значної складності. Крім того, в матеріалах справи наявний лише договір про надання правничої допомоги, однак відсутні документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки). Розгляд справи призначений на 29 квітня 2025 року просить здійснити без його участі.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частиною п'ятою статті 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України, передбачено, що кожен з право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Судом встановлено, що 29 лютого 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Старокостянтинівського районного управління юстиції у Хмельницькій області, було зареєстровано шлюб між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 за актовим записом № 20, що підтверджується свідоцтвом про шлюбу серії НОМЕР_1 . Від даного шлюбу є дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із позивачем.
Сторони припинили шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть, примирення між подружжям є неможливим, оскільки і позивач і відповідач наполягають на розірванні шлюбу, про що зазначили в поданих до суду заявах, за таких обставин по справі суд приходить до висновку, що сім'я сторін розпалась і зберегти її неможливо, а подальше спільне життя сторін та збереження шлюбу суперечить їх інтересам, тому даний шлюб слід розірвати.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно з ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано копії договору про надання правової допомоги від 28 лютого 2025 року, згідно якого сума витрат на професійну правничу допомогу становить 5 000 грн., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №603 та копію ордеру серії АВ №1187718 від 04.03.2025 року.
Згідно п. 3.1 договору про надання правової допомоги від 28 лютого 2025 року клієнт сплачує Адвокату за надання правової допомоги гонорар в розмір 5000 гривень за розгляд справи в суді першої інстанції. За надання правової допомоги гонорар сплачується авансом в безготівковій формі на розрахунковий або картковий рахунок адвоката.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК).
Витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того,чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, тобто, коли у сторони виникло зобов'язання за умовами договору з оплати адвокатських послуг. (Постанова Верховного Суду від 17 серпня 2020 року №925/1067/19).
Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договірна правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. (Постанова Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі №552/2145/16-ц).
Враховуючи викладене, суд оцінивши докази на представлення надання правової допомоги, а саме: копію договору про надання правової допомоги від 28 лютого 2025 року, суд дійшов висновку, що слід відмовити позивачу у задоволенні вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу, у зв'язку необґрунтованістю витрат і відсутність доказів, оскільки позивач не довів належним чином зв'язок між понесеними витратами та судовим процесом, оскільки зазначені витрати на надання правої допомоги не були безпосередньо пов'язані з розглядом справи в суді, про що зазначено в п. 3.1 договору про надання правової допомоги, крім того документально не доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу.
Частиною 1 статті 142 ЦПК України, визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки визнання позову відповідачем мало місце до початку розгляду справи судом по суті, то у порядку, визначеному ч.1 ст.142 ЦПК України, суд приходить до висновку про можливість повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.
Керуючись ст.ст. 104, 105, 110 - 112 СК України, ст.ст.76, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 29 лютого 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Старокостянтинівського районного управління юстиції у Хмельницькій області, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис №20, - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 484 грн. 48 коп. судового збору.
Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 50 % сплаченого судового збору, сплаченого при подачі позову, а сааме 484 грн. 48 коп., згідно квитанції № @2PL413474 від 04 березня 2025 року., сплачених в АТ КБ «ПрватБанк».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 484 грн. 48 коп. судового збору.
В задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Старокостянтинівським РВ УМВС України в Хмельницькій області від 01 квітня 2008 року, РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 .
Суддя: