Справа № 951/253/25
Провадження №3/951/153/2025
29 квітня 2025 року селище Козова
Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Лавренюк О.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, командира відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),
На розгляд Козівського районного суду Тернопільської області з Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону надійшли матеріали:
про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП (справа №951/253/25; провадження №3/951/153/2025);
про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП (справа №951/254/25; провадження №3/951/154/2025);
про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП (справа №951/255/25; провадження №3/951/155/2025);
про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП (справа №951/256/25; провадження №3/951/156/2025);
про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП (справа №951/257/25; провадження №3/951/157/2025).
За змістом ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
У поданій до суду заяві від 22.04.2025 ОСОБА_1 не заперечував щодо об'єднання матеріалів про адміністративні правопорушення за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП відносно нього в одне провадження.
Суд з метою забезпечення реалізації наведених вище положень ст. 36 КУпАП вважає за доцільне об'єднати в одне провадження вказані справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення зазначених адміністративних правопорушень, та присвоїти об'єднаній справі єдиний унікальний номер №951/253/25 (провадження №3/951/153/2025), що не суперечить вимогам процесуального закону та сприятиме забезпеченню прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено наступне.
Командир взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 капітан ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, тобто військовим начальником, на яку постійно покладено виконання організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських обов'язків, в порушення своїх статутних обов'язків визначених ст. ст. 11, 16, 49, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в умовах особливого періоду, через недбале та несумлінне ставлення до них, 08.10.2024, на території ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 (більш точне місце розташування ІНФОРМАЦІЯ_2 вказати неможливо через введення на території України воєнного стану), не доповів старшому командиру (начальнику) про вчинення адміністративного правопорушення сержантом ОСОБА_2 , передбаченого ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, внаслідок чого останній уник адміністративної відповідальності. Такими діями ОСОБА_1 вчинив недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Також, командир взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 капітан ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, тобто військовим начальником, на яку постійно покладено виконання організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських обов'язків, в порушення своїх статутних обов'язків визначених ст. ст. 11, 16, 49, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в умовах особливого періоду, через недбале та несумлінне ставлення до них, 01.11.2024, на території ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 (більш точне місце розташування ІНФОРМАЦІЯ_2 вказати неможливо через введення на території України воєнного стану), під час виплати щомісячної премії сержанту ОСОБА_2 за жовтень 2024 року, не доповів старшому командиру (начальнику) про перебування на службі сержанта ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння, що у подальшому призвело до безпідставної виплати з державного бюджету останньому премії за жовтень 2024 року в розмірі 15 501,30 грн. Такими діями ОСОБА_1 вчинив недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Крім цього, командир взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 капітан ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, тобто військовим начальником, на яку постійно покладено виконання організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських обов'язків, в порушення своїх статутних обов'язків визначених ст. ст. 11, 16, 49, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в умовах особливого періоду, через недбале та несумлінне ставлення до них, 09.07.2024, на території ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 (більш точне місце розташування ІНФОРМАЦІЯ_2 вказати неможливо через введення на території України воєнного стану), не доповів старшому командиру (начальнику) про вчинення адміністративного правопорушення солдатом ОСОБА_3 , передбаченого ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, внаслідок чого останній уник адміністративної відповідальності. Такими діями ОСОБА_1 вчинив недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Також, командир взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 капітан ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, тобто військовим начальником, на яку постійно покладено виконання організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських обов'язків, в порушення своїх статутних обов'язків визначених ст. ст. 11, 16, 49, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в умовах особливого періоду, через недбале та несумлінне ставлення до них, 13.08.2024, на території ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 (більш точне місце розташування ІНФОРМАЦІЯ_2 вказати неможливо через введення на території України воєнного стану), не доповів старшому командиру (начальнику) про вчинення адміністративного правопорушення солдатом ОСОБА_4 , передбаченого ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, внаслідок чого останній уник адміністративної відповідальності. Такими діями ОСОБА_1 вчинив недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Також, командир взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 капітан ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, тобто військовим начальником, на яку постійно покладено виконання організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських обов'язків, в порушення своїх статутних обов'язків визначених ст. ст. 11, 16, 49, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в умовах особливого періоду, через недбале та несумлінне ставлення до них, 02.09.2024, на території ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 (більш точне місце розташування ІНФОРМАЦІЯ_2 вказати неможливо через введення на території України воєнного стану), під час виплати щомісячної премії солдату ОСОБА_4 за серпень 2024 року, не доповів старшому командиру (начальнику) про перебування на службі солдата ОСОБА_4 у стані алкогольного сп'яніння, що у подальшому призвело до безпідставної виплати з державного бюджету останньому премії за серпень 2024 року в розмірі 14 605,50 грн. Такими діями ОСОБА_1 вчинив недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , не з'явився, подав заяву від 22.04.2025, у якій вину у вчиненні адміністративних правопорушень визнав повністю за обставин, викладених у протоколах про адміністративне правопорушення, у вчиненому щиро розкаявся, справу просив розглядати без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
За нормами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 4 ст. 15 КУпАП за вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
У відповідності до ч. 2 ст. 172-15 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Так, відповідно до пункту 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Згідно з вимогами ст. ст. 9, 11 цього Статуту військовослужбовці, зокрема зобов'язані свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.
За визначенням, викладеним у статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІІ від 21.10.1993, мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу, а особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини 2 статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини 1 статті 106 Конституції України, було оголошено проведення в Україні загальної мобілізації на території, зокрема, Тернопільської області.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» № 1932-ХІІ від 06.12.1991 (зі змінами) визначено, що особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, який відповідно до Указу Президента України №133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» був продовжений на території України на 30 діб. Надалі, Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжувався та станом на момент розгляду адміністративних матеріалів не скасований.
Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.
Рішень про демобілізацію усіх призваних військовослужбовців та переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу Президент України не приймав.
Відтак на даний час на всій території України діє особливий період.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-15 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: даними, які містяться у протоколах про адміністративне правопорушення №17, №18, №19, №20, №21 від 22.04.2025, в яких процесуально зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень; витягами з наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №177 від 25.06.2023, № 510 агд від 02.09.2024, №625 агд від 01.11.2024, копіями повідомлень (за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України) від 10.03.2025 №697/3/1932, від 25.03.2025 №697/3/2238; від 25.03.2025 №697/3/2264, копією постанови про часткове закриття кримінального провадження від 21.04.2025, копією листа КНП «Козівська центральна районна лікарня Козівської селищної ради» від 30.12.2024 №01.1-11/3573; копією листа Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 07.03.2025 №01-13/1/2025, копією листа Козівського районного суду Тернопільської області від 16.01.2025 №01-04/04/6/2025; копією листа Бережанського районного суду Тернопільської області від 15.01.2025 №01-04/13/2025, копією листа ІНФОРМАЦІЯ_4 від 17.01.2025 №1054/11/2/501.
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому судом приймаються до уваги. На думку суду, такі докази підтверджують обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді даної справи.
За таких обставин, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а саме: недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду. Відтак ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Водночас за змістом ч. 7 ст. 38 КУПАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Ураховуючи, що кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України щодо військових службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 закрите постановою слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_5 від 21.04.2025, строк протягом якого відповідно до вимог статті 38 КУпАП може бути накладено адміністративне стягнення за вчинення ОСОБА_1 вказаних правопорушень на момент розгляду справи судом не закінчився.
Відповідно до положень статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП визначено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Таким чином, ураховуючи характер вчинених правопорушень, обставини справи, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, те, що він визнав вину, а також відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за вчинені правопорушення, суд дійшов переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у проваджені у справі про адміністративне правопорушення, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Однак в силу п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків. Таким чином, судовий збір з ОСОБА_1 стягненню не підлягає.
Керуючись статтями 9, 36, 40-1, 172-15, 245, 251, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Справу №951/253/25 (провадження №3/951/153/2025), справу №951/254/25 (провадження №3/951/154/2025), справу №951/255/25 (провадження №3/951/155/2025), справу №951/256/25 (провадження №3/951/156/2025), справу №951/257/25 (провадження №3/951/157/2025) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-15 КУпАП об'єднати в одне провадження та присвоїти об'єднаній справі єдиний унікальний номер - №951/253/25 (провадження №3/951/153/2025).
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 172-15КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області.
Суддя О.М. Лавренюк