Справа № 951/140/25
Провадження №2/951/112/2025
/заочне/
29 квітня 2025 року
Козівський районний суд Тернопільської області
у складі головуючого судді Гриновець О. Б.
за участю секретаря судового засідання Барилко А. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
короткий виклад обставин справи.
27.02.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» - Ткаченко Ю. О. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 16 701, 20 грн й судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 21.04.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 1398319 за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти в розмірі 3 000 грн строком 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1. 99 % в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу. 27.04.2021 між позикодавцем та позичальником за ініціативою останнього укладено додаткову угоду до договору позики № 1398319 відповідно до якої відповідач збільшує суму позики на 2 000 грн. Тож загальний розмір позики становить 5 000 грн.
Позикодавець виконав свої зобов'язання, зокрема надав відповідачу у позику грошові кошти в розмірі 5 000 грн шляхом їх перерахування на його банківський картковий рахунок за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФК Фінекспрес».
Відповідач належним чином зобов'язання щодо повернення основної суми боргу за договором позики та заборгованості за процентами не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість на загальну суму 16 701, 20 грн, з яких: 5 000 грн - заборгованості за основною сумою боргу, 11 701, 20 грн - заборгованості за відсотками.
26.10.2021 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» уклали договір факторингу № 2610 за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики № 1398319 від 21.04.2021.
03.04.2023 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу № 030423-ФК за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 1398319 від 21.04.2021.
Відповідно до реєстру прав вимог від 03.04.2023 до договору факторингу № 030423-ФК від 03.04.2023 ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 16 701, 20 грн, з яких 5 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11 701, 20 грн - сума заборгованості за відсотками.
З огляду на те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань, не погашає заборгованість за договором позики, представник позивача просить позов задовольнити.
Процесуальні дії у справі.
Позовна заява подана до суду 27.02.2025.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2025 для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Гриновець О. Б.
Суддею у порядку ч. 8 ст. 187 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) 03.03.2025 сформовано засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача у справі.
Відповідь на вказаний запит отримана 03.03.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру.
Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець О. Б. від 13.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду й відкрито провадження в справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позиція учасників справи.
Представник ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» - Гедзь О. В. в судове засідання не з'явилася. 09.04.2025 подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання повторно не з'явився. Про причини неявки суд не повідомляв, заяв чи клопотань не подавав.
У вказаний строк відповідач не надав суду відзив у силу вимог ст. 178 ЦПК України без поважних причин.
Тож згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає, що наявні підстави для заочного розгляду справи.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд забезпечив сторонам можливість ефективно представляти свою справу в суді. Розгляд справи проводився у відкритому судовому засіданні. Сторони повідомлялись про дату, місце та час розгляду справи.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Про існування будь-яких інших доказів, які мають важливе значення й не були долучені до справи сторони суду не повідомляли, заразом в силу частин 2, 3, 4 ст. 83 ЦПК України вони повинні були подати всі свої докази разом з позовом та відзивом або в цей строк повідомити про існування доказів, які не можуть бути подані разом з першою заявою по суті справи.
Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Право на справедливий судовий розгляд забезпечується, серед іншого, процедурою апеляційного перегляду судових рішень, де сторона не позбавлена можливості подання нових доказів якщо буде доведено поважність причин їх неподання в суді першої інстанції (ч. 3 ст. 367 ЦПК України). Тож якщо у сторін наявні ті чи інші аргументи або докази, на які даним судовим рішенням не буде надано відповіді, така сторона вправі навести їх у апеляційній скарзі, одночасно вказавши причини неподання їх суду першої інстанції.
Встановлені судом фактичні обставини справи.
21.04.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 1398319 за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти в розмірі 3 000 грн строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1. 99 % в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу.
27.04.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 за ініціативою останнього укладено додаткову угоду до договору позики № 1398319 відповідно до якої відповідач збільшує суму позики на 2 000 грн. Загальний розмір позики становить 5 000 грн.
Позикодавець виконав свої зобов'язання, зокрема надав відповідачу у позику грошові кошти в розмірі 5 000 грн шляхом їх перерахування на його банківський картковий рахунок за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФК Фінекспрес».
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» за договором позики № 1398319 від 21.04.2021 за період з 21.04.2021 по 24.02.2025 заборгованість не погашена та складає 16 701, 20 грн.
26.10.2021 ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» уклали договір факторингу № 2610 за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики № 1398319 від 21.04.2021.
03.04.2023 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу № 030423-ФК за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики № 1398319 від 21.04.2021.
Відповідно до реєстру прав вимог від 03.04.2023 до договору факторингу № 030423-ФК від 03.04.2023 ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 16 701, 20 грн, з яких 5 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11 701, 20 грн - сума заборгованості за відсотками.
Тож судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем за договором позики, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Позивач свої зобов'язання за договором позики виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.
Застосоване судом законодавство та висновки суду.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отож будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Так електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор може бути замінений іншою особою внаслідок передавання своїх прав іншій особі за правочином.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Так як ОСОБА_1 порушено умови договору позики суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлені вимоги про стягнення із відповідача, як боржника, заборгованості за вказаним договором, що підтверджується наданими позивачем доказами, які долучено до матеріалів справи.
З погляду на те, що відповідач не виконав взятих на себе за договором позики зобов'язань, внаслідок чого утворилася заборгованість за основною сумою боргу й за відсотками, яка позивачем доведена повністю, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких відносяться і витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Слід зазначити, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Як видно з договору про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01.11.2024, укладеного між адвокатом Ткаченко Ю. О. й клієнтом ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» правнича допомога, що надається за цим договором, полягає у здійсненні адвокатом комплексу заходів, спрямованих на стягнення належної до сплати клієнту заборгованості боржників за договорами позики, право вимоги за яким належить клієнту у судовому порядку, а також у здійсненні захисту прав та інтересів клієнта, пов'язаних із стягненням заборгованості з боржників у спорах, що виникли внаслідок заходів, вжитих як клієнтом, так і адвокатом по стягненню заборгованості у судовому порядку.
Відповідно до витягу з акту № 6-П приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором № 01-11/24 від 01.11.2024 адвокат Ткаченко Ю. О. надала, а клієнт ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» отримав послуги з правничої допомоги на загальну суму 3 500 грн.
При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).
Позивачем надано докази на понесення витрат за надання правничої допомоги в розмірі 3 500 грн.
Тож суд вважає, що визначена адвокатом сума гонорару є обґрунтованою й такою, що відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягом наданих послуг, а тому вказана сума підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ».
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме 2 422, 40 грн сплаченого позивачем судового збору слід покласти на відповідача ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України
ухвалив:
задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором позики № 1398319 від 21.04.2021 в розмірі 16 701 /шістнадцять тисяч сімсот одна/ гривня 20 /двадцять/ копійок, з яких: 5 000 грн - заборгованості за основною сумою боргу, 11 701, 20 грн - заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судовий збір в розмірі 2 422 /дві тисячі чотириста двадцять дві/ гривні 40 /сорок/ копійок й 3 500 /три тисячі п'ятсот/ гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Дата складення повного рішення суду 29.04.2025.
Повне найменування сторін:
позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», місцезнаходження: вул. Михайла Стельмаха, буд. 9А, офіс 204, м. Ірпінь, код ЄДРПОУ 43311346;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , дані паспорта: № НОМЕР_2 .
Суддя О. Б. Гриновець