Справа №760/10807/25 Провадження №1-кс/760/5997/25
(повний текст)
«24» квітня 2025 р. м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Солом'янського районного суду м. Києва, клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області капітана юстиції ОСОБА_6 , погоджене прокурором, що здійснює процесуальне керівництво - прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 22025101110000171, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.02.2025 року, за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України,
22 квітня 2025 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області капітана юстиції ОСОБА_6 , погоджене прокурором, що здійснює процесуальне керівництво - прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 22025101110000171, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.02.2025 року, за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що Слідчим управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025101110000171, внесеного до ЄРДР 26.02.2025, у якому повідомлено: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб. У ході досудового розслідування встановлено, що 22.02.2024 президент російської федерації, реалізуючи злочинний план, направив до Ради федерації звернення про використання зс рф за межами рф, яке було задоволено. 24 лютого 2022 року о 5 годині президент російської федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні. У подальшому на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці зс рф шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків. 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 год. 30 хв., який набув чинності з дня його опублікування 24.02.2022. Згідно Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, та у подальшому продовжено указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 06.05.2024, №469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05.30 год. 10.11.2024 строком на 90 діб. Також, 24.02.2024 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України Президентом України видано указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію». Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Враховуючи викладене, досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 25.02.2025, у громадянина України ОСОБА_4 , якому достовірно відомо про збройний напад Російської Федерації на Україну, з метою вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки, а також з корисливих мотивів, виник злочинний умисел на вчинення перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом підпалів транспортних засобів Збройних Сил України та інших військових формувань. У подальшому, 25.02.2025 орієнтовно о 20:00 на виконання свого злочинного умислу направленого на перешкоджання законній діяльності ЗС України, ОСОБА_4 спільно із громадянкою України ОСОБА_7 придбали в супермаркеті «Новус» за адресою: м. Київ, проспект Академіка Палладіна, 7а, дві пляшки рідини для розпалювання «Weekend» та після цього вирушили підшукувати транспортний засіб із приналежністю до збройних сил України, з метою його підпалу. Надалі, 25.02.2025 орієнтовно о 22:52, перебуваючи поблизу будинку за адресою: м. Київ, вул. Академіка Єфремова, 25, переслідуючи злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, використовуючи заздалегідь підготовлене знаряддя злочину, а саме дві пляшки рідини для розпалювання «Weekend», ОСОБА_7 розлила вміст пляшок на передню частину автомобіля «Volkswagen Lt 35» із військовим номерним знаком « НОМЕР_1 », який використовується ЗС України та здійснила його підпал, при цьому ОСОБА_4 здійснював відеофіксацію на свій особистий мобільний телефон. 28.02.2025 громадянину України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у перешкоджанні законній діяльності Збройним Силам України в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України. Причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами: Протоколом огляду від 25.02.2025. Актом про пожежу від 25.02.2025, Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 25.02.2025, Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 25.02.2025, Протоколом слідчого експерименту від 15.04.2025, Протоколом слідчого експерименту від 12.03.2025, Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 04.03.2025, Протоколом огляду місця події від 04.03.2025. 28.02.2025 року слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який закінчується 27.02.2025 о 18.00. У кримінальному провадженні проведено значну кількість слідчих (розшукових) та процесуальних дій, однак через складність провадження завершити досудове розслідування до 28.04.2025 не виявляється за можливе, оскільки для повного та неупередженого розслідування у кримінальному провадженні необхідно виконати наступне: встановити та допитати осіб, яким відомі обставини вчинення вказаного правопорушення; провести інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, в разі встановлення нових обставин; отримати висновок за результатами проведення комплексної транспортно-товарознавчої та пожежно-технічної експертизи, отримати висновок за результатами проведення дактилоскопічної експертизи, отримати інформацію щодо телефонних з'єднань ОСОБА_7 та ОСОБА_11 яка міститься у операторі телекомунікаційного зв'язку ПрАТ «Київстар» та ТОВ «Лайфселл», виконати з підозрюваними та їх захисниками вимоги ст. 290 КПК України, тобто вчинити процесуальні дії для підготовки та направлення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до суду. Під час досудового розслідування - встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, які дають підстави застосування до підозрюваного запобіжного заходу. З урахуванням викладеного підозрюваний спроможний: Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що згідно зі ст. 12 КК України обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за яке законом передбачено покарання у вигляді покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, тому підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке, відповідно до чинного законодавства, пов'язане із позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом зміни місця свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, окупованої території або держави агресора, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України є ризиком. Також існує ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, тобто речі, які можуть бути знайдені та визнані у встановленим законом порядку речовими доказами у справі, або стосовно злочинів про які органами досудового розслідування не розпочато досудове розслідування. У разі незастосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній буде в змозі знищити (видалити дистанційно з іншого пристрою відомості листування щодо вчинення кримінального правопорушення), сховати та спотворити будь-які предмети та речі, що мають істотне значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні. Крім цього, під час подальшого досудового розслідування вказаного кримінального провадження ОСОБА_4 , для ухилення від можливої кримінальної відповідальності може впливати у будь-який спосіб на свідків адже враховуючи те, що в ході проведення обшуки були залучені поняті та підозрюваному надано копії відповідних процесуальних документів із зазначенням їх анкетних даних на думку сторони обвинувачення підозрюваний може незаконно впливати на свідків з метою зміни показів останніми в ході досудового розслідування та судового розгляду, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є ризиком. Водночас, існує ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний. може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. В обґрунтування вказаного ризику слід зазначити, що ОСОБА_4 та ОСОБА_7 за вказівкою на даний час невстановленої досудовим розслідуванням особи обґрунтовано підозрюються у вчиненні перешкоджанні законній діяльності ЗС України та інших військових формувань, тому перебування підозрюваного не в умовах ізоляції може перешкодити викриттю інших осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень, в тому числі тих, які втягнули ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у злочинну діяльність з корисливих мотивів. Крім цього, підозрюваний перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування та подальшого судового розгляду. Також, існує ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , враховуючи характер та спосіб вчинених підозрюваним дій, специфіку кримінального правопорушення та способи конспірації, які застосовувались при його вчиненні слід вважати, що без застосування до підозрюваного запобіжного заходу останній зможе продовжити вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення, а також інші кримінальні правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності. Зважаючи на той факт, що рф продовжує на території України повномасштабну збройну агресію, що може призвести до подальшої шкоди національним інтересам та обороноздатності України. 24 лютого 2022 року указом Президента України ОСОБА_12 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, термін дії, якого неодноразово продовжувався тому необхідно взяти до уваги, що ОСОБА_13 підозрюється у вчиненні злочину, під час воєнного стану, що свідчить про максимальний ступінь суспільно-небезпечного діяння. Згідно ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме - тримання під вартою. У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_13 виходячи з наступного. Окрім того, положеннями абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258"5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України. Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання та домашнього арешту не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність зазначених ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки, зважаючи на характер вчинення інкримінованих йому дій, останній не буде позбавлений можливості ухилитися від органу досудового розслідування. Крім цього, у разі обрання відносно підозрюваного вказаних запобіжних заходів, а також запобіжного заходу у вигляді особистої поруки чи застави, підозрюваний, продовжуючи проживати на території міста Київ, під час дії таких запобіжних заходів, матиме фактично безперешкодну можливість незаконно впливати на свідків вказаного кримінального правопорушення, з метою зміни ними показів. Отже, єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію зазначених ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Враховуючи зазначене, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України, а тому необхідним є застосування до підозрюваного саме виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Враховуючи викладене, в органу досудового розслідування є всі достатні та обґрунтовані підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому відносно останнього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, що зумовлено виконанням, передбаченого ст. 2 КПК України, завданням кримінального судочинства. З врахуванням наведеного просив продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування кримінального провадження, тобто до 28.05.2025.
22 квітня 2025 року (на підставі протоколу автоматизованого визначення слідчого судді) клопотання та додані до нього документи були передані слідчому судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 .
В судове засідання прокурор з'явився, клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 підтримав, просив його задовольнити.
ОСОБА_14 в судове засідання був доставлений, вказав, що хотів попросити визначити йому заставу або домашній арешт, вказав, що не хотів перешкоджати ЗСУ, просто хотів заробити грошей.
Захисник приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку, вказала, що сторона обвинувачення має довести наявність відповідних ризиків та те, що вони не зменшились зі сплином певного часу, вказала, що є підстави для відмови у задоволенні клопотання. Також, зазначила, що підозрюваний офіційно працевлаштований, тож якщо йому буде обрано запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою він зможе відшкодовувати завдані збитки. Крім того, зазначила, що підозрюваний проживає з цивільною дружиною з якою має спільну малолітню дитину, також, має ще одну дитину від першого шлюбу, які перебувають на його утриманні, тож має міцні соціальні зв'язки. Просила визначити для підозрюваного розмір застави у мінімальному розмірі двадцять прожиткових мінімумів або застосувати домашній арешт.
Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчим суддею було встановлено наступне.
Як вбачається з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 22025101110000171, 26.02.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 25.02.2025 близько 22 год. 40 хв. за адресою: м. Київ, вул. Академіка Єфремова, 25, громадянин України невстановлені особи здійснили підпал транспортного засобу марки «Volkswagen LT35» чорного кольору з номерними знаками НОМЕР_1 , повідомлено про підозру ОСОБА_4 та ОСОБА_7 (а.с. 8).
Згідно до повідомлення про підозру від 28.02.2025 року, ОСОБА_4 було повідомлено про те, що він обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб (а.с. 56 -63).
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 28 лютого 2025 року (справа №760/5359/25), клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_15 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , задоволено; застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів. Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 27 лютого 2025 року 18год. 00 хв. Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується о 18 год. 00 хв. 27 квітня 2025 року (а.с. 94).
Постановою про продовження строків досудового розслідування від 22 квітня 2025 року, продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22025101110000171 від 26.02.2025 року у межах трьох місяців до 28.05.2025 року.
Також, на підтвердження обставин, викладених у клопотанні, слідчим було надано слідчому судді Рапорт від 26.11.2025 року (а.с. 12), Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 25.07.2025 року (а.с. 14 - 16), Протокол допиту потерпілого від 26.02.2025 року (а.с. 17 - 14), Протокол огляду місця події від 25 - 26.09.2025 року (а.с. 33 -37), Рапорти (а.с. 37 - 51), Акт про пожежу від 25.01.2025 року (а.с. 52 - 55), Протокол допиту підозрюваного від 27.02.2025 року (а.с. 64 - 66), Протокол допиту потерпілого ОСОБА_16 від 04.03.2025 року (а.с. 71 - 75), Протокол допиту свідка від 04.03.2025 року (а.с. 76 - 79), Протокол огляді місця події від 04 березня 2025 року (а.с. 80 - 86), Довідку з реєстру транспортних засобів ДУК ПС від 09 березня 2025 року (а.с. 87), Протокол слідчого експерименту від 15.04.2025 року (а.с. 88 - 89), Постанову про доручення проведення комплексної судової транспортно - товарознавчої пожежно - технічної експертизи від 03 березня 2025 року (а.с. 90 - 91), Постанову про призначення дактилоскопічної експертизи від 03.03.2025 ркоу (а.с. 92 - 93), які було досліджено в судовому засіданні.
Згідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») №31315/96 від 25.04.2000, суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Під час судового розгляду клопотання встановлено існування ризику переховування від органів досудового розслідування, оскільки з моменту повідомлення ОСОБА_4 про підозру пройшов незначний проміжок часу, він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років позбавлення волі, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення, підозрюваний може переховуватися від слідства та суду.
Слідчий суддя враховує, що на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.
У даному випадку необхідно враховувати той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, а відтак обрання запобіжного заходу стосовно підозрюваного, на думку слідчого судді, повинно відповідати суспільному інтересу в умовах воєнного стану.
Згідно з ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя вважає доведеними вказані прокурором ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України. Про їхню наявність свідчить те, що підозрюваний ОСОБА_17 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, а також у скоєнні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
Наведені у клопотанні обставини кримінального правопорушення, окрім зазначеного вище, дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 розуміючи можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а тому доводи прокурора в цій частині є доведеними.
Перевіряючи наявність ризику незаконного впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
На думку слідчого судді, з метою подальшого безперешкодного розслідування із встановлення усіх обставин у цьому кримінальному провадженні, необхідно обмежити підозрюваного ОСОБА_4 у можливості спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.
Слідчий суддя враховує, що з наданої підозрюваним та його захисником в судовому засіданні інформації вбачається, що підозрюваний має двох малолітніх дітей, має постійну роботу. Однак, будь - яких доказів на підтвердження цих обставин слідчому судді не надано.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland № 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні було введено воєнний стан, який було неодноразово продовжено і який діє на цей час.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109 - 114 - 2, 258 - 258 - 6, 260, 261, 437 - 442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 176 КПК України визначено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
В свою чергу, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Крім того, слідчий суддя вважає доведеним також існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Про його наявність свідчить те, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, враховуючи режим воєнного стану, особливості вчинення кримінального правопорушення та високий ступінь його суспільної небезпеки, в якому він підозрюється, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Слідчий суддя враховує, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні, зокрема, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, до нього може бути застосований виключно безальтернативний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, у зв'язку з тим, що відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, зокрема, передбачених статтею 114-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про продовження тримання під вартою ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
За таких обставин, слідчий суддя вважає необхідним продовжити щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, який, на думку слідчого судді, буде достатнім для завершення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 - 114-2, 258 - 258-6, 260, 261, 402 - 405, 407, 408, 429, 437 - 442 Кримінального кодексу України.
На підставі вищевикладеного слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, приймаючи до уваги категорію кримінального правопорушення, яке відноситься до злочинів проти основ національної безпеки України, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, а саме вчинення кримінального правопорушення в особливий період, слідчий суддя вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області капітана юстиції ОСОБА_6 , погоджене прокурором, що здійснює процесуальне керівництво - прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 22025101110000171, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.02.2025 року, за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 28.05.2025 року, без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному та його захиснику.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому кримінальному правопорушенні.
Повний текст ухвали складено 29 квітня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1