Справа №760/27367/24
Провадження №2/760/5064/25
(заочне)
29 квітня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Тесленко І. О.,
за участю секретаря судового засідання Бережної С. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
у жовтні 2024 року до Солом'янського районного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», в особі представника - Тараненка А. І., з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 14.01.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідач (разом - Сторони) уклали Кредитний договір №435473512(далі - Договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису (Додаток № 2). Зокрема, Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику (Додаток № 3), які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску Відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання (Додаток № 4). Відповідно до п. 4 ст. 11 Закону «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом її розміщення в мережі Інтернет, в інших інформаційно-телекомунікаційних системах або шляхом надсилання електронного повідомлення, метою якого є пряме чи опосередковане просування товарів, робіт та послуг або ділової репутації особи, яка провадить господарську або незалежну професійну діяльність. Закон «Про електронну комерцію» прямо передбачає, що оферта може включати всі необхідні умови шляхом перенаправлення споживача до іншого електронного документа. Правилами до Кредитного договору передбачено, що Позичальник у Заявці зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні Товариству для прийняття рішення про надання чи ненадання кредиту. Позичальник також зобов'язаний оновлювати ці дані в Особистому кабінеті не пізніше 3-х календарних днів з дня виникнення змін в таких даних. За результатами заповнення Заявки здійснюється своєчасна перевірка дійсності та аутентифікація Платіжної картки Позичальника згідно з стандартами відповідних платіжних систем. Рішення про надання чи відмову у наданні кредиту приймається Товариством на підставі обробки персональних даних Позичальника, зазначених в Заявці, та будь-якої додаткової інформації, наданої Позичальником, чи отриманої Товариством з інших джерел (Розділ 3 Правил). Таким чином ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані Відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить Позичальнику. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV5P6E6. Зокрема, 14.01.2022 22:11:23 год. Відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору (Додаток №5). Відповідно до п. 4.4. Кредитного договору, визначається, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису, Позичальник використовує як електронний підпис одноразовий ідентифікатор, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон), що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Згідно з ст. 12 вищезгаданого Закону, такі електронні правочини, а також електронні правочини, щодо яких сторони домовилися про підписання, мають бути підписані за допомогою електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису або іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Одночасно з підписанням договору, Товариство відправило на електронну адресу, вказану Відповідачем у Заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним в нього примірником електронного договору, у формі що унеможливлює зміну його змісту. З наданого Позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим (Додатки №6 та №7 ). Отже, заповненням анкети-заяви Позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 Закону визначено, відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Окремо звертаємо увагу на висновки, до яких дійшов Верховний суд у постанові від 02.11.2021 під час розгляду справи № 243/6552/20. Зокрема Верховним судом було зазначено, «що включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Договір про надання кредиту підписаний Відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора - належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Зокрема, звертає увагу Суду, без отримання листа на адресу електронної пошти та/ або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства кредитний договір між Первісним кредитором та Відповідачем не був би укладений. Таким чином, у вказаному Кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № (провадження № 61-8449св19); від 09вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20); від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243ск20). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною. Відповідно до п.1.1. договору, Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 7800,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику. Таким чином, Кредитний договір є двостороннім, оскільки породжує обов'язок кредитодавця надати кредит та обов'язок позичальника його повернути, та сплатити проценти за користування ним. Відразу після вчинених дій Відповідача, 14.01.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 7800,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень (Додаток № 8). Зокрема, на підтвердження даної інформації Позивачем також долучено документ, виданий АТ "ТАСКОМБАНК" (банк, що здійснював платіж), з якого вбачається, що операція по перерахування коштів була успішною та кошти зараховані на картковий рахунок Боржника (Додаток №9). Таким чином, Позивачем долучено всі наявні докази, що підтверджують зобов'язання Відповідача за кредитним договором та факт перерахування коштів на картковий рахунок Боржника. 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року (Додаток №10). 28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020(Додаток №11). При цьому інші умови договору залишилися без змін. 31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року( Додаток №12). В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01. 31.12.2021 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року (Додаток №13). При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. 31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року (Додаток №14). При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. 31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року (Додаток №15). З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 , передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Тобто, предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено, що під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом 1.2. Договору визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги. В той же час, відповідно до п. 1.5. Договору факторингу, Реєстр прав вимоги - означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до Договору. Тобто, Реєстр не є разовим документом, оскільки Договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності Сторін. Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 15 307,50 грн (Додаток №16). Таким чином, договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018 - 31.12.2024. Відповідно, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Тобто, право вимоги за кредитним № 435473512 від 14.01.2022 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» - 05.05.2022, відповідно до підписання Сторонами реєстру прав вимоги № 175. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги. Зокрема, на підтвердження переходу права вимоги Позивачем долучено довідку видану ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», що підтверджує перехід права вимоги за кредитним договором № 435473512 від 14.01.2022 до ТОВ «Таліон Плюс» (Додаток №33). Звертає увагу Суду, що реєстр прав вимог №175 від 05.05.2022 підписаний вже після укладення кредитного договору між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем 14.01.2022. Відповідно до п.5.3.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) визначено, що Фактор (ТОВ «Таліон Плюс») має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року (Додаток №17). В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 (Додаток №18) та №3 від 30.12.2022 (Додаток №19) - якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін. Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору (п.4.1. ). Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 15488,46 грн. (Додаток № 20). Слід також звернути увагу, що відповідно до п.п. 5.3.3 Договору факторингу Фактор має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб. 30.09.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 3009/24 відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором (Додаток № 21). За цим договором Фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані Зазначені в Реєстрі Боржників. Відповідно до п.1.2. перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 3009/24 від 30.09.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 15488,46 грн., (Додаток № 22). Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 3009/24 від 30.09.2024(Додаток №23). В ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за кредитним договором № 435473512 від 14.01.2022 перейшло до Позивача, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до Відповідача в розмірі 15488,46 грн. З врахуванням наведеного, просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" заборгованість за Кредитним договором № 435473512 від 14.01.2022 року у розмірі 15488,46 грн. та судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.
29 жовтня 2024 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані судді Тесленко І.О.
Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлялися запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Остання відповідь на такі запити надійшла до суду 10 грудня 2024 року.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 12 грудня 2024 року справу прийнято до провадження та постановлено вищевказану справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності, не заперечуючи щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом направлення судових повісток за його останнім відомим місцем проживання, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд ухвалив постановити заочне рішення згідно положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Згідно ст. 12 - 2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України; повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Заяв та / або клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
З урахуванням викладеного, ст. ст. 128 - 131, 223 ЦПК України, та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільно-процесуального законодавства.
Судом встановлено, що 14 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії №435473512 (а.с. 23 - 26).
Згідно умов Кредитного договору сума кредиту складає 7 800 грн. 00 коп., кредитна лінія надається строком на 30 днів до 13.02.2022 року, дисконтна процентна ставка - 0,98% суми кредиту за кожен день; у випадку користування кредитом понад встановлений строк, застосовується індивідуальна процентна ставка - 1,96 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконало свої зобов'язання за Кредитним договором №435473512 від 14 січня 2022 року, надавши відповідачу кредитні кошти у сумі 7 800,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 14.01.2022 року та листом АТ «ТАСКОМБАНК» (а.с. 44 .- 45).
Також, судом було досліджено Заявку на отримання коштів в кредит від 14.01.2022 року (а.с. 33), Паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» (а.с. 22 - 23), Довідку щодо дій позичальника в Інформаційно - телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА (а.с. 34), Порядок дій споживача в інформаційно - телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг піж торгівельною маркою «MONEYVEO» (а.с. 35 - 42), Алгоритм дій Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» стосовно укладання кредитних договорів (а.с. 42 - 43).
Крім того, як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», заборгованість відповідача за кредитним договором №435473512 від 14.01.2022 року станом на 05.05.2022 року становить 7 800,00 - тіло, 7 507,50 грн. - проценти (а.с. 81 - 82).
28 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило ТОВ «Таліон Плюс» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за Кредитним договором №435473512 від 14.01.2022 року (а.с. 47 - 52).
28 листопада 2019 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року (а. с. 53).
31 грудня 2020 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 від 31 грудня 2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року (а.с. 54 - 58).
31 грудня 2021 року сторони Договору факторингу ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року (а.с. 59).
31 грудня 2022 року сторони Договору факторингу ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 31 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року (а.с. 60).
31 грудня 2023 року сторони Договору факторингу ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року (а.с. 61).
Віповідно до Реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 15 307,50 грн., яка складається з: тіла кредиту - 7 800,00грн., заборгованості за відсотками - 7 507,50 грн. (а.с. 62 - 63).
Згідно до довідки виданої ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», підтверджується перехід права вимоги за кредитним договором №435473512 від 14.01.2022 року до ТОВ «Таліон Плюс» (а.с. 93).
Відповідно, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
Тобто, право вимоги за кредитним договором №435473512 від 14.01.2022 року перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» - 05.05.2022 року, відповідно до підписання сторонами реєстру прав вимоги № 175.
Відповідно до п.5.3.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року визначено, що ТОВ «Таліон Плюс» має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року (а. с. 64 - 68).
В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: № 2 від 03 серпня 2021 року та № 3 від 30 грудня 2022 року, якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30 грудня 2024 року включно, всі інші умови залишились без змін (а.с. 69 - 70).
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 10 від 31 липня 2021 року до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 15 488,46 грн. (а.с. 71 - 72).
Позивачем також надано суду Розрахунок заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», відповідно до якого, заборгованість відповідача за кредитним договором №435473512 від 14.01.2022 року станом на 31.07.2023 року складає 15488,46 грн, яке включає заборгованість за тілом кредиту - 7800,00грн. та заборгованість за відсоткаи- 7 688,46 грн (а.с. 83 - 84).
30 вересня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №3009/24, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за Кредитним договором №435473512 від 14.01.2022 року (а.с. 73 - 78, 80).
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 3009/24 від 30.09.2024 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 15 488,46 грн. (а.с. 78 - 79).
Отже, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.
Позивачем надано суду Виписку з особового рахунку за кредитним договором №435473512 у якому наведено суму операцій за період з 30.09.2024 - 07.10.2024 (а.с. 84)
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Таким чином судом встановлено, що ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов'язання за кредитним договором виконало та надало в розпорядження відповідача грошові кошти в сумі 7 800,00 грн.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов'язання за вищезазначеним договором не виконав, у передбачений в договорі строк кошти не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за основним зобов'язанням, яка складається із суми отриманих коштів за кредитним договором в розмірі 7800,00 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту по вказаному договору в загальній сумі становить 7 800,00 грн. і вимога позивача в цій частині є доведеною, а тому підлягає задоволенню.
Разом з тим, вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за Кредитним договором №435473512 від 14.01.2022 року, укладеним з ТОВ «Манівео швидка допомога» - з 05.05.2022 року по 31.07.2023 року, задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем договору дана фінансова установа надала позичальнику суму позики, а останній зобов'язувався повернути надану позику у повному обсязі у визначений договором строк (протягом 30 днів).
Таким чином, позикодавець відповідно до ст. 1048 ЦК України мав право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
Досліджений судом розрахунок заборгованості свідчить про те, що визначені позивачем до стягнення заборгованості по нарахованих та несплачених процентах за користування позикою включає період, який виходить за межі строку кредитування.
Оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, то заявлені ТОВ «Юніт Капітал» вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсотках за користування позикою за період з 05.05.2022 року по 31.07.2023 року, є безпідставними та задоволенню не підлягають.
За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд вважає, що з відповідача підлягають до стягнення відсотки за вказаним кредитним договором у розмірі 7 507,50 грн.
За приписами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Таким чином, з огляду на зазначене, оскільки відповідач умови вказаного кредитного договору належним чином не виконував, то суд вважає за необхідне, частково задовольнити позовні вимоги, стягнути з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 15 307,50 грн., яка складається з: тіла кредиту - 7 800,00грн., заборгованості за відсотками - 7 507,50 грн.
Зважаючи на викладене, в іншій частині в позові необхідно відмовити.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так як позов ТОВ «Юніт Капітал» задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2 393,70 грн., виходячи з розрахунку: 15 307,50 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 2 422 грн. (сума сплаченого судового збору) / 15 488,46 грн. (розмір заявлених позовних вимог).
Також, представник позивача просить відшкодувати позивачу понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 6 000 грн. 00 коп.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч. 1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так, згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Положеннями ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Згідно з п. п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
Так, позивачем на підтвердження понесених витрат, надано договір про надання правничої допомоги № 0110/24 від 01.10.2024 року (а.с. 85 - 86), Додаткову угоду №13 до вказаного договору від 01.10.2024 року (а.с. 87 - 88), Акт прийому - передачі наданих послуг від 01.10.2024 року (а.с. 89), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, довіреність. Однак не надано квитанції про сплату вартості послуг, у заявленому розмірі, а тому витрати не підлягають стягненню.
Як зазначає Європейський суд з прав людини в своїй усталеній практиці, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 16, 512, 514, 524, 525, 526, 530, 625, 629, 1046, 1048, 1077 ЦК України, ст. ст. 12, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 229, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 280, 352, 354 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: 01024, місто Київ, вулиця Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором №435473512 від 14 січня 2022 року в загальній сумі 15 307,50 грн., яка складається з: тіла кредиту - 7 800,00грн., заборгованості за відсотками - 7 507,50 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: 01024, місто Київ, вулиця Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 393,70 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: 01024, місто Київ, вулиця Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя І. О. Тесленко