24 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 201/10032/23
провадження № 61-11689св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М.,
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування Любарської селищної ради Житомирської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 07 березня 2024 року у складі судді Помогаєва А. В. та постанову Житомирського апеляційного суду
від 16 жовтня 2024 року у складі суддів Коломієць О. С., Шевчук А. М., Талько О. Б.
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області
від 07 березня 2024 року, яке залишено без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 14 жовтня 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.
16 листопада 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мороз О. С. засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області
від 07 березня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду
від 16 жовтня 2024 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме суди застосували норми матеріального права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 15 травня 2024 року у справі № 661/2532/17, від 13 липня 2022 року у справі № 366/2047/18, від 21 липня 2021 року у справі № 202/7712/18,0
від 17 липня 2024 року у справі № 755/8647/23, від 26 січня 2022 року у справі
№ 203/3505/19, від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, .
Також заявник вважає, що суд першої інстанції, порушивши норми процесуального права, безпідставно не розглянув клопотання позивача про виклик свідків, а суд апеляційної інстанції не взяв до уваги письмове клопотання про виклик свідків та не розглянув клопотання про приєднання копій доказів: розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, копій адвокатських запитів, роздруківок із сайту «Судова влада» щодо притягнення відповідача до адміністративної та кримінальної відповідальності (пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Верховний Суд ухвалою від 02 грудня 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересахякої діє адвокат
Мороз О. С., на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 07 березня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду
від 16 жовтня 2024 року, витребував справу із суду першої інстанції.
02 січня 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
У частині другій статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не ухвалював рішення про виклик учасників справи для надання пояснень, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
З огляду на те, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, така інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, питання про розгляд справи колегією у складі більше трьох суддів вирішується колегією суддів, визначеною в порядку, встановленому частиною другою статті 33 цього Кодексу, до початку розгляду справи, з урахуванням категорії і складності справи, про що постановляється відповідна ухвала.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Любарської селищної ради Житомирської області, про позбавлення батьківських прав, призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська