Провадження № 2/359/905/2025
Справа № 359/11234/24
06 березня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі
головуючого судді Муранової-Лесів І.В..
за участі секретаря судового засідання - Степаненко А.О.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, -
17.10.2024 ОСОБА_3 , від імені якої діє її представник за довіреністю ОСОБА_1 , звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на її користь понесені позивачем додаткові витрати на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 14471 грн. 03 коп., що склали половину від суми фактичного понесених нею додаткових витрат, стягувати додаткові витрати щомісячно в розмірі 600 грн. 00 коп., починаючи з моменту подачі позову та до закінчення навчання сина у школі (а.с.1-10).
В обґрунтування позову позивач зазначає наступне. У зареєстрованому шлюбі у сторін народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та з моменту фактичного припинення шлюбних відносин відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов'язків , в тому числі по матеріальному утриманню дитини. Всі витрати на утримання малолітнього сина та додаткові витрати несе позивач. Також зазначає, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 09.01.2017 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, та постановою Бориспільського відділу ДВС від 12.01.2018 року відкрито виконавче провадження з примусового стягнення аліментів. З початком повномасштабного вторгнення російської федерації в України, позивач з сином виїхала до Польщі, де перебуває до цього часу та несе усі витрати, у тому числі додаткові на сина. Зокрема вказує, що для отримання базової освіти та розвитку сина вона віддала його до початкової шкоди №11 ім.Івана Павла ІІ у м.Сєдльце та за період з лютого 2023 по квітень 2023 позивачем було сплачено за навчання сина 865 польських злотих, що на дату звернення з позовом до суду за курсом ГБУ становить 9091 грн. 75 коп. Крім того на лікування зубів у Приватному медичному закладі Центру стоматології - поліклініки Польща, м.Сєдльце, позивачем витрачено 940 польських злотих, що за курсом НБУ становить 9880 грн. 05коп.. За порадою лікаря було придбано іригатор вартість якого склала 1595 грн. У зв'язку зі скаргами сина на проблеми зору позивачем було придбана оправа вартістю 420 грн., лінзи вартістю 780 грн., оплачена робота за виконання окулярів в сумі 170 грн., загальні витрати становили 1370 грн. У зв'язку з частими захворюваннями сина позивачем витрачено кошти на придбання медичних препаратів на лікування вірусних та бактеріальних захворювань на загальну суму 1754 грн. 03 коп. Загальна сума додаткових витрат на лікування склала 14599 грн. 08 коп.
Крім того зазначає, що користування мобільним інтернетом сина становить 30 польських злотих, що на день складання позовної заяви річна плата становить 3783 грн. 84 коп. Позивачем понесені витрати на придбання пари взуття на суму 139,99 польських злотих, що за курсом НБУ становить 1467 грн. 39 коп. Загальна сума таких додаткових витрат склала 5251 грн. 35 коп. З урахуванням вимог чинного сімейного законодавства просить стягнути з відповідача половину понесених додаткових витрат на суму 14471 грн. 03 коп.
Згідно із заявою від 21.01.2025 (а.с.146) позивач, від імені якої діє її представник за довіреністю ОСОБА_1 , просила збільшити позовні вимоги та стягнути з відповідача додаткові витрати на придбання окулярів вартістю 1640 польських злотих, що за курсом НБУ становить 16612 грн. 15 коп.
30.12.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача ОСОБА_2 (а.с.116-122), за змістом якого відповідач частково погоджується з заявленими вимогами та визнає позов в частині стягнення коштів у розмірі 5079 грн. 97 коп. Зокрема звертає увагу, що бере участь в утриманні сина сплачує аліменти у визначеному судом розмірі. Позивач не погоджувала з ним навчальний заклад, а також додаткові витрати на оплату зазначених позивачем платежів, оскільки витрати на харчування не є додатковими витратами в розумінні ст.185 СК України. Також вказує, що витрати на придбання ліків від сезонних хвороб також не є такими витратами. Звертає увагу, що розмір додаткових витрат на лікування зубів та придбання окулярів слід рахувати за курсом НБУ на дату здійснення таких витрат, що становить на загальну суму 10159 грн.94 коп. Він визнає половину цієї суми, що становить 5079 грн. 95 коп. Вважає, що витрати на придбання взуття та поповнення мобільного рахунку, не є додатковими витратами, оскільки не пов'язані із розвитком здібностей дитини, або станом її здоров'я.
05.05.2025 відповідачем направлено до суду заперечення на заяву про збільшення позовних вимог (157-158), за змістом яких не погоджується з такими додатковими витратами, які були понесені у Польщі 17.01.2025, у той час, як у лютому 2025 року позивач із сином приїхала в Україну, де такі окуляри можливо було купити за ціною в два рази дешевше.
Ухвалою судді від 25.10.2024 було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 105-107).
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 частково підтримала позовні вимоги на визнану відповідачем суму 5079 грн. 97 коп. та додатково заявлену суму витрат на придбання окулярів на суму 8306 грн. 08 коп. Додатково пояснила, що розмір аліментів становить 4-5 тис. грн. на місяць.
Відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково на вказану у відзиві суму 5079 грн. 97 коп. з наведених у відзиві підстав.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, у тому числі додатково витребувані судом, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом ч. 3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У судовому засіданні встановлено, що з 01 червня 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2016 року, що підтверджується долученими до позовної заяви копіями свідоцтва про шлюб та рішення суду (а.с.21,20).
Від шлюбу у сторін народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією відповідного свідоцтва про народження (а.с.22).
Як визнано сторонами та підтверджується долученими довідками-розрахунками, а також постановами державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби (а.с.23-36) на підставі виконавчого листа №2/359/2282/2017 від 09.01.2017, виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області, з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.08.2017 року та до досягнення дитиною повноліття.
Сторонами визнано та наданими позивачем належними і допустимими доказами підтверджується, що вона разом із малолітнім сином сторін перебувають у Республіці Польща, де позивачем були понесені додаткові витрати на сина.
З урахуванням заяви представника позивача щодо часткового підтримання заявлених позовних вимог, судом встановлено, що факт понесених витрат на візити до стоматолога на загальну суму 940 польських злотих(а.с.78-81) та виготовлення окулярів на суму 1370 грн. (а.с.82-86) підтверджується наданими суду письмовими доказами та повністю визнаний відповідачем. А також, що з урахуванням виконаних відповідачем та визнаних представником позивача розрахунків на підставі курсу гривні до польських злотих на дату фактичного понесення витрат, їх загальний розмір становить 10159 грн.94 коп., у тому числі: 08.12.2023 на суму 360 злотих, 28.12.2023 на суму 230 злотих та 17.01.2024 на суму 350 злотих (360 злотих х 9,1213+ 230 злотих х 9,6137+ 350 злотих х 9, 4125 = 8789 грн. 94 коп.), а також витрати на виготовлення окулярів в сумі 1370 грн.
Таким чином, 1/2 частка таких витрат складає розраховану відповідачем та погоджену представником позивача суму 5079 грн. 97 коп.
Раніше заявлена вимога про відшкодування частки зазначених в позовній заяві додаткових витрат: на освіту, придбання ліків, послуги інтернету, придбання взуття, - представником відповідача не підтримується, а тому підстави для їх стягнення з відповідача в силу вимог ст.ст.12,13 ЦПК України відсутні.
Крім того встановлено, що згідно із наданими до заяви про збільшення позовних вимог документів: копії рецепта лікаря, копії чека на придбання окулярів, копії рахунку-фактури VAT 6|NAG 12025 з перекладом на українську мову (а.с.147-150), - 17.01.2025 позивачем понесено додаткові витрати для придбання окулярів сину ОСОБА_5 на суму 1640 польських злотих, що за курсом НБУ на дату 17.01.2025 (1 польський злотий =10,1572 грн.) становило 16962,52 грн., (за змістом поданої заяви - 16612,15 грн.)
Згідно з вимогами ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 1 ст. 185 Сімейного кодексу України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Частиною 2 ст. 185 Сімейного кодексу України визначено, що розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що до передбаченої ст. 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Доказами, які підтверджують наявність особливих обставин, що призвели до додаткових витрат на дитину, можуть бути документи, які свідчать про витрати на гуртки, на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей дитини, довідки медичних закладів, а також інші документи, які підтверджують те, що дитина страждає на тяжке захворювання і свідчать про необхідність у зв'язку з цим збільшення витрат на придбання ліків, спеціальний медичний і звичайний догляд за дитиною, її побутове обслуговування, санаторно-курортне лікування тощо.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактичних обставин та документально підтверджених витрат позивача на оплату послуг стоматолога та виготовлення окулярів для малолітнього сина, які об'єктивно викликані особливими обставинами, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний в силу вищенаведених вимог чинного сімейного законодавства брати участь у таких витратах позивача, з якою проживає їх малолітній син.
При цьому суд враховує, що розмір витрат на послуги стоматолога у 2024 році та на придбання окулярів у 2023 році узгоджений сторонами та дорівнює 10159,94 грн., а частина від цієї суми становить 5079,97 грн.
Щодо понесених позивачем витрат на замовлення окулярів у січні 2025 року, суд враховує, що розмір таких витрат значно перевищує витрати, які були понесені позивачем на придбання окулярів у жовтні 2023 року. Доказів того, що вона узгоджувала такі витрати з відповідачем, позивач не надала. Суд враховує заперечення відповідача, що позивач, яка здійснює з дитиною поїздки до України, не була позбавлена можливості зробити замовлення окулярів під час їх візиту до України у лютому 2025 року, а також, що ця обставина поїздки до України повністю визнана представником позивача.
Суд враховує, що розмір доходів відповідача згідно із довідкою в/ч НОМЕР_1 від 30.12.2024 (а.с.136) становив: у період серпень - листопад 2024 року по 23490 грн. щомісячно, а в грудні 2024 року - 24064,35 грн.. А також враховує, що щомісячно з відповідача утримуються аліменти в розмірі 25% від нарахованої заробітної плати.
Таким чином, витрати на придбання окулярів в сумі 16612,15 грн., 1/2 частину яких в сумі 8306,08 грн. позивач просить стягнути з відповідача, хоч і носять разовий характер, проте не відповідають доходам відповідача, а також об'єктивно значно перевищують розумну вартість аналогічних витрат, які могли бути понесені в Україні.
Зважаючи на ці обставини, які мають істотне значення, суд вважає допустимим визначити частку витрат на придбання окулярів дитині, яка підлягає відшкодуванню в розмір мінімальної заробітної плати, що становить 4000 гривень.
Таким чином суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову, а саме, що в рахунок часткового відшкодування понесених позивачем додаткових витрат на дитину (послуги стоматолога, придбання окулярів) з відповідача необхідно стягнути 8079 гривень 97 копійок, з яких: 5079,97 грн. - це визнаних відповідачем додаткових витрат на придбання окулярів у жовтні 2023 року та на послуги стоматолога грудні 2023-січня 2024 року, та 4000 грн. - часткове відшкодування додаткових витрат на придбання окулярів у січні 2025 року.
У зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору, належний до сплати судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 180, 185, Сімейного кодексу України та ст. ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 137, 139, 258, 259, 263-265, 266, 267, 273 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 користь ОСОБА_3 частину фактично понесених додаткових витрат на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 8079 гривень 97 копійок (вісім тисяч сімдесят дев'ять гривень дев'яносто сім копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 1211 гривень 20 копійок (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду, або через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 11.03.2025.
Суддя І. В. Муранова-Лесів