09 квітня 2025 року м. Київ
Справа № 758/9460/23
Апеляційне провадження №22-ц/824/6032/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.
за участю секретаря Цюрпіти Д.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва, ухваленого під головуванням судді Гребенюка В.В. 01 березня 2024 року у м. Києві, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просила розірвати шлюб між нею, ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , укладений 19 вересня 2020 року у Онуфріївському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис №25.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 19 вересня 2020 року вони з відповідачем уклали шлюб, однак подружнє життя у них не склалося, шлюбні відносини фактично припинені, спільне господарство вони не ведуть, подальше спільне проживання та примирення між ними є неможливим. У зв'язку з чим, просила розірвати шлюб у судовому порядку.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 01 березня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задоволено.
Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 19 вересня 2020 року Онуфрійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 25;
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Не погодився із зазначеним судовим рішенням позивач, її представником подана апеляційна скарга, в якій вона зазначає, що судом першої інстанції не було встановлено всіх обставин у справі, що унеможливлює виконання рішення суду, оскільки суд не звернув увагу на ту обставину, що в позовній заяві ОСОБА_1 вказала про те, що згідно актового запису - прізвище чоловіка та дружини зазначено « ОСОБА_1 » « ОСОБА_1 », але як відомо позивачу, відповідач так і не змінив свого прізвища та не отримав новий паспорт із прізвищем « ОСОБА_1 ». Однак, позивач та її представник були позбавлені повідомити суд про цю обставину додатково в залі судового засідання, оскільки суд призначив розгляд справ в порядку спрощеного провадження без повідомлення і виклику сторін.
На підставі викладеного, просить змінити рішення суду першої інстанції, виклавши його резолютивну частину наступним чином: Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , зареєстрований 19 вересня 2020 року Онуфрійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис №25. Стягнути з відповідача судові витрати.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 , який приймав участь в судовому засідання в режимі відеоконференції, підтримали апеляційну скаргу з підстав зазначених у ній та просили її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв'язку на наявну в матеріалах справи адресу, однак судова кореспонденція повернулась до суду з поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України).
У ч.ч. 1,3 ст. 131 ЦПК України зазначено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
Враховуючи наведені норми процесуального права відповідач ОСОБА_2 , є належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, а тому його неявка згідно з ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.
Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача та її представника, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджуються матеріалами справи наступні обставини.
19 вересня 2020 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 19 вересня 2020 року був укладений шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 19 вересня 2020 року Онуфрійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 25. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_1 ; дружини - ОСОБА_1 /а.с. 10/.
В серпні 2023 року позивач звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу, і в ході розгляду справи наполягала на його задоволенні, та вказувала, що подружнє життя у неї з відповідачем не склалося, шлюбні відносини фактично припинені, спільне господарство вони не ведуть, подальше спільне проживання та примирення між ними є неможливим.На підставі викладеного, просила розірвати шлюб між нею, ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , укладений 19 вересня 2020 року у Онуфріївському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис №25.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 01 березня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задоволено.
Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 19 вересня 2020 року Онуфрійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 25;
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження їх сім'ї є неможливим, а подальше спільне життя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч.ч. 3,4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно із ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ч. 1 ст.110 СК України).
Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У п.п. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21 грудня 2007 року роз'яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бут розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитина-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. У рішенні суду у справі про розірвання шлюбу, зокрема, має бути зазначено дата й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім'ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.
З наведених обставин справи вбачається, що сторони у справі є подружжям, проте позивач наполягає на розірванні шлюбу.
Виходячи з норм сімейного законодавства, шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Встановивши, що шлюб між сторонами носить формальний характер, суперечить правам та інтересам позивача, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою (ст. 51 Конституції України), дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову про розірвання шлюбу, що відповідає вимогам ст. ст. 24, 56 СК України.
Сторонами рішення суду першої інстанції в цій частині не оскаржується, а отже не становить предмет даного апеляційного розгляду.
В апеляційній скарзі позивач вказує лише на те, що згідно актового запису - прізвище чоловіка та дружини зазначено « ОСОБА_1 » « ОСОБА_1 », у зв'язку з чим просить змінити рішення суду першої інстанції, виклавши його резолютивну частину наступним чином: розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .
Перевіряючи вказані обставини, апеляційний суд виходить з такого.
З свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 19 вересня 2020 року Онуфрійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 25 вбачається, що 19 вересня 2020 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено шлюб. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_1 ; дружини - ОСОБА_1 .
Однак, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні скрізь по тексту та в резолютивній частині зазначає прізвище, ім'я та по-батькові відповідача ОСОБА_3 , в той час, як у свідоцтві про шлюб зазначено прізвище чоловіка після державної реєстрації шлюбу - « ОСОБА_1 ».
У резолютивній частині рішення суд повинен навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.
За таких обставин, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог про розірвання шлюбу, однак суд першої інстанції не звернув належної уваги на ту обставину, що у свідоцтві про шлюб зазначено прізвище чоловіка після державної реєстрації шлюбу - « ОСОБА_1 », а не « ОСОБА_1 », у зв'язку з чим помилково скрізь по тексту та в резолютивній частині зазначив прізвище, ім'я та по-батькові відповідача « ОСОБА_1 » замість « ОСОБА_1 ».У зв'язку з цим апеляційна скарга подана позивачем ОСОБА_1 підлягає до задоволення частково.
Повноваження суду апеляційної інстанції визначено ст. 374 ЦПК України, згідно з пунктом другим частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів вважає за можливе усунути вказаний недолік та рішення Подільського районного суду м. Києва від 01 березня 2024 року - змінити, по тексту рішення зазначити прізвище відповідача - « ОСОБА_2 . В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 01 березня 2024 року - змінити, по тексту рішення зазначити прізвище відповідача - « ОСОБА_2 .
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: О.В. Желепа
Н.В. Поліщук
Повний текст постанови складений 25 квітня 2025 року.