05 березня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Святошинського районного суду м. Києва від 14 листопада 2023 року,
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 14 листопада 2023 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та йому призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації
про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
На вказаний вирок заступником керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_8 подана апеляційна скарга, за якою відкрито апеляційне провадження та вона призначена до апеляційного розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_7 на апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 подав заперечення, які містять апеляційні вимоги та фактично є апеляційною скаргою, бо ОСОБА_7 , вказуючи на те, що він винним себе не вважає взагалі, оскільки злочину, _________________________________________________________________
Справа №11-кп/824/1062/2025 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_10
Категорія: ч. 2 ст. 289 КК України Доповідач ОСОБА_1
передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, не вчиняв, просить апеляційну скаргу прокурора відхилити та в порядку ч. 2 ст. 404 КПК України, в бік покращення становища обвинуваченого, скасувати вирок суду стосовно нього та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 289 КК України визнати невинуватим та виправдати, у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення. Запобіжний захід у вигляді застави - скасувати. Заставу у розмірі 70 480 грн. повернути заставодавцю ОСОБА_11 .
Під час апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_7 , вказуючи на те, що він не збирався подавати апеляційну скаргу, оскільки у них із прокурором була домовленість, що ніхто з них не буде подавати апеляційну скаргу. Проте, дізнавшись випадково з реєстру судових рішень, що від прокурора все ж таки надійшла апеляційна скарга, він подав заперечення на неї, в яких також зазначив і свої апеляційні вимоги, у зв'язку з чим просить прийняти до розгляду заперечення на апеляційну скаргу прокурора, як його апеляційну скаргу на вирок суду, та поновити строк на апеляційне оскарження вироку суду, як пропущеного з поважних причин.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 на підтримку клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку суду, а також прокурора, який заперечував проти задоволення зазначеного клопотання, вказуючи на відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження вироку суду, перевіривши матеріали провадження та обговоривши, викладені у клопотанні, доводи, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з положеннями ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на вирок подається через суд, який його ухвалив, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається особі, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
У відповідності з положенням ст. 116 КПК Українипроцесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки, а вимоги ст. 117 КПК України зобов'язують суд поновити за клопотанням заінтересованої особи процесуальний строк, пропущений із поважних причин.
За змістом вищенаведених норм, приводом до початку апеляційного провадження є тільки апеляційна скарга, подана одним із учасників процесу, у визначений законом строк, а за умови її подачі поза межами визначеного строку, апелянт має право подати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Поновлення процесуального строку за своєю правовою природою передбачає встановлення учасникам кримінального провадження додаткового проміжку часу для вчинення процесуальної дії за умови пропуску строку з поважних причин.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та журналу судового засідання від 14.11.2023, вирок Святошинського районного суду м. Києва стосовно ОСОБА_7 постановлений та проголошений 14 листопада 2023 року, в тому числі і у присутності обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 (т. 2 а.п. 196, 197-201).
Крім того, з матеріалів кримінального провадження слідує, що копія вироку Святошинського районного суду м. Києва від 14 листопада 2023 року була отримана обвинуваченим ОСОБА_7 , який під вартою не утримувався, а також його захисником ОСОБА_6 , в той же день - 14 листопада 2023 року, що підтверджується відповідною розпискою (т. 2 а.п. 202), а тому строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня оголошення судового рішення.
При цьому, у резолютивній частині вироку суду зазначено, що він може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (т. 2 а.п. 197-201).
Таким чином, обвинуваченому ОСОБА_7 , а також його захиснику ОСОБА_6 , вже 14 листопада 2023 року було відомо про прийняте судом рішення, порядок та строки його оскарження.
Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_7 , лише 04.01.2024, згідно штампу вхідної кореспонденції суду (т. 2 а.п. 216-220), подав апеляційну скаргу (названою як заперечення на апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 ), тобто з порушенням, передбаченого ст. 395 КПК України, 30-денного строку на оскарження вироку суду.
При цьому будь-яких поважних причин для відновлення цього строку апелянтом не наведено.
Посилання обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 під час апеляційного розгляду на те, що ОСОБА_7 не збирався подавати апеляційну скаргу, оскільки у них з прокурором була домовленість, що ніхто з них не буде подавати апеляційну скаргу, і тому, дізнавшись випадково з реєстру судових рішень, що від прокурора все ж таки надійшла апеляційна скарга, ОСОБА_7 подав заперечення на неї, в яких також зазначив і свої апеляційні вимоги, у зв'язку з чим він пропустив строк на апеляційне оскарження, що, на їх думку, є поважною підставою для відновлення строку, є безпідставними та не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження вироку суду, а також не є тими обставинами, які б об'єктивно могли зашкодити як обвинуваченому ОСОБА_7 , так і його захиснику ОСОБА_6 своєчасно подати апеляційну скаргу.
При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 29.10.2010 у справі «Устименко проти України», де Суд зазначив, що безпідставне поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності і, як наслідок, тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Такі ж засади випливають і з реалізації норм національного процесуального законодавства, які регламентують порядок поновлення строку на апеляційне оскарження, що узгоджуються з правовими позиціями ЄСПЛ, які сформульовані, зокрема, в рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», де у п. 41 цього рішення Європейський Суд зазначив, що якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду.
Отже, обвинувачений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_6 під час апеляційного розглядуне навели будь-яких обставин щодо поважності причин пропуску обвинуваченим ОСОБА_7 строку на апеляційне оскарження вироку Святошинського районного суду м. Києва від 14 листопада 2023 року, а тому клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про поновлення цього процесуального строку до задоволення не підлягає.
Пунктом четвертим ч. 3 ст. 399 КПК Українивизначено, що апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
З огляду на наведене, обвинуваченому ОСОБА_7 слід відмовити у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Святошинського районного суду м. Києва від 14 листопада 2023 року, а апеляційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами - повернути особі, яка її подала, на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, як таку, що подана після закінчення строку апеляційного оскарження та за відсутністю підстав для його поновлення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 399 КПК України, колегія суддів
Відмовити обвинуваченому ОСОБА_7 у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Святошинського районного суду м. Києва від 14 листопада 2023 року стосовно ОСОБА_7 .
Повернути обвинуваченому ОСОБА_7 його апеляційну скаргу разом із усіма доданими до неї документами.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.
Судді:
__________________ ___________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3