Справа № 395/426/25 Провадження № 2-а/395/12/2025
29 квітня 2025 року м. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Орендовського В.А.,
за участю секретаря судового засідання Піддубної Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Новомиргороді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення № 155 від 15 жовтня 2024 року про накладення адміністративного стягнення, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , у відповідності до якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 210-1 ч.3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, як таку, що винесена безпідставно та з порушенням чинного законодавства.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив про те, що постановою по справі про адміністративне правопорушення № 155 від 15.10.2024 року, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , він був належно повідомленим засобами поштового зв'язку про необхідність явки на 8.00 годину 25.09.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження військово-лікарської комісії, але в зазначену дату не прибув своєчасно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, чим порушив обов'язок, вимог ч.1,3 ст.22, ч.2 ст.26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тим самим скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Зазначає, що доказів, які свідчать про ігнорування позивачем викликів до ІНФОРМАЦІЯ_2 до оскаржуваної постанови не додано. Позивач стверджує, що будь-яких повісток надісланих на адресу місця свого проживання не отримував, а тому не мав обов'язку явки на 8 годину 25.09.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження ВЛК. Крім того, з 14.10.2024 року по 22.10.2024 року, тобто на дату винесення спірної постанови 15.10.2024 року він перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Новомиргородська міська лікарня» Новомиргородської міської ради із діагнозом Церебральний гіпертонічний криз, а тому не мав можливості бути присутнім при розгляді адміністративної справи з поважних причин. Військово-облікові дані він оновив 12.07.2024 року згідно додатку «РЕЗЕРВ +».
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала повністю та просила його задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, крім цього направив до суду відзив на позов у відповідності до якого просив відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтями 245-246 КУпАП України встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.
Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 року оголошено про проведення загальної мобілізації.
У відповідності до положень ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до статті 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Так, Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Статтею 1 наведеного Закону визначено, що мобілізацією є комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Судом встановлено, що 15 жовтня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 155 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. по справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з вчиненням останнім правопорушення, передбаченого ст. 210-1 ч.3 КУпАП.
Як вбачається з вище вказаної постанови, ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, був належним чином оповіщений, повістка вручена особисто під власний підпис, про необхідність явки на 8 год. 25.09.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження військово-лікарської комісії, але в зазначену дату та час останній до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився, про причини неявки не повідомив, тобто своїми діями порушив вимоги ч.ч.1, 3 ст. 22, ч.2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення в особливий період, під час дії в державі правового режиму «воєнного стану», у зв'язку з чим притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.210-1 ч.3 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 17000 грн. (а.с.12).
12.07.2024 року ОСОБА_1 уточнив військово-облікові дані згідно додатку «РЕЗЕРВ +», що підтверджується випискою з додатку.
Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 4528 ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з 14.10.2024 року по 22.10.2024 року в КНП «Новомиргородська міська лікарня» Новомиргородської міської ради (а.с. 16).
Як вбачається з копії рекомендованого листа з повідомленням Укрпошти № 2600000014626 ОСОБА_1 було направлено повістку № 210061 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 25.09.2024 року на 09.00 год. для проходження медичного огляду, однак останній її не отримав та 13.12.2024 року рекомендований лист було повернути до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою «За закінченням терміну зберігання» (а.с.37-38), що не є тотожним «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Належних та допустимих доказів, що ОСОБА_1 був повідомлений особисто шляхом вручення повістки під власний підпис, як зазначено в оскаржуваній постанові, про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 25.09.2024 року на 8 год. для проходження військово-лікарської комісії, відповідач до суду не надав.
Вказані обставини також свідчать проте, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, що ОСОБА_1 був повідомлений рекомендованим листом з повідомленням Укрпошти № 2600000014626, у якому містилася повістка № НОМЕР_1 , про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 25.09.2024 року на 8 год. для проходження військово-лікарської комісії.
За таких обставин постанова про адміністративне правопорушення № 155 від 15.10.2024 року про накладення адміністративного стягнення не відповідає вимогам чинного законодавства.
Таким чином, зваживши у сукупності наведені вище докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскаржувана постанова скасуванню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує те, що частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до квитанції про сплату № 1454-6242-9250-0218 від 25 лютого 2025 року позивачем при зверненні до суду з вищевказаним позовом було сплачено судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок (а.с. 1).
Враховуючи те, що позов задоволено, судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 605 гривень 60 копійок відповідно до ст. 139 КАС України мають бути покладені на відповідача.
Керуючись ст.ст.242-246 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову про адміністративне правопорушення № 155 від 15.10.2024 р. про накладення адміністративного стягнення, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , у відповідності до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 ч.3 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень скасувати та закрити провадження у справі.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст рішення виготовлений 29 квітня 2025 року.
Суддя Новомиргородського районного суду
Кіровоградської області В.А. Орендовський