Справа № 344/6911/25
Провадження № 1-кп/344/932/25
29 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглядаючи кримінальне провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,-
До Івано-Франківського міського суду, від Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Прокурор подав до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 з посиланням на ризики, передбачені ст.177 КПК України, яке просить задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою заперечує. Вважає, що наведені прокурором ризики нічим не підтверджені, просить відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Обвинувачений заперечує щодо клопотання прокурора, просить змінити на інший більш м'який.
Заслухавши думку учасників провадження, суд вважає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Прокурором подано клопотання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з посиланням на ризики, передбачені ст.177 КПК України. В обґрунтування продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого, покладається на необхідність запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, що підтверджується, тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
За змістом закону, тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоб запобігти їхньому настанню.
Згідно з вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.
Вислухавши сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження з цього приводу, в тому числі дані, що характеризують особу ОСОБА_5 , його вік, стан здоров'я, майновий стан, міцність соціальних зв'язків, суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину вчиненого в умовах воєнного стану, на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема щодо можливості переховування обвинуваченого від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обставини, що слугували підставою застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінилися, інших обставин, котрі давали б підстави до зміни чи скасування запобіжного заходу судом не встановлено.
Оцінюючи в сукупності всі обставини провадження, суд вважає, що клопотання прокурора слід задовольнити, запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави, застосований ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.01.2025 року, слід продовжити на строк до 60 днів.
Керуючись ст.ст.177, 178, 182-183, 197, ст.ст.314-316 КПК України, суд -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави в сумі 240 000 (двісті сорок тисяч) гривень, застосований згідно ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 14.03.2025 року на строк до шістдесяти днів - до 27 червня 2025 року включно.
Копію ухвали для виконання направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» та вручити обвинуваченому і прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_6