Справа № 344/7514/25
Провадження № 1-кс/344/3332/25
28 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в рамках кримінального провадження № 62024140150000038 від 27.02.2024, -
Слідчий П'ятого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_6 за погодженням із прокурором звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що П'ятим слідчим відділом (з дислокацією в м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024140150000038 від 27.02.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за процесуального керівництва Івано-Франківської обласної прокуратури.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області № 12 о/с від 20.01.2021 ОСОБА_5 призначено на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського районного управління поліції ГУ НП в Івано-Франківській області.
Водночас, ОСОБА_5 , працюючи на вказаній посаді, будучи працівником правоохоронного органу та відповідно до Примітки 1 ст. 364, ч. 3 ст. 18 КК України - службовою особою та представником влади, попередженим про обмеження, передбачені Законом України «Про запобігання корупції», незважаючи на обов'язок неухильно дотримуватися вимог діючого законодавства, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою протиправного особистого збагачення, діючи умисно, 27.03.2024 одержав неправомірну вигоду від ОСОБА_7 за наступних обставин.
Здійснюючи патрулювання у с. Черніїв Івано-Франківської міської ради, рухаючись по вул. С. Бандери, поруч будинку № 25, інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського районного управління поліції ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 , перебуваючи за кермом службового автомобіля марки Toyota Corolla, реєстраційний номер НОМЕР_1 , близько 14.30 год побачив автомобіль марки Mercedes-Benz Vito, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який задньою частиною кузова в'їхав у ворота домогосподарства. У зв'язку з виявленням можливого факту дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 зупинив неподалік службовий автомобіль та вийшов для з'ясування обставин, а інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського районного управління поліції ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_8 в цей час залишився у службовому автомобілі.
Підійшовши до автомобіля Mercedes-Benz Vito, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_5 побачив його власника ОСОБА_7 з ознаками перебування у стані алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_5 , діючи як представник влади - працівник правоохоронного органу, перебуваючи у форменому однострої Національної поліції України, наказав ОСОБА_7 пред'явити свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія. Крім того, звернувшись до ОСОБА_7 пригрозив вилученням автомобіля та відправкою ОСОБА_7 у лави ЗСУ.
ОСОБА_7 повідомив працівникам поліції, що він уже перебуває у лавах ЗСУ і на даний час знаходиться у офіційній відпустці, після чого пред'явив ОСОБА_8 відповідні документи, коли той повернувся до службового автомобіля. За декілька секунд до службового автомобіля повернувся ОСОБА_5 , який зайняв водійське місце.
Перебуваючи поруч службового автомобіля ОСОБА_7 наполягав на тому, що він не здійснював керування транспортним засобом Mercedes-Benz Vito, реєстраційний номер НОМЕР_2 , а тому ніякого правопорушення не вчиняв, автомобіль належить йому, а пошкоджений паркан - на території домогосподарства його дружини.
Під час спілкування працівники поліції наполягали на вилученні автомобіля і доставки його на арешт майданчик, а також на складенні стосовно ОСОБА_7 протоколів за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП - порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна та ст. 130 КУпАП - керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Усвідомлюючи що ОСОБА_7 військовослужбовець, ОСОБА_5 повідомив, що він зобов'язаний проінформувати про дану подію військову службу правопорядку ЗСУ.
У свою чергу ОСОБА_7 просив працівників поліції не складати стосовно нього протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, не інформувати військову службу правопорядку про вказаний факт та відпустити його.
Через декілька хвилин, до службового автомобіля підійшла мати ОСОБА_7 - ОСОБА_9 , та звертаючись до працівників поліції стала просити їх не складати протоколи про вчинення її сином адміністративних правопорушень, пояснюючи це тим, що син ненадовго приїхав з війни і у нього можуть бути проблеми.
В цей час інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського районного управління поліції ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_8 вийшов з службового автомобіля, а його колега ОСОБА_5 залишився на водійському місці.
ОСОБА_7 , скориставшись відсутністю в автомобілі іншого працівника поліції, сів на праве переднє пасажирське сидіння у автомобіль до інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського районного управління поліції ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 .
Перебуваючи у салоні службового автомобіля ОСОБА_5 за допомогою робочого планшету працівника поліції перевірив дані щодо притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності та встановив факт попереднього притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП. ОСОБА_7 , в свою чергу, повідомив, що штраф за вчинення адміністративного правопорушення він вчасно сплатив.
Перебуваючи у салоні службового автомобіля ОСОБА_7 , з метою уникнення складення на нього працівником поліції протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 130 КУпАП, будучи введеним у безвихідь, не бажаючи настання негативних наслідків щодо себе, а також впевненим, що транспортним засобом не керував, близько 14.42 год 27.03.2024 запропонував інспектору сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м.Тисмениця) Івано-Франківського районного управління поліції ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 неправомірну вигоду у розмірі 10 тис грн.
В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на прийняття пропозиції та одержання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди в розмірі 10 тис грн за не складання на нього протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 130 КУпАП.
З цією метою інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського районного управління поліції ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 , достовірно усвідомлюючи, що перебуває в автомобілі з ОСОБА_7 наодинці і за його діями ніхто не спостерігає, переслідуючи корисливий мотив, маючи намір незаконно збагатитись, діючи умисно, всупереч інтересам служби, о 14.52 год 27.03.2024 незаконно одержав та прийняв від ОСОБА_7 обумовлену раніше суму неправомірної вигоди в розмірі 10 тис грн за не складання на нього протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124 та 130 КУпАП та не скерування цих протоколів до суду для розгляду по суті, з метою уникнення ним адміністративної відповідальності, завершивши у такий спосіб вчинення злочину.
24 квітня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, одруженому, проживаючому за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимому, в рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, а саме у прийнятті пропозиції та одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого йому службового становища.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколами допитів у якості свідка ОСОБА_10 та ОСОБА_9 від 26.08.2024, матеріалами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Здобуті на даний час докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Вручена ОСОБА_5 підозра повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який законом передбачено максимальне покарання у виді позбавленням волі на строк до 4 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Також відповідно до ст. 45 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 368 КК України відноситься до корупційних кримінальних правопорушень.
Водночас, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 під час досудового розслідування та в подальшому судового розгляду, можливого ухилення від досудового слідства виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді застави.
Вбачається, що застосування запобіжних заходів можливо при наявності ризиків. Ризик - це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства та судового розгляду подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, в ході досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Злочин, який інкримінується ОСОБА_5 є нетяжкими, проте передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до чотирьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
ОСОБА_5 обіймав посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області. В силу виконання своїх службових обов'язків підозрюваний має широке коло знайомих, у тому числі і серед службових осіб правоохоронних органів та обізнаний із особливостями роботи правоохоронної системи.
Вищевказані обставини, дають підстави вважати, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення злочину, у разі визнання судом його винним, може переховуватися від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України як у пунктах пропуску, так і за їх межами, а також переховуватись на території України.
2. Незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
ОСОБА_5 у силу того, що досить тривалий період часу обіймав посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, без обрання йому запобіжного заходу під час досудового розслідування, матиме можливість, використовуючи свій авторитет, зв'язки в правоохоронних органах на території Івано-Франківської області, а також здобутий досвід, впливати на свідків у кримінальному провадженні ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , а також на особу ОСОБА_7 , від якого безпосередньо ОСОБА_5 отримав неправомірну вигоду з метою схиляння останніх до зміни наданих слідству показань або до дачі вигідних для нього показань у майбутньому.
3. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Без обрання запобіжного заходу у виді застави та покладення на нього відповідних процесуальних обов'язків, ОСОБА_5 зможе, користуючись авторитетом, у тому числі знайомствами із особами з числа правоохоронців Івано-Франківської області, координувати свої дії із іншими особами, що мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню.
При вирішенні питання про обрання підозрюваному розміру застави слід врахувати те, що останній офіційно не працевлаштований, не має стабільного доходу, а також згідно декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, ОСОБА_5 задекларовано доходи в загальній сумі 397 163 грн, а також дохід його дружини за аналогічний період становить 356 750 грн.
З огляду на вищевикладене, ОСОБА_5 доцільно буде визначити розмір застави в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На переконання сторони обвинувачення, у разі визначення судом даного розміру застави, останній буде співмірним з існуючими ризиками, та буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Крім того, беручи до уваги задекларовані ОСОБА_5 доходи за 2024 рік, такий розмір застави не буде завідомо непомірним для підозрюваного.
Враховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам, до ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді застави, відтак просить клопотання задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.
В судовому засіданні захисник підозрюваного заперечив щодо задоволення поданого клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри, недоведеність прокурором ризиків та не можливості застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів. Також, просив врахувати, що на утриманні підозрюваного знаходиться малолітня дитина, він на даний час не працює та не має стабільного доходу, а тому просив застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
В судовому засіданні підозрюваний підтримав думку захисника.
Заслухавши прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Ч. 1 ст. 182 КПК України визначено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину розмір застави визначається у межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
24 квітня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.
Кримінальне правопорушення за ч.1 ст.368 КК України, в якому підозрюється ОСОБА_5 , згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, за його вчинення передбачене покарання у виді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Згідно ч. 8 ст. 194 КПК України до підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколами допитів у якості свідка ОСОБА_10 та ОСОБА_9 від 26.08.2024, матеріалами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Враховуючи те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.368 КК України.
Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Однак прокурором жодним чином не доведено наявність ризику, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи дане клопотання, враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 даного злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я та майновий стан, має на утриманні малолітню дитину, міцність соціальних зв'язків, раніше не судимий та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор, дають достатні підстави вважати, що для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та доведені у судовому засіданні, застосування запобіжного заходу у вигляді застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків.
З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів та обґрунтування обов'язків.
Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Варто додати, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками можливого вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
В той же час обставини, які зазначені підозрюваним та його захисником, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні даного клопотання та відповідно для застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки такі не виключають наявність обґрунтованості підозри та встановлених в судовому засіданні ризиків.
Враховуючи норми ч. 8 ст. 194 КПК України, майновий стан підозрюваного ОСОБА_5 , а також практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, та не може бути завідомо непомірним для підозрюваного, вважаю що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді застави - 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків і такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
Крім цього, вважаю за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 193, 194, 196, 309 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави - 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45 420 (сорок п'ять тисяч чотириста двадцять) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26289647, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA158201720355259002000002265).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , на строк до 23 червня 2025 року включно обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожним їхнім викликом, та визначеною ними періодичністю;
2) не відлучатися за межі Івано-Франківського району без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання компетентними органами свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України він не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, слідчому судді.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1