Справа № 344/19585/24
Провадження № 2/344/1140/25
24 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Татарінової О.А.,
секретаря Кондратів Х.І.,
розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.11.2018 року Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали угоду №С-109-004127-18-980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки. Відповідно до преамбули даної Угоди, її підписанням Позичальник приєднується до публічної пропозиції Банку про укладення Договору комплексного банківського обслуговування (далі - ДКБО), що затверджений розпорядженням банку і розміщений на інтернет-сторінці Банку за адресою www.ideabank.ua.Пvнктом 5.1 Угоди Клієнт надав підтвердження про ознайомлення ним з умовами ДКБО та згоду з ними. Також в день підписання Угоди Позичальник надав Банку заяву про акцепт публічної оферти на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку АТ «ІДЕЯ БАНК». Відповідно до цього Угода була підписана Позичальником власноручно, а від імені Банку Угода була підписна з використанням аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Банку та відтиску печатки банку, відтворених за допомогою технічного пристрою відповідно до публічної оферти АТ «ІДЕЯ БАНК».
Крім того, Позичальник власним підписом під текстом Угоди підтвердив ознайомлення з Тарифами Банку та згоду з ними.
Банк свої зобов'язання перед Клієнтом за Угодою та ДКБО виконав у повному обсязі, відкривши поточний рахунок у валюті гривня та надавши Клієнту можливість користуватись кредитними коштами в сумі 7000,00 грн. в межах кредитного ліміту, визначеного Угодою. Клієнт здійснював користування грошовими коштами кредитного ліміту, що відображено у виписці з його рахунку. Однак, свої зобов'язання за Угодою щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією Відповідач виконав лише частково. Згідно виписки по рахунку Позичальника за весь строк з моменту укладення Угоди і до моменту звернення з цим позовом Позичальник сплатив Банку в рахунок погашення основного боргу та сплати процентів лише 31658 гривень. Останній платіж здійснено 31.08.2019 року. Внаслідок чого у Позичальника сформувалась заборгованість перед Банком в загальній сумі 18 393,06 гривень, що складається з: заборгованості за основним боргом в сумі 6 976,61 гривень, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 11 416,45 гривень.
16.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» (Фактор) був укладений договір факторингу №16/11 -23. Розмір заборгованості в кожному окремому випадку розраховується Клієнтом станом на дату підписання друкованого Реєстру Боржників.
Відповідно до п.2.1. зазначеного договору Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором.
Пунктом 2.2. договору факторингу №16/11-23 передбачено, що Права Вимоги, які Клієнт відступає Фактору за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі Заборгованості Боржників перед Клієнтом, та визначені в друкованому Реєстрі Боржників (Додаток №2), що підписується Сторонами в день укладання цього Договору та в Реєстрі Боржників в електронному вигляді (Додаток №1), що надсилається разом з Актом приймання-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді (Додаток №3) Клієнтом Фактору засобами корпоративного зв'язку в день укладання цього Договору. Друкований Реєстр Боржників після належного його підписання вважається невід'ємною частиною цього Договору.
Також Клієнт і Фактор підписали всі додатки до договору факторингу, зокрема і друкований Реєстр Боржників. Таким чином Фактор набув право вимоги до Боржників за Первинними договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 за Угодою про відкриття кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки № С-109-004127-18-980 від 08/11/2018 року.
Пунктом 5.4. договору факторингу №16/11-23 передбачено, що Фактор може відступити або передати всі або будь-які права та/або зобов'язання за цим Договором третім особам, які згідно із Законодавством мають на це право.
Користуючись даним правом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» (Клієнт) 29.12.2023 року уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (Фактор) договір факторингу №29/12-23.
Таким чином, відповідно до умов договору факторингу №29/12-23 від 29.12.2023 року ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо Заборгованості Боржників за Первинними Договорами.
Відповідно до Додатку №2 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору факторингу серед інших, до ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» перейшло і право вимоги до ОСОБА_1 за Угодою про відкриття кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки № С-109-004127-18-980 від 08/11/2018 року.
Згідно Довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Угодою №С-109-004127-18-980 від 08/11/2018 року, сформованої Первісним Кредитором (АТ «Ідея Банк») станом на 16.11.2023 року заборгованість Боржника/Позичальника становить: заборгованість за основним боргом в сумі 6 976,61 гривень; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 11 416,45 гривень, що разом становить 18 393,06 гривень.
Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги - 16.11.2023 року. ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» та ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» не здійснювали жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювали.
Розмір заборгованості Позичальника підтверджується Довідкою-розрахунком заборгованості від 16.11.2023 року та випискою з рахунку позичальника за період з 08/11/2018 по 16.11.2023 року.
З урахуванням того, що остання видаткова операція за БПР Клієнта здійснена за рахунок кредитного ліміту відбулась 04/09/2019 року, то останній Платіжний період для внесення ОМП сплив 08/09/2019 року. З цієї дати вся заборгованість Позивальника є простроченою. Починаючи з цієї дати і до моменту відступлення прав за вказаним зобов'язанням (16.11.2023 року) Банк не проводив нарахування процентів на заборгованість, штрафних санкцій та пені.
Беручи до уваги приписи п.18 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України поточний кредитор має право правомірно нарахувати і вимагати сплати індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми за період починаючи з наступного дня з дати закінчення строку дії кредитного договору 09/09/2019 і до 23.02.2022 року включно.
Таким чином, додатково до суми боргу та процентів, що були нараховані протягом строку дії кредитного договору, відповідно до його умов, ОСОБА_1 має також сплатити: інфляційні втрати в сумі 3 757,85 гривень; три проценти річних в сумі 1 359,07 гривень.
Враховуючи наведене просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» суму заборгованості в розмірі 23 509,98 гривень, що складається з: заборгованості за основним боргом в сумі 6 976,61 гривень; заборгованістю за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 11 416,45 гривень, інфляційними втрати в сумі 3 757,85 гривень; три проценти річних в сумі 1 359,07 гривень. Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» судові витрати: зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 гривень, на оплату послуг поштового зв'язку в сумі відповідно до розрахункового документа про оплату послуг поштового зв'язку; на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 5 200,00 гривень.
25.11.2024 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовує тим, що заборгованість за основним боргом становить 6 976,61 грн. Заборгованість за несплаченими відсотками становить 7 357,85 грн, що перевищує вартість п'ятдесят відсотків продукції (боргу). На переконання Відповідача це є непомірним тягарем для споживача фінансових послуг. Фактично Позивач просить суд стягнути відсотки у розмірі, що значно перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту, а отже змістовне навантаження встановлення таких відсотків полягає не в компенсаційний, а в каральній, штрафній функції, при цьому, сума нарахованих в такому порядку відсотків є очевидно непропорційною до суми зобов'язання, та не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права і принципам, встановленим у п.6 ч.1 ст.3 ЦК України. З огляду на наведене, при вирішенні питання щодо стягнення відсотків, встановивши співрозмірність нарахованих відсотків по невиконаному зобов'язанню Відповідача та враховуючи інтереси обох сторін, з огляду на необхідність беззаперечного дотримання принципів справедливості, добросовісності і розумності, Відповідач просить суд зменшити розмір відсотків до розміру 50 % від суми заборгованості по кредиту, а саме: до 3 488,31 грн. Враховуючи вищенаведене Відповідач не заперечує, щодо стягнення з нього боргу за тілом кредиту у розмірі 6 976,61 грн. та відсотків в розмірі 3 488,31 грн., всього 10 464, 92 грн. В частині позовних вимог про стягнення з Відповідача відсотків в розмірі 7 928,14 грн. просить відмовити.
Відповідач вважає, що позивачем незаконно нараховані інфляційні втрати в сумі 3 757,85 грн., та три проценти річних в сумі 1 359, 07 грн. Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов 'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов 'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Виходячи з вищенаведеного в частині позовних вимог про стягнення з Відповідача інфляційних втрат в сумі 3 757,85 грн., та три проценти річних в сумі 1 359, 07 грн., а тому просить відмовити на підставі пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
28.11.2024 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що поданий позов містить вимоги щодо стягнення заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 11 416,45 гривень. Вказана сума відсотків нарахована кредитором виходячи з їх розміру, який погоджений сторонами в підписаній ними Угоді С-109-004127-18-980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки від 18.11.2018 року. Згідно п.3.3. вказаної угоди процентна ставка за користування коштами Кредитної лінії становить 48% річних. Вказані проценти за своїм юридичним змістом є платою за користування кредитними коштами, що прямо передбачено ст.ст. 1048, 1056-1 ЦК України. Із вказаним розміром процентів відповідач погодився, підписавши Угоду та паспорт споживчого кредиту. Дані проценти нараховувались кредитором на суму заборгованості за тілом кредиту протягом строку дії Угоди. Після закінчення строку кредитування проценти, передбачені умовами Угоди не нараховувались.
Щодо позовної вимоги про стягнення з боржника 3% річних від суми боргу та інфляційних втрат, зазначає, що право позивача на стягнення даних коштів передбачено ч.2 ст.625 ЦК України, яка передбачає, що Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач просить стягнути з боржника саме 3% річних від суми боргу, оскільки іншого розміру процентів між сторонами не погоджувалось. Відповідно жодних несправедливих умов в такій вимозі позивача немає.
Нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання та є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, як спосіб захисту грошового інтересу, і полягає у відшкодуванні грошових втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляції та отримані компенсації за неналежне виконання зобов'язань. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з боржника інфляційних втрат в сумі 3 757,85 гривень та трьох процентів річних в сумі 1 359,07 гривень є цілком законними та обґрунтованими. Дані компенсаційні платежі розраховані за період з моменту закінчення строку кредитування (строк дії Угоди) і до дня, що передує початку війни (23.02.2024 року), що спростовує можливість застосування до них положень Пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, на які посилається представник відповідача.
Крім того звертають увагу на незрозумілі суми, які представник відповідача зазначає у відзиві, а саме: в одному реченні представник відповідача вказує, що заборгованість за несплаченими відсотками становить 7 357,85 грн, що перевищує вартість п'ятдесят відсотків продукції (боргу) і в подальшому пропонує зменшити дану суму вдвоє, в іншому реченні зазначає, що в частині позовних вимог про стягнення з Відповідача відсотків в розмірі 7 928, 14 грн. просить відмовити в задоволенні позовної заяви. Обидві дані суми є помилковими, оскільки розмір заборгованість відповідача за нарахованими та несплаченими відсотками становить 11 416,45 гривень і підлягає стягненню в повному обсязі. З урахуванням викладеного вважає очевидною неспроможність доводів представника відповідача, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, згідно до умов договору про надання правничої допомоги №1/04 від «01» квітня 2024 року між ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» та АДВОКАТСЬКИМ ОБ'ЄДНАННЯМ «АЛЬЯНС ДЛС» сума гонорару за надання послуг, визначається виходячи із фактичного обсягу наданих послуг та вартості послуг (прейскуранту), зазначеного в Додатку № 2 до цього Договору, та зазначається Об'єднанням в Акті приймання-передачі наданих послуг. Прейскурант вартості послуг Адвокатського об'єднання долучених до позовної заяви. Згідно п.7 вказаного прейскуранта вартість складання, підписання та подання до суду пояснень, клопотань, заперечень, необхідних для належного захисту прав та інтересів Клієнта в ході судового розгляду (1 документ) становить від 2400 гривень. З урахуванням наведеного між ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» та АДВОКАТСЬКИМ ОБ'ЄДНАННЯМ «АЛЬЯНС ДЛС» 27.11.24 року підписаний Акт приймання-передачі наданих послуг з правничої допомоги з підготовки відповіді на відзив у справі №344/19585/24 на суму 2400 гривень. Просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 2400 гривень на оплату послуг з професійної правничої допомоги з підготовки відповіді на відзив у справі. Відмовити відповідачу у стягненні судових витрат.
02.12.2024 представником відповідача подано до суду заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву в якому зазначає, що позивач вважає, що вимога відповідача про зменшення розміру відсотків на підставі п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» є безпідставною з чим він не погоджується. Відповідач звертає увагу суду, що заборгованість за основним боргом становить 6 976,61 грн. Заборгованість за несплаченими відсотками становить 11 416,45 грн, що перевищує вартість п'ятдесят відсотків суми боргу. Для відповідача дані відсотки є непомірним тягарем. Тому виходячи із принципів справедливості, добросовісності, розумності просимо суд зменшити розмір відсотків до розміру 50 % від суми заборгованості по кредиту, а саме: до 3 488,31 грн. (6976,61 грн. х 50 %); Враховуючи вищенаведене, Відповідач не заперечує щодо стягнення з нього боргу за тілом кредиту у розмірі 6 976,61 грн. та відсотків в розмірі 3 488,31 грн., всього 10 464, 92 грн. Відповідач вважає, що норма п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачає, що списанню кредитодавцем підлягають лише ті неустойки (штраф, пеня) та інші платежі (зокрема і нараховані згідно ст.625 ЦК України), сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, а тому вимоги про стягнення з боржника інфляційних втрат в сумі 3 757,85 грн. та трьох процентів річних в сумі 1 359, 07 грн. є цілком законними та обґрунтованими. Позивач нарахував інфляційні втрати в сумі 3 757,85 грн., та три проценти річних в сумі 1 359, 07 грн. відповідно до ст. 625 ЦК України, при подані позовної заяви від 20 вересня 2024 року до суду. Виходячи з вищенаведеного Позивач невірно трактує норми Пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо правомірності нарахування ним інфляційних втрат в сумі 3 757,85 грн., та три проценти річних в сумі 1 359, 07 грн. Вважає, що Позивач безпідставно нарахував інфляційні втрати в сумі 3 757,85 грн., та три проценти річних в сумі 1 359, 07 грн. відповідно до ст. 625 ЦК України, при подані позовної заяви до суду. Виходячи з вищенаведеного в частині позовних вимог про стягнення з Відповідача інфляційні втрати в сумі 3 757,85 грн., та три проценти річних в сумі 1 359, 07 грн. просить відмовити на підставі пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
02.12.2024 року представником позивача подано до суду письмові пояснення з яких вбачається, що посилання відповідача на норму Закону «Про захист прав споживачів» в даних правовідносинах не доречна, оскільки позивач не вимагає з відповідача жодних компенсацій, про які йде мова у вказаній статті. Посилання на вказану постанову Великої Палати Верховного Суду не є релевантним, оскільки в ній досліджувалось питання зменшення розміру відсотків річних у разі, якщо сторонами вони погоджені у більшому розмірі, ніж це передбачено ст. 625 ЦК України.
У зв'язку із зазначеним відсутні будь-які підстави для зменшення суми заборгованості відповідача.
Підсумовуючи вищенаведене, стверджують, що позиція позивача є обґрунтованою та законною, а позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
14.01.2025 року представником відповідача подано до суду письмові пояснення у яких зазначає, що позивач до позовної заяви долучив Довідку-розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором С-109-004127-18-980 від 08.11.2018 року, сформованої первісним кредитором (АТ «Ідея Банк») станом 16.11.2023 року згідно якої заборгованість за основним боргом становить 6 976,61 грн., заборгованість за несплаченими відсотками становить 11 416,45 грн., разом 18 393,06 грн. Позивач стверджує, що розмір заборгованості підтверджується Довідкою-розрахунком заборгованості від 16.11.2023 року та Випискою з рахунку позичальника за період з 08.11.2018 по 16.11.2023 року. Перевіривши у Виписці рух коштів відповідач підвереджує наявність боргу в сумі 6 976,61 грн. Однак, не погоджується з розміром заборгованості за несплаченими відсотками в сумі 11 416,45 грн. з наступних підстав. Відповідно до паспорту кредитного договору С-109-004127-18-980 від 08.11.2018 року строк кредитування по даному договору становить 12 місяців. Отже, після закінчення строку кредитування по кредитного договору С-109-004127¬18-980 від 08.11.2018 року, а саме, починаючи з 08.11.2019 року проценти по кредитного договору С-109-004127-18-980 від 08.11.2018 року не нараховуються. Відповідно до Виписки з рахунку позичальника за період з 08.11.2018 по 16.11.2023 року розмір сплачених відсотків за користування кредитом становить 2 260 (дві тисячі двісті шістдесят) гривень 04 копійок.
Так, 27.11.2018 сплачено 69,02 грн., 12.12.2018 105,93 грн., 11.01.2019 - 39,88 грн., 11.01.2019 року - 35,19 грн., 11.02.2019 року - 231,47 грн., 11.02.2019 року - 21,09 грн., 11.02.2019 року - 0,28 грн., 11.03.2019 року - 0,76 грн., 11.03.2019 року - 7,00 грн., 11.03.2019 року - 38,09 грн., 11.03.2019 року - 252,56 грн., 27.03.2019 року 206,82 грн., 08.05.2019 року - 0,40 грн., 08.05.2019 року - 16,67 грн., 08.05.2019 року - 266,72 грн., 10.06.2019 року - 269,50 грн., 19.06.2019 року - 10,92 грн., 19.06.2019 року - 151,13 грн., 19.06.2019 року - 0,26 грн., 26.06.2019 року - 10,00 грн., 26.06.2019 року - 114,83 грн., 07.08.2019 року - 0,60 грн., 07.08.2019 року - 6,59 грн., 07.08.2019 року - 242,81 грн., 30.08.2019 року - 6,51 грн., 30.08.2019 року - 0,27 грн., 30.08.2019 року - 32,57 грн., 30.08.2019 року - 22,17 грн., 02.09.2019 року - 100,00 грн. Всього 2260,04 грн.
В матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 11 416,45 грн. Відтак неможливо встановити та перевірити правильність нарахування заборгованість за відсоткам в сумі 11 416,45 грн.
Стороні відповідача незрозуміло яка загальна сума нарахованих відсотків по кредиту, яка застосовано кредитна ставка при розрахунку несплачених відсотків, за який період нараховані відсотки, чи враховані сплачені Відповідачем відсотки. Враховуючи вищенаведене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків в сумі 11 416,45 грн., зв'язку з недоведеністю наявності заборгованості по відсоткам в сумі 11 416,45 грн.
Позивачем у справі нараховані за період з 09.09.2019 року до 23.02.2022 року інфляційні втрати в сумі 3 757,85 грн. та 3 % річних в сумі 1 359,07 грн., виходячи із розміру заборгованості в сумі 18 393, 06 грн., з яких заборгованість за основним боргом становить 6 976,61 грн., заборгованість за несплаченими відсотками становить 11 416,45 грн. Позивачем не доведено наявності заборгованості за відсоткам в сумі 11 416,45 грн. тому вважає, що позивачем безпідставно проведено нарахування інфляційних втрат в сумі 3 757,85 грн. та 3 % річних в сумі 1 359,07 грн. із суми 11 416,45 грн. Враховуючи вищенаведене просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 3 757,85 грн. та 3 % річних в сумі 1 359,07 грн.
16.01.2025 року представником позивача подано до суду письмові пояснення з яких вбачається, що в письмових пояснення відповідач вказує, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували обґрунтованість позовної вимоги ТОВ «Санфорд Капітал» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за несплаченими відсотками в розмірі 11 416,45 грн. Також відповідач вказує, що оскільки сума заборгованості за несплаченими відсотками в розмірі 11 416,45 грн. є непідтвердженою, то інфляційні втрати в розмірі 3 757,85 грн. та 3 % річних в сумі 1 359,07 грн. також не підлягають стягненню. Проте такі висновки відповідача є безпідставними, ґрунтуються на припущеннях ОСОБА_1 , а тому не можуть братись судом при ухваленні рішення по суті спору.Як не заперечується сторонами, 08.11.2018 року Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» (далі - Банк) та ОСОБА_1 (далі - Клієнт/Позичальник/Відповідач) уклали угоду № С-109-004127-18¬980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки (далі - Угода). Відповідно до преамбули даної Угоди, її підписанням Позичальник приєднується до публічної пропозиції Банку про укладення Договору комплексного банківського обслуговування (далі - ДКБО), що затверджений розпорядженням банку і розміщений на інтернет-сторінці Банку за адресою www.ideabank.ua. Пунктом 5.1 Угоди Клієнт надав підтвердження про ознайомлення ним з умовами ДКБО та згоду з ними. Крім того, Позичальник власним підписом під текстом Угоди підтвердив ознайомлення з Тарифами Банку та згоду з ними.
Згідно із п. 2 Угоди, банк відкриває Клієнту поточний рахунок у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватись за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, та випускає Клієнту пла тіжну картку. Пунктом 3 Угоди визначено, що Банк надає кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по рахункуна наступнихумовах:
- максимальний ліміткредитноїлініївстановлюєтьсяурозмірі 200 000,00 грн.
- ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладання угоди, становить 7 000,00 грн.
- процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 48.00% річних.
- розмір обов'язкового мінімального платежу встановлюється згідно з тарифами Банку та ДКБО.
- діє індивідуальний порядок внесення суми Обов'язкового мінімального платежу (ОМП), за яким Розрахунковою датою є число кожного календарного місяця, яке відповідає числудня оформленнядоговору;
- днем сплати ОМП за попередній Розрахунковий період є останній операційний день Платіжного періоду.
Пунктом 3.6. Угоди визначено, що днем сплати Обов'язкового мінімального платежу за попередній Розрахунковий період є останній операційний день Платіжного періоду.
У розділі 1 Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб надано визначення наступних понять, що використовуються у договірних відносинах між Банком і Клієнтом, зокрема:
Розрахунковий період - період часу, за який Банком аналізуються операції за банківським поточним рахунком Клієнта та формується сума Обов'язкового щомісячного платежу, якунеобхідно сплатити.
Розрахункова дата - останній день Розрахункового періоду, в який Банком здійснюється списання/виставлення до сплати платежів передбачених цим Договором та Тарифами за відповідний Розрахунковий період та формування суми Обов'язкового мінімального платежу, який підлягає сплаті протягом Платіжного періоду.
Платіжний період - встановлений Банком період, що починається з дня, наступного за останнім днем попереднього Розрахункового періоду, та триває до дня закінчення цього Розрахункового періоду (визначеного згідно п. 11.17. цього Договору). Впродовж Платіжного періоду Клієнт зобов'язаний здійснити платіж з метою сплати суми заборгованості за Кредитною лінією, але не менше суми Обов'язкового щомісячного платежу.
У пункті 4 Угоди сторонами погоджено, що повернення заборгованості та сплата відсотків за користування кредитною лінією та/або інших платежів за Угодою та ДКБО, здійснюватимуться згідно умов ДКБО, а також відповідно до Тарифів які розміщені на сайті Банку за адресою www.ideabank.ua.
У пункті 7 Сторони погодили, що ця Угода є укладеною з дня підписання Сторонами та діє протягом строку кредитування, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов 'язань за Угодою. Відповідно до п. 11.10.2 ДКБО строк користування Лімітом кредитної лінії - 365 днів з моменту отримання Клієнтом права використання коштів кредитної лінії, з можливістю пролонгації дії Кредитної лінії.
Також між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було підписано до Угоди, додаток «Паспорт споживчого кредиту». Відповідно до Паспорту споживчого кредиту, передбачено, що строк кредитування складає 12 місяців, процентна ставка, відсотків річних складає 48,00 %.
Після укладення Угоди Банк свої зобов'язання виконав і надав Відповідачу доступ до кредитного ліміту, а ОСОБА_1 в свою чергу здійснював використання кредитної лінії (кредитних коштів), проте здійснив лише часткове повернення суми заборгованості по кредиту та лише часткове погашення заборгованості по нарахованим відсоткам за користування кредитними коштами, що підтверджується випискою з рахунку Позичальника. Оскільки Відповідач здійснив лише часткове погашення заборгованості по кредиту та частково погасив заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитними коштами, на момент подачі позовної заяви заборгованість за основним боргом складала 6 976,61 грн., заборгованість за відсотками складав 11 416,45 грн.
Також необхідно зазначити, що відсоткова ставка, строки та порядок нарахування відсотків передбачені у вищезазначеній Угоді та Тарифах, про умови яких обізнаний Відповідач (що сам ОСОБА_1 не заперечує), тому відсотки нараховувались із дати фактичного отримання Відповідачем кредитних коштів, в розмірі визначеному Угодою - 48% річних. Також виходячи із змісту ДКБО строк користування кредитом складає 365 днів з моменту отримання Клієнтом права використання коштів кредитної лінії, а тому відсотки нараховувались в межах строків узгоджених Сторонами. При формуванні позовних вимог (сум заборгованості по Угоді) про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за нарахованими та не сплаченими відсотками було враховано часткове погашення Відповідачем заборгованості по оплаті відсотків.
Вся інформація щодо формування суми заборгованості, фактично сплачені відсотки за користування кредитними коштами визначена у виписці по рахунку Відповідача.
Позивач, ТОВ «Санфорд Капітал», набуло право вимоги до Відповідача, ОСОБА_1 , на підставі договору факторингу № 29/12-23 від 19.12.2023 року. Обставина набуття права вимог ТОВ «Санфорд Капітал» права вимоги до ОСОБА_1 , Відповідачем не заперечується, а тому даний факт є підтвердженим та встановленим.
Також Відповідачем не заперечується наявність заборгованості за основним боргом в сумі 6 976,61 грн. Враховуючи, що Позивачем було враховано всі фактично сплачені кошти на погашення заборгованості по основній сумі заборгованості, по оплаті відсотків, із чим частково погоджується Відповідач, то дана обставина підтверджує обґрунтованість нарахування та наявність заборгованості по відсоткам в розмірі 11 416,45 грн.
Викладені обставини підтверджують, що окрім фактичного розрахунку суми заборгованості по нарахованим відсоткам за користування кредитними коштами, Позивачем було надано всю інформацію, яка є складовими розрахунку суми заборгованості за несплачені відсотки.
Тобто матеріали справи містять належні та допустимі докази на підтвердження позиції Позивача про обґрунтованість розрахунку відсотків за користування кредитними коштами, які підлягають стягненню із ОСОБА_1 .
Проте при наявності всієї інформації, яка необхідна для розрахунку заборгованості за несплачені відсотки, Відповідач безпідставно, керуючись власними припущеннями, без надання відповідного розрахунку (контррозрахунку) та доказів вказує про необґрунтованість вимоги про стягнення заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в розмірі 11 416,45 грн.
Беручи до уваги викладені вище обставини про обґрунтованість вимоги про стягнення із Відповідача заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в розмірі 11 416,45 грн., доводи Відповідача про відсутність підстав для стягнення інфляційних витрат та 3 % річних є безпідставними, необґрунтованими та не можуть братись судом при ухваленні рішення по суті справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві зазначив, що просить розглядати справу за відсутності представника.
Предтавник відповідача в судовому засідання просив позов задовольнити частково, посилаючись на відзив на позовну заяву та додаткові пояснення.
Дослідивши письмові докази, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору, внаслідок чого позивач звернувся з позовом про відновлення його прав шляхом стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором.
Згідно з ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитор/ зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Так, судом встановлено, що 08.11.2018 року між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 укладено угоду №C-109-004127-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки.
Відповідно до п.2 Договору банк відкриває Клієнту поточний рахунок НОМЕР_1 у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватись в рамках Угоди та Договору, у тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням електронного платіжного засобу, та випускає Клієнту міжнародну платіжну картку MasterCard (надалі - Кредитна картка).
Згідно п.п.3-3.6. Договору банк надас Клієнту кредит шляхом встановлення відновлюваної Кредитної лінії по поточному рахунку на наступних умовах. Максимальний ліміт Кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000 грн. (Двісті тисяч гривень). Ліміт Кредитної лінії, доступний Клієнту на момент укладання Угоди, становить 7000 грн. Враховуючи, що зобов'язання Банку щода встановлення ліміту Кредитної лінії є для нього відкличними та без ризиковими, визначення суми Кредитної лінії, що може бути доступна Кредитної лінії без будь-яких обмежень. Клієнту, протягом строку дії відновлювальної Кредитної лінії, здійснюється Банком в межах встановленого Угодою максимального ліміту. Процентна ставка за користування коштами Кредитної лінії становить 48,00 % річних. Розмір обов'язкового мінімального платежу встановлюється Тарифами Банку та Договором. Дата сплати обов'язкового вінмального платежу за Кредитною лінією за попередній Розрахунковий період - до останнього Операційного (банківського) дня Платіжного періоду, який починається з дня, наступного за останнім днем попереднього Розрахункового періоду, при цьому Перший Розрахунковий період тривас з дня відкриття Банком БПР до того ж числа наступного місяця, але при відкритті договору після 25 числа місяця, завжди переноситься на перше число наступного місяця. Подальші Розрахункові періоди розпочинаються з наступного дня після закінчення попереднього Розрахункового періоду та закінчуються наступного місяця у число, відповідне даті початку Розрахункового періоду. Про суму коштів, які складають обов'язковий щомісячний платіж, Банк щомісячно інформуватиме Клієнта за допомогою смс-повідомлення що надсилається на абонентський номер Клієнта, вказаний ним в Заяві на приєдмання. По продукту Card Bianche White Cross+ ID INS діє індивідуальний порядох внесення суми Обов'язкового мінімального платежу, за яким Розрахунковою датою є число кожного календарного місяця, яке відповідає числу дня оформлення Договору. Днем сплати Обов'язкового мінімального платежу за попередній Розрахунковий період є останній операційний день Платіжного періоду.
Згідно п.4.Договору повернення заборгованості та сплата відсотків за користування Кредитною лінією та/або інших платежів за Угодою та Договором, в т.ч черговість погашення вимог Банку, здійснюватимуться згідно умов Договору, а також відповідно до Тарифів, які розміщені на сайті Банку за адресою www.ideabank.ua. Підписанням Угоди Клієнт підтверджує, що ознайомлений з паспортом споживчого кредиту, реальною речною процентною ставкою та з загальною вартістю кредитної лінії, які зазначені в п.5.11 цієї Угоди.
Відповідно до п.5 Договору укладаючи цю Угоду про відкриття Кредитної лінії обслуговування Кредитної картки Сторони погодились, що:
5.1. Клієнт ознайомлений з умовами Договору, що затверджений розпорядженням Банку із усіма зміками та доповненнями, які оприпюднені на Інтернет-сторінці Банку за електронною адресою www.ideabank.ua та які йому роз'яснені, зрозумілі та з якими він цілком згідний.
Згідно п.5.7 Договору відповідальність Сторін за неналежне виконання Угоди вказана у Договорі, при цьому відповідальність Клієнта діє з наступними обмеженнями
Як вбачається з п.5.8.Договору у разі невиконання Клієнтом умов цієї Угоди або відсутності коштів у Клієнта, банк має право вимагати відшкодування збитків та витрат шляхом здійснення примусового стягнення, пред'явити позов до Клієнта, а також віднести на рахунки простроченої заборгованості всі суми заборгованості Клієнта
Згідно п.5.9. Договору клієнт, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу Банку зобов'язаний оплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми
П.5.11 Договору передбачено, що згідно з Законом України «Про споживче кредитування», реальна річна процентна ставка складає 76,70%. Загальна вартість кредитної лінії складає 474,70 гривень за кожні 1000 грн. використаної Кредитної лінії. Вказані показники діють за умови своєчасного погашення Клієнтом грошових зобов'язань за Угодою, за дії процентної ставки, вказаної в п.3.3. Угоди та за умови використання коштів з Кредитної лінії з використанням Кредитної картки на розрахунки за товари/послуги.
Окрім того, 08.11.2018 року відповідачем підписано згоду фізичної особи, клієнта банку, суб'єкта кредитної історії, заяву № С-109-004127-18-980 про акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» на укладення договору про використання аналогового підпису та відтиску печатки банку АТ «ІДЕЯ БАНК».
08.11.2018 року ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено, що тип кредиту - кредитна лінія, строк кредитування 12 місяців, сума кредиту 1 000,00 грн., 48,00 % річних, процентна ставка фіксована.
ПАТ «Ідея Банк» свої зобов'язання за угодою № С-109-004127-18-980 виконав у повному обсязі, відкрив ОСОБА_1 , рахунок та встановив кредитний ліміт, видав платіжну карту, про що свідчить виписка по рахунку відповідача за період з 14.11.2018 по 04.09.2019 року.
Як вбачається з довідки - розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № С-109-004127-18-980 АТ «Ідея Банк», станом на 16 листопада 2023 року заборгованість становить 18 393,06 грн, з якої 6 976,61 грн -заборгованість за основним боргом, 11 416,45 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками.
У пункті 1 частини першої статті 512 та статті 514 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
16 листопада 2023 року між АТ «Ідея Банк» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» ( фактор) укладено договір факторингу №16/11-23, відповідно до якого клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 2.2. договору права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, та визначені в друкованому реєстрі боржників (Додаток №2), що підписується сторонами в день укладання цього договору та в реєстрі боржників в електронному вигляді (Додаток №1), що надсилається разом з актом приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді (Додаток №3) клієнтом фактору засобами корпоративного зв'язку в день укладання цього договору. Друкований реєстр боржників після належного його підписання вважається невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 4.1 договору фактор зобов'язується сплатити клієнту суму фінансування у розмірі 2 795 777,00 грн шляхом перерахування 100 % вказаної суми на рахунки клієнта протягом 3-х робочих днів після отримання реєстру боржників в електронному вигляді засобами корпоративного зв'язку та підписанням сторонами акту приймання- передачі реєстру боржників в електронному вигляді, друкованого реєстру боржників, договору за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно».
Відповідно п. 5.1 договору права вимоги вважаються такими, що перейшли від клієнта до фактора саме в день підписання Сторонами друкованого реєстру боржників та договору за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно», за умови виконання фактором зобов'язань передбачених п. 4.1. цього договору.
Відповідно друкованого Реєстру боржників № 1 ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № С-109-004127-18-980 від 08.11.2018 року, в сумі 18 393,06 грн., яка складається із заборгованості за основним боргом в сумі 6 976,61 гривень та заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 11 416,45 грн.
29 грудня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» (клієнт) та ТОВ «Санфорд Капітал» ( фактор) укладено договір факторингу № 29/12-23, відповідно до якого клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п. 5.1. договору права вимоги вважаються такими, що перейшли від клієнта до фактора з моменту підписання сторонами цього договору.
Відповідно до друкованого з Реєстру боржників ТОВ «Санфорд Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № С-109-004127-18-980 від 08.11.2018 року, в сумі 18 393,06 грн., яка складається із заборгованості за основним боргом в сумі 6 976,61 гривень та заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 11 416,45 грн.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки предметом судового розгляду є спір про стягнення із відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» заборгованості за кредитними договорами, в даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину вищезазначених договорів у цій справі (ст. 204 ЦК України), а також презумпції обов'язковості виконання договору (ст. 629 ЦК України).
За таких обставин, у позивача, як нового кредитора, який набув право вимоги в межах сум зазначених у договорі, наявне право вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором.
Як вбачається з матеріалів справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 18 393,06 грн., яка складається із заборгованості за основним боргом в сумі 6 976,61 гривень та заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 11 416,45 грн.
Відповідач порушив умови договору в частині неповернення кредиту та несплати відсотків за його користування, не виконав взяті на себе зобов'язання, тобто в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов'язань.
В п. 1 ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В п. 1 ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтями 1048, 1050 ЦК України встановлено, що у випадку встановлення договором обов'язку позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики що залишилася, та сплати процентів.
Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
У відповідності із ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Що стосується заперечень відповідача слід зазначити наступне.
На підтвердження використання кредитних коштів позивачем надано виписку по рахунку відповідача ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», документ, який містить відомості про господарську операцію є первинним документом.
Первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку операцій банку (п. 42 Постанови Правління НБУ від 4 липня 2018 року № 75 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України»).
Відповідно до пункту 62 Постанови НБУ від 4 липня 2018 року № 75 виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Отже, виписка з рахунку є належним і допустимим доказом, що відображає всі операції з видачі та надходження коштів, їх розподілу, погашення тіла кредиту та здійснення інших платежів за кредитним договором і підтверджує розмір заборгованості.
Таким чином, на підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів, як позичальником, формування суми заборгованості за кредитним договором, позивачем було надано виписку з рахунку та довідку-розрахунку заборгованості, які на думку суду є достатніми доказами.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.04.2021 року в справі № 752/9423/15-ц, від 16.09.2020 року в справі № 200/5647/18.
Відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів щодо неправильності нарахування заборгованості за відсотками в сумі 11 416,45 грн. Заперечуючи щодо розміру заборгованості, відповідач не був позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів або просити суд витребувати таку інформацію, враховуючи, що ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» не є первісним кредитором та не є банківською установою.
В той же час, як суд сприяв відповідачу щодо з'ясування розміру заборгованості, постановивши ухвалу про явку представника позивача для дачі пояснень щодо розрахунку заборгованості за кредитним договором №С-109-004127-18-980 від 08.11.2018 року.
Виходячи з наведеного, дослідивши усі надані сторонами докази у їх сукупності, перевіривши відповідність позовних вимог діючому законодавству України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову ТзОВ «Санфорд Капітал», оскільки протягом розгляду справи було встановлено, що між сторонами існували договірні відносини, які виникли внаслідок укладання кредитного договору. Через порушення умов Договору з боку позичальника своєчасне погашення кредиту та відсотків не відбулося, внаслідок чого виникла заборгованість розмірі 18 393,06 грн., яка складається із заборгованості за основним боргом в сумі 6 976,61 гривень та заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 11 416,45 грн., яку відповідач у добровільному порядку не погасив, тому позивач звернувся до суду з цим позовом.
Щодо вимоги позову в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних, суд виходить із наступного.
Відповідно достатті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.
При вирішенні питання про стягнення трьох процентів річних, нарахованих відповідно до частини другоїстатті 625 ЦК України суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 06.02.2019 року у справі №175/4753/15-ц, яким роз'яснено, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
З розрахунку позивача вбачається, що він просить стягнути інфляційні втрати в сумі 3 757,85 грн за період з вересня 2019 року по 23.02.2022 року та три проценти річних у сумі 1 359,07 грн за період з 09.08.2019 року по 23.02.2022 року.
Таким чином, оскільки судом встановлено факт порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором № С-109-004127-18-980 від 08.11.2018 року, з відповідача слід стягнути штрафні санкції передбачені статтею 625 ЦК України у розмірі зазначеним позивачем.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до вимог частини першоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Виходячи з встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № С-109-004127-18-980 від 08.11.2018 року в сумі 23 509,98 гривень, що складається із заборгованості за основним боргом в сумі 6 976,61 гривень; заборгованістю за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 11 416,45 гривень, інфляційними втрати в сумі 3 757,85 гривень; три проценти річних в сумі 1 359,07 гривень.
Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу ( пункт 1 частини третьоїстатті 133 ЦПК України).
У позовній заяві позивач вказав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які складаються із судового збору в розмірі 2 422,40 грн, витрат на оплату послуг поштового зв'язку при направленні відповідачу позовної заяви з додатками в сумі відповідно до розрахункового документа про оплату послуг поштового зв'язку та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 200,00 грн, які він поніс у зв'язку з розглядом справи.
За приписами частини першоїстатті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною другою цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат :
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За правилом частини третьої вказаної статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як зазначено у пункті 1 частини другоїстатті 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно з частиною третьоюстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав копію договору про надання правової допомоги № 1/04 від 01.04.2024, укладеного між ТОВ «Санфорд Капітал» та Адвокатським об'єднанням «Альянс ДЛС» в особі керуючого партнера Маслюженко Миколи Павловича, копію реєстру боржників від 15.07.2024, копію акту приймання передачі послуг з надання правничої допомоги № 4 від 12.08.2024.
Відповідно до п. 1.1. договору про надання правової допомоги № 1/04 від 01.04.2024 клієнт доручає, а адвокатське об'єднання зобов'язується надавати на довгостроковій основі, відповідно до умов цього договору правничу допомогу у відповідності до завдань клієнта, а Клієнт зобов'язується прийняти зазначені послуги та сплатити винагороду.
Відповідно до п. 3.1 договору про надання правової допомоги № 1/04 від 01.04.2024 винагорода сума гонорару за надання правничої допомоги за цим договором. Обсяг наданих послуг (виконання дій та заходів, визначених у п. 1.2 договору) по стягненню заборгованості з боржників, період їх надання та сума гонорару за надання вказаних послуг, визначається об'єднанням та зазначається в акті приймання передачі наданих послуг ( п. 3.4.1).
Відповідно до акту № 4 прийому передачі послуг з правничої допомоги від 12.08.2024, підписаного ТОВ «Фінансова компанія «Сандфорд Капітал» та Адвокатським об'єднанням «Альянс ДЛС», вартість наданої послуги за проведення юридичного та фінансового аналізу одного боржника ОСОБА_1 та складання, підписання і подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості з одного боржника становить 5200,00 грн.
У відповіді на відзив на позовну заяву, представник позивач додатково просив також стягнути 2 400 грн. на оплату послуг з професійної правничої допомоги з підготовки відповіді на відзив у справі. Підготовка представником відповіді на відзив у справі та вартість наданих послуг підтверджена актом приймання передачі послуг з правничої допомоги від 27.11.2024 року.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню у розмірі 7600,00 грн, оскільки вказані витрати пов'язані з розглядом справи, є співмірними з предметом спору та складністю справи та підтверджуються належними доказами.
За правилами частини першоїстатті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з того, що позивач сплатив судовий збір в сумі 2422,40 грн, то за правилами частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Вимога позивача про стягнення витрат на оплату послуг поштового зв'язку при направленні відповідачу позовної заяви з додатками в сумі відповідно до розрахункового документа про оплату послуг поштового зв'язку, задоволенню не підлягає, оскільки вказані витрати не охоплюються положеннями статті 133 ЦПК України, а направлення копії позовної заяви з доданими документами відповідачу передує відкриттю провадження у справі та є процесуальним обов'язком позивача.
На підставі викладеного, керуючись статями 11,13,81,258-259,263-265 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ», місцезнаходження: м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 21, 5-й поверх, приміщення 68,69, код ЄДРПОУ 43575686 заборгованість за угодою № С-109-004127-18-980 від 08.11.2018 року у сумі 23 509 (двадцять три тисячі п'ятсот дев'ять ) гривень 98 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ», місцезнаходження: м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 21, 5-й поверх, приміщення 68,69, код ЄДРПОУ 43575686 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу в сумі 7600 гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ», місцезнаходження: м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 21, 5-й поверх, приміщення 68,69, код ЄДРПОУ 43575686.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя Татарінова О.А.