Справа № 560/2763/25
іменем України
28 квітня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом № 70 від 28.11.2024 про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та видати довідку за формою визначеною у додатку 6 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
В обґрунтування позову зазначає, що має право на відстрочку від призову під час мобілізації на підставі п.13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку на мобілізацію", однак відповідач протиправно відмовив у наданні відстрочки, не зважаючи на те, що позивачем надані усі необхідні документи.
Ухвалою суду відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач правом на подачу відзивів на позовну заяву не скористався, про розгляд справи повідомлені належним чином.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд враховує наступне.
Суд встановив, що позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку". До вказаної заяви, як зазначає позивач, ним наданий повний пакет документів.
28.11.2024 повідомленням №25518 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 позивача інформовано, що за результатами розгляду його заяви протоколом від 28.11.2024 №70 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
У повідомленні зазначено про те, що відсутній військово-обліковий документ, для отримання відстрочки потрібно прикласти копію військово-облікового документу, засвідчений в установленому порядку, та перебувати на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомості про військово-облікові дані не актуалізовано згідно військово-облікового та облікового та електронної бази "Резерв+".
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні регулюються Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" №3543-XII (далі - Закон України №3543-XII.
Відповідно до ст.1 Закону №3543-XII мобілізація - мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно зі ст. 22 Закону України №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Статтею 23 даного Закону визначено перелік військовослужбовців, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації та яким може бути надана відстрочка від військової служби.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" право на відстрочку під час мобілізації мають військовозобов'язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Згідно із Порядком оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 (далі - Порядок №559) військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 "Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа".
Пунктом 2 Порядку №559 встановлено, що військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).
Згідно з пунктом 7 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.
Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку. У військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (далі - QR-код військово-облікового документа).
Пунктом 8 Порядку №559 передбачено, що військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності): 1) прізвище; 2) власне ім'я (усі власні імена); 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті); 6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку; 8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов'язаних та резервістів; 9) військове звання (для військовозобов'язаних та резервістів); 10) військово-облікова спеціальність; 11) відомості про виконання військового обов'язку (категорія обліку); 12) відомості про військовий облік (вид обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку); 13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення; 14) адреса місця проживання; 15) номери засобів зв'язку; 16) адреси електронної пошти (за наявності); 17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов'язаним та резервістом; 18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.
Згідно з пунктом 8-2 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі може бути роздрукований. У такому випадку він повинен містити QR-код військово-облікового документа, придатний для зчитування.
Пунктом 9 Порядку №559 передбачено, що військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
Судом встановлено, що позивач до заяви про надання відстрочки надав військово-обліковий документ, сформований за допомогою застосунку "Резерв+", в якому вказано, що він перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Цей військово-обліковий документ у електронній формі був роздрукований, містив QR-код військово-облікового документа, був придатний для зчитування та підтверджував ту обставину, що позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідач, в свою чергу, у відповідь на заяву позивача вказав, що відсутній військово-обліковий документ, для отримання відстрочки потрібно прикласти копію військово-облікового документу, засвідчений в установленому порядку, та перебувати на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомості про військово-облікові дані не актуалізовано згідно військово-облікового та облікового та електронної бази " ІНФОРМАЦІЯ_4 +", що фактично не відповідає дійсності.
Тобто, суд встановив, що позивач, звертаючись до відповідача із заявою про відстрочення від призову на військову службу, надав належні докази того, що він перебуває на обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_5 , при цьому дані позивачем уточнено вчасно, а саме 14.07.2024, що підтверджується копією військово-облікового документа в електронній системі Резерв +.
Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач не надав належної оцінки змісту заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу, не розглянув належним чином усі додані до заяви документи.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини 7 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Тобто, в даному випадку, розгляд заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є дискреційними повноваженнями ІНФОРМАЦІЯ_5 , на обліку в якого перебуває військовозобов'язаний.
Враховуючи спірні правовідносини, суд вважає, що належним способом захисту позивача є зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та вирішити її з урахуванням висновків суду.
Зважаючи на це, а також те, що відповідач не довів суду протилежне і не спростував доводи позивача належними доказами, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Крім цього, зазначена представником позивача вартість послуг в розмірі 4125,00 грн є безпідставною з огляду на предмет спору у справі незначної складності.
Водночас, відповідно до правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, суд не зобов'язаний присуджувати стороні на користь якої ухвалено судове рішення всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi V. Italy), № 34884/97).
На думку суду а також враховуючи категорію даної справи, а тому загальна сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу становить 2000,00 грн.
Суд зазначає, що розмір понесених позивачем витрат в сумі 2000,00 грн підтверджується належними та допустимими в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України доказами. Крім того, такий розмір є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, а також ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 оформлене протоколом від 28.11.2024 №70, щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву від 19.11.2024 ОСОБА_1 про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з урахуванням висновків суду.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 )
Головуючий суддя О.П. Шевчук