Справа № 560/4367/25
іменем України
28 квітня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №968150132072 від 07.02.2025 про відмову у переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати позивачу до стажу державної служби періоди роботи з 04.07.2001 по 30.01.2025.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести позивача з 31.01.2025 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та здійснити нарахування та виплату пенсії з 31.01.2025 у розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, зазначеної у довідках від 31.01.2025 №25 та №26.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 30.01.2025 її звільнено з посади начальника відділу Теофіпольської селищної ради. Стаж, що підлягає зарахуванню до стажу державної служби у позивача складає 26 років, що підтверджується записами, внесеними до трудової книжки та довідкою від 31.01.2025 №25.
31.01.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (за місцем реєстрації) із заявою про переведення її з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV, на пенсію державного службовця згідно із Законом України "Про державну службу".
Рішенням Головного управління ПФУ в Харківській області від 07.02.2025 №968150132072 позивачу відмовлено в задоволенні заяви через відсутність 20-річного стажу державної служби, до стажу державної служби не зараховано періоди роботи в органах місцевого самоврядування.
Листом від 14.03.2025 Головне управління ПФУ в Хмельницькій області повідомило, що до стажу державної служби зараховано лише 3 роки 3 дні (з 01.07.1998 по 03.07.2001, періоди роботи 04.07.2001 по дату звільнення - 30.01.2025 не зараховано.
Позивач вважає, що рішення про відмову у переведенні на пенсію за віком за Законом України «Про державну службу» через не зарахування до стажу державної служби періодів роботи в органах місцевого самоврядування є протиправним та не узгоджується з чинним законодавством, тому просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подала до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 07.02.2025 за № 968150132072 відмовлено ОСОБА_1 у переведенні з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» згідно заяви від 31.01.2025 року у зв'язку з відсутністю законних підстав. Просить у задоволенні позову відмовити.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, належним чином повідомлене про розгляд справи, правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому строк згідно ухвали не скористалося, жодних витребуваних документів до суду не подало.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою від 31.01.2025 щодо переведення з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Відповідно до принципу екстериторіальності заява позивача розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та прийнято рішення від 07.02.2025 року за № 968150132072 про відмову ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно Закону України «Про державну службу».
У цьому рішенні зазначено, що періоди роботи в органах місцевого самоврядування з 01.07.1998 року по 01.05.2016 року до 20-річного стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії державного службовця незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку, не зараховуються.
Листом від 14.03.2025 позивача також повідомлено про те, що за документами пенсійної справи її стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, складає 3 роки 3 дні (з 01.07.1998 по 03.07.2001). Станом на 01.05.2016 позивач не працювала на посаді державного службовця.
Оскільки виконавчий комітет Теофіпольської селищної ради відноситься до органів місцевого самоврядування, тому підстави для врахування довідок від 31.01.2025 №25 та №26 для призначення пенсії державного службовця, відсутні.
Позивач, вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №968150132072 від 07.02.2025 протиправним, звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 6 частини 1статті 92 Конституції України визначено основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України Про державну службу від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
При цьому зазначений вік визначається статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, до 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України Про державну службу від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 1 травня 2016 року, відповідно до статті 90 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ.
Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статті 25 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Пунктами 1 та 4 частини другої статті 46 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII визначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посаді державної служби відповідно до цього Закону та час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Пунктом 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби, визначались Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03 травня 1994 року (далі - Порядок № 283).
Відповідно до абзацу 13 пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Абзацом 13 пункту 3 Порядку № 283 встановлено, що до стажу державної служби включається також час роботи на посадах службовців в органах, зазначених у пункті 2 цього Порядку і додатку до нього, якщо при просуванні по службі вони зайняли посади державних службовців.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07 червня 2001 року № 2493-III в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад: перша категорія - посади Київського міського голови, голів обласних рад та Севастопольського міського голови; друга категорія - посади Сімферопольського міського голови, міських (міст - обласних центрів) голів; заступників голів обласних рад та Севастопольського міського голови, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради; третя категорія - посади перших заступників та заступників міських голів (міст - обласних центрів) з питань діяльності виконавчих органів ради; секретарів міських (міст - обласних центрів та міста Сімферополя) рад, міських голів (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення, крім міст - обласних центрів), голів районних, районних у містах рад; керуючих справами виконавчих апаратів обласних та Севастопольської міської рад; четверта категорія - посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад; п'ята категорія - керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад; шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад, старост; сьома категорія - посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад. Віднесення інших посад органів місцевого самоврядування, не зазначених у цій статті, до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням керівників відповідних органів місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 15 вказаного Закону при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування присвоюються ранги у межах відповідної категорії посад. Встановлюються такі ранги посадових осіб місцевого самоврядування: особам, які займають посади, віднесені до першої категорії, може бути присвоєно 3, 2 і 1 ранг; особам, які займають посади, віднесені до другої категорії, може бути присвоєно 5, 4 і 3 ранг; особам, які займають посади, віднесені до третьої категорії, може бути присвоєно 7, 6 і 5 ранг; особам, які займають посади, віднесені до четвертої категорії, може бути присвоєно 9, 8 і 7 ранг; особам, які займають посади, віднесені до п'ятої категорії, може бути присвоєно 11, 10 і 9 ранг; особам, які займають посади, віднесені до шостої категорії, може бути присвоєно 13, 12 і 11 ранг; особам, які займають посади, віднесені до сьомої категорії, може бути присвоєно 15, 14 і 13 ранг. Ранги, які відповідають посадам першої та другої категорій, а також ранги сільським, селищним, міським головам, головам районних, районних у містах рад, старостам присвоюються рішенням відповідної ради в межах відповідної категорії посад.
Отже, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Вказана правова позиція була висловлена також Верховним Судом у постановах від 26 червня 2018 року у справі № 735/939/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 607/9429/17, від 22 травня 2020 року у справі № 263/9612/16-а.
З копії трудової книжки позивача від 30.07.1983 НОМЕР_1 суд встановив, що з 01.07.1998 позивач призначена на посаду завідувача організаційного відділу виконавчого апарату Теофіпольської районної ради та прийняла присягу державного службовця. 01.07.1998 позивачу присвоєно 13 ранг державного службовця.
25.05.2006 організаційний відділ виконавчого апарату Теофіпольської районної ради перейменовано на відділ організаційного та кадрового забезпечення виконавчого апарату районної ради (рішення ІІ сесії №5 від 25.05.2006 року).
12.04.2007 посада завідувача відділом організаційного та кадрового забезпечення виконавчого апарату Теофіпольської районної ради перейменована на посаду "начальника відділу організаційного та кадрового забезпечення".
03.12.2020 позивач звільнена з посади начальника відділу організаційного та кадрового забезпечення виконавчого апарату Теофіпольської районної ради по переведенню в Теофіпольську селищну раду (п. 5 ст. 36 КЗпП).
04.12.2020 позивач призначена на посаду начальника відділу організаційної роботи та інформаційного забезпечення апарату Теофіпольської селищної ради по переведенню з Теофіпольської районної ради Хмельницької області.
04.12.2020 позивач склала присягу посадової особи місцевого самоврядування.
30.01.2025 позивач звільнена з посади начальника відділу організаційної роботи та інформаційного забезпечення апарату Теофіпольської селищної ради за власним бажання у зв'язку із виходом на пенсію за віком.
З огляду на вказане суд зазначає, що позивач з 04.07.2001 по 01.05.2016 включно безперервно працювала на посадах, які віднесені до посад державних службовців.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що періоди служби позивача з 04.07.2001 по 01.05.2016 на посадах в органах місцевого самоврядування підлягають зарахуванню до стажу державної служби, в тому числі для призначення пенсії за віком на підставі статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19 грудня 1993 року № 3723-XII.
Суд звертає увагу, що зі змісту оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області видно, що період, який позивач просить їй зарахувати до стажу державної служби після 01.05.2016 по 31.01.2025, не є спірним.
Отже, з матеріалів справи суд встановив, що страховий стаж позивача на державній службі, на якій вона продовжувала перебувати станом на 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" №889), становить понад 10 років, що підтверджується відомостями трудової книжки та іншими матеріалами справи. Вказані обставини відповідач не спростував.
Позивач також досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 року у зразковій справі №822/524/18, встановлено, що право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII пов'язане лише з певним стажем роботи особи на посаді державного службовця, визначеним згідно з п. 10, 12 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII, у той час як додаткових умов для призначення пенсії у вказаних пунктах "Прикінцевих та перехідних положень "Закону №889-VIII не встановлено.
Зважаючи на це, суд відхиляє доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відсутності підстав для переведення позивача на обраний нею вид пенсії, оскільки будь яких законних перешкод для реалізації позивачем цього права суд не встановив.
Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №968150132072 від 07.02.2025 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" необхідно визнати протиправним та скасувати.
Згідно із пунктом 5 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622, форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Пунктом 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" (далі - Порядок №622) установлено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
У пункті 5 Порядку №622 встановлено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Пунктом 1 постанови правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за № 180/30048 (далі - Постанова №1-3) затверджено три форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII: форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач до заяви від 31.01.2025 долучила довідку, видану виконавчим комітетом Теофіпольської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області №25 від 31.01.2025 станом на 01 січня 2025 року про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років).
На всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Також позивач додала до заяву довідку, видану виконавчим комітетом Теофіпольської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області №26 від 31.01.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби станом на грудень 2024 року 9місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії).
На всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, оскільки призначення пенсії державного службовця на умовах пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ здійснюється за заявою особи, до якої долучаються довідки про заробітну плату, а вказані довідки складені за формою, затвердженою Постановою №1-3, та такі довідки є джерелом інформації про суму заробітку, відсоток від якого становитиме пенсія, що впливає на правильність обчислення пенсії, а тому вказані в них відомості мають бути враховані пенсійним органом.
Подібний правовий висновок стосовно способу захисту порушеного права викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.02.2025 у справі №580/6600/24.
Суд також враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 27.01.2023 у справі №340/4184/21, відповідно до якої оскільки позивач на час звернення за призначенням пенсії не займала посаду державної служби, тому з урахуванням положень статті 37 Закону №3723-ХІІ розмір пенсії позивача підлягає обчисленню із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що для належного захисту прав позивача слід зобов'язати відповідача призначити і здійснити нарахування й виплату пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках.
Стосовно визначення суб'єкта, який приймає рішення про переведення на пенсію державного службовця, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У цій справі для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, рішенням якого позивачу відмовлено в переведенні на пенсію за віком державного службовця.
Отже, дії зобов'язального характеру щодо переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, тобто Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у Постановах від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23, від 07.05.2024 у справі №460/38580/22.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачі, як суб'єкт владних повноважень, не надали суду належних і достовірних доказів на підтвердження правомірності своїх дій, а позивач частково довела ті обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
За встановлених у справі обставин суд дійшов висновку, що поданий адміністративний позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до ст. 139 КАС України суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (суб'єкт владних повноважень, який прийняв спірне рішення) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №968150132072 від 07.02.2025 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди служби з 04.07.2001 по 01.05.2016 в органах місцевого самоврядування, для переведення на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII, п.п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 з 31.01.2025 на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII, п.п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII, та здійснити нарахування і виплату пенсії з 31.01.2025 у розмірі 60 відсотків від суми заробітної плати, зазначеної у довідках виконавчого комітету Теофіпольської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області від 31.01.2025 №25 та №26.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл.Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов,Харків,Харьківська обл.,61000 , код ЄДРПОУ - 14099344) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя В.К. Блонський