справа № 588/26/25
провадження № 1-кп/588/39/25
29 квітня 2025 року м. Тростянець
Тростянецький районний суд Сумської області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024200540000319 від 17.12.2024 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Боромля Охтирського району Сумської області, громадянин України, освіта повна середня, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий вироком Тростянецького районного суду Сумської області від 24.12.2024 року за частиною 1 статті 162 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1700 грн.
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_5
Стаття 65 Конституції України встановлює, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05:30 24.02.2022 на території України запроваджено воєнний стан, строк дії якого продовжено до 07.08.2025.
Згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022, затвердженого ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, з 24.02.2022 на території України оголошено загальну мобілізацію.
За змістом статті 22 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися, зокрема, військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках.
Військовозобов'язаний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до своєї військово-облікової спеціальності підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
30.11.2024 ОСОБА_3 пройшов військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 за результатами якої на підставі картки медичного огляду його визнано придатним до військової служби.
Встановивши відсутність обставин, передбачених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які надавали б ОСОБА_3 право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, ІНФОРМАЦІЯ_2 він відібраний для комплектування військової частини НОМЕР_1 .
30.11.2024 ОСОБА_3 , після проходження ВЛК, офіцером відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 вручено бойову повістку на відправку у військову частину НОМЕР_1 , в якій була вказана дата та час прибуття до збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ), а саме на 15 год. 00 хв. 01.12.2024 для відправки у вказану військову частину. При цьому, ОСОБА_3 оголошено зміст повістки, дату та час збору з метою відправки його до військової частини НОМЕР_1 для несення військової служби по мобілізації. Також, останньому роз'яснено наслідки за ухилення від неявки за повісткою без поважних причин, що полягають у притягненні до кримінальної відповідальності за статті 336 КК України.
Знаючи та розуміючи зміст повістки, ОСОБА_3 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи умисел, спрямований на ухилення від призову на військову службу під час загальної мобілізації на особливий період оголошеної 24 лютого 2022 року згідно з Указом Президента України №65/2022 «Про загальну мобілізацію», яка в подальшому продовжувалася та триває до цього часу, а саме в період дії воєнного стану, введеного із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який в подальшому продовжено, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4
( АДРЕСА_2 ) о 15 год. 00 хв. 01 грудня 2024 року, тим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Під час скоєння 01.12.2024 за вищезазначених обставин умисного ухилення від призову за мобілізацією, ОСОБА_3 усвідомлював суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачав настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді порушення порядку здійснення призову за мобілізацією і бажав настання таких наслідків, тобто діяв з прямим умислом.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за статтею 336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 за пред'явленим йому обвинуваченням за статтею 336 КК України винуватим себе визнав повністю та погодився з його правовою кваліфікацією. Суду пояснив, що фактичні обставини викладені в обвинувальному акті не заперечує. Але за повісткою не з'явився, бо завадили сімейні обставини, необхідність догляду за тещею та дружиною. На військову службу йти не бажає і зараз. Підстав, які б надавали право на відстрочку, бронювання не має.
Враховуючи, що показання обвинуваченого ОСОБА_3 послідовні, об'єктивні, що він визнав свою вину, правильно розуміє зміст та значення цих обставин, відмовився від дослідження доказів добровільно, за відсутності сумнівів у добровільності його позиції, роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, враховуючи думку інших учасників судового провадження, дослідження в судовому засіданні інших доказів у кримінальному провадженні стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, на підставі ч.3 ст.349 КПК України визнано недоцільним. Суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.
Показання обвинуваченого щодо скоєння кримінального правопорушення не містять протиріч і підтверджують повністю обставини пред'явленого обвинувачення.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 пояснив, що винуватість ОСОБА_3 доведена, він щиро кається. Прибути за бойовою повісткою йому завадили складні життєві обставини, просив суд при призначенні покарання застосувати звільнення від покарання з випробуванням.
За таких обставин, суд вважає вину ОСОБА_3 у пред'явленому обвинуваченні доведеною повністю.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке належить до нетяжких злочинів, характер вчиненого діяння, особу обвинуваченого, який не працює, за місцем проживання характеризуються посередньо, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. З досліджених даних про особу, ОСОБА_3 має постійне місце проживання у домогосподарстві, яке належало його померлій матері, проживає зі співмешканкою, раніше судимий вироком Тростянецького районного суду Сумської області від 24.12.2024 року за частиною 1 статті 162 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1700 грн. Інших судимостей в силу статті 89 КК України не має.
Відповідно до досудової доповіді, складеної представником Охтирського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Сумській області ризик повторного вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінений як високий.
Суд не погоджується з доводами про наявність щирого каяття, як обставини, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3 . Повне визнання вини ще не свідчить про щире каяття. Каяття включає в себе щирий жаль щодо вчиненого злочину та осуд своєї поведінки. Обвинувачений не шкодує про вчинене, не бажає виправити ситуацію, що склалася. В період воєнного стану, під час військової агресії ворога відкрито відмовився виконати передбачений статтею 65 Конституції України обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України. Посилався на необхідність допомоги родичам, але надзвичайних обставин, які б свідчили про необхідність такої допомоги, судом не встановлено.
В судове засідання ОСОБА_3 неодноразово не з'являвся не надаючи підтвердження поважності причин своєї відсутності.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до статті 67 КК України, не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує вимоги статті 65 КК України щодо призначення судом покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, з урахуванням того, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи сукупність зазначених обставин, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити у межах санкції, передбаченої статтею 336 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки.
Суд вважає, що саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Також суд не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, тому погоджується з висновками викладеними в досудовій доповіді органу пробації, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк становить високий рівень небезпеки для суспільства.
Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що звільнення від відбування покарання з випробуванням військовозобов'язаного за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації не лише не сприятиме запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами, а навпаки створить у таких осіб впевненість у безкарності за відмову від виконання конституційного обов'язку пов'язаного із захистом Батьківщини. Вказане свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого злочину, оскільки може призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, що в умовах воєнного стану є неприпустимим.
Підстави застосування статті 71 КК України та призначення покарання за сукупністю вироків відсутні, оскільки відповідно до повідомлення Охтирського районного сектору №1 філії ДУ «Центр пробації» в Сумській області ОСОБА_3 сплатив штраф у розмірі 1700 грн за вироком Тростянецького районного суду Сумської області від 24.12.2024 року за частиною 1 статті 162 КК України.
Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
Клопотання про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не заявлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 7, 349, 368-374, 392, 395 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_3 для виконання даного вироку.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав передбачених статтею 394 КПК України до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику.
Суддя ОСОБА_1