Дата документу 29.04.2025
Справа № 334/2764/25
Провадження № 3-в/334/25/25
29 квітня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Ленінського районного суду м.Запоріжжя Новікова Наталія Валеріївна, розглянувши заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про розстрочку виконання постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 квітня 2025 року по справі №334/2764/25 (3/334/1144/25) про притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП в частині накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу,
встановив:
22 квітня 2025 року постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн., без позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто в дохід держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
28.04.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він просить розстрочити виконання постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП на 12 (дванадцять) місяців, у зв'язку з тим, що на наданий час він офіційно працює з 19.02.2025 р. та отримав дохід за період з лютого 2025 р. по березень 2025 р. у розмірі 37 442,47 грн., а сплата штрафу в повному розмірі суттєво погіршить його майновий стан, розмір штрафу є достатньо великим.
До заяви додає довідку виданої ТОВ «Будівельна компанія «Ольвія» про те, що він офіційно працює в ТОВ «Будівельна компанія «Ольвія» з 19.02.2025 р. на посаді бетоняр 3 р., отримав заробітну плату за період з 19.02.2025 р. по 31.03.2025 р. у розмірі 37 442,47 грн.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Вивчивши матеріали справи, суддя вважає, що заява ОСОБА_1 про розстрочення сплати штрафу підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст.298 КУпАП постанова про накладання адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Відповідно до положень ст.307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
Згідно зі ст.308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.2 ст.301 КУпАП, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.304 КУпАП питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
З огляду на викладене, суд вважає, що виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40 800 грн. є досить обтяжливим для ОСОБА_1 , оскільки він на наданий час офіційно працює, а сплата штрафу в повному розмірі суттєво погіршить його майновий стан, розмір штрафу є достатньо великим.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У справі «Бакланов проти росії» (рішення від 09 червня 2005 року), та у справі «Фрізен проти росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливості балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним».
У справі «Ізмайлов проти росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Таким чином вважаю, що в даному випадку, порушується справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи, бо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар, який порушує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.
З наведених ОСОБА_1 обставин слідує, що в силу його майнового стану, йому дійсно складно здійснити оплату штрафу у сумі 40 800 гривень стягнення, накладеного на нього постановою від 22 квітня 2025 року. Таким чином наявні законні підстави для розстрочки виконання постанови про накладання адміністративного стягнення на строк 12 (дванадцять) місяців.
На підставі викладеного, враховуючи дані про особу ОСОБА_1 та доводи, викладені в його заяві, те, що правопорушник, в силу його майнового стану, який дійсно є складним, здійснити одноразову оплату штрафу в розмірі 40 800 гривень, не має можливості, наявні законні підстави для розстрочки виконання постанови про накладання адміністративного стягнення строком на 12 (дванадцять) місяців, зі сплатою щомісячно по 3 400 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.126 ч.5, 301, 304 КУпАП, суддя,
постановив:
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Розстрочити виконання постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 квітня 2025 року по справі №334/2764/25 (3/334/1144/25) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч.5 ст.126 КУпАП в частині накладання стягнення у вигляді штрафу в сумі 40 800 гривень на строк 12 (дванадцять) місяців.
Зобов'язати ОСОБА_1 сплачувати суму штрафу у розмірі 3 400 (три тисячі чотириста ) гривень, щомісячно, до 30 числа кожного місяця, починаючи з травня 2025 року, встановивши останнім днем погашення штрафу у повному обсязі квітень 2026 року.
Зобов'язати ОСОБА_1 , щомісячно повідомляти Ленінський районний суд м. Запоріжжя про сплату відповідної частини штрафу шляхом пред'явлення відповідного платіжного документу.
У разі несплати ОСОБА_1 відповідної частини штрафу, а також ненадання ним до Ленінського районного суду м. Запоріжжя, не пізніше 30 числа кожного місяця, відповідного платіжного документу, постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя №334/2764/25 (3/334/1144/25) від 22 квітня 2025 року у частині накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу надіслати для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: