Справа № 317/4828/24
Провадження № 1-кп/317/205/2025
28 квітня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в порядку провадження на підставі угод, матеріали кримінального провадження № 12024082230000476 від 03 серпня 2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Запоріжжі, громадянина України, з середньо - технічною освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,
25.07.2024 ОСОБА_4 будучи військовозобов'язаним, в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , пройшов військово-лікарську комісію та відповідно до довідки від 25.07.2024, визнаний придатним до військової служби.
Після чого, 25.07.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за вказаною адресою працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 запропоновано отримати під особистий підпис повістку на відправку на військову службу до Збройних Сил України у військову частину НОМЕР_1 , у зв'язку з чим останньому необхідно прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 26.07.2024 о 08.00 годині.
У подальшому, військовозобов'язаний ОСОБА_4 , будучи придатним до військової служби на особливий період, не бажаючи виконувати загальний обов'язок проходити військову службу, покладений на громадян України, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 9 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу, Указу Президента України №65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», діючи умисно, протиправно, маючи на меті ухилитися від призову за мобілізацією, достовірно знаючи про свій обов'язок щодо призиву за мобілізацією, та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацією», ухилився від призову на військову службу за мобілізацією та проходження військової служби в особливий період, відмовився від отримання повістки, на що працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 складено відповідний акт про відмову від отримання повістки (повідомлення) від 25.07.2024. Відповідно, 26.07.2024 р., у назначений час, ОСОБА_4 , не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , для направлення до військової частини НОМЕР_1 .
Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст. 336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
10.09.2024 між прокурором Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.
Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_4 та прокурор Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 336 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 у вигляді 4 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України.
Суд, заслухавши думку прокурора, який вважає доцільним затвердити угоду, захисника, обвинуваченого, який беззастережно визнав свою вину та надав суду згоду на призначення узгодженого покарання і заявив, що цілком розуміє наслідки угоди, вважає, що угода підлягає затвердженню та його слід визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 336 КК України.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, який згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, та на її основі може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань. Правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна. Крім того, судом береться до уваги те, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену міру покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладену між прокурором Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільний позов, судові витрати по справі відсутні.
Питання про речові докази підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
Щодо запобіжного заходу, то перед судом сторонами не поставлено питання про його обрання. Обвинуваченому ОСОБА_4 такий захід не обирався, тому у суду немає підстав для його застосування.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 394, 475, 476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 10 вересня 2024 року про визнання винуватості укладену між прокурором Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
Визнати винним обвинуваченого ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
За ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки, в період якого зобов'язати його повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтись на реєстрацію та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжні заходи обвинуваченому ОСОБА_4 не застосовувати.
Речові докази: копію паспорта громадянина України ОСОБА_4 на 1 арк.; копію військового квитка ОСОБА_4 на 1 арк.; копію довідки військово-лікарської комісії КНП «Клініка сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 25.07.2024 на 1 арк.; заяву ОСОБА_4 про відмову на 1 арк.; заяву ОСОБА_4 про відсутність підстав на відстрочку від призову на 1 арк.; попередження ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність на 1 арк.; повістку на відправку від 25.07.2024 на 1 арк.; акт про відмову від отримання повістки від 25.07.2024 на 1 арк. - залишити в матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст. 394 КПК України з врахуванням обмеження права оскарження даного вироку, відповідно до ч. 1 ст. 473 КПК України до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1