Справа №127/12269/25
Провадження №1-кс/127/5205/25
21 квітня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вінниці, громадянина України, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, в рамках кримінального провадження № 12025020010000637 від 18.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12025020010000637 від 18.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України.
Зі змісту клопотання слідує, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_5 , зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення та призначено на посаду стрільця-снайпера військової частини НОМЕР_1 .
Солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно та чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому, точно та вчасно виконувати покладені на нього обов'язки та поставлені йому завдання, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних учинків, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників).
Згідно до ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог Статутів Збройних Сил України, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги Статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» протидію незаконному обігу психотропних речовин здійснюють, окрім іншого, Національна поліція, Офіс Генерального прокурора.
Статтею 6 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» передбачено, окрім іншого, що відповідно до цього Закону, міжнародних договорів України на території України встановлюються заходи контролю за обігом психотропних речовин, що передбачають визначення основних умов, вимог, правил і системи заходів, пов'язаних із обігом психотропних речовин в Україні, ліцензування відповідних видів діяльності з обігу психотропних речовин, запровадження системи дозволів у сфері обігу психотропних речовин та контролю за дотриманням дозвільних документів, застосування заборон та обмежень щодо обігу окремих психотропних речовин, відпуск фізичним особам психотропних речовин лише за рецептом лікаря та відповідно до медичних показань, встановлення обмежень, пов'язаних з виконанням окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) у сфері обігу психотропних речовин, запровадження відповідальності за порушення законодавства про психотропні речовини, інші заходи, передбачені цим Законом та міжнародними договорами України.
Також, згідно до ст. 12 указаного вище Закону, окрім іншого, обіг психотропних речовин, включених до таблиць II і III Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, допускається для використання у медичній практиці за призначенням лікаря, а також у цілях, передбачених ст. ст. 19, 20 та 23 цього Закону.
Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України солдат ОСОБА_5 , будучи засудженим Гайсинським районним суду Вінницької області від 13.10.2022, за вчинення злочину передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки, вчинив новий злочин за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановленому місці, в невстановлені дату та час незаконно придбав психотропну речовину - амфетамін, обіг якої обмежено, яку незаконно зберігав при собі з метою збуту.
В подальшому ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне зберігання психотропних речовини з метою збуту, 18 квітня 2025 року, близько 23.00 год., незаконно зберігаючи психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, при собі, знаходячись поблизу будинку під номером 21, що по вулиці Руданського у місті Вінниці, був зупинений працівниками відділу кримінальної поліції Вінницького районного управління поліції, та на питання чи є в нього при собі заборонені в обігу предмети, у відповідь останній повідомив, що зберігає при собі психотропні речовини з метою збуту.
Надалі, 18.04.2025 ОСОБА_5 , був затриманий в порядку ст. 208 КПК України та в ході проведення його особистого обшуку, а саме внутрішньої лівої кишені куртки, в яку був одягнений останній виявлено та вилучено пачку від цигарок «Собраніє», в середині якої містилось тридцять згортків, обмотаних клейкою стрічкою, у кожному з яких виявлено по одному поліетиленовому пакеті із порошкоподібною речовиною, які останній зберігав при собі з метою збуту.
Згідно висновку експерта від 19.04.2025 у одному із вилучених поліетиленових пакетів, наданих на експертне дослідження міститься психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,2275 г.
19 квітня 2025 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України від 19.04.2025; протоколом обшуку від 19.04.2025; протоколами допитів свідків; висновком експерта; повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 19.04.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин;
- незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи те, що у підозрюваного ОСОБА_5 відсутнє постійне місце роботи та джерела доходів, отже відсутні соціально стримуючі фактори тому існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 може продовжити свою протиправну діяльність та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, існують ризики передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 розуміючи те, що він вчинив умисний злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, з метою ухилення від відповідальності за вчинене може ухилятися від явки до органів досудового розслідування та суду, а також маючи анкетні дані свідків у кримінальному провадженні незаконно впливати на них з метою зміни їх показань, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки:
-особисте зобов'язання, є недостатньо дієвим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу підозрюваного, його репутацію та соціальні зв'язки;
-особиста порука, не може бути застосована, оскільки у ОСОБА_5 відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу;
-домашній арешт, є недостатньо суворим запобіжним заходом, а також враховуючи складність контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов'язків під час такого запобіжного заходу.
Всі вищевказані обставини, у своїй сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам.
Зважаючи на викладене, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а тому, на переконання сторони обвинувачення, застосування застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб може забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків у разі внесення такої застави.
За таких обставин та беручи до уваги, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам, тому з урахуванням викладеного слідчий просив клопотання задовольнити.
Слідчий ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 клопотання підтримав та вказав, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, оскільки ризики вказані прокурором необгрунтовані, просив застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
ОСОБА_5 підозрюється у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України, санкцією якого передбачено покарання від чотирьох до восьми років позбавлення волі, а тому до останнього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання.
Згідно ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України від 19.04.2025; протоколом обшуку від 19.04.2025; протоколами допитів свідків; висновком експерта; повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 19.04.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Зазначені докази, на які посилалися прокурор та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру оголошену ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
В силу ст. 178 КПК України вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 інкримінується скоєння тяжкого кримінального правопорушення, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до восьми років, раніше неодноразово судимий, не одружений, дітей на утримані немає.
Оцінивши в сукупності вищевказане, слідчий суддя приходить до переконання, що у підозрюваного відсутні міцні соціальні зв'язки та достатні стримуючі фактори.
Щодо ризиків вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, то такі вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи підозрюваний наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема підозрюваний ОСОБА_5 може намагатись переховуватись від органу досудового розслідування, та незаконно впливати у кримінальному провадженні на свідків та інших осіб причетних до вчинення кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.
Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема підозрюваний ОСОБА_5 , враховуючи тяжкість інкримінованого йому злочину, може намагатись переховуватись від органу досудового розслідування, з метою уникнення покарання. Також встановлена наявність ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до норм кримінального процесуального законодавства України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише тими свідченнями, які він сприйняв безпосередньо під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому та/або прокурору, а також і посилатися на такі показання, а тому ризик впливу на свідків існує не лише на стадії досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та їх дослідження.
Щодо визначення розміру застави, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та визначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Слідчий у клопотанні просив визначити підозрюваному заставу у розмірі 80 прожиткових мінімуми для працездатних осіб. Однак слідчий та прокурор в судовому засіданні не обґрунтували необхідність визначення саме такого розміру застави.
Слідчий суддя вважає неможливим визначення розміру застави в сумі зазначених стороною обвинувачення у клопотанні з огляду на наступну практику ЄСПЛ.
У рішенні від 13 січня 2022 року у справі «Істоміна проти України» (Istomina V. Ukraine, заява № 23312/15) ЄСПЛ зазначив, що застава має на меті не забезпечення відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи на судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. Сума шкоди у справі може бути одним із факторів, що виправдовує вищу суму застави, але лише у поєднанні з іншими критеріями, серйозністю вчиненого злочину, ризику втечі тощо.
На думку слідчого судді, розмір застави в 80 прожиткових мінімуми для працездатних осіб, який просить визначити слідчий та прокурор, жодним чином не пов'язується з майновим станом підозрюваного, не співвідноситься за розміром з встановленими слідчим суддею ризиками, тобто є невиправдано високим та завідомо непомірним.
Щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, суд повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу обвинуваченого (підозрюваного), тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Таким чином, слідчий суддя переконаний в доцільності задоволення клопотання та застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з встановленням застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, а саме 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з огляду на обставини оголошеної підозри та тяжкості правопорушення в якому особа підозрюється.
На переконання судді саме такий розмір застави, що встановлюється судом в межах визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатний запобігти відповідним ризикам, та забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_7 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) діб з моменту затримання ОСОБА_5 , тобто з 23:00 год. 18 квітня 2025 року.
Встановити строк дії ухвали до 23:00 год. 16 червня 2025 року.
Визначити ОСОБА_5 розмір застави в сумі 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення застави покластина ОСОБА_5 наступні обов'язки:
-прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
-не відлучатись із населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
-утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;
-здати на відповідальне зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Якщо ОСОБА_5 не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
У разі внесення застави та покладення обов'язків на підозрюваного ОСОБА_5 - визначити термін їх дії відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, тобто в межах строку досудового розслідування на час покладення обов'язків.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: