Справа №694/212/24
провадження № 1-в/694/3/25
22.04.2025 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника ДУ «Центр пробації» ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за поданням начальника Звенигородського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області ОСОБА_5 стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 27.02.2024 року вироком Звенигородського районного суду Черкаської області за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України до 5 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням згідно ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про звільнення від відбування покарання у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння,
встановив:
Начальник Звенигородського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області ОСОБА_7 звернувся до Звенигородського районного суду Черкаської області з поданням стосовно засудженого ОСОБА_6 щодо звільнення від відбування покарання у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
В обґрунтування подання зазначає, що ОСОБА_6 перебуває на обліку у Звенигородському РВ філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області з 03.04.2024 по цей час.
З набранням законної сили Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ дрібною крадіжкою, за вчинення якої передбачено адміністративне стягнення, вважається крадіжка, що не перевищує 2-х неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вироку Звенигородського районного суду Черкаської області від 27.02.2024 засуджений ОСОБА_6 вчинив крадіжку, загальний розмір матеріальної шкоди якої становить 2 398,97 грн, що на момент вчинення у 2023 році не перевищував двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме: 2 684,00 грн.
Виходячи з такого, заявник просить вирішити питання щодо звільнення ОСОБА_6 від призначеного покарання за вироком Звенигородського районного суду Черкаської області від 27.02.2024 у зв'язку з набранням чинності Законом №3886-ІХ від 18.07.2024.
Представник Звенигородського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала подання.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення подання не заперечував.
Засуджений ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, направив заяву про розгляд подання за його відсутності від 16.04.2025.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення питань, передбачених, зокрема, пунктом 13 частини першої статті 537 цього Кодексу
Згідно п.13 ч.1 ст.537 КПК України встановлено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами другою та третьою статті 74 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч.2 ст.74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон №3886-IX), яким внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч.1 ст.51 КУпАП (в редакції Закону №3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною другою ст.51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП, настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз наведених норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, встановлений ст. 51 КУпАП, а саме: 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
З 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб, згідно з ч.1 ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», становив 3028 грн, з 01.01.2023 становив 2684 грн, з 01.01.2022 - 2481 грн.
З огляду на зазначене для цілей кримінально-правової кваліфікації розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у 2024 році становить 1 514 грн, у 2023 році становив 1 342 грн, а у 2022 році - 1 240,50 грн.
Таким чином, згідно з Законом № 3886-ХІ, кримінальна відповідальність настає за таємне викрадення чужого майна вартістю понад 2 481 грн, вчинене у 2022 році; понад 2 684 грн, вчинене у 2023 році; і понад 3028 грн, вчинене у 2024 році.
Судом встановлено, що 03.04.2024 до Звенигородського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області на виконання надійшла копія вироку Звенигородського районного суду Черкаської області від 27.02.2024 (справа №694/212/24, 1-кп/694/67/24).
Відповідно до вказаного вироку ОСОБА_6 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185, ч.1 ст.357 КК України, а саме: ОСОБА_6 , 22.12.2023, перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , в кімнаті кухні будинку, який на праві приватної власності належить ОСОБА_8 , у вечірній час, більш точного часу встановити не надалось за можливе, знайшов банківську картку АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_1 , видану на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була втрачена ОСОБА_9 з власної необережності. Після чого, у ОСОБА_6 виник умисел, спрямований на викрадення вказаної банківської картки АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_1 та реалізовуючи вказаний умисел, останній, не вживаючи будь-яких заходів для повернення знайденої ним банківської картки, усвідомлюючи те, що вказана банківська картка належить іншій особі, діючи умисно і цілеспрямовано, з корисливих мотивів, маючи на меті подальше використання цієї картки у власних злочинних корисливих діях, а саме для заволодіння грошовими коштами, викрав вказану банківську картку, яка згідно п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», п. 1.27 ч. 1 ст. 1 Закону України є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку оскільки містить зафіксовану на матеріальному носії інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру, та видана повноважною особою юридичної особи з дотриманням визначеної законом форми та містить передбачені законом реквізити, позбавивши таким чином ОСОБА_9 , можливості використовувати зазначену картку за призначенням, тобто умисно таємно викрав вказаний офіційний документ.
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, тобто у викраденні офіційного документу, вчиненному з корисливих мотивів.
Крім цього, у ОСОБА_6 під час викрадення банківської картки АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_1 , на якій зберігались грошові кошти, які належать ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник єдиний і продовжуваний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів з вказаної банківської картки.
Тому він, 23.12.2023 реалізовуючи вказаний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, введеного на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ та зі змінами, внесеними Указом від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-ІХ та зі змінами, внесеними Указом від 17 травня 2022 року №341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року №2263-ІХ та зі змінами, внесеними Указом від 12 серпня 2022 року №573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, та зі змінами внесеними Указом від 07 листопада 2022 року №757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року №2738-ІХ, та зі змінами внесеними Указом від 06 лютого 2023 року №58/2023, затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року №2915-ІХ, затвердженим Законом України від 01 травня 2023 року та зі змінами внесеними Указом від 02.05.2023 №3057-ІХ), та зі змінами внесеними Указом від 26 липня 2023 року №451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року №3275-ІХ), за допомогою банківської картки АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_1 , на якій знаходились грошові кошти, що належать ОСОБА_9 , маючи злочинний умисел на максимально доступне викрадення грошових коштів, 23.12.2023 перебуваючи в приміщенні магазину «Смак», що розташований по вул. Чорновола, 53/2, м. Звенигородка Черкаської області, здійснив три операції по розрахунку о 08.20 год., 11.51 год. та 11.52 год. за товар на загальну суму 724 (сімсот двадцять чотири) грн., чим вчинив крадіжку даних грошових коштів, після цього з придбаним товаром покинув приміщення магазину.
24.12.2023 продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_6 за допомогою банківської картки АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_1 , на якій знаходились грошові кошти, що належать ОСОБА_9 , перебуваючи в приміщенні магазину «Смак», що розташований по вул. Чорновола, 53/2, м. Звенигородка Черкаської області, здійснив дві операції по розрахунку о 09.15 год. за товар на загальну суму 508 (п'ятсот вісім) грн. та цього ж дня перебуваючи в приміщенні магазину «М'ясний Магазин», що розташований в м. Звенигородка Черкаської області здійснив дві операції по розрахунку о 10.50 та 10.51 год. за товар на загальну суму 99,97 (дев'яносто дев'ять грн. 97 коп.) грн., о 10.56 год. перебуваючи в приміщені магазину «Квіточка», що розташований по проспекту Шевченка, 74, м. Звенигородка Черкаської області, здійснив одну операцію по розрахунку за товар на суму 124,90 (сто двадцять чотири грн.. 90 коп.) грн., о 18.31 год. перебуваючи в приміщені магазину «2000850», що розташований в м. Звенигородка Черкаської області, здійснив одну операцію по розрахунку за товар на суму 129 (сто двадцять дев'ять) грн., о 18.37 год. та 18.43 год. перебуваючи в приміщені магазину «ФОП ОСОБА_10 «Валентина»», що розташований по вул. Чорновола, 40 м. Звенигородка Черкаської області, здійснив дві операції по розрахунку за товар на загальну суму 598 (п'ятсот дев'яносто вісім) грн. чим вичинив крадіжку даних грошових коштів, після цього з придбаним товаром покинув приміщення магазину
25.12.2023 продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_6 за допомогою банківської картки АТ «Райффайзен Банк» номер НОМЕР_1 , на якій знаходились грошові кошти, що належать ОСОБА_9 перебуваючи в приміщенні магазину «Смак», що розташований по вул. Чорновола, 53/2 м. Звенигородка Черкаської області, здійснив сім операції по розрахунку о 12.29 год., 12.31 год., 12.32 год., 12.32 год., 12.36 год., 12.44 год., 12.44 год. за товар на загальну суму 723,1 (сімсот двадцять три грн.. 1 коп.) грн. чим вичинив крадіжку даних грошових коштів, після цього з придбаним товаром покинув приміщення магазину.
Своїми умисними діями, спрямованими на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 заподіяно матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_9 на загальну суму 2398,97 (дві тисячі триста дев'яносто вісім грн. 97 коп.) грн.
Таким чином, ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану.
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України, та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Наведене також відповідає постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 22 серпня 2024 року справа №567/507/20 провадження №51-7110 км 23.
Окрім того, суд враховує і те, що принцип зворотної дії закону у часі, особливо в контексті звільнення від кримінальної відповідальності, є важливим аспектом правозастосовної практики Європейського суду з прав людини. Зокрема, виходячи з принципу зворотної дії більш м'якого кримінального закону, судам слід застосовувати, з усіх чинних у період між вчиненням злочину і винесенням вироку закон, який був найбільш сприятливим для обвинуваченого. Закон про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння або пом'якшує кримінальну відповідальність, має зворотну дію у часі. Це означає, що такі закони повинні застосовуватися до діянь, вчинених до їх набрання чинності, якщо вони є більш сприятливими для обвинуваченого. У свою чергу, принцип зворотної дії більш м'якого кримінального закону є важливим елементом правової визначеності та справедливості.
Враховуючи те, що вартість таємно викраденого ОСОБА_6 майна є меншою за розмір, з якого відповідно до Закону №3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність (2 398,97 грн), суд вважає, що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.74 КК України, ст.ст.537,539 КПК України, суд
ухвалив:
Подання начальника Звенигородського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області ОСОБА_5 стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звільнення від відбування покарання у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, задовольнити.
Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 27.02.2024 року вироком Звенигородського районного суду Черкаської області за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України до 5 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням згідно ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з декриміналізацією діяння відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 24.04.2024 року о 14 год 40 хв.
Суддя ОСОБА_1