Справа №694/1076/25
провадження № 1-кс/694/361/25
24.04.2025 року м. Звенигородка
Слідчий суддя Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на постанову від 23.05.2022 про закриття кримінального провадження №12021255310000030 від 16.02.2021, бездіяльність уповноважених осіб Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області та прокурорів Звенигородської окружної прокуратури,
встановила:
До Звенигородського районного суду Черкаської області 16.04.2025 надійшла скарга ОСОБА_2 , в якій скаржник просить (дослівно):
- провести судове засідання у залі суду із моєю присутністю та обов'язковою присутністю ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ;
-скасувати незаконну постанову дізнавача ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження та поновити до ЄРДР це провадження (ст. 214 КПК - виконати);
-відкрити кримінальне провадження на дізнавача ОСОБА_6 за ст. 366 КК України;
-відкрити кримінальні провадження на прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , як основних продажних хабарників, які покривають злочини сім'ї ОСОБА_7 та дізнавача ОСОБА_6 за ст.ст.367, 396, 365, 364 КК України».
В обґрунтування скарги ОСОБА_8 вказує, що кримінальне провадження №12021255310000030 від 16.02.2021 за ч. 1 ст. 190 КК України закрите постановою про закриття кримінального провадження від 23.05.2022, винесеною старшим дізнавачем Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області капітаном поліції ОСОБА_6 без розгляду у залі суду, тобто вчинене службове підроблення (ст. 366 КК України). Прокурори Звенигородської окружної прокуратури у змові, ведуть беззаконня та порушують КПК України, ЗУ «Про прокуратуру», є внутрішніми ворогами, ще й під час війни, а тому він звернувся до слідчого судді із даною скаргою.
Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 21.04.2025 матеріали скарги передані судді ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст. 303 КПК України.
Так, частиною першою статті 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування -потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи-заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим-особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу,- підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем,прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом-підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Таким чином, частиною першою статті 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які може бути оскаржено під час досудового розслідування, а також вказано суб'єктів, які можуть звертатись із відповідними скаргами до слідчого судді.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314 - 316 КПК України.
Суд зазначає, що скаргою є звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Скаржник у прохальній частині скарги ставить перед слідчим суддею вимоги, що не входять до компетенції та повноважень суду.
Водночас, ставить питання про скасування постанови дізнавача ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження, яке узгоджується та входить в перелік, визначений частиною першою статті 303 КПК України. Щодо зазначеної вимоги суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Скаржником у скарзі не зазначено дату отримання ним постанови від 23.05.2022 старшого дізнавача СД Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження №12021255310000030 від 16.02.2021. Копію постанови додано до матеріалів скарги.
При цьому до Звенигородського районного суду Черкаської області скаржник ОСОБА_2 звернувся зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України 16 квітня 2025 року, що підтверджується вхідним штампом суду, тобто після закінчення строку, визначеного ч.1 ст. 304 КПК України.
За таких обставин слідчий суддя вважає, що скаржником пропущено строк оскарження постанови.
Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності.
Правило дотримання десятиденного строку на оскарження до слідчого судді рішення слідчого має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду (ч.1 ст.117 КПК України). Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у строк, визначений законом. Такі обставини мають бути підтверджені заявником належними та допустимими доказами.
Отже, у клопотанні про поновлення строку, ініційованому учасником кримінального провадження, має бути наведено причини, через які цей строк пропущено.
Скаржником не заявлено клопотання про поновлення строку оскарження постанови від 23.05.2022 про закриття кримінального провадження.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, подані після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті повертаються скаржнику, якщо особа яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Скаржнику слід роз'яснити, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Керуючись ст.214,115,303-307,309 КПК України, слідчий суддя
ухвалила:
Скаргу ОСОБА_2 на постанову від 23.05.2022 року про закриття кримінального провадження №12021255310000030 від 16.02.2021, бездіяльність уповноважених осіб Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області та прокурорів Звенигородської окружної прокуратури, повернути скаржнику.
Копію ухвали разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка її подала.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1