вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200
тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua
ідентифікаційний код 02886143
Справа №547/294/25
Провадження №1-кп/547/47/25
29 квітня 2025 року с-ще Семенівка
Семенівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_4 ,
провівши в залі судових засідань № 2 Семенівського районного суду Полтавської області відкрите судове засідання у кримінальному провадженні №12017170320000166, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 12.05.2017 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Крива Руда, Кременчуцького району Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуваю чого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого без реєстрації за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 11.06.1999 року Семенівським районним судом за ст. 140 ч. 3 КК України до покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі; із застосуванням ст. 46-1 КК України відстрочено виконання покарання на 1 рік з виплатою штрафу в сумі 680 гривень;
- 17.04.2000 року Семенівським районним судом за ст. 81 ч.. 3 КК України до покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі; на підставі ст.43 КК України приєднано частину невідбутого покарання у вигляді 6 місяців за вироком Семенівського районного суду від 11.06.1999 року за ст.140 ч.3 КК України, за яким його було засуджено до покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі, із відстроченням виконання покарання на 1 рік за ст. 46-1 КК України; остаточно засуджений до покарання у вигляді 3-х років 6 місяців позбавлення волі; 24.01.2006 року Семенівським районним судом за ст.ст. 185 ч.3, 395, 70 КК України до покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 2 роки;
- 16.05.2007 року Семенівським районним судом за ст.185 ч.2 КК України до покарання у вигляді 2-х років позбавлення волі; на підстав ст. 71 КК України приєднано 1 рік 6 місяців позбавлення волі за вироком Семенівського районного суду від 24.01.2006 року за ст.ст. 185 ч.3, 395, 70 КК України, за яким його було засуджено до покарання вигляді 3-х років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 2 роки; остаточно засуджений до 3-х років 6 місяців позбавлення волі;
- 08.07.2011 року Глобинським районним судом за ст. 185 ч.2 КК України до покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 2 роки;
- 16.01.2012 року Глобинським районним судом за ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч.3, 185 ч.2, 190 ч.2, 70 КК України до покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі; на підставі ст.ст. 71, 72 КК України приєднано 1 рік позбавлення волі за вироком Глобинського районного суду від 08.07.2011 року за ст. 185 ч.2 КК України, за яким його було засуджено до покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 2 роки; остаточно засуджений до 4-х років позбавлення волі;
- 10.02.2012 року Глобинським районним судом за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 70 КК України до покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі; на підставі ст. 70 ч.4 КК України приєднано 1 рік 2 місяці позбавлення волі за вироком Глобинського районного суду від 16.01.2012 року за ст.ст.185 ч.2, 71 КК України, за яким його було засуджено до покарання у вигляді 4-х років позбавлення волі; остаточно засуджений до покарання у вигляді 4-х років 2-х місяців позбавлення волі;
- 05.02.2015 року звільнений з Кременчуцької виправної колонії №69 за рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 01.09.2015 року, за яким його було на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково звільнено з невідбутим терміном покарання 1 рік 1 місяць 16 днів;
- 29.09.2016 року, 28.03.2017 року та 21.10.2016 року до Семенівського районного суду направлено кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України,
19.05.2017 близько 16:40 ОСОБА_4 , проходячи по вулиці Шевченка в селищі Семенівка Кременчуцького ( бувшого Семенівського) району Полтавської області, біля магазину «Весна» побачив велосипед марки «Салют» червоного кольору жіночого типу та, маючи раптово виниклий умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконався, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу повторно таємно викрав велосипед марки «Салют» червоного кольору жіночого типу, після чого розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_5 , якому даний велосипед належав, майнову шкоду на суму 1605, 98 гривень (висновок експерта СЕ-19/117-25/5237-ТВ від 07.03.2025 року).
Таким чином, своїми умисними діями, які у виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 просив визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті. Просив суворо не карати. Щиро розкаявся у вчиненому.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними, та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечують учасники процесу. З'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, які характеризують особу обвинуваченого та щодо речових доказів.
Отже, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, в судовому засіданні надав показання, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто крадіжці, вчиненій повторно.
Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Вчинене обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 185 КК України відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
При призначенні покарання суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який на диспансерному обліку у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, тривалий час перебував у розшуку, у зв'язку з чим досудове розслідування було зупинене.
Обставини, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлені.
В судовому засіданні з'ясовано, що даними кримінальними правопорушеннями потерпілому ОСОБА_5 завдано матеріальну шкоду на загальну суму 1605,98 грн, яка відшкодована шляхом повернення викраденого велосипеду.
Згідно з п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінального процесуального кодексу України стосовно призначення покарання.
Крім того, суд враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні права та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, у межах, визначених санкцією ч. 2 ст. 185 КК України.
Водночас, враховуючи особу обвинуваченого, який свою вину у вчиненому визнав повністю та щиро розкаявся, суд вважає за можливе застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 ст. 75 КК України.
Суд також покладає на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, які сприятимуть виправленню обвинуваченого.
Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов відсутній.
Питання з речовими доказами суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався та суд не вбачає підстав для його обрання.
Крім цього суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_4 витрати на залучення експерта згідно висновку експерта № СЕ-19/117-25/5237-ТВ від 07.03.2025 в розмірі 1590,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 107, 373, 374, 382 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 1( одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 - річного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Речовий доказ по справі: велосипед марки «Салют» червоного кольору жіночого типу, який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_5 під розписку про збереження, - залишити потерпілому ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_4 витрати на залучення експерта в розмірі 1590,80 грн.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Семенівський районний суд Полтавської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1