Справа № 368/245/25
2/368/459/25
Рішення
Іменем України
"28" квітня 2025 р. Кагарлицький районний суд Київської області
в складі:
Головуючий суддя - Закаблук О.В.
При секретарі судового засідання - Токовенко Н.О.
- розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик Київської області в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , - про розірвання шлюбу, суд, -
18.02.2025 року на адресу Обухівського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , - про розірвання шлюбу, в прохальній частині якої позивачка просила суд винести рішення, на підставі якого:
- розірвати шлюб, укладений між нею, - ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , зареєстрований 25 січня 2018 року у Кагарлицькому Відділі реєстрації актів цивільного стану управління юстиції, актовий запис за № 647.
Свої позовні вимоги, які викладені в прохальній частині позовної заяви, позивачка ОСОБА_1 в мотивувальній частині позовної заяви обгрунтовує наступними фактичними обставинами, та нормами права:
- 25 січня 2018 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 у Кагарлицькому Відділі реєстрації актів цивільного стану управління юстиції, актовий запис № 647 (Копія свідоцтва про одруження Серія НОМЕР_1 від 25 січня 2018 року).
Від даного шлюбу спільних дітей не мають.
Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у них відсутні спільні інтереси з чоловіком, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Вони втратили почуття любові та поваги один до одного. З відповідачем спільного господарства не ведуть.
У відповідності до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Вважає, що їхній з відповідачем шлюб фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам, у зв'язку з чим наполягає на його розірванні.
Відповідно до ст. 109 Цивільного процесуального кодексу України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Розірвання шлюбу судом відбувається за позовом одного з подружжя відповідно до ст. 110 СК.
Відповідно до п. 6 ч. 3 ст.175 ЦПК України повідомляє, що заходи досудового врегулювання спору не проводилися.
Відповідно до п.7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України повідомляє, що вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви не здійснювалось.
Згідно із п. 9 ч. 3 ст.175 ЦПК України повідомляє, що понесені нею витрати становлять 1211,20 грн (оплата судового збору).
У відповідності із п.10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України підтверджує, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Судовий збір сплачений нею в повному обсязі на підставі п.1.3.ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі вищевикладеного - позивачка просить суд задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині позовної заяви (позовні вимоги).
18.02.2025 року автоматизованою системою документообігу Обухівського районного суду Київської області на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для розгляду даної справи по суті був визначений суддя Кагарлицького районного суду Київської області Закаблук О.В., присвоєно, - справа № 368/245/25, провадження № 2/368/459/25.
26.03.2025 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 175, 177, 185, 187, 258, 260 ЦПК України винесено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено справу до слухання в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 09 год. 00 хв. 11.04.2025 року.
11.04.2025 року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 10 год. 00 хв. 28.04.2025 року в зв'язку з першою неявкою відповідача ОСОБА_2 .
В підготовче судове засідання, яке відбулося 28.04.2025 року, позивачка ОСОБА_1 , - не з'явилася, проте, на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява позивачки, в якій вона просить суд слухати справу без її участі, позовні вимоги підтримує, та просить їх задовольнити, категорично заперечує проти надання терміну на примирення.
В клопотанні позивачка просить не стягувати з відповідача на її користь судові витрати, так як понесені нею судові витрати у виді сплаченого судового збору, - вона залишає за собою.
В підготовче судове засідання, яке відбулося 28.04.2025 року, відповідач ОСОБА_2 , - не з'явився, проте, на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява відповідача, в якій він просить суд слухати справу без його участі, позовні вимоги (розірвання шлюбу), - визнає в повному обсязі, та просить позов задовольнити, процесуальні наслідки визнання позову йому зрозумілі, категорично заперечує проти надання терміну на примирення.
Фактичне визнання позову відповідачем ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні дає підставу суду застосувати положення ч. 3 ст. 200 ЦПК України.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового засідання суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Отже, на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України суд приходить до висновку щодо можливості винесення судового рішення по результатам проведення підготовчого судового засідання, - не призначаючи судове засідання до основного судового розгляду по суті.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, та вимоги, викладені в прохальній частині позовної заяви задовольнити, - шляхом винесення судового рішення, як окремого процесуального документу, обґрунтовуючи своє рішення наступним.
Підсудність.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, - з відповіді № 1130457 від 19.02.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, - відповідач по справі, - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Що стосується тієї обставини, що м. Кагарлик Київської області, - наразі відноситься до Обухівського району, а справа слухається не в Обухіському районному суді Київської області, а в Кагарлицькому районному суді Київської області, то суд зазначає наступне:
Пунктом 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-ІХ, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, запровадженого Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про затвердження воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ.
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807/ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», - м. Кагарлик Київської області, - відноситься до Обухівського району Київської області.
Разом з тим, відповідно до роз'яснення, наданого Радою Суддів України, до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно - територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, - місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою, а так як м. Кагарлик раніше був адміністративно - територіальним центром Кагарлицького району Київської області, - то дану справу слід слухати в Кагарлицькому районному суді Київської області.
Відповідно, враховуючи предмет спору (розірвання шлюбу), враховуючи місце реєстрації та проживання відповідача - фізичної особи, та враховуючи положення ч. 1 ст. 27 ЦПК України, - дана справа підсудна Кагарлицькому районному суду Київської області, - як суду першої інстанції загальної юрисдикції, так як в даному випадку має місце правило загальної підсудності, - підсудність за місцем проживання фізичної особи - відповідача.
Фактичні обставини справи, встановлені судом в судовому засіданні.
Позивачем по справі є фізична особа - ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка село Бурти Кагарлицького району Київської області, громадянка України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_2 , виданий 9 березня 1999 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).
Відповідачем по даній справі є фізична особа - ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець село Запруддя Рокитнянського району Київської області, громадянин України, паспорт громадянина України НОМЕР_4 , виданий 9 лютого 1996 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).
Спір між сторонами виник щодо шлюбу, зокрема, щодо його розірвання та стягнення аліментів, - за наступних обставин:
- 25 січня 2018 року позивачка ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , - відповідачем по даній справі.
Даний факт підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_6 , яке видане 25 січня 2018 року Кагарлицьким районним відділом Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, в якому зазначено, що ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець село Запруддя Рокитнянського району Київської області, громадянин України), та ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка село Бурти Кагарлицького району Київської області, громадянка України), - зареєстрували шлюб 25 січня 2018 року Кагарлицьким районним відділом Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області складено відповідний актовий запис за № 6.
Прізвище після державної реєстрації шлюбу:
Чоловіка - ОСОБА_3 .
Дружини - ОСОБА_4 .
Від шлюбу сторони малолітніх чи неповнолітніх дітей, - не мають.
Відомостей про вагітність позивачки ОСОБА_1 в матеріалах справи, - немає.
Станом на час розгляду даного цивільного провадження, - спору майнового характеру між сторонами - не вбачається.
- Обставини справи, що характеризують обставини сімейного життя сторін, та обгрунтування судом задоволення позову в частині розірвання шлюбу:
- Як встановлено судом під час судового засідання з матеріалів справи, - позивачка ОСОБА_1 та відповідач, - ОСОБА_2 , - хоча і проживають на одній житловій площі, проте, - як вбачається з матеріалів справи, - не проживають спільно, як одна сім'я, - більше 6 - ти місяців, окрім того, ще на час спільного проживання на протязі тривалого часу, - між сторонами існували неприязні відносини, що слугувало виникненню сварок між сторонами, що лише сприяло погіршенню відносин між подружжям.
Позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , - практично не спілкуються між собою, відповідно, - спільного сімейного життя не мають, відповідно, - спільного бюджету не мають, більше того, - практично не спілкуються між собою, а їхнє епізодичне спілкування обумовлено лиш тим, що вони проживають на одній житловій площі.
Майнових спорів між сторонами немає.
Відповідно, як вбачається з матеріалів справи, які встановлені судом в судовому засіданні, - позивачка ОСОБА_1 категорично наполягає на розірванні шлюбу, категорично не бажає продовжувати шлюбно - сімейні відносини з відповідачем ОСОБА_2 , категорично бажає не тільки фактичного припинення шлюбу (що вже є здійсненим фактом на протязі більше 6 - ти місяців), а й юридичного припинення шлюбу, так як продовження юридичного існування такого шлюбу суперечить її інтересам.
Що стосується відповідача ОСОБА_2 , - то він в своїй письмовій заяві - клопотанні, яку надіслав на адресу суду, - також категорично наполягає на розірванні шлюбу, незважаючи на можливість надання терміну на примирення, він категорично не бажає продовжувати шлюбно - сімейні відносини з позивачкою ОСОБА_1 , - та категорично наполягає не тільки фактичного припинення шлюбу (що вже є здійсненим фактом на протязі більше 6 - ти місяців), а й юридичного припинення шлюбу, так як продовження юридичного існування такого шлюбу суперечить його інтересам.
Враховуючи категоричну позицію як позивачки, так і позицію відповідача, які висловлені сторонами в письмових заявах, направлених на адресу суду, та які спрямовані на розірвання шлюбу, та враховуючи фактичні обставини справи, які судом викладено вище, суд вважає, що в даному випадку примирення між сторонами є неможливим, оскільки надання сторонам строку на примирення, на думку суду, - є безперспективним, та таким, який тільки посилить негативне відношення сторін один до одного, та надання такого терміну на примирення буде шкодити як інтересам позивачки, так і інтересам відповідача.
Що ж стосується застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даного спору, то суд при винесенні рішення керувався наступним.
Норми Конституції України.
Згідно ст. 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є не відчужуваними та непорушними.
Згідно ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Слід зазначити, що ч. 1 ст. 51 Конституції України закріплює принципове положення, за яким шлюб як сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану, набуває юридичної сили за умови, що він грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Це положення повністю відтворено в ч. 1 ст. 24 С К України.
Слід також зазначити, що згода не може вважатися вільною, коли вона дається під впливом фізичного чи психічного насильства з боку інших осіб.
Відповідно, як вбачається з обставин, встановлених судом в судовому засіданні, - в даному випадку відсутня згода на продовження існування даного шлюбу як позивачки ОСОБА_1 , - в зв'язку з тим, що в сторін різне ставлення до подружніх обов'язків, різні характери та різні погляди на життя, так має місце і пряма згода відповідача ОСОБА_2 на розірвання шлюбу, яка висловлена ним в письмовій заяві, що, на думку суду, - є достатніми підставами для розірвання такого шлюбу, так як, на думку суду, - продовження існування даного шлюбу суперечить як інтересам позивачки, так і інтересам відповідача.
Норми галузевого права, - норми СК України.
Згідно абз. 3 ч. 2 ст. 1 СК України регулювання сімейних відносин здійснюється з метою побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки.
Як встановлено судом в даному випадку між сторонами тривалий час, - більше 6 - ти місяців, - відсутні почуття взаємної поваги та любові, підтримки, даний шлюб існує лише формально на протязі вже більше 6 - ти місяців, - завдяки його державній реєстрації, хоча фактичних - шлюбно - сімейних відносин немає понад розумні строки, (більше 6 - ти місяців), відсутнє поняття сім'ї як в розумінні норм СК України, так і в розумінні норм звичаєвого права, яке, також, на думку суду повинно враховуватися в справах даної категорії, так як воно основане на загальнолюдських поняттях, що стосуються сім'ї, напроти, - між сторонами існують відносини, які унеможливлюють існування сім'ї між сторонами, та, як вважає суд, - дані негативні відносини з часом, - між сторонами лише посилюються.
Згідно ч. 3 ст. 2 СК України Сімейний Кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та (або) майнові відносини між подружжям.
Згідно ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Як судом вказано вище, під час слухання справи встановлено, що, зглядаючись на обставини проживання сторін, їхнє спільне проживання не утворює поняття «сім'я» в розумінні положень СК України, так як судом вже зазначалося вище, сторони по справі поза розумним строком, - більше 6 - ти місяців, - не проживають як чоловік та жінка, у позивачки ОСОБА_1 відсутнє бажання підтримувати будь - які відносини з відповідачем ОСОБА_2 , - що є обопільним, в зв'язку з чим, - в сторін відсутній спільний побут, спільний бюджет, тощо, а тому сторони на даний час фактично є чужими людьми, які фактично нічим не пов'язані, окрім факту реєстрації шлюбу в установленому Законом порядку та проживанням на одній житловій площі.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 18 СК України суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін. Способом захисту сімейних прав та інтересів є припинення правовідношення.
Отже, припинення правовідношення, - антипод встановлення правовідношення, який має випадки, коли інтересам особи, права якої порушені значною мірою, відповідає саме припинення існуючого сімейного правовідношення.
Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Щодо відсутності згоди сторін на продовження шлюбу судом вказано вище, при обгрунтуванні застосування положень ст. 51 Конституції України до даного спору.
Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає положенню ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Аасамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно якої чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь - яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються. При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка та дружини та збереження шлюбу буде суперечити як інтересам чоловіка, так і інтересам дружини, так і інтересам малолітніх дітей.
Суд задовольняє позовні вимоги позивачки про розірвання шлюбу, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, як це зазначено в абз. 3 ч. 2 ст. 1 СК України, чого в даному шлюбі, на думку суду, - немає, причому, - з обох сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Отже, шлюб може бути припинено шляхом його розірвання за життя подружжя внаслідок волевиявлення обох або одного з них у суді або в органах РАЦСу. Відповідно, згідно з законом розірвання шлюбу має місце у випадках, коли подружжя або один із них вважають, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе і бажають його розірвати.
Можливість припинення шлюбу на підставі волевиявлення одного або обох подружжя є проявом принципу свободи шлюбу і рівності подружжя, відповідно, припинення шлюбу внаслідок його розірвання має суб'єктивну підставу, яку судом слід ретельно дослідити в судовому засіданні, з метою недопущення безпідставного розірвання шлюбу, застосування можливих засобів для збереження сім'ї, як основи суспільства.
Для розірвання шлюбу потрібна воля подружжя або одного із них, спрямована на юридичне закріплення відсутності шлюбу між сторонами.
Суд наголошує, що в даному випадку має місце як пряма, визначена воля позивачки на розірвання шлюбу, яка має вираз у позовній заяві та у письмовій заяві, яка надійшла до суду, та в прямій позиції відповідача в його письмовій заяві - клопотанні, яку він подав через канцелярію суду, в якій він категорично наполягає на задоволенні позову, та, відповідно, - на розірванні даного шлюбу, та категорично заперечує проти надання терміну на примирення, - що зводить нанівець намагання суду примирити сторони.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Слід зазначити, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'ялений одним із подружжя у будь - який час, окрім того, одностороннє подання позовної заяви про розірвання шлюбу виникає у випадках, коли один із подружжя ініціює розірвання шлюбу, а другий вважає за можливе збереження сімейних стосунків або просто ухиляється від подачі спільної заяви до суду або від розірвання шлюбу в органах ДРАЦС, - що і спостергіається в рамках даного цивільного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Як вказано судом вище, сторони фактично не підтримують шлюбно - сімейних відносин тривалий час, - більше 6 - ти місяців, спорів майнового спору між сторонами немає, малолітніх чи неповнолітніх дітей в сторін - немає.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
При застосуванні положень ст. 112 СК України суд змушений надавати приорітет інтересам другого з подружжя, який наполягає на розірванні шлюбу на шкоду інтересам другого з подружжя.
Так, судом встановлено, що існування даного шлюбу суперечить як інтересам позивачки, так і інтересам відповідача.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» при розгляді справ, які виникають у зв'язку з укладенням, припиненням шлюбу, а також з інших сімейних відносин, необхідно виходити з положень Конституції України, норм Сімейного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Закону України від 23 червня 2005 р. N 2709-ІУ «Про міжнародне приватне право» та інших нормативно-правових актів, що регулюють сімейні відносини.
Що стосується прізвища, яке буде мати позивачка після розірвання шлюбу, то суд зазначає, що внаслідок реєстрації шлюбу, який розривається даним рішенням, - позивачка своє прізвище, - не змінювала, а тому змінювати прізвище позивачки - немає юридичних підстав.
Що стосується порядку та способу виконання даного рішення в частині розірвання шлюбу, то згідно ч. 2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовиму записі про шлюб.
Згідно ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Судові витрати.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову, - на відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому Законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Так, - в матеріалах справи міститься письмова заява позивачки ОСОБА_1 , в якій вона просить суд не стягувати з відповідача на її користь понесені нею судові витрати, так як судові витрати у виді сплаченого судового збору при подачі позовної заяви, - вона залишає за собою.
Крім того, - з огляду на положення ч. 1 ст. 142 ЦПК України, - суд вважає за необхідне вирішити питання щодо повернення позивачці ОСОБА_1 з державного бюджету 50 % сплаченого нею судового збору, що становить кошти в сумі 605 (шістьсот п'ять) грн. 60 коп.
Сплата позивачкою ОСОБА_1 судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп., - підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 67996537 - 1 від 18 лютого 2025 року, оригінал якої міститься в матеріалах справи.
Суд наголошує, що рішення в рамках даного цивільного провадження винесено з підготовчого судового засідання, - тобто, - до початку слухання справи по суті, - що не суперечить положенням ч. 1 ст. 142 ЦПК України.
Відповідно, суд з урахуванням вищевикладеного та вимог ст. 264 ЦПК України приходить до наступного висновку:
- обставини, якими обґрунтовувала позовну заяву позивачка ОСОБА_1 , - мали місце;
- із встановлених обставин випливають сімейні правовідносини, - особисті немайнові відносини між подружжям, які регулюються нормами СК України, що закріплено, зокрема, в ч. 1 ст. 2 СК України;
- до встановлених правовідносин підлягають до застосування, зокрема, наступні норми права, - ст.ст. 21, 51 Конституції України, абз. 3 ч. 2 ст. 1, ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 3, п. 3 ч. 2 ст. 18, ст. 51, ст.ст. 180 - 183, ч. 1 ст. 110, ст. 112, 113 Сімейного кодексу України, ч. 1 ст. 3, ст.. 4, 88, 107, 118, 119, 120, 215, 218, ч. 1 ст. 224 ЦПК України, п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»;
- зважаючи на встановлені фактичні обставини справи, - позов підлягає до задоволення;
- слід повернути позивачці ОСОБА_1 з державного бюджету 50 % сплаченого нею судового збору (квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки № 67996537 - 1 від 18 лютого 2025 року), - що становить кошти в розмірі 605 (шістьсот п'ять) грн. 60 коп.;
- підстав для допуску рішення до негайного виконання (на підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України), - немає;
- заходи забезпечення позову в даному цивільному провадженні не застосовувалися.
Відповідно, даний шлюб на думку суду має лише формальний характер, при його фактичному розпаді протягом тривалого часу, зважаючи на обставини справи, примирення між стронами не можливе, продовження існування даного шлюбу суперечить інтересам як позивачки так і інтересам відповідача, а тому має бути розірваний на підставі рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 21, 51 Конституції України, абз. 3 ч. 2 ст. 1, ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 3, п. 3 ч. 2 ст. 18, ч. 1 ст. 110, ст. 112, 113, ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 3, ч. 1 ст. 4, ст. 5, ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 23, ст. 29, ч.ч. 1, 3 ст. 133, ч.ч. 1, 2 ст. 144, ст. 280 - 283, п. 2 ч. 1 ст. 258, 259, 263, 263, 265, 268, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , - про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 25 січня 2018 року Кагарлицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області між:
- ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем село Запруддя Рокитнянського району Київської області, громадянином України, паспорт громадянина України НОМЕР_4 , виданий 9 лютого 1996 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_5 ), та, -
- ОСОБА_5 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою село Бурти Кагарлицького району Київської області, громадянкою України, паспорт грпомадянки України серії НОМЕР_2 , виданий 9 березня 1999 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_3 ), -
- свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_6 , яке видане 25 січня 2018 року Кагарлицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, -
- актовий запис за № 6, складений Кагарлицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області 25 січня 2018 року, - розірвати.
Після вступу даного рішення в законну силу ОСОБА_6 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженці село Бурти Кагарлицького району Київської області, громадянці України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_2 , виданий 9 березня 1999 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_3 ), - залишити прізвище, - « ОСОБА_4 ».
Встановити порядок виконання даного рішення в частині розірвання шлюбу, відповідно до якого воно після набрання законної сили є підставою для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб про його розірвання органом державної реєстрації актів цивільного стану (відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ч. 2 ст. 115 СК України).
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
На підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України повернути ОСОБА_6 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженці село Бурти Кагарлицького району Київської області, громадянці України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_2 , виданий 9 березня 1999 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_3 ), - з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору (сума сплаченого судового збору на підставі квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 67996537 - 1 від 18 лютого 2025 року становить кошти в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.), - що становить кошти в розмірі 605 (шістьсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку на підставі ч. 1 ст. 352 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно ч. 1 ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Згідно п. 15.5) Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються на надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Київського Апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області, а учасниками процесу, які не були присутні під час проголошення рішення, - протягом тридцяти днів з моменту отримання копії рішення.
Суддя: Закаблук О.В.