Справа № 367/2191/24
Провадження №2/367/1199/2025
Іменем України
28 квітня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді - Третяк Я.М.,
при секретарі - Люліній О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільно майна подружжя ,
У березні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, в якому просила суд: виділити відповідачу легковий автомобіль марки BMW 335XI, тип - легковий хетчбек, ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN) - НОМЕР_1 , сірого кольору, 2016 року випуску, об'єм двигуна - 2979 см3, вартістю 1230830,00 грн., припинивши право спільної сумісної власності та визнавши за відповідачем право власності на автомобіль; стягнути з відповідача грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля марки BMW 335XI, тип - легковий хетчбек, ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN) - НОМЕР_1 , сірого кольору, 2016 року випуску, об'єм двигуна 2979 см3, у розмірі 615 415 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 9084,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 8 000 грн.; стягнути з відповідача витрати, понесені на проведення експертного дослідження щодо оцінки транспортного засобу у розмірі 2 000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 17.05.2017 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про що зроблено відповідний актовий запис № 1121.
Позивач зазначає, що у період шлюбу ними був придбаний автомобіль 2016 року випуску марка/модель - BMW 335XI, тип - легковий хетчбек, ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN) - НОМЕР_2 , сірого кольору, об'єм двигуна - 2979 см3, який зареєстрований за відповідачем ОСОБА_2 та який є спільним сумісним майном подружжя.
Відповідно до інформаційно-консультаційної довідки за вих. № GP240213-001 від 14.02.2024 ринкова вартість спірного автомобіля становить 1 230 830 грн. 00 коп.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 07.03.2024 зазначену позовну заяву розподілено в провадження судді Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М.
Ухвалою суду від 20.03.2024 за вказаним позовом відкрито позовне провадження в цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Визначено відповідачу строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Позивачу роз'яснено право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст. 179 ЦПК України, протягом 15 днів з дня отримання відзиву відповідача на позов.
13.05.2024 від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Савелової Ю.М. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно якого представник просить позовну заяву задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості частини автомобіля в розмірі 356950,00 грн.; відмовити в стягненні витрат на правничу допомогу або зменшити їх до 1000,00 грн.; відмовити в стягнення витрат на проведення експертного дослідження транспортного засобу; стягнути з відповідача 50 % судового збору від (одна друга) вартості майна, що становить суму 1784,75 грн. Вказує, що відповідач прийняв рішення визнати позовні вимоги позивача частково, при цьому, відповідачем заперечується той факт, що вартість спірного автомобіля складає 1230830,00 грн., оскільки позивачем не надано до суду звіту про незалежну оцінку ринкової вартості транспортного засобу. Так, з метою визначення реальної вартості спірного автомобіля відповідачем було замовлено та оплачено проведення експертного дослідження вартості автомобіля та складання звіту про незалежну оцінку ринкової вартості транспортного засобу вартість автомобіля. Відповідно до звіту про незалежну оцінку ринкової вартості транспортного засобу від 03.05.2024, складеного Центром Нерухомості України, вартість спірного автомобіля становить 713900,00 грн. Відповідач вважає, що розмір грошової компенсації половини вартості автомобіля, який має бути сплачений позивачу, становить 356 950,00 грн.
27.05.2024 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сафіна О.Т. подала відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позивач з вимогами, зазначеними у відзиві відповідача, погоджується в повному обсязі та не заперечує щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості частини автомобіля в розмірі 356 950,00 грн.; зменшити витрати на правову допомогу в розмірі 1000,00 грн.; відмовити у стягненні витрат на проведення експертного дослідження транспортного засобу; стягнути з відповідача 50% судового збору від 1/2 вартості майна, що становить суму - 1784,75 грн.; повернути надлишок судового збору у розмірі 7299,25 грн. на реквізити ОСОБА_1 . При цьому, стороною позивача не подано заяву про уточнення позовних вимог.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 17.05.2017 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладено шлюб, про що Печерським районним у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві складено актовий запис №1121.
Під час перебування в шлюбі 07.08.2020 сторонами було набуто у власність легковий автомобіль марки/модель BMW 335XI, тип - легковий хетчбек, ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN) - НОМЕР_1 , сірого кольору, 2016 року випуску, об'єм двигуна - 2979 см3, реєстраційний номер НОМЕР_3 , власником якого зазначено ОСОБА_2 , що підтверджується листом Головного сервісного центру МВС від 09.02.2024 та копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
З копії відповіді Головного сервісного центру від 09.02.2024 вбачається, що станом на 08.02.2024 власником зазначеного вище автомобіля є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 29.04.2024 у справі № 753/1149/24 (провадження № 2/367/3463/24) шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Після розірвання шлюбу сторони не досягли добровільної згоди щодо порядку поділу спільного сумісного майна, зокрема, щодо вартості спірного майна та розміру компенсації при його поділі. У зв'язку з цим позивач звернулася до суду з метою поділу неподільної речі - автомобіля, що перебуває у спільній сумісній власності, бо набутий за час перебування у шлюбі з відповідачем. Єдиним варіантом вирішення такого спору позивач бачила відмову від її частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль і отримання від відповідача грошової компенсації за цю частку. При цьому, позивач, погоджуючись із вартістю спірного майна, визначеною відповідачем у відзиві на позовну заяву, первинно заявлені нею позовні вимоги не зменшила, а тому суд вирішує спір у межах заявлених позовних вимог.
Відомості про наявність у сторін інших спорів щодо поділу набутого у шлюбі спільного сумісного майна відсутні.
Так, ч. 1 ст. 16 ЦК України закріплено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом частин першої та сьомої статті 41 Конституції України, частин першої та п'ятої статті 319 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і таке використання не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом (речення перше абзацу другого частини першої статті 71 СК України).
Тобто суд має вирішити переданий на його розгляд спір про поділ спільної сумісної власності саме тоді, коли подружжя не домовилося про порядок такого поділу. Вирішення цього спору, зокрема щодо неподільної речі, не має зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовлятися про порядок поділу цього ж майна, а саме про виплату одному із них компенсації іншим співвласником і про гарантії її отримання. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та подальшого його виконання.
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 368 ЦК України).
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу) (частина перша статті 60 СК України).
Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України (стаття 68 СК України).
Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина перша статті 69 СК України).
У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина перша статті 70 СК України).
Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу (частина третя статті 370 ЦК України).
Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою (абзаци перший і другий частини другої статті 364 ЦК України).
Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (частина друга статті 183 ЦК України).
Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (частини друга, четверта та п'ята статті 71 СК України).
Право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї (частина перша статті 365 ЦК України). Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду (частина друга статті 365 ЦК України).
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.ст. 76, 77 ЦПК України).
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, положення значених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України).
Судом установлено, що сторони не оспорюють тієї обставини, що набутий під час перебування в шлюбі транспортний засіб марки BMW 335XI (ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN) - НОМЕР_1 , 2016 року випуску) є їх спільною сумісною власністю, відтак зазначена обставина не підлягає доказуванню.
Зазначене майно є неподільною річчю, а тому судом має бути вирішено питання щодо порядку поділу такого майна.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач визначила ціну позову вартістю спірного майна в розмірі 1230830,00 грн., на підтвердження чого надала інформаційно-консультаційну довідку ТОВ «Галтекс Плюс» від 14.02.2024, в якій визначено ймовірну ринкову вартість спірного майна.
У свою чергу, відповідач, частково не визнаючи позов у частині вартості спірного майна, зазначив, що реальна ринкова вартість автомобіля станом на 03.05.2024 складає 713900,00 грн., на підтвердження чого ним було надано звіт про незалежну оцінку рухомого майна, складений кваліфікованим оцінювачем ОСОБА_3 , яка внесена до Державного реєстру оцінювачів. При цьому, судом установлено, що зазначений звіт було складено, у тому числі, з урахуванням даних, отриманих за результатами проведеного візуального обстеження та обмірів об'єкту, що оцінювався.
Позивачем та обставина, що дійсна ринкова вартість спірного автомобіля складає 713900,00 грн., не оспорена та визнана, тому суд, вирішуючи зазначений спір, виходить саме з цієї ринкової вартості спірного майна.
При цьому, сторонами не заперечувалася вимога щодо необхідності залишення спірного автомобіля у власності відповідача, наслідком чого є припинення права спільної сумісної власності сторін на це майно та стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації вартості частки в цьому майні.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що автомобіль марки BMW 335XI, тип - легковий хетчбек, ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN) - НОМЕР_1 , сірого кольору, 2016 року випуску, об'єм двигуна - 2979 см3, є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , його ринкова вартість складає 713900,00 грн., а тому з огляду на рівність часток подружжя в спільній сумісній власності з відповідача на користь позивача в порядку поділу спільного сумісного майна підлягає стягненню грошова компенсація частки зазначеного майна в розмірі 356950,00 грн.
У свою чергу, внаслідок виділення спірного транспортного засобу у власність відповідачу і стягнення з нього на користь позивача вартості частки цього майна право спільної сумісної власності на автомобіль припиняється. Тому окрема вимога припинити право спільної сумісної власності є неефективним способом захисту. Такий висновок суду узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, зробленим у постанові від 08.02.2022 (справа № 209/3085/20, провадження № 14-182цс21).
Окрім того, право власності відповідача на спірний автомобіль на момент звернення з цим позовом було зареєстровано в установленому законом порядку, таке його право не є порушеним внаслідок вирішення питання щодо його поділу, а тому додаткове визнання судом права власності на вказаний автомобіль за відповідачем не є належним способом захисту в даному випадку.
З урахуванням викладеного позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 5711,05 грн.
При цьому, вимоги відповідача про стягнення з нього лише 50% судового збору від 1/2 вартості майна в розмірі 1784,75 грн. не підлягає задоволенню, оскільки позивачем заява про уточнення позовних вимог щодо зменшення ціни позову не подавалася, а відповідачем визначена позивачем ціна позову не визнана.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
З матеріалів справи вбачається, що компенсація витрат на правничу допомогу, яка погоджена сторонами, складає 1000,00 грн., а тому саме така сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 60-63, 69-71 СК України, ст. ст. 365, 368, 372 ЦК України, ст. ст. 12, 76, 80, 81, 141, 259, 263-265, 278-289, 354-355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільно майна подружжя - задовольнити частково.
У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя виділити ОСОБА_2 автомобіль марки BMW 335XI, 2016 року випуску, тип - легковий хетчбек, ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN) - НОМЕР_1 , сірого кольору, об'єм двигуна - 2979 см3.
У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) компенсацію вартості (одна друга) частки автомобіля марки BMW 335XI, 2016 року випуску, тип - легковий хетчбек, ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN) - НОМЕР_1 , сірого кольору, об'єм двигуна - 2979 см3, у розмірі 356950 (триста п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) судові витрати, що складаються із судового збору в сумі 5711 (п'ять тисяч сімсот одинадцять) гривні 75 копійок та витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.
У решті позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Я.М.Третяк