Справа № 136/666/25
провадження № 3/136/193/25
25 квітня 2025 року м. Липовець
Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Присяжний О.І., розглянувши матеріали, які надійшли від заступника начальника відділу поліції № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , громадянина України, місце роботи невідомо, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше притягувався до адміністративної відповідальності,
за ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 151340 від 02.04.2025, 02.04.2025 о 15 год. 30 хв. в. АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме виражався словами нецензурної лайки, чим могла бути завдана шкода здоров'ю потерпілій, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 151830 від 02.04.2025, 02.04.2025 о 15 год. 30 хв. в. АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 словесно ображав, виражався словами нецензурної лайки відносно своєї дружини ОСОБА_2 в присутності малолітньої доньки ОСОБА_3 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру і міг завдати шкоди психологічному здоров'ю потерпілій, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тому суд вважає за можливе об'єднати справи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 №3/136/193/25 та № 3/136/194/25 в одне провадження № 3/136/193/24 для спільного розгляду.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення повідомлений належним чином.
16.04.2025 до суду захисником ОСОБА_1 - адвокатом Хомич І.О. подано клопотання про зупинення провадження у справах № 136/666/25 та № 136/667/25.
В обґрунтування клопотання зазначено, що відповідно до довідки № 76/2591 від 12.04.2025, яка видана військовою частиною НОМЕР_2 , старший лейтенант ОСОБА_1 , у період з 29.04.2022 по 31.07.2022, з 21.10.2022 по 14.06.2024, з 08.07.2024 по 30.07.2024, з 22.08.2024 по 28.08.2024, з 01.09.2024 по 28.09.2024, з 02.10.2024 по 29.11.2024, з 04.12.2024 по 27.02.2025, з 04.03.2025 по 01.04.2025, з 04.04.2025 та по теперішній час приймає участь в захисті держави проти збройної агресії російської федерації. Посилаючись на норми КУпАП та КПК України, а також на судову практику окремих судів України, у зв'язку з перебуванням на військовій службі у Збройних силах України, з метою недопущення порушення права на захист та доступ до правосуддя, просив зупинити провадження на підставі ст. 335 КПК України.
24.04.2025 адвокатом Хомич І.О. подано до суду заяву про розгляд клопотання про зупинення провадження у справі без участі сторони.
Щодо заявленого клопотання про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Згідно ч. 1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
У клопотанні адвокат Хомич І.О. просить суд застосувати за аналогією закону положення ч. 1 ст. 335 КПК України, згідно із якою у разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби.
Вищевказана норма закону була прийнята 14.04.2022, набрала чинності 01.05.2022.
Проте, у КУпАП такі зміни не були внесені, що свідчить про те, що законодавець мав на меті врегулювати виключно питання щодо зупинення в умовах воєнного стану у зв'язку із призовом на військову службу за мобілізацією обвинувачених саме у кримінальних провадженнях. Окрім того, відповідно до вимог КПК України участь обвинуваченого у розгляді кримінального провадження є обов'язковою. Натомість, в силу приписів ч. 2 ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення явка особи при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП, не є обов'язковою, що виключає можливість застосування норм КПК України до правовідносин у даній справі за аналогією закону.
Також, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, що мало місце 02.04.2025, коли останній вже перебував на військовій службі.
Водночас ч. 1 ст. 335 КПК України передбачає зупинення провадження у разі коли обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період після вчинення правопорушення.
Окрім цього, у клопотанні не вказано, у чому саме полягає неможливість розгляду судом зазначеної справи у період знаходження ОСОБА_1 на військовій службі, враховуючи, що він не позбавлений можливості здійснювати реалізацію наданих йому чинним законодавством прав шляхом залучення захисника для здійснення захисту.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання адвоката Хомич І.О. про зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Таким чином особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи належним чином повідомленою відповідно до положень ст.ст. 268, 277-2 КУпАП України про день, час та місце розгляду справи не з'явилася, про причини неявки не повідомила, тому суд, виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, положення ст. 268 КУпАП, яка не вимагає обов'язкової участі особи при розгляді справ за ст. 173-2 КУпАП, у зв'язку з чим суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства належать забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, правопорушенням є вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, правопорушенням є вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Об'єктивна сторона правопорушень за ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП полягає не лише у вчиненні дій психологічного, фізичного чи економічного насильства, а й у результаті завданні шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
У протоколі серії ВАД № 151340 від 02.04.2025 зазначено: «...чим могла бути завдана шкода здоров'ю потерпілій» тобто потенційна, а не фактична шкода. Відтак, протокол не містить елементу складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, частини об'єктивної сторони, а саме факту завдання шкоди.
У протоколі серії ВАД № 151830 від 02.04.2025 зазначено: «...в присутності малолітньої доньки ОСОБА_3 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру і міг завдати шкоди психологічному здоров'ю потерпілій» тобто потенційна, а не фактична шкода, яка була заподіяна малолітній дитині. Відтак, протокол не містить елементу складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, частини об'єктивної сторони, а саме факту завдання шкоди.
Відтак судом констатується та обставина, що протоколи не містять елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та ч. 2 ст. 173-2, частини об'єктивної сторони, а саме факту завдання шкоди як повнолітній так і малолітній особам.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади, зокрема, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Судом враховується, що з'ясування об'єктивної істини у справах про адміністративні проступки - основне завдання адміністративного провадження. Цей принцип зобов'язує посадових осіб, що розслідують та розглядають справи, досліджувати всі обставини та їх взаємозв'язки у тому вигляді, в якому вони дійсно існували, і на цій підставі виключити однобічний, упереджений підхід до вибору рішення.
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо недоведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що при розгляді справи не доведено, що в діях останнього, наявний склад адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 173-2 ч. 1, ч. 2, 247 ч. 1 п. 1 , 283, 284, 285, 289 КУпАП, суд,
У задоволенні клопотання адвоката Хомич І.О. про зупинення провадження у справі про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП відмовити.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити за відсутністю в його діях складів адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.
Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ