Справа № 296/4481/25
2-н/296/398/25
про відмову у видачі судового наказу
"28" квітня 2025 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Адамович О.Й., розглянувши матеріали справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Полісся» про видачу судового наказу про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Житомирська пересувна механізована колона № 6» заборгованості за надані послуги,-
25.04.2025 ТОВ «Управляюча компанія «Полісся» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення боргу з Відкритого акціонерного товариства «Житомирська пересувна механізована колона № 6» заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступного висновку.
За правилами абзацу першого частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження (частина 2 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України).
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Відповідно до ч. 3 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України, заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Вбачається, що заява про видачу судового наказу подана юридичною особою, яка просить стягнути заборгованість з юридичної особи, а тому така заява підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, що виключає можливість її розгляду у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 165 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу.
За правилами пункту 1 частини 1 статті 186 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи викладене, вважаю, що за таких обставин необхідно відмовити у видачі судового наказу, оскільки заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку (ч. 2 ст. 166 ЦПК України).
Керуючись ст.ст. 165, 186, 260 ЦПК України
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Полісся» про видачу судового наказу про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Житомирська пересувна механізована колона № 6» заборгованості за надані послуги.
Роз'яснити заявникові, що відмова у видачі судового наказу унеможливлює повторне звернення до суду з такою самою заявою.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя О. Й. Адамович