Справа № 161/2949/25
Номер провадження 2/167/216/25
29 квітня 2025 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Сіліча І. І.,
з участю секретаря судового засідання Стасюк Ю. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Стислий виклад позицій учасників справи.
Представник товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» (далі - ТОВ «КЛТ Кредит») Руденко К. В. через підсистему «Електронний суд» звернувся в суд з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №3004 від 07 січня 2024 року, яка виникла станом на 05 лютого 2025 року в розмірі 50625 грн, яка складається зі заборгованості за тілом кредиту - 5000 грн, заборгованості за відсотками - 45625 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 07 січня 2024 року між ТОВ «КЛТ Кредит» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи укладено електронний кредитний договір № 3004, за умовами якого, відповідач отримала кредитні кошти в сумі 5000 грн шляхом переказу на платіжну карту, емітовану в АТ КБ «Приват Банк», зі строком дії 365 днів до 06 січня 2025 року зі сплатою 2,5% від суми кредиту за кожний день користування.
В порушення умов кредитного договору відповідач належним чином не виконала своїх зобов'язань, у зв'язку з чим утворилась заборгованість 50625 грн, яку позивач просить стягнути на свою користь із судовими витратами.
Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.
Заяви, та клопотання учасників справи.
Представник ТОВ «КЛТ Кредит» в судове засідання не з'явився, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити у відсутності представника позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, суду надана заява про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги визнає. Просить зменшити розмір витрат на правову допомогу.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 лютого 2025 року справу передано за підсудністю до Рожищенського районного суду Волинської області.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 25 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті 29 квітня 2025 року о 09 год 00 хв. Витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» докази, а саме: чи було емітовано на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) платіжну картку № НОМЕР_2 ; виписку по картковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 за період з 07 січня 2024 року по 12 січня 2024 року з відображенням часу зарахування коштів; інформацію про номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 в період з 07 січня 2024 року по 12 січня 2024 року.
Згідно з ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що 07 січня 2024 року між ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3004, за умовами якого, відповідач отримала кредитні кошти в сумі 5000 грн шляхом переказу на платіжну карту Visa НОМЕР_3 , емітовану на її ім'я в АТ КБ «Приват Банк», зі строком дії 365 днів до 06 січня 2025 року зі сплатою 2,5% від суми кредиту за кожний день користування, річна ставка становить 912,50%.
Зазначений кредитний договір укладено в інформаційно-телекомунікацйній системі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «КЛТ Кредит», затверджених та розміщених на їх сайті: https://kltcredit.com.ua.
ТОВ «КЛТ Кредит», свої зобов'язання перед відповідачкою за Кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 5000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача Visa НОМЕР_3 .
Відповідач погашення оплати за Кредитним договором не здійснювала, в результаті чого утворилась заборгованість станом на 05 лютого 2025 року: 50625 грн, яка складається зі заборгованості за тілом кредиту - 5000 грн, 45625 грн заборгованості за відсотками за період з 07 січня 2024 року по 06 січня 2025 року, нараховані відповідно до п. 1.2 Кредитного договору за ставкою 2,5% за кожен день користування кредитом (912,5% річних) та Графіку платежів.
Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 092767 направлявся відповідачу 07 січня 2024 року о 17:11:36 год шляхом надіслання повідомлення на фінансовий номер +380681211850, який зазначений позичальником у кредитному договорі тв. ІТС. Кредитний договір позичальником підписаний шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором в електронному кабінеті.
Відповідно до інформації, наданої акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» від 13 квітня 2025 року на ім'я ОСОБА_1 було емітовано банківську карту № НОМЕР_3 . Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_3 за період 07.01.2024 по 12.01.2024 - НОМЕР_4 . По виписці за договором за період 07.01.2024 - 12.01.2024 ОСОБА_1 користувалася грошовими коштами.
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем за Кредитним договором №3004 від 07 січня 2024 року, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.
В силу ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 623/2936/19 зазначено, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Тому укладення договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3).
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів встановлено, що 07 січня 2024 року між ТОВ «КЛТ Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором номер 092767, відповідно до умов якого позивачем надано кредит у розмірі 5000 грн, а позичальник зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на визначених у ньому умовах (загальний строк кредитування - 365 днів, процентна ставка становить 2,5 % від суми кредиту за кожен день (річна процентна ставка становить 912,50%) користування Кредитом.
Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором №3004 від 07 січня 2024 року, заборгованість ОСОБА_1 становить 50625 грн, яка складається зі заборгованості за тілом кредиту - 5000 грн, 45625 грн заборгованості за відсотками за період з 07 січня 2024 року по 06 січня 2025 року, нараховані відповідно до п. 1.2 Кредитного договору за ставкою 2,5% за кожен день користування кредитом (912,5% річних) та Графіку платежів.
Враховуючи те, що відповідач отримала кредитні кошти та користувалася ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів (частини коштів) відповідач не надала, а тому суд доходить висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КЛТ Кредит» заборгованість за Кредитним договором №3004 від 07 січня 2024 року у розмірі 50625 грн.
Щодо стягнення судових витрат
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2422,40 грн).
При цьому ч. 1 ст. 142 ЦПК України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідач визнала позов до початку розгляду справи по суті, тому зі сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2422,40 грн необхідно повернути безпосередньо позивачу з державного бюджету 1211,20 грн, а 1211,20 грн стягнути з відповідача в користь позивача.
Разом з цим, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (ст. 15 ЦПК України).
Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 у справі № 1-23/2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво тощо.
За змістом положень ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З приводу наведеного приймається до уваги те, що суд не має права втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Водночас, в силу вимог процесуального закону суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Судом встановлено, що 16 вересня 2024 року між ТОВ «КЛТ Кредит» та адвокатом Руденком К. В. укладено договір про надання правової допомоги № 16/09/2024.
На підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг, виконаних робіт та їх вартості стороною позивача надано акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 16/09/2024 від 16 вересня 2024 року, відповідно до якого вартість наданих послуг, а саме: підготовка позовної заяви, клопотання про витребування доказів, складання адвокатського запиту про витребування доказів становить 10000 гривень.
Копією платіжної інструкції №8 від 07 січня 2025 року підтверджується, що ТОВ «КЛТ Кредит» сплатило адвокату Руденку К. В. гонорар в загальному розмірі 140000 грн за підготовку чотирнадцяти позовних заяв.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із критерію реальності наданих адвокатських послуг та розумності їхнього розміру, враховує обставини цієї справи, складність та категорію справи, розгляд якої відбувся у спрощеному провадженні, а також положення ЄСПЛ та практику Верховного Суду щодо стягнення витрат на правову допомогу в цілому, і вважає розмір витрат позивача є завищеним, зокрема щодо написання позовної заяви, а тому до стягнення підлягають такі витрати у розмірі 6000 грн, що і буде становити співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у цій справі.
Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ухвалив :
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» заборгованість за Кредитним договором № 3004 від 07 січня 2024 в розмірі 50625 (п'ятдесят тисяч шістсот двадцять п'ять) гривень, з яких: 5000 (п'ять тисяч) гривень заборгованість за кредитом, 45625 (сорок п'ять тисяч шістсот двадцять п'ять) гривень заборгованість за нарахованими відсотками.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору та 6000 (шість тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» з державного бюджету 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору, сплаченого при поданні позову, відповідно до платіжної інструкції №138 від 04 лютого 2025 року.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного заочного рішення 29 квітня 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» (код ЄДРПОУ 40076206, місцезнаходження: 03035, м. Київ, площа Солом'янська, буд.2, прим.04).
Представник позивача: Руденко Костянтин Васильович, адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 .
Головуючий суддя І. І. Сіліч