справа № 399/903/24
провадження № 2-о/399/4/2025
01 квітня 2025 року смт Онуфріївка
Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Шульженко В.В., при секретарі судового засідання Москаль Т.В., за участі заявниці ОСОБА_1 , предстанвика заінтересованої особи Міністерства оборони України Застеби А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,-
встановив:
Заявниця звернулася до суду із вищезазначеною заявою. В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що заявниця проживала з 2007 р. разом зі зниклим безвісти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім'єю без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 , а з 2022 р. за адресою: АДРЕСА_2 , як внутрішньо переміщена особа. Разом вели спільне господарство, мали спільний бюджет, тобто проживали однією сім'єю, як чоловік та дружина. Після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України цивільного чоловіка заявниці, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 було призвано до ЗСУ. Шлюб із зниклим безвісти ОСОБА_2 заявниця не реєструвала, оскільки в цьому не було потреби. 8 грудня 2024 р. під час виконання бойового завдання в районі виконання завдань за призначенням в ході ведення бойових дій в районі села Єлизаветівка Покровського району Донецької області цивільний чоловік заявниці зник безвісті. В зв'язку із відсутністю підтверджуючих документів про перебування в зареєстрованому шлюбі, заявниця немає можливості отримати грошове забезпечення безвісті зниклого ОСОБА_2 . Після одержання повідомлення про те, що її цивільний чоловік вважається безвісті зниклим від 08.12.2024 остання звернулася до ТЦК та СП, але в усній формі їй було повідомлено, що вона не має права на грошове забезпечення, оскільки відсутні підтверджуючі документи, що вона є офіційною дружиною зниклого безвісти. Також у заяві зазначає, що повідомлення про визнання ОСОБА_2 , безвісті відсутнім надійшло на її ім'я, а отже останній дійсно вважав її своєю дружиною. Встановити цей факт іншим чином заявниця не маю можливості, тому вимушена звернутися до суду. Заявниця зазначила, що наведені в заяві обставини підтверджуються доданими до заяви документами.
Ухвалою суду від 27.12.2024 відкрито окреме провадження у справі.
Ухвалою суду від 24.01.2025 клопотання задоволено. Витребувано від Світловодського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) інформацію зазначену в ухвалі суду.
24.01.2025 від представника Міністерства оборони України надійшли додаткові пояснення у справі, в яких просили відмовити у задоволенні заяви повністю.
В судовому засіданні 01.04.2025 представником заінтересованої особи відкликано клопотання про залишення без розгляду позовної заяви.
В судовому засіданні заявниця підтримала заявлені вимоги з підстав, що зазначені у заяві, просила задовольнити заяву. Додала, що ОСОБА_2 проживали у цивільному шлюбі з 2007 року у АДРЕСА_1 , де працювали разом по господарству, все робили разом. Заявниця розлучена з 03.03.1995 р., в іншому шлюбі не перебувала. 24.05.2022 переїхали разом жити в Кіровоградську область, Олександрійський район, с. Зибкове, як ВПО. Спільних дітей не було. У ОСОБА_2 дітей та сім'ї не було, батьки його померли, мати померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , яку хоронили з ним разом. Жили із заявником, як сім'я, скрізь ходили разом - дні народження, свята, тощо. У с. Зибкове ОСОБА_2 працював у Агродарі, типу вахтового методу, заявниця постійно збирала його на роботу - одяг, обід. В селі тримали з ОСОБА_2 господарство - кролі та каченята. 26.09.2024 його мобілізували, а по документах зазначено 28.09.2024, пройшовши службу 2,5 міс. пропав безвісті. Ще 01.12.2024 виходив на зв'язок, а 10.12.2024 принесли сповіщення, що пропав безвісти. Село Покровське це окупована територія, і вони звідти не виїжджали, а тікали, тому багато документів не забрали, а майно їхнє все розбите. До 2007 року батька ОСОБА_2 вже не було в живих.
Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України просила прийняти рішення відповідно до чинного законодавства.
Представник військової частини в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, заяв, клопотань не подав, причин неявки не повідомив.
Заслухавши заявницю, представника заінтересованої особи, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що гр. ОСОБА_1 від ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшло сповіщення сімї №4479 від 10.12.2024, яким останню сповіщено, що її цивільний чоловік стрілець - снайпер військовослужбовець військової служби за призовом солдат ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваний на військову службу 28.09.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 зник безвісти 08.12.2024 під час виконання бойового завдання в районі виконання завдань за призначенням в ході ведення бойових дій в районі села Єлизаветівка, Покровського району, Донецької області. Брав безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, що підтверджується копією даного сповіщення сім'ї (а.с. 7).
З довідки виданої Онуфріївською селищною радою від 12.12.2024 № 182 за підписом старости с. Зибкове І. Глінкіна вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно фактично проживав із травня 2022 без реєстрації по АДРЕСА_2 . Вищевказаний громадянин, фактично проживав, за вищевказаною адресою, із гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією даної довідки (а.с. 8).
З копії акта проведення обстеження місця проживання від 12.12.2024 № 53 вбачається, що ОСОБА_1 станом на 12.12.2024, за адресою АДРЕСА_2 , фактично проживає одна, як внутрішньо переміщена особа. Але з травня місяця 2022 вона проживала з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проживали разом до серпня 2024 року, до моменту призову ОСОБА_2 на службу до лав ЗСУ, до 28.09.2024 (а.с. 9).
З копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (серії НОМЕР_2 видане 15.04.1982) вбачається, що його батьками є, мовою оригіналу: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с. 6)
При матеріалах справи наявні фотографії, з яких за наданими заявницею поясненнями судом встановлено - а.с.10 -це ОСОБА_2 у м. Миколаєві, фотографію надсилав заявниці на телефон. Щодо фотографії а.с.11 судом встановлено, що це 24.08.2023 у с. Зибковому, заявниця та ОСОБА_2 на святкуванні 35 - річчя сина. Фото на а.с.12 це в с. Покровське, у них вдома, у дворі, на фото сестра заявниці, заявниця, ОСОБА_2 та син заявниці.
З Довідки від 26.05.2022 № 3524-7001232655 вбачається, що ОСОБА_1 взята на облік, як внутрішньо переміщена особа, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 (а.с. 13).
Листом Світловодського відділу ДРАЦС в Олександрійському районі Кіровоградської області про надання інформації від 24.01.2025 № 88/33.16-18 зокрема повідомлено, що за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян відсутні актові записи цивільного стану щодо реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, народження дітей стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також зазначено, що виявлено актовий запис про розірвання шлюбу № 37 від 03.03.1995 складений Бахмутським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Актовий запис про шлюб вказаної громадянки за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян не виявлено, що підтверджується копією даного листа (а.с. 67).
Із копії свідоцтва про розірвання шлюб (серії НОМЕР_3 від 03.03.1995), судом встановлено, що 03.03.1995 р. шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 розірвано (а.с. 52).
Із копії свідоцтва про смерть матері ОСОБА_2 (серія НОМЕР_4 видане 31.12.2019) судом встановлено, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 81).
У відповідь на запити суду Світловодським відділом ДРАЦС в Олександрійському районі Кіровоградської області надано відповідні повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян в яких зазначені відомості щодо матері ОСОБА_2 , а саме 26.12.1981 ОСОБА_6 реєструє шлюб з ОСОБА_7 та після укладення шлюбу прізвище нареченої « ОСОБА_8 », 12.10.1993 між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 шлюб розірвано, та після розірвання шлюбу прізвище останньої « ОСОБА_10 », що підтверджується наявними при матеріалах справи витягами № 00049596841 від 20.02.2025 та № 00049599004 від 20.02.2025 (а.с. 110-115).
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні надала суду наступні показання, а саме, що заявниця у справі та ОСОБА_2 працювали на одній роботі та почали спільно проживати як чоловік та дружина, орієнтовно з 2007 року, і так прожили близько 18 років. Свідок була їхньою сусідкою на Донбасі, жили на одній вулиці, будинки поряд, тому знає, що жили вони нормально, без сварок. Разом сім'ями виїхали в Кіровоградську область, де спочатку всі разом орендували будинок для проживання у АДРЕСА_3 , так жили 4 міс. Заявниця із ОСОБА_2 спали на одному ліжку в одній кімнаті. Пізніше заявниця із ОСОБА_2 знайшли інший будинок та переїхали в нього. ОСОБА_2 працював та пізніше його забрали на війну. Свідкові відомо, що побут, харчування, господарство заявниця із ОСОБА_2 вели разом. На різних заходах, Днях народженнях вони були присутні як чоловік та дружина. У ОСОБА_2 не було ні дітей, ні дружини, до заявниці. Спільних дітей із заявницею не було. Заявниця має двох дорослих дітей, у яких із ОСОБА_2 були дуже гарні відносини. Внуки зверталися до ОСОБА_2 як дідуля, дядя ОСОБА_12 . ОСОБА_2 гарно ставився до внуків заявниці. Все, що вони нажили, то це праця обох, разом. Батько ОСОБА_2 помер давно, а з його матір'ю заявниця спілкувалася.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні надала суду наступні показання, а саме, що 24.05.2022 заявниця та ОСОБА_2 переїхали жити у с. Зибкове Олександрійського району Кіровоградської області, проживали разом, як чоловік та дружина. Разом ходили по підробітках. В селі один раз на тиждень працює баня, то вони в неї ходили разом. ОСОБА_2 працював разом із чоловіком свідка в Агродарі по договору. Свідкові відомо, що ОСОБА_2 не отримав останню заробітну плату, оскільки був мобілізований, то йому зателефонував представник Агродара та ОСОБА_14 відповів, щоб гроші віддали його дружину - заявниці у справі. Таким чином, заробітну плату ОСОБА_2 віддали заявниці через чоловіка свідка, відповідно звідси свідок і знає про такі обставини. Також свідкові відомо, що першим у село з окупованої території переїхав син заявниці, з яким свідок розговорилася під час пошуку останнім житла та з'ясували, що вони земляки, оскільки свідок також із Покровська Артемівського району Донецької області, де жила до 2000 р. Син заявниці знайшов у с. Зибкове житло, зареєстрував тут своє фактичне місце проживання та сказав, що поїхав забирати батьків, а саме матір та вітчима. Коли заявниця із ОСОБА_14 приїхали, то спочатку жили по АДРЕСА_3 , зі сватами ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , пізніше переїхали жити за адресою АДРЕСА_2 . Разом вели домашнє господарство - качки, кролі. Господарювали разом, ходили на працю. Мали нормальні сімейні відносини. Заявниця не раз їздила із свідком в сел. Онуфріївка скуплятися на базарі, де купувала для чоловіка труси, станки для бриття, тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права й обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 за №5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї») визначено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Відповідно до ч.4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до частини 1 статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Отже, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання.
Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини.
Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, з огляду на пояснення заявниці, показання свідків, досліджені письмові докази у справі, судом встановлено, що заявниця у справі та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю, як жінка та чоловік без шлюбу з 2007 року по момент мобілізації ОСОБА_2 , вели спільне господарство, побут, мали спільні права та обов'язки, спільно проводили час в колі сім'ї, родичів, знайомих. Любили та піклувалися одне про одного. Заявниця проживала з 2007 р. разом ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 , а з 2022 р. за адресою: АДРЕСА_2 , як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується вищевказаними документами.
Таким чином, в ході розгляду справи судом встановлений факт того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю, як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати слід віднести за рахунок заявника.
Керуючись ст.ст. 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву задовольнити повністю.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РОНКПП НОМЕР_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зник безвісти 08.12.2024 року під час захисту Батьківщини у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, проживали однією сім'єю, як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається в порядку визначеному пп.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації та фактичного проживання: АДРЕСА_4 .
Заінтересована особа: Міністерство оборони України, адреса 03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6, ЄДРПОУ 00034022.
Заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 , код за ЄДРПОУ НОМЕР_6
Повний текст рішення складено 11.04.2025 року.
Суддя Онуфріївського районного суду
Кіровоградської області В.В. Шульженко