Справа №: 398/2398/24
провадження №: 2/398/286/25
Іменем України
"25" квітня 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Стручкової Л.І.,
з участі секретаря судового засідання Гончара В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради Кіровоградської області, ОСОБА_2 , про визнання права власності,
В травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою в якій просить визнати договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , на земельну ділянку площею 0,0606 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3510300000:12:556:0001, таким, що відбувся, та визнати за ним право власності на вказану земельну ділянку. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 12.03.2013 року між ним та ОСОБА_3 було укладено у простій письмовій формі договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,0606 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3510300000:12:556:0001. За умовою договору позивач повністю сплатив відповідачу вартість відчуження зазначеного вище нерухомого майна, про що відповідачем було дано розписку від 11.08.2013 року в присутності двох свідків. Позивач не має можливості оформити вищевказаний правочин у нотаріальному порядку оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
Ухвалою суду від 10.05.2024 року у вказаній справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено до підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 11.09.2024 року витребувано докази.
Ухвалою суду від 16.10.2024 року залучено до участі у справі співвідповідача ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 21.11.2024 року витребувано докази.
Ухвалою суду від 12.12.2024 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мунтян В.І. (а.с.32а) у судовому засіданні позов підтримав та просить задовольнити з підстав викладених в ньому. Наголошує на тому, що позивач втратив можливість нотаріально посвідчити правочин.
Відповідач Олександрійської міської ради Кіровоградської області подала заяву про розгляд справи у відсутність їх представника (а.с.30-31, 138-140).
Відповідач ОСОБА_2 , згідно перевіреної судом інформації, померла, разом з тим поштова кореспонденція надіслана на її адресу отримана (а.с.137).
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що в 2013 році ОСОБА_5 купив дачу в СОТ «Мрія-1». Його родина обробляє земельну ділянку та доглядає її. Він за фахом зварювальник, тож на прохання Причини ОСОБА_6 допомагав провести на вказаній земельній ділянці трубопровід, варив піч, мангал. З початком війни позивач звернувся до нього з проханням встановити на дачі буржуйку.
Свідок ОСОБА_7 суду показав, що в 2013 році позивач купив у дідуся дачу. Для того, щоб розплатитися з продавцем, ОСОБА_5 позичив у нього 8000 грн. Після того, як дача була куплена, ОСОБА_5 запрошував його допомогти перекрити покрівлю та встановити паркан. Достеменно знає, що з 2013 року ОСОБА_5 та його родина обробляють земельну ділянку та сплачують членські внески.
Свідок ОСОБА_8 , мати позивача, суду показала, що родина дуже хотіла придбати дачу. Ії син, ОСОБА_5 домовився з ОСОБА_3 про купівлю його дачі в СОТ «Мрія-1» за 18000 грн. Частину грошей сину довелося позичити та в серпні 2013 року він розрахувався з продавцем, а останній написав розписку про отримання грошей та передав їм земельну ділянку. З того часу ОСОБА_5 володіє і користується земельною ділянкою, платить членські внески та доглядає за дачею. До нотаріуса одразу звернутися не змогли, через брак коштів, а в подальшому дізналися що ОСОБА_3 помер.
Вислухавши пояснення присутніх учасників судового процесу, покази свідків, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України установлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 на праві власності належала земельна ділянка площею 0,0606 га кадастровий номер: 3510300000:12:556:0001 (а.с.10).
ОСОБА_3 та ОСОБА_1 усно уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0606 га кадастровий номер: 3510300000:12:556:0001 (ділянка № НОМЕР_1 СОТ «Мрія-1»), на виконання умов якого ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 вказану земельну ділянку.
Згідно розписки про отримання коштів від 11.08.2013 року ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_3 отримав кошти в сумі 18000,00грн. за договором купівлі-продажу земельної ділянки, що відбулося в присутності голови СОТ «Мрія-1» та ОСОБА_8 (а.с.7).
ОСОБА_3 надав свою згоду на оформлення членської книжки на земельну ділянку № НОМЕР_1 СОТ «Мрія-1» за ОСОБА_1 , після чого останній як власник земельної ділянки № НОМЕР_1 розпочав вносити членські внески, обробляти та облаштовувати зручностями вказану земельну ділянку, проводити комунікаційні мережі (а.с.8-9, 11-14).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, заведена спадкова справа (а.с.28-29, 40).
Після його смерті спадкоємцем першої черги є його донька ОСОБА_2 , яка отримала свідоцтво про право на спадщину, а саме банківські вклади (а.с.49-68).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла. Спадкова справа після її смерті не заведена (а.с.83-84, 94).
З дослідженого слідує, що посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки на даний час неможливо.
Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно зі ст.203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст.334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно до ч.3 ст.640 ЦК України, договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
Статтею 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі - продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Суд звертає увагу на те, що з 01.01.2013 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та інших законодавчих актів, яким частину 3 ст.640 ЦК України викладено в новій редакції, згідно з якою договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним із дня такого посвідчення, а з частини 2 ст.657 ЦК України виключено слова «та державної реєстрації».
Таким чином, з цього часу не передбачено державної реєстрації правочину, якщо в договорі не передбачено інше.
Аналогічна позиція викладена в пункті 2 листа ВССУ від 28.01.2013 року № 24-150/0/4-13.
Суд враховує положення абз. 4 п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», яким передбачено, що у зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК України.
Так, згідно з ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Крім того, вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного суду України від 06.09.2017 року по справі № 6-1288цс17.
Пленум Верховного Суду України в п. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма ч.2 ст.220 ЦК України, не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст.ст.210, 640 ЦК України, пов'язується з їх державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.
Разом з тим, з 01.01.2013 року частину 3 ст.640 ЦК України викладено в новій редакції, згідно з якою договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним із дня такого посвідчення, а з частини 2 ст.657 ЦК України виключено слова «та державної реєстрації».
Однією з умов застосування ч.2 ст.220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.
У даному випадку між сторонами мають місце саме зазначені вище правовідносини.
З огляду на вищезазначене, оскільки сторони домовились щодо усіх істотних умов укладеного між ними правочину купівлі-продажу вищевказаного нерухомого майна, фактично відбулося повне виконання правочину, даний правочин відповідає дійсній волі сторін, що підтверджується матеріалами справи, можливість нотаріального посвідчення правочину втрачена з незалежних від позивача обставин, вказаний правочин на даний час не потребує державної реєстрації, а тому порушене право позивача підлягає захисту у судовому порядку.
Керуючись ст.ст. 328, 324, 638, 655 ЦК України, ст.ст.12, 13, 76 - 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 268,354,355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради Кіровоградської області, ОСОБА_2 , про визнання права власності - задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу від 11 серпня 2013 року, за яким ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , продав, а ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , купив земельну ділянку загальною площею 0,0606 га кадастровий номер: 3510300000:12:556:0001.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на земельну ділянку загальною площею0,0606 га кадастровий номер: 3510300000:12:556:0001.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 25.04.2025 року.
Суддя: Л.І. Стручкова