Справа № 396/405/25
Провадження № 2/396/324/25
Іменем України
23.04.2025 року м. Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого - судді Цесельської О.С., за участі секретаря судового засідання Трохимчук Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Новоукраїнка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до суду із даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №7467525 від 12.01.2024 року. В обґрунтування позову зазначив, що 12.01.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №7467525 формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідач не виконала умови договору, тому утворилась кредитна заборгованість.
23.10.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» був укладений договір факторингу №23.10/24Ф, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» передало грошові кошти в розпорядження ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», а останній 20.01.2025 року відступити позивачу ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги згіднго договору факторингу №20/01/2025-01. Водночас із акту прийому-передачі Реєстру боржників вбачається, що до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором у загальному розмірі 44460.00 грн.
Оскільки відповідачем не виконано умов договору, позивач прохає стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 44460.00 грн., судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп. і витрати на професійну правничу допомогу у розмірі - 7000 гривень.
06.03.2025 року у справі відкрито спрощене провадження з повідомленням сторін по справі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без участі, проти заочного порядку розгляду справи не заперечує, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення поштового відправлення, до суду двічі повернулось поштове відправлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзив у встановлені строки суду не подав.
Пунктом 99-1 Правил надання послуг поштового зв'язку визначено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Судова повістка. Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою Судова повістка, працівник поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Частиною сьомою статті 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом ЦПК України) визначено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи те, що клопотань від учасників справи матеріали справи не містили, а також з огляду на строки розгляду справи, та те, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд дослідив докази, які були долучені до справи, вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди представника позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
При цьому суд наголошує, що відповідно до ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України. В зв'язку з вищевикладеним, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, з'ясувавши обставини справи дослідивши надані докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до положень статей 1077, 1079 цього Кодексу за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор), яким може бути лише банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції, передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частина перша статті 1078 ЦК України визначає, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога) а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а відтак доводи відповідача про відсутність у позивача майнового права, на захист якого подано цей позов, не заслуговують на увагу і є безпідставними.
У порушення умов договору позики, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо повернення кредиту у розмірі та на умовах, визначених укладеним правочином, презумпція правомірності якого не спростована, тому є підстави для задоволення позову.
Підписаний сторонами та скріплений печатками акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається із виписки з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 (а.с. 45-52, 53) за кредитним договором №7467525, станом на 12.02.2025 року має заборгованість за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 44460.00 грн., що складається з наступного: 13000.00 грн заборгованість по тілу кредиту, 31460.00 грн. заборгованість по прострочених відсотках.
Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що відповідач припустився порушення умов зазначеного кредитного договору щодо своєчасної сплати сум кредиту та процентів за користування цим кредитом, внаслідок чого за ним утворилася зазначена заборгованість. Кредитні відносини підтверджено а.с. 14-22, 35-37.
Крім того, з матеріалів справи встановлено, що 23.10.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» був укладений договір факторингу №23.10/24Ф, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» передало грошові кошти в розпорядження ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», а останній 20.01.2025 року відступити позивачу ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги згідно договору факторингу №20/01/2025-01 (а.с. 54-58, 66-69).
Згідно акту прийому-передачі Реєстру боржників вбачається, що до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором у загальному розмірі 44460,00 грн. ( а.с. 71).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами ч. 1 ст. ст. 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідачем на час розгляд у справи не надано доказів виконання кредитного зобов'язання, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2422.40 грн., який відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
До суду позивачем надано: договір про надання правничої допомоги №10/02/25-02 від 10.02.2025 року між адвокатським агенством "Тараненко та партнери" і ТОВ "Юніт капітал", додаткова угода №3 до договору надання правничої допомоги, протокол погодження вартості, акт прийому-передачі наданих послуг (а.с. 76-81).
Суд вважає, що витрати позивача передбачені ст. 137 ЦПК України на професійну правничу (правову) допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, загальна сума витрат становить 7000 грн. відповідно до акту прийому - передачі наданих послуг. При цьому заяв про зменшення розміру витрат на правову допомогу не надходило, а тому вони підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись 525, 526, 527, 530 1054, ЦК України, ст.ст. 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВ «Юніт капітал», (код ЄДРПОУ43541163), заборгованість за кредитним договором №7467525 від 12.01.2024 року у розмірі 44460 (сорок чотири тисячі чотириста шістдесят) гривень 00 копійок та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, та судові витрати понесені на правову допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 284 ЦПК заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене в порядку передбаченому ст. 355 ЦПК України безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складене 23.04.2025 року.
Суддя: О. С. Цесельська