28.04.2025 р. Справа № 914/1193/25
За позовом: Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Пліт», м. Львів
про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення пені
Представники учасників справи не викликались
Встановив:
На розгляд Господарського суду Львівської області 14.04.2025 через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Пліт» про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 08.06.2023 до договору № 103-23 від 28.04.2023 та стягнення 10 956,40 грн пені.
Ухвалою суду від 18.04.2025 вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених недоліків.
23.04.2025 через систему «Електронний суд» позивачем подано заяву про усунення недоліків.
Дослідивши надані позивачем документи суд зазначає, що останнім не усунуто усіх недоліків, які зумовили залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою від 18.04.2025 суд зобов'язував позивача подати специфікацію (додаток № 1 до договору), на яку останній посилається в тексті позовної заяви; документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а також попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Проте, позивач не виконав вимог вказаної ухвали суду в повному обсязі, надавши лише платіжну інструкцію про сплату судового збору за подання позовної заяви.
Враховуючи наведене, позивачем не усунуто всіх виявлених судом недоліків позову.
Частиною 4 ст.13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання заяв та скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 року у справі "Мушта проти України").
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 25.12.97р. №9-3П, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовної заяви та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.
У відповідності до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відтак, закон встановлює імперативне правило, яке не допускає можливості відкриття провадження у справі у випадку неусунення недоліків, які містяться в ухвалі про залишення позову без руху.
Суд звертає увагу позивача на приписи ч. 8 ст. 174 ГПК України, згідно яких повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 174, 234, 235 ГПК України, суд,
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Пліт» про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 08.06.2023 до договору № 103-23 від 28.04.2023 і стягнення 10 956,40 грн пені та додані до неї документи - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Мороз Н.В.