24.04.2025 Справа № 914/121/23
За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЕНАВІ», м. Новий Розділ, Львівська область
про розстрочення виконання рішення суду
у справі № 914/121/23
за позовом: Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі філії “Центр з будівництва та ремонту колії» Акціонерного товариства “Українська залізниця», м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЕНАВІ», м. Новий Розділ, Львівська область
про стягнення заборгованості
Суддя Наталія Мороз
За участю секретаря с/з Ольги Кравець
Представники:
Від заявника (боржника): Оксана Цап
Від стягувача: не з'явився
Суть спору:
14.04.2025 на розгляд Господарського суду Львівської області через систему «Електронний суд» надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЕНАВІ» про розстрочення виконання рішення суду у справі № 914/121/23 за позовом: Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі філії “Центр з будівництва та ремонту колії» Акціонерного товариства “Українська залізниця» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЕНАВІ» про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 15.04.2025 заяву прийнято та призначено до розгляду в засіданні на 24.04.2025.
17.04.2025 через службу діловодства господарського суду стягувачем подано заперечення щодо розстрочення виконання рішення суду від 03.10.2024 у справі № 914/121/23.
18.04.2025 через систему «Електронний суд» позивачем подано заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 18.04.2025 відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі філії “Центр з будівництва та ремонту колії» Акціонерного товариства “Українська залізниця» від 18.04.2025 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
В судове засідання 24.04.2025 представник заявника (боржника) з'явився, дав пояснення по суті заяви. Просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.2024 у справі № 914/121/23 у спосіб сплати рівними частинами до 03 числа кожного місяця, починаючи з травня 2025 впродовж шести місяців.
Представник стягувача в судове засідання не з'явився. У відповідності до письмових пояснень від 17.04.2025, проти задоволення заяви боржника заперечив. Зазначив, що Акціонерне товариство «Українська залізниця» відноситься до критично важливих об'єктів інфраструктури, яке з моменту введення воєнного стану понесло великі фінансові збитки у зв'язку з систематичними обстрілами та пошкодження інфраструктури, а також є юридичною особою, діяльність якої безпосередньо пов'язана з технологічними процесами та/або наданням послуг, що мають велике значення для економіки та промисловості, функціонування суспільства та відновлення інфраструктури в умовах воєнного стану.
Розглянувши заяву та подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення повноважного представника боржника, суд встановив:
Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.10.2024 у справі № 914/121/23, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 - позов задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНАВІ» на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі філії “Центр з будівництва та ремонту колії» Акціонерного товариства “Українська залізниця» 43 056,00 грн - штрафу відповідно п.9.4 договору; 10 764,00 грн - штрафу відповідно п.9.5 договору; 43245,00 грн - штрафу відповідно п.9.6 договору, 1 023 660,00 грн - плати за зберігання відповідно п.5.3 договору, 16 810,88 грн судового збору та 35 847,00 грн - витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, всього: 1 173 382,88 грн.
14.04.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕНАВІ», в порядку ст.331 ГПК України, подано заяву про розстрочення виконання рішення господарського суду на 6 місяців рівними частинами, у зв'язку з наявністю обставин, що ускладнюють своєчасне виконання рішення суду. Подана заява обґрунтована тим, що у відповідності до фінансової звітності ТзОВ «Денаві» за 2024 рік, у підприємства в порівнянні з 2023 роком вартість необоротних активів зменшилась та становить 2 027,0 тис. грн, з яких незавершені капітальні інвестиції складають 1379,9 тис. грн. Пайового капіталу підприємства (250,0 тис. грн.) при непокритих збитках (985,4 тис. грн.) не достатньо для погашення заборгованості. При цьому, у підприємства наявні зобов'язання на загальну суму 12 066,5 тис. грн. Належні до сплати за рішенням суду кошти дорівнюють річному прибутку підприємства, який, згідно звіту про фінансові результати за 2024 рік, склав 1280,0 тис. грн. Крім цього, станом на час подання заяви про розстрочення виконання рішення суду, у підприємства наявна кредиторська заборгованість, яка підтверджується актом взаємних розрахунків станом на 31.03.2025 в сумі 74 550 грн. Розмір заробітної плати до виплати за березень 2025 року складає 501 220,44 грн. Також, заявник просить суд взяти до уваги, що внаслідок збройної агресії російської федерації підприємство втратило через пошкодження виробничі приміщення та змушене було разом з частиною працівників переїхати з міста Харкова до Львівської області і тому здійснює виробничу діяльність в орендованому приміщенні. При цьому, з врахуванням специфіки діяльності підприємства (легка промисловість, пошиття товарів), прибуток підприємства сягає менше 15% від цін реалізації товарів, а витрати підприємство несе перед отриманням доходу, та відповідно, прибутку. Залишок коштів на рахунках підприємства формується у незначному розмірі, що підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанк» станом на 09.04.2025, відповідно до якої залишок коштів становить 73,56 грн. Одночасно обгрунтовуючи спроможність виконання рішення суду у спосіб розстрочення його виконання заявником зазначено, що відповідно до фінансової звітності малого підприємства ТОВ «Денаві» за 2024 рік, дебіторська заборгованість складає 3738,40 тис.грн. Відтак, погашення цієї заборгованості, при врахуванні обов'язкових платежів першої черги (заробітної плати та податків) дасть змогу виконати рішення суду впродовж шести місяців з моменту постановлення ухвали та забезпечить змогу підприємства виконувати інші, в тому числі державні замовлення.
Відповідно до ст.326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
В силу ст.331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Господарський процесуальний кодекс України не визначає перелік обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання.
Питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Також, враховуються ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
У постанові від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22 Верховний Суд дійшов висновку, що питання про розстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.
Суд зазначає, що надання розстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. Затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права.
В силу закріплених у п.1 ст.6 Конвенції принципів на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України»).
За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 у справі Корнілов та інші проти України, тривалість виконання вісім місяців). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України").
Суд зауважує, що передбачена процесуальним законом можливість розстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов'язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін.
Дослідивши надані заявником докази на підтвердження відсутності на рахунках останнього грошових коштів, достатніх для погашення заборгованості, беручи до уваги намір боржника виконати рішення суду в добровільному порядку, суд дійшов висновку задоволити заяву ТзОВ “ДЕНАВІ» та розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.2024 у справі № 914/121/23 на 6 місяців рівними частинами за наступним графіком: до 03.05.2025 - 195563,82 грн; до 03.06.2025 - 195 563,82 грн; до 03.07.2025 - 195 563,82 грн; до 03.08.2025 - 195 563,82 грн; до 03.09.2025 - 195 563,82 грн; до 03.10.2025 - 195 563,78 грн.
Таке розстрочення виконання рішення у даній справі не порушить баланс інтересів сторін, а досягне мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом стягувача, сприятиме можливості продовження господарської діяльності боржника і зробить реальною можливість отримання стягувачем присуджених коштів.
Також, суд зауважує, що встановлений строк розстрочення виконання рішення жодним чином не зумовить порушення гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права АТ “Українська залізниця» на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Керуючись ст. ст. 234, 331 ГПК України, суд,-
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЕНАВІ» від 11.04.2025 про розстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.2024 у справі № 914/121/23 - задоволити.
2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.2024 у справі № 914/121/23 на 6 місяців рівними частинами за наступним графіком:
до 03.05.2025 - 195 563,82 грн;
до 03.06.2025 - 195 563,82 грн;
до 03.07.2025 - 195 563,82 грн;
до 03.08.2025 - 195 563,82 грн;
до 03.09.2025 - 195 563,82 грн;
до 03.10.2025 - 195 563,78 грн.
Стягувач: Акціонерне товариство “Українська залізниця» (м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі філії “Центр з будівництва та ремонту колії» Акціонерного товариства “Українська залізниця» (м. Київ, вул. Залізничне шосе, 5Б).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕНАВІ» (Львівська область, м. Новий Розділ, пр. Шевченка, 9В, ідентифікаційний код 41367899).
Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у порядку та строки передбачені розділом IV ГПК України.
Суддя Мороз Н.В.