вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"28" квітня 2025 р. м. Київ Справа № 369/340/22
Суддя Господарського суду Київської області Антонова В.М., розглянувши матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» до ОСОБА_1 , третя особа Дочірнє підприємство «Дніпровський круг» про визнання нерухомого майна предметом іпотеки,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» право іпотеки на нежитлове приміщення №34 загальною площею 58,1 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 ., пов. 17, що було передано в іпотеку на підставі Іпотечного договору від 21.11.2008, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В.В. та внесений в реєстр за №1978 як належне ОСОБА_1 на праві власності відповідно до Договору майнових прав на нежитлове приміщення, серія та номер: 16/12/08-Б-О, виданий 16.12.2008, видавник: ДП «Дніпровський круг».
Відповідно до вимог ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч.2 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
З огляду на викладене, суд зазначає, що представником позивача в поданій позовній заяві не зазначено інформації щодо наявності у відповідача та третьої особи зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема «Електронний суд»).
Отже, позивачу необхідно зазначити відомості про наявність/відсутність у відповідача та третьої особи електронного кабінету.
Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 162 передбачено, що позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Представником позивача в поданій позовній заяві не зазначено інформації про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Позивачу необхідно зазначити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Крім цього, згідно з п.6 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Дослідивши позовну заяву, суд встановив, що вона не містить вказаних відомостей, а тому позивачу необхідно зазначити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору.
Також відповідно до ст.91 ГПК України письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Всупереч наведеному, позивачем долучено до позовної заяви копії документів, які не засвідчені.
Враховуючи викладене вище, позивачу слід надати суду належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Ціна позову визначається:
1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;
2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна;
3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, загальною сумою всіх вимог.
Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.
Тобто будь-який майновий спір має ціну, тоді як різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Метою подання позову з вимогою про визнання за особою права іпотекодержателя є підтвердження існування у відповідної особи майнового інтересу щодо нерухомого майна, яке є предметом іпотеки та має вартісну оцінку, визначену в договорі іпотеки.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.10.2023 у справі № 906/1026/22, дійшла висновку, що позов про визнання права іпотекодержателя необхідно розглядати саме як вимогу майнового характеру, оскільки, визнавши за собою таке право, іпотекодержатель набуває легітимного очікування успішної реалізації своєї можливості отримати у власність майно (нерухоме майно або грошові кошти) для задоволення своїх майнових вимог до боржника за основним зобов'язанням, забезпеченим іпотекою. При поданні позовної заяви позивачу необхідно вказати в ній ціну позову та сплатити судовий збір, виходячи з вартості предмета іпотеки, визначеної в договорі іпотеки, за ставкою, передбаченою законом для вимог майнового характеру.
Так, позивачу необхідно надати суду докази на підтвердження вартості спірного майна (нежитлове приміщення №34 загальною площею 58,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ., пов. 17) станом на дату звернення позивача до суду та з урахуванням даних доказів визначити ціну позову стосовно вимоги про визнання права іпотеки на нього.
Пунктом 2 частини 1 статті 164 ГПК України, передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено, що станом на 01.01.2022 прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2 481,00 грн.
Згідно із п.п.1 п.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем заявлено вимогу майнового характеру, а тому сплаті підлягає судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 2 481, 00 грн та не більше 868 350, 00 грн.
В якості доказів сплати судового збору позивачем долучено до позовної заяви платіжне доручення №4959990 від 30.12.2021 на суму 2 270, 00 грн.
Тоді як, належним до сплати судовий збір є в розмірі 1,5% від визначеної та підтвердженої відповідними доказами ціни спірного майна.
Враховуючи викладене вище після визначення позивачем ціни позову, можливо буде встановити розмір судового збору належного до сплати.
Отже, позивачу необхідно визначити ціну позову та доплатити судовий збір у відповідному розмірі та надати суду докази такої сплати, а саме оригінал платіжного доручення про перерахування судового збору.
З огляду на викладене вище, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» підлягає залишенню без руху.
При цьому суд звертає увагу, що заява про усунення недоліків також має бути направлена на адресу відповідача.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч.4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. 162, 164, 174, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» залишити без руху.
2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя В.М. Антонова