вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"14" квітня 2025 р. м. Київ
Справа № 911/155/25
Господарський суд Київської області у складі: судді Ейвазової А.Р.,
за участі секретаря судового засідання Стаднік Є.О., розглянувши в підготовчому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «СВІТ-АГРО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНМІКС» про стягнення 3000 000грн, за участі представників від:
позивача - Ялов О.О. (ордер ВІ №1263343 від 27.12.2024);
відповідача - Паламар Т.С. (ордер ВХ №1060877 від 19.02.2025)
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «СВІТ-АГРО» (далі - позивач, ТОВ «ТД «Світ-Агро») звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНМІКС» (далі - відповідач, ТОВ «Грінмікс») про стягнення 3 000 000грн основного боргу.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором від 01.12.2017 №ПБ1407 про переведення боргу в частині сплати боргу на користь нового кредитора у встановлений договором строк (а.с.1- 2).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.01.2025 відкрито провадження у справі за відповідним позовом, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 10.02.2025 о 14:00, визнано явку сторін обов'язковою, а також встановлено строк відповідачу для подання відзиву на позов (а.с.23-25).
Відповідна ухвала доставлена до електронного кабінету позивача 14.01.2025 о 12:16, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.27).
Ухвала суду, як вбачається із змісту п.1 ч.1 ст.232 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), є видом судового рішення.
В силу п.2 ч.6 ст.242 днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Таким чином, відповідна ухвала вважається врученою позивачу - 14.01.2025.
Відповідач у справі - ТОВ «Грінмікс» на момент відкриття провадження у справі, в порушення вимог ч.6 ст.6 ГПК України, не зареєстрував електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, що підтверджується відповіддю від 13.01.2025 №6221821 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС (а.с.22).
Як визначено ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Копія ухвали від 14.01.2025 направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням №0601101648609, яке повернуто з довідкою від 30.01.2025 відділення поштового зв'язку с. Дмитрівка, у якій причиною повернення вказано: «за закінченням терміну зберігання» (а.с.28-31). При цьому, адреса, за якою направлено відповідне поштове відправлення, відповідає адресі відповідача, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як станом на 13.01.2025 (а.с.20), так і станом на 05.02.2025 (а.с.32); іншої адреси відповідач суду не повідомив.
Окрім того, ухвала від 14.01.2025 направлена до Єдиного державного реєстру судових рішень 14.01.2025, зареєстрована у реєстрі 15.01.2025 за №124407196 та оприлюднена 16.01.2025.
10.02.2025 судом прийнято ухвалу, що занесена до протоколу підготовчого засідання (а.с.33-34), якою відкладено підготовче засідання на 14.03.2025 о 10:00.
Судом відкладено підготовче засідання на підставі ч.2 ст.183 ГПК України, оскільки не всі питання, які мали бути вирішені у підготовчому засіданні розглянуті, враховуючи заявлене позивачем клопотання про необхідність подання додаткових доказів на підтвердження обставин заявленого позову та відсутність підстав вважати ухвалу від 14.01.2025 врученою відповідачу в силу положень ч.6 ст.242 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.02.2025 відповідача повідомлено про відкладення підготовчого засідання на 14.03.2025 о 10:00 (а.с.36).
Копія ухвали від 10.02.2025, разом із копією ухвали від 14.01.2025 направлені відповідачу рекомендованим поштовим відправленням №0601111817026, яке повернуто з довідкою від 01.03.2025 відділення поштового зв'язку с. Дмитрівка, у якій причиною повернення вказано: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.38-43).
В силу п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи в ідмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси .
Таким чином, ухвали суду від 10.02.2025 та 14.01.2025 вважаються врученими відповідачу - 01.03.2025 (день складання довідки відділенням поштового зв'язку).
11.03.2025 від представника відповідача - адвоката Паламара Тараса Степановича (далі - Паламар Т.С.) надійшла заява про визнання позову (а.с.49).
У відповідній заяві відповідач просить суд за результатами проведення підготовчого засідання ухвалити рішення про задоволення заявлених вимог у повному обсязі.
14.03.2024 розгляд справи не відбувся, у зв'язку із перебуванням судді Ейвазової А.Р. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.03.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та призначено підготовче засідання на 07.04.2025 о 14:30 (а.с.55-56).
Зазначена ухвала доставлена до електронного кабінету сторін 25.03.2025 о 00:00, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с.57-58).
03.04.2025 (сформовано в системі «Електронний суд» та направлено до суду після закінчення робочого часу суду 02.04.2025) позивач подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії договору від 14.07.2016 №1407П безпроцентної цільової допомоги (а.с.59).
Ухвалами від 07.04.2025, які занесені до протоколу підготовчого засідання судом: прийнято докази, подані позивачем разом із клопотанням від 03.04.2025; в підготовчому засіданні оголошено перерву до 17:00 14.04.2025 (а.с.63-65).
Задовольняючи клопотання про прийняття доказів, наданих позивачем, суд керувався положеннями ч.8 ст.80 ГПК України та виходив з того, що надання додаткових доказів позивачем після звернення до суду з позовом обумовлена роз'ясненням позивачу у підготовчому засідання 10.02.2025 на підставі п.6 ч.2 ст.182 ГПК України того, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи. Зокрема, судом роз'яснено позивачу про необхідність подання доказів існування зобов'язання, у якому відбулись зміни у складі його сторін внаслідок відступлення права вимоги та перевід боргу, а також фактичного виконання зобов'язання по наданню позики.
Перерва у підготовчому засіданні оголошена судом на підставі ч.5 ст.183 ГПК України з метою надання позивачем на підставі ч.5 ст.161 ГПК України додаткових пояснень щодо фактичного виконання зобов'язань з надання позики договором від 14.07.2016 №1407П.
14.04.2025 (сформовано в системі «Електронний суд» та направлено до суду після закінчення робочого часу суду 11.04.2025) позивач подав додаткові пояснення з доказами на підтвердження виконання зобов'язань за договором від 14.07.2016 №1407П щодо надання позики у розмірі 3 000 000грн (а.с.67-68).
Ухвалою від 14.04.2025, яка занесена до протоколу підготовчого засідання, судом на підставі ч.8 ст.80 та ч.5 ст.161 ГПК України, прийняті додаткові пояснення та додані до них докази.
Під час проведення підготовчого засідання позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, відповідач позов визнав. Судом роз'яснено сторонам наслідки визнання позову.
У відповідності до ч.ч.3,4 ст.185 ГПК України: за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем; ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.
Згідно ч.ч.1, 4, 5 ст.191 ГПК України: позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд; суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
В силу ч.2 ст.61 ГПК України установлено, що обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Судом встановлено, що заява, у якій відповідач визнав позов, підписана представником відповідача - адвокатом Паламаром Т.С., повноваження якого діяти від імені відповідача підтверджується ордером ВХ №1060877 від 19.02.2025, з якого вбачається, що договором про надання правової (правничої) допомоги повноваження адвоката не обмежуються (а.с.50).
Отже, відповідна заява подана уповноваженою на те особою та підстав для відмови у прийнятті такої заяви щодо визнання позову не має, оскільки визнання позову у даній справі не суперечить чинному законодавству та не порушує прав та інтересів третіх осіб та враховуючи встановлені судом наступні обставини.
Так, 14.07.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІВА АГРО» (далі - позикодавець; ТОВ «Віва Агро») та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРЕМІКС» (далі - позичальник; ТОВ «Кремікс») укладено договір №1407П безпроцентної цільової допомоги (далі - договір №1407П; а.с.61).
Відповідно до п.1.1 договору №1407П, в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника, визначений у цьому договорі, а позичальник зобов'язується використати зазначену позику за цільовим призначенням і повернути її позикодавцеві в порядку та у строк, визначені цим договором.
Як вбачається з п.п.2.1,3.1 договору №1407П: цільовим призначення позики є поповнення обігових коштів позичальника; сума позики становить 3 000 000грн.
Позика за договором надається строк 1 календарний рік з дати надходження коштів на рахунок позичальника (п.4.1 договору №1407П).
Згідно з п.5.2 договору №1407П позичальник зобов'язаний повернути суму позики в останній день строку, встановленого в п.4.1 договору.
Відповідно до п.8.2 договору №1407П договір набирає чинності з моменту надання позикодавцеві суми позики позичальнику і діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором.
На виконання зобов'язань за договором, ТОВ «Віва Агро» перерахувало ТОВ «Кремікс» загалом 3 000 000грн, що підтверджується платіжними дорученнями, електронні копії яких засвідчено представником позивача, які містять посилання на укладений договір та дату їх виконання банком, а саме від:
• 14.07.2016 №106 на суму 500 000грн (а.с.70);
• 20.07.2016 №109 на суму 500 000грн (а.с.70,зворот);
• 20.07.2016 №112 на суму 500 000грн (а.с.71);
• 26.07.2016 №117 на суму 500 000грн (а.с.71,зворот);
• 26.07.2016 №119 на суму 500 000грн (а.с.72);
• 27.07.2016 №122 на суму 500 000грн (а.с.72,зворот).
02.10.2017 між ТОВ «Віва Агро» (далі - первісний кредитор), ТОВ «ТД «Світ- Агро» (далі - новий кредитор) та ТОВ «Кремікс» (далі - боржник) укладено договір №ВП1407 відступлення права вимоги (далі договір №ВП1407; а.с.6-7).
Пунктом 1.1 договору №ВП1407 передбачено, що за цим договором первісний кредитор відступає, а новий кредитор повністю приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором безпроцентної цільової допомоги №1407П від 14.07.2016, який укладений між первісним кредитором та ТОВ «Кремікс». При цьому, п.1.2 цього договору визначено, що за цим договором новий кредитор повністю одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов'язань за основним договором у сумі 3 000 000грн.
Відповідно до п.1.3 договору №ВП1407: право вимоги первісного кредитора до боржника на суму 3 000 000грн за основним договором підтверджується, переданими первісним кредитором новому кредитору в момент підписання сторонами договору, платіжними дорученням: №106 від 14.07.2016 на суму 500 000грн; №109 від 20.07.2016 на суму 500 000грн; №112 від 20.07.2016 на суму 500 000грн; №117 від 26.07.2016 на суму 500000грн; №119 від 26.07.2016 на суму 500 000грн; №122 від 27.07.2016 на суму 500000грн (п.2.1 договору №ВП1407).
Згідно з п.3.1 договору №ВП1407 сума відступлених прав вимоги становить 3000000грн, а п.3.2 такого договору визначено, що відступлення права вимоги здійснено за рахунок погашення заборгованості первісного кредитора перед новим кредитором у розмірі 3000 000грн, що існує на дату підписання цього договору.
Договір №ВП1407, як визначено його п.5.1, набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
01.12.2017 між ТОВ «ТД «Світ-Агро» (далі - кредитор), ТОВ «Кремікс (далі - первісний боржник), ТОВ «Грінмікс» (далі - новий боржник) укладено договір №ПБ1407 про переведення боргу (далі - договір №ПБ1407; а.с.4-5).
Відповідно до п.п.1.1,1.2 договору №ПБ1407: первісний боржник передає, а новий боржник приймає на себе обов'язок сплатити борг на користь кредитора у розмірі 3000000грн, що підтверджується укладеним між первісним боржником та кредитором договором відступлення права вимоги №ВП1407 від 02.10.2017; підписанням даного договору кредитор надає згоду на заміну первісного боржника на нового боржника та переведення боргу за основним договором.
Згідно з п.2.2 договору №ПБ1407: з моменту укладення даного договору у нового боржника виникає право вимоги до первісного боржника в сумі, зазначеній у п.1.1 такого договору; первісний боржник зобов'язується сплатити цю суму новому боржнику до 31.12.2018; оплата здійснюється шляхом безготівкового переказу грошових коштів на банківський рахунок нового боржника, вказаний в п.6 даного договору; з моменту здійснення оплати первісним боржником на рахунок нового боржника коштів в сумі, зазначеній у п.1.1 даного договору, вважається, що первісний боржник виконав своє зобов'язання перед кредитором, вибув із зобов'язання, передбаченого п.1.1 даного договору, та не є зобов'язаною особою перед кредитором в межах суми, зазначеній у п.1.1 даного договору.
Пунктом 3.2 договору №ПБ1407 визначено, що новий боржник зобов'язується виконати обов'язки первісного боржника перед кредитором на умовах основного договору.
Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п.5.1 договору №ПБ1407).
Звертаючись до суду з відповідним позовом позивач вказує, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав - позику в установлений строк у розмірі 3 000 000грн не повернув.
Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов'язку повернути позивачу позики у розмірі 3 000 000грн.
Заявлені позивачем вимоги є мотивованими з наступних підстав.
Договір №1407П є підставою для виникнення у сторін такого договору - ТОВ “Віва Агро» та ТОВ “Кремікс» господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст.ст.173, 174, ч.1 ст.175 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ч.1 ст.175 ГК України.
Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, як установлено ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи зміст правовідносин, що склалися між сторонами договору №1407П, його предмет, права й обов'язки сторін за таким договором, укладений договір за своєю правовою природою є договором позики.
Так, в силу ч.1 ст.1046 ЦК України: за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості; договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики, у якому позикодавцем є юридична особа, укладається у письмовій формі, що встановлено ч.1 ст.1047 ЦК України.
Як визначено ч.ч.1,3 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором; позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Договір позики є двостороннім договором, зобов'язання за яким виникає у обох його сторін.
Так, згідно з ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Зобов'язання з надання позики у розмірі 3 000 000грн, у якому боржником є ТОВ “Віва Агро», а кредтором - ТОВ “Кремікс» , як встановлено судом, виконано, тому є припиненим на підставі ч.1 ст.599 ЦК України.
Доказів виконання зобов'язання із повернення позики у розмірі 3 000 000грн, у якому ТОВ “Віва Агро» є кредитором, а ТОВ “Кремікс» - боржником, що виникло на підставі договору №1401П, під час розгляду даної справи не надано.
Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
При цьому, як визначено ч.1 ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ч.1 ст.520 ГПК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Як установлено ч.1 ст. 521 ЦК України, форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень ст.513 цього Кодексу.
Внаслідок укладення договорів №ВП1407, №ПБ1407, які вчинені у формі, встановленій ч.1 ст.513 ЦК України - простій письмовій, у зобов'язанні з повернення позики, що виникло на підставі договору №1401П, відбулись зміни у складі сторін такого зобов'язання, а саме: кредитор - ТОВ “Віва Агро» замінений новим кредитором - позивачем у справі - ТОВ “ ТД Світ-Агро»; боржник - ТОВ “Кремікс» замінений новим боржником - відповідачем у справі - ТОВ “Грінмікс».
Також, слід зазначити, що договори №ВП1407, №ПБ1407 не є лише договорами відступлення права вимоги та переводу боргу відповідно, а містять у собі ще ряд правочинів, що не суперечить законодавству, зокрема: договір №ВП1407 - угоду (правочин) зарахування зустрічних вимог нового та старого кредиторів, а також підтверджує відносини купівлі-продажу майнового права ТОВ “Віва Агро», що виникло за договором №П1401, між новим та старим кредитором (п.3.2 договору ВП 1407); договір №ПБ1407 - підтверджує укладення між новим боржником та старим боржником угоди, що передбачає поворотність коштів, що мають бути сплачені новим кредитором в рахунок виконання зобов'язань з повернення позики за договором №П1401, старим кредитором.
Поряд з цим доказів оплати старим боржником - ТОВ “Кремікс» новому боржнику - ТОВ “ТД Світ-Агро» 3 000 000грн не надано, хоча строк виконання відповідного обов'язку, встановлений п.2.2 договору №ПБ1401, - до 31.12.2018 настав, тому підстав вважати, як передбачено п.2.2 договору, що первісний боржник виконав своє зобов'язання перед кредитором - ТОВ “ ТД Світ-Агро» не має. Разом з тим, відносини ТОВ “Кремікс» та ТОВ “ТД Світ-Агро» щодо виконання такого зобов'язання не є предметом розгляду у даній справі.
Під час вирішення спору у даній справі відповідач, на якого переведено борг в силу договору №ПБ1401, не надав доказів повернення позики у розмірі 3 000 000грн позивачу, що став кредитором у відповідному зобов'язанні на підставі договору №ВП1401, хоча строк повернення, який визначений п.4.1 договору №1407П, настав і таке зобов'язання не було виконано первісним боржником - ТОВ “Кремікс».
Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З урахуванням зазначеного вимоги позивача про стягнення 3 000 000грн основного боргу з відповідача є такими, що підлягають задоволенню повністю.
Як визначено ч.1 ст.130 ГПК України, у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічне положення містить і ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір».
Оскільки до початку розгляду справи по суті відповідач в окремій письмовій заяві (а.с.49), яку подано на стадії підготовчого провадження, визнав позов у повному обсязі, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого з позовної заяви, що становить 18 000грн (3 000 000*1,5:100*0,8:100*50).
Враховуючи, що заявлені вимоги задоволено повністю, інша частина витрат зі сплати судового збору (50%), що становить 18 000грн, підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 130, 185, 191, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти визнання позову відповідачем.
2. Позов задовольнити повністю.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНМІКС» (ідентифікаційний код 41714845; 08112, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с.Мила, вул. Тополева, буд. 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю
«ТОРГОВИЙ ДІМ «СВІТ-АГРО» (ідентифікаційний код 37405944; 04128, м. Київ, вул. Мрії, буд. 23) 3 000 000грн основного боргу, а також 18 000грн - в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «СВІТ- АГРО» (ідентифікаційний код 37405944; 04128, м. Київ, вул. Мрії, буд. 23) з державного бюджету України (Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області; місцезнаходження - пл. Лесі Українки, 1, м. Київ, 01196; ідентифікаційний код 37955989, рахунок UA708999980313181206083010001 в ГУ ДКСУ у Київській області, МФО 899998) 18 000грн (вісімнадцять тисяч гривень)
- 50% судового збору, перерахованого відповідно до платіжної інструкції від 27.12.2024 №2484.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 28.04.2025.
Суддя А.Р. Ейвазова