28.04.2025 року м.Дніпро Справа № 912/2693/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чус О.В. - (доповідача),
судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.12.2024 (повний текст рішення складено 27.12.2024, суддя Кузьміна Б.М.) у справі №912/2693/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ і КО", м. Кропивницький
про стягнення 45 392,71 грн.,
24.10.2024 до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ і КО" про стягнення заборгованості в розмірі 45 392,71 грн, в тому числі: основний борг - 14 421,59 грн; пеня - 15 869,52 грн; штраф - 7 341,31 грн; три проценти річних - 1 767,62 грн; інфляційні втрати - 5 992,67 грн, з покладенням на відповідача судових витрат.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27.12.2024 у справі №912/2693/24 провадження у справі в частині стягнення 6 421,59 грн. суми основного боргу закрито у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ і КО" (вул. Юрія Краснокутського, буд. 1Є, м. Кропивницький, 25005, ідентифікаційний код - 32615815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код - 40121452) 7 934,76 грн пені, 3 670,65 грн штрафу, 1 767,62 грн 3% річних, 5 992,67 грн інфляційних втрат та 1 652,80 грн судового збору.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код - 40121452) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ і КО" (вул. Юрія Краснокутського, буд. 1Є, м. Кропивницький, 25005, ідентифікаційний код - 32615815) 1 762,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду, з використанням системи «Електронний суд», з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", в якій просить: рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.12.2024 у справі № 912/2693/24 в частині стягнення з Позивача 1 762,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви Відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення, в оскаржувальній частині, суперечить положенням статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України та положенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність в Україні» з огляду на такі обставини. Відповідно до частин 1, 3 статті 123 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Скаржник наполягає, що Відповідач не надав суду розрахунків витрат, інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги. Інформація, яка міститься в акті наданих послуг №49, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Адвокат представляє інтереси Відповідача, який оплатив суму основного боргу, тобто визнав борг. А відтак, критично сприймається наданий відповідачем розрахунок визначення вартості та обсягу наданих ним юридичних послуг. Зокрема, витрати є неспівмірними зі складністю справи (спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами) та обсягом наданих адвокатом послуг, що наводить на висновок про необґрунтовані вимоги про стягнення 10 000 тисяч грн витрат, необхідних для аналізу законодавства та підготовки документів, враховуючи, що той факт, що Відповідач не заперечує наявність правовідносин, наслідком яких виник борг, який на даний момент погашено. (в частині суми основного боргу.)
Скаржник зазначає, що сума витрат, зазначена представником Відповідача на професійну правничу допомогу у справі № 912/2693/24, є неспівмірними та недоведеними.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддямивід 20.01.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою ЦАГС від 24.01.2025 здійснено запит матеріалів справи №912/2693/24 із Господарського суду Кіровоградської області та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
03.02.2025 матеріали справи надійшли до ЦАГС.
Ухвалою суду від 07.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.12.2024 у справі №912/2693/24. Визначено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем/ТОВ "АВ і КО" не надано. Згідно ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до положень ст.ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції задоволені частково позовні вимоги, а саме: провадження у справі в частині стягнення 6 421,59 грн суми основного боргу закрито у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ і КО" (вул. Юрія Краснокутського, буд. 1Є, м. Кропивницький, 25005, ідентифікаційний код - 32615815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код - 40121452) 7 934,76 грн пені, 3 670,65 грн штрафу, 1 767,62 грн 3% річних, 5 992,67 грн інфляційних втрат та 1 652,80 грн судового збору.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Сторони не оскаржують рішення в цій частині, тому судом апеляційної інстанції відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України оцінка зазначеним обставинам не надається.
Рішення переглядається лише в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код - 40121452) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ і КО" (вул. Юрія Краснокутського, буд. 1Є, м. Кропивницький, 25005, ідентифікаційний код - 32615815) 1 762,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Матеріалами справи встановлено, що Відповідачем у відзиві на позовну заяву від 18.11.2024 зазначено, що витрати на професійну правничу допомогу становлять 10 000,00 грн.
На підтвердження здійснених відповідачем судових витрат на правничу допомогу, відповідачем надано копії договору про надання правничої допомоги від 13.11.2024 №49 укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю "АВ і КО" з Адвокатським об'єднанням "АСТРА ЛІБЕРТА", акта наданих послуг №49 від 18.11.2024, детального опису наданих послуг правничої допомоги від 18.11.2024, ордеру на надання правничої допомоги серія ВА №1096618 від 14.11.2024, платіжної інструкції № 728 від 14.1.2024 про оплату адвокатських послуг у сумі 10 000,00 грн.
13.11.2024 між Адвокатським об'єднанням "АСТРА ЛІБЕРТА" (Адвокатське об'єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВ і КО" (Клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги №49 (далі - Договір № 49), за умовами якого Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати Клієнту правничу допомогу у справі №912/2693/24 у суді першої інстанції, а Клієнт зобов'язується оплатити вказані послуги. (а.с. 110-111)
За пунктом 1.1. Договору № 49, Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати Клієнту правничу допомогу у справі № 912/2693/24 у суді першої інстанції, а Клієнт зобов'язується оплатити вказані послуги.
Перелік обов'язків Адвокатського об'єднання зазначений у пункті 2.1. Договору № 49.
Пунктом 4.1 Договору № 49 сторони погодили, що Клієнт сплачує за послуги, передбачені пунктами 1.1., 2.1 Договору, що надаються Адвокатським об'єднанням у суді першої інстанції, грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн. Визначений розмір гонорару є фіксованим, згідно з статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
18.11.2024 між відповідачем та Адвокатським об'єднанням "АСТРА ЛІБЕРТА" підписано акт наданих послуг №49. За яким Адвокатське Об'єднання надало Клієнту (ТОВ «АВ і КО» наступні послуги: складання та направлення відзиву на позовну заяву, складання та направлення заяви про застосування позовної давності, складання та направлення клопотання про закриття провадження у справі - на суму 10 000, 00 грн. (а.с. 113)
За детальним описом від 18.11.2024 надано наступні послуги: складання і направлення відзиву на позовну заяву; складання і направлення заяви про застосування позовної давності; складання і направлення клопотання про закриття провадження у справі. Час, витрачений на надання вказаних послуг, не визначається, оскільки гонорар, відповідно до Договору про надання правничої допомоги від 13.11.2024 № 49 та ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є фіксованим. Розмір витрат, понесених ТОВ «АВ і КО» на послуги правничої допомоги в Господарському суду Кіровоградської області становить 10 000, 000 грн. (а.с. 114)
Розглядаючи доводи апеляційної скарги, судова колегія враховує наступні положення діючого законодавства України.
Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У відповідності до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначено гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Правова позиція викладена в пункті 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в пункті 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19.
Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, з аналізу статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та погодинної оплати.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, сторонами Договору № 49 погоджено умови договірних відносин, визначено конкретний фіксований розмір оплати за надання правничої допомоги у справі №912/2693/24 у сумі 10 000,00 грн.
Колегія суддів констатує, що матеріалами справи підтверджується реальність надання адвокатом правничої допомоги відповідачу в цій справі, зокрема адвокат підписала і подала до суду відзив на позовну заяву та дві заяви в інтересах відповідача.
Частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).
Матеріалами справи встановлено, що Позивач у клопотанні щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу просив зменшити заявлені відповідачем до стягнення витрати на оплату професійної правничої допомоги у справі до 500,00 грн. Оскільки, зазначена сума представником відповідача на професійну правничу допомогу у справі № 912/2693/24 є неспівмірною та недоведеною. (а.с. 128-132) Однак, доказів неспівмірності витрат на оплату професійної правничої допомоги не надано.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлений до стягнення відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи, є доведеним, документально обґрунтованим та таким, що не є завищеним і відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Апеляційний суд, беручи до уваги встановлені обставини справи та оцінюючи наведені докази, враховує те, що оскільки позовні вимоги у цій справі задоволені частково, суд обґрунтовано виснував, що з позивача підлягають стягненню витрати відповідача на оплату правничої допомоги пропорційно розміру позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено за їх необгрунтованістю, а саме: у сумі 1 762,00 грн (8 000 х 100% / 45 392,71 = 17,62 %; 17,62 % х 10 000,00 = 1 762,00). Як доречно зазначив суд першої інстанції, зменшення пені та штрафу судом не впливає на розподіл судових витрат.
Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення в оскаржуваній частині.
Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги та вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 275, 277, 282-284 Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.12.2024 у справі №912/2693/24 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.12.2024 у справі №912/2693/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін