03.02.2025 року м.Дніпро Справа № 908/3336/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,
при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.
представники учасників провадження: не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.04.2024 (суддя Сушко Л.М., дата підписання 02.05.2024 ) у справі № 908/3336/23
Кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансовий Відновник", 02068, м. Київ, вул. Ревуцького, 14
Банкрут - Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Гайд", 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11, офіс 5, код ЄДРПОУ 39460038
Ліквідатор - Шелест Юлія Вікторівна, 02094, м. Київ, пр. Гагаріна, 18, офіс 30, ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.04.2024 у справі №908/3336/23 звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, затверджено.
Банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Гайд", 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11, офіс 5, код ЄДРПОУ 39460038 - ліквідовано.
Провадження у справі №908/3336/23 закрито.
Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, визнані погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнані такими, що не підлягають виконанню.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Головне управління ДПС у Запорізькій області, в якій просить рішення господарського суду скасувати та направити справу для продовження розгляду.
При цьому, заявник апеляційної скарги посилається на наступне.
Поданий на затвердження звіт ліквідатора з додатками має включати обґрунтовані висновки щодо наявності/відсутності підстав покладення на відповідних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства, підтверджені як аналізом фінансового становища банкрута, так і безпосереднім дослідженням підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство та сукупності правочинів, інших юридичних дій, здійснених під впливом винних осіб, а також їх бездіяльності, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника.
Під час затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу висновки ліквідатора щодо відсутності підстав покладення субсидіарної відповідальності на пов'язаних з боржником осіб підлягають перевірці господарським судом на предмет їх правомірності, повноти та обґрунтованості, із наведенням відповідної мотивованої оцінки в ухвалі суду за результатами розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Проте, за змістом оскаржуваної у цій справі ухвали суд першої інстанції при їх ухваленні не врахував викладені висновки Верховного Суду щодо необхідності здійснення під час розгляду ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора ретельної перевірки повноти дій ліквідатора, зокрема щодо обґрунтованості висновків про відсутність підстав покладення субсидіарної відповідальності на керівників та засновників боржника.
Так, у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали суду першої інстанції відсутні зазначення про наявність чи відсутність у звіті ліквідатора певних висновків із наведеного питання, а отже, і про правову оцінку таких висновків щодо їх обґрунтованості та повноти з урахуванням вимог законодавства, що регулює відповідні правовідносини.
Відповідно до ідентифікаційних даних у боржника ТОВ «Трейд Гайд» в установах банків наявні відкриті рахунки.
Місцевий господарський суд обмежився констатацією того, що в ліквідаційному балансі Боржника відображено відсутність майнових активів, зокрема, рухоме та нерухоме майно, земельні ділянки за Боржником не зареєстровані, виконавчі документи на виконанні в органах ДВС не перебувають, підприємницька діяльність Боржника припинена.
Тобто, суд дійшов висновку про вжиття ліквідатором всіх встановлених КУзПБ заходів по здійсненню та завершенню ліквідаційної процедури, виходячи лише з не виявлення майна Боржника, за рахунок якого можливо було б погасити кредиторську заборгованість, з огляду на надані ліквідатором запити та отримані відповіді. При цьому, в оскаржуваній ухвалі не зазначено про проведення ліквідатором аналізу фінансового становища Боржника, зокрема, щодо з'ясування підстав виникнення заборгованості перед кредиторами в цій справі, наявності чи відсутності ознак доведення до банкрутства, виведення активів тощо.
Отже вважає, що суд першої інстанції передчасно прийшов висновку про наявність підстав для затвердження звіту ліквідатора, ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ГАЙД» та закриття провадження у даній справі.
Арбітражний керуючий Шелест Юлія Вікторівна у відзиві на апеляційну скаргу просить ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначила, що ГУ ДПС у Запорізькій області не подавало заяв про визнання грошових вимог до ТОВ «Трейд Гайд». Крім того, у відповідь на запит арбітражного керуючого про наявність або відсутність заборгованості ТОВ «Трейд Гайд» перед податковим органом, ГУ ДПС у Запорізькій області листом від 04.12.2023 повідомлено про відсутність у ТОВ «Трейд Гайд» заборгованості станом на дату надання відповіді, що, в свою чергу, підтверджує відсутність грошових вимог ГУ ДПС у Запорізькій області до ТОВ «Трейд Гайд» та як наслідок відсутність статусу кредитора та учасника провадження у справі про банкрутство.
Оскільки Податковий орган не звертався до суду із заявою про визнання його грошових вимог до Боржника, відповідні вимоги судом першої інстанції не розглядались та не визнавались, ГУ ДПС у Запорізькій області не є кредитором у справі №908/3336/23 про банкрутство ТОВ «Трейд Гайд», тому ухвала Господарського суду Запорізькій області від 30.04.2024 ніяким чином не стосується прав, інтересів та обов'язків ГУ ДПС у Запорізькій області.
Крім того, а ні в мотивувальній, а ні в резолютивній частині ухвали від 30.04.2024 не вказано про права, інтереси та (або) обов'язки, ГУ ДПС у Запорізькій області. Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24.01.2023 у справі №908/1974/21, від 08.08.2023 у справі №908/1277/21 неодноразово була викладена позиція, що у податкового органу, який не є кредитором у справі, відсутнє безумовне право на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, відкритій у загальному порядку за заявою кредитора. Тобто, у ГУ ДПС у Запорізькій області відсутня процесуальна дієздатність на оскарження рішень у справі №908/3336/23 про банкрутство ТОВ «Трейд Гайд».
Відзив на апеляційну скаргу іншими учасниками справи не надано. Згідно з ч. 3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 22.05.2024 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
03.06.2024 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.06.2024 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу ГУ ДПС у Запорізькій області залишено без руху через неподання доказів оплати судового збору (визначена сума доплати 3028 грн), неподання доказів направлення скарги учасникам справи (зокрема, ініціюючому кредитору - ТОВ "Фінансовий Відновник", боржнику - ТОВ "Трейд Гайд", ліквідатору Шелест Ю.В.), неподання доказів самопредставництва апелянта. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2024 у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), суддів - Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області (вх.39190) на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.04.2024 у справі №908/3336/23; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 22.10.2024.
В судовому засіданні 22.10.2024 оголошено перерву до 03.02.2025.
В судовому засіданні 03.02.2025 Центральним апеляційним господарським судом підписано вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.11.2023 відкрито провадження у справі №908/3336/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Гайд"; визнані грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансовий Відновник", 02068, м. Київ, вул. Ревуцького, 14 до боржника на суму 26 840,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 200 000,00 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Шелест Юлію Вікторівну.
17.11.2023 за №71902 у встановленому законодавством порядку оприлюднено повідомлення про відкриття справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Гайд", 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11, офіс 5, код ЄДРПОУ 39460038.
До господарського суду в порядку ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяв з грошовими вимогами до боржника не надійшло.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 06.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Гайд" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Шелест Юлію Вікторівну.
Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до Господарського суду Запорізької області з заявою про зобов'язання ліквідатора провести аналіз фінансового становища боржника на предмет наявності або відсутності ознак фіктивного банкрутства, зокрема перевірити реальність вимог кредитора; зобов'язання ліквідатора закрити рахунки, надати інформацію про рух грошових коштів по всіх банківських рахунках, ліквідаційний баланс, документи, підтверджуючі інформацію надану у балансі (у т.ч., що підтверджують кредиторську заборгованість), результати проведеної інвентаризації основних фондів, нематеріальних активів, ТМЦ, коштів тощо, надати документи фінансово-господарської діяльності; зобов'язання ліквідатора надати бухгалтерську та іншу документацію контролюючому органу для проведення документальної позапланової перевірки; до отримання від ліквідатора документів не затверджувати ліквідаційний баланс банкрута та не приймати рішення про припинення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Трейд Гайд» (код ЄДРПОУ 39460038).
Клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області мотивоване тим, що відмова надання ліквідатором документів фінансового-господарської діяльності є перешкодою для реалізації контролюючим органом функцій здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів та платежів шляхом проведення перевірки і цей факт унеможливлює зроби остаточні висновки контролюючим органом щодо припинення або неприпинення підприємством господарської діяльності.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.04.2024 заяву ГУ ДПС у Запорізькій області - залишено без задоволення.
29.03.2024 до Господарського суду Запорізької області від ліквідатора надійшов звіт та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Гайд".
Відповідно до звіту та ліквідаційного балансу банкрута ліквідатором до підсумкового реєстру вимог кредиторів включено наступних кредиторів:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансовий Відновник", 02068, м. Київ, вул. Ревуцького, 14 до боржника на суму 26 840,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 200 000,00 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів.
В ході проведення ліквідаційної процедури, ліквідатором відповідно до ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства виконані наступні заходи.
З метою виявлення ліквідаційної маси підприємства-банкрута і найбільш повного визначення її розміру, були направлені запити до місцевих органів державної влади, установ та організацій про те, які об'єкти нерухомості зареєстровані за підприємством, чи належать йому автотранспортні засоби і самохідні пристрої, земельні ділянки та інше, а саме:
23.02.2024 до державної авіаційної служби України щодо наявності зареєстрованих або відсутності у ТОВ "ТРЕЙД ГАЙД" об'єктів авіаційної техніки.
Отримано відповідь № 12/12.5-649-24 від 28.02.2024, якою повідомлено, що за ТОВ "ТРЕЙД ГАЙД" код ЄДРПОУ - 39460038) повітряні судна не зареєстровані.
23.02.2024 до Державної інспекції архітектури і містобудування України щодо наявності дозволів на виконання будівельних робіт, а також відомостей щодо переліку замовників будівництва ТОВ "ТРЕЙД ГАЙД".
Отримано відповідь від 28.02.2024 №1150/04/18-24, якою повідомлено якою повідомлено, що шляхом перевірки відомостей, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності, за параметром пошуку "замовник будівництва - ТОВ "ТРЕЙД ГАЙД" (код ЄДРПОУ - 39460038)" інформації та документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, та документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, змін до них, їх скасування чи анулювання станом на дату надання відповіді не виявлено.
23.02.2024 до державної служби морського та річкового транспорту України щодо наявності/відсутності зареєстрованих річкових і морських суден за ТОВ "ТРЕЙД ГАЙД".
Отримано відповідь №3378/06-1/15-24 від 04.03.2024, якою повідомлено, що за наявною інформацією, яка міститься в електронних версіях Державного суднового реєстру України та Суднової книги України, відсутні відомості щодо зареєстрованих суден, власником або судновласником яких є ТОВ "ТРЕЙД ГАЙД".
23.02.2024 до Головного сервісного центру МВС щодо наявності у ТОВ "ТРЕЙД ГАЙД" автотранспортних засобів.
Отримано відповідь № 31/5912-5977-2024 від 29.02.2024, якою повідомлено, що в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів відсутні відомості про зареєстровані транспортні засоби за вказаним у запиті товариством.
23.02.2024 до Головного управління Держпродспоживслужби у Запорізькій області щодо наявності/відсутності відомостей в основному реєстрі складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання; наявності у зазначеного підприємства тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних та меліоративних машин, с/г техніки, інших механізмів. Якщо такі механізми зареєстровані, то прошу повідомити - яка марка, якого року випуску зареєстрована, та коли будівельна техніка була поставлена на облік.
Отримано відповідь № 10-08.1-10/602 від 26.02.2024, якою повідомлено, що за інформацією з Єдиного реєстру для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів за Товариством на території Запорізької області техніка не зареєстрована.
23.02.2024 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо наявності у ТОВ "ТРЕЙД ГАЙД" земельних ділянок.
Отримано відповідь № 32-8-0.2-929/2-24 від 08.03.2024, якою повідомлено про відсутність відомостей щодо реєстрації земельних ділянок за Товариством.
23.02.2024 до Запорізької митниці Держмитслужби України щодо надання відомостей про митне оформлення вантажів ТОВ "ТРЕЙД ГАЙД" у базі даних електронних копій вантажних митних декларацій Запорізької митниці Державної митної служби України.
Отримано відповідь №7.20-1/27/14/779 від 05.03.2024, якою повідомлено, що ТОВ "ТРЕЙД ГАЙД" не перебуває на централізованому обліку осіб, які під час провадження своєї діяльності є учасниками відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи.
23.02.2024 до ДП "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" щодо об'єктів прав інтелектуальної та промислової власності, зареєстровані за ТОВ "ТРЕЙД ГАЙД".
Отримано відповідь №1435/3103-04-24 від 06.03.2021, якою повідомлено, що за результатами іменного інформаційного пошуку станом на 06.03.2024 відомостей про об'єкти інтелектуальної (промислової) власності, що зареєстровані за ТОВ "ТРЕЙД ГАЙД" (код ЄДРПОУ 39460038) не виявлені.
23.02.2024 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо надання відомостей, чи обліковуються за Боржником цінні папери (акції, облігації тощо) інших суб'єктів господарювання.
Отримано відповідь № 10/04/5353 від 27.02.2024 та повідомлено, що за наявними щоквартальними адміністративними даними, наданими депозитарними установами відповідно до Положення про порядок звітування депозитарними установами до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.06.2013 № 992, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.07.2013 за № 1126/23658, станом на 31.12.2023 ТОВ "ТРЕЙД ГАЙД" (ІКЮО 39460038), серед власників пакетів голосуючих акцій (5 відсотків і більше) акціонерних товариств, відсутнє.
23.02.2024 до Державного космічного агентства України щодо наявності/відсутності зареєстрованих об'єктів космічної діяльності за ТОВ "ТРЕЙД ГАЙД", а також відомості щодо наявності ліцензій на право здійснення космічної діяльності у останнього.
Отримано відповідь від 04.03.2024 №1376- 3.3, якою повідомлено про відсутність зареєстрованих унікальних об'єктів космічної діяльності у ТОВ "ТРЕЙД ГАЙД".
23.02.2024 до АТ "Укрзалізниця" щодо наявності/відсутності у ТОВ "ТРЕЙД ГАЙД" залізничного транспорту.
Отримано відповідь №ГЮЦ-50/362 від 29.02.2024 щодо відсутності зареєстрованого залізничного транспорту за ТОВ "ТРЕЙД ГАЙД".
20.11.2023 до Головного сервісного центру МВС щодо наявності у ТОВ "Трейд Гайд" автотранспортних засобів. 20.11.2023. отримана відповідь, що станом на 24.11.2023. в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів відсутні відомості про зареєстровані транспортні засоби за ТОВ "Трейд Гайд", код ЄДРПОУ 39460038.
20.11.2023 до Управління інспекційної діяльності у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо наявності/відсутності зареєстрованих об'єктів котлонагляду та вантажопідіймальних споруд за ТОВ "Трейд Гайд", а також зареєстрованих об'єктів підвищеної небезпеки, великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, трубопроводів, об'єктів нафтогазового комплексу, ділянок надр, наданих для експлуатації та будівництва підземних споруд. Отримано відповідь від Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ПС/1/25550-23 від 11.12.2023, якою повідомлено, що за ТОВ "Трейд Гайд" (код ЄДРПОУ 39460038) в Міжрегіональному управлінні не зареєстровані великовантажні та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (далі - Інформація) та Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (далі - Витяг). Згідно Інформації: Відомості з Державного реєстру речових прав - відсутні; Відомості з реєстру прав власності на нерухоме майно - відсутні; Відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - відсутні; Відомості з державного реєстру іпотек - відсутні.
Директором ТОВ "Трейд Гайд" було надано відомості про результати проведення інвентаризації згідно з якою, у ТОВ "Трейд Гайд" відсутні активи за рахунок яких можливо було б задовольнити кредиторські вимоги визнанні судом ухвалою від 16.11.2023.
У зв'язку з відсутністю у ТОВ "Трейд Гайд" майна, майнових прав (ліквідаційної маси), об'єкти ліквідаційної маси не реалізовувались, договори купівлі-продажу не укладались, копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури відсутні.
На підставі Наказу від 08.02.2024 № 08/02-24 ліквідатором ТОВ "ТРЕЙД ГАЙД" арбітражним керуючим Шелест Ю.В. звільнено Директора ТОВ "ТРЕЙД ЕАЙД" ОСОБА_1 .
Наказом від 08.02.2024 № 08-1/02-24 ліквідатором ТОВ "ТРЕЙД ГАЙД" арбітражним керуючим Шелест Ю.В. припинено дію та скасовано усі довіреності видані для представництва юридичної особи ТОВ "ТРЕЙД ГАЙД".
Наказом від 08.02.2024 № 08-2/02-24 ліквідатором ТОВ "ТРЕЙД ГАЙД" арбітражним керуючим Шелест Ю.В. скасовано печатку ТОВ "ТРЕЙД ГАЙД".
11.03.2024 відбулися Загальні збори кредиторів ТОВ "ТРЕЙД ГАЙД". На зборах: схвалено звіт ліквідатора ТОВ "ТРЕЙД ГАЙД", арбітражного керуючого Шелест Ю.В. про нарахування і виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "ТРЕЙД ГАЙД" за період з 06.02.2024 по 11.03.2024 у сумі 25 185,00 грн. Звіт про завершення ліквідатором дій в ліквідаційній процедурі ТОВ "ТРЕЙД ГАЙД" прийнято до відома. Визнано достатньою повноту дій ліквідатора в ліквідаційній процедурі ТОВ "ТРЕЙД ГАЙД". Схвалено звіт про завершення ліквідатором дій в ліквідаційній процедурі ТОВ "ТРЕЙД ГАЙД" та ліквідаційний баланс Банкрута станом на 11.03.2024, з метою їх подання на затвердження господарським судом. Уповноважено ліквідатора ТОВ "ТРЕЙД ГАЙД" арбітражного керуючого Шелест Ю.В. звернутися до Господарського суду Запорізької області із заявою/клопотанням про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, про ліквідацію юридичної особи - банкрута.
Оскаржувана ухвала господарського суду від 30.04.2024 в частині затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, ліквідації банкрута та закриття провадження у справі мотивована посиланням на те, що оскільки за результатами ліквідаційної процедури у банкрута не залишилось майна, за рахунок якого можливе погашення кредиторських вимог, підприємницька діяльність товариства припинена, що відображено у ліквідаційному балансі, господарський суд приймає рішення про ліквідацію юридичної особи-банкрута та закриття провадження у справі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон).
На час відкриття провадження у даній справі про банкрутство набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Частиною 2 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Щодо прийнятності апеляційної скарги.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Стаття 129 Конституції України до основних засад судочинства відносить забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Тобто, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
У рішенні від 21.07.2021 №5-р(ІІ)/2021 (справа № 3-173/2018(1186/18, 77/19) Конституційний Суд України зауважив, що із набранням чинності Законом №1401 до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України). Тобто за чинним конституційним правопорядком апеляційний перегляд має здійснюватися щодо кожної справи, яку оскаржено в апеляційному порядку, а в частині касаційного оскарження рішення суду обсяг права на таке оскарження змінено з права касаційного оскарження всіх рішень, крім випадків, встановлених законом, на право касаційного оскарження судового рішення лише у визначених законом випадках. Обґрунтування саме такого підходу в частині касаційного оскарження судового рішення міститься в Пояснювальній записці до проєкту Закону України про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (реєстр. №3524), ухваленого як Закон №1401, де зазначено, що "встановлення законом виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, дасть змогу побудувати ефективну судову систему, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов'язкове судове рішення".
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", умови прийнятності касаційної скарги, згідно норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції, "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), §59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), §28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], §229, "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).
Процедура банкрутства характеризуються специфічним складом учасників (відмінним від складу учасників позовного провадження), кожен з яких наділяється особливим процесуальним правами та обов'язками (в тому числі на апеляційне та касаційне оскарження), що зумовлено характером відносин неплатоспроможності, особливостями провадження у справах про банкрутство, застосуванні притаманних такому провадженню способів захисту її суб'єктів, стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.
Реалізація права на апеляційне оскарження судових рішень у справі про банкрутство відбувається за правилами і в порядку, передбаченими главою 1 "Апеляційне провадження" розділу IV "Перегляд судових рішень" Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням особливостей оскарження судових рішень у справі про банкрутство, визначених КУзПБ.
Порядок оскарження судових рішень у процедурах банкрутства врегульовано статтею 9 КУзПБ (перша група судових рішень), а для спорів, які вирішуються в межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ - статтями 255, 287 ГПК України. Використання процесуального фільтру, закріпленого у частині 1 статті 293 ГПК України, узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок; такий правовий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Зважаючи на особливості провадження у справі про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство та звернутися із заявами (скаргами), чинним законодавством звужено до учасників цієї справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, в хід процедури банкрутства.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала Господарського суду Запорізької області від 30.04.2024 у справі №908/3336/23, якою, зокрема, звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, затверджено; Банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Гайд" - ліквідовано; провадження у справі №908/3336/23 закрито.
Положення частини 1 статті 254 ГПК України визначають коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки.
Суб'єктний склад учасників господарського процесу за Господарським процесуальним кодексом України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за КУзПБ. Перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Так, згідно зі статтею 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір. Зокрема, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
Відповідна правова позиція є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19.
Згідно правової позиції Верховного Суду (яка викладена, зокрема, у постановах від 24.01.2023 у справі № 908/1974/21, від 08.08.2023 у справі №908/1277/21) у податкового органу, який не є кредитором у справі, відсутнє право на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, відкритій у загальному порядку за заявою кредитора.
В той же час, аналізуючи викладену вище правову позицію Верховного Суду, Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 04 вересня 2024 року у cправі № 908/2504/22 виснував, що податковий орган, який не набув статусу учасника справи (насамперед статусу кредитора, але не виключно) має право на оскарження ухвали суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута та закриття провадження у справі (тобто в частині, що не стосується розгляду заявленого податковим органом клопотання) виключно за умови доведення ним факту прийняття такого судового рішення про його (податкового органу) права та (або) обов'язки (п. 55 постанови).
Не маючи статусу учасника у справі про банкрутство скаржник позбавлений процесуального права оскарження судових рішень, водночас, пунктом 4 частини 1 статті 254 ГПК України передбачено, що, зокрема, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, за приписами процесуального законодавства, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.
Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на час розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Таким чином, оцінка обставинам щодо оскарження судових рішень особою, яка не брала участі у справі, може бути надана Верховним Судом лише після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою та призначення її до розгляду у судовому засіданні (п.п. 56-59 постанови).
Як вбачається з матеріалів справи, 15.04.2024 від Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшло клопотання, у якому податкова просить суд:
- витребувати у ліквідатора оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів боржника - ТОВ "Трейд Гайд", зокрема, зобов'язати надати інформацію про рух грошових коштів по всіх банківських рахунках, ліквідаційний баланс, документи, підтверджуючі інформацію надану у балансі (у т.ч., що підтверджують кредиторську заборгованість), результати проведеної інвентаризації основних фондів, нематеріальних активів, ТМЦ, коштів тощо);
- зобов'язати ліквідатора провести аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановити за результатами його проведення наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства; зобов'язати ліквідатора провести інвентаризацію основних засобів (майна) боржника та визначити його вартість;
- до отримання від ліквідатора документів та проведення перевірки працівниками Головного управління ДПС у Запорізькій області, не затверджувати ліквідаційний баланс банкрута та не приймати рішення про припинення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Трейд Гайд".
Ухвалою суду від 18.04.2024 прийнято клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області до розгляду. Призначено судове засідання на 30.04.2024. Зобов'язано Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області надати суду у строк до 30.04.2024 докази звернення та надсилання ліквідатору письмового повідомлення про дату початку та місце проведення податкової перевірки; докази направлення ліквідатору наказу на проведення перевірки; нормативно-обґрунтоване пояснення щодо правових підстав звернення з відповідним клопотанням в межах справи про банкрутства.
Таким чином, судом першої інстанції клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області призначено до розгляду у судовому засіданні (ухвала від 18.04.2024), чим фактично залучено контролюючий орган до участі у справі.
Проте, судом першої інстанції не було визначено статусу контролюючого органу у цій справі.
Колегія суддів з огляду на те, що:
- відкриття провадження у справі про банкрутство є безумовною підставою для проведення позапланової перевірки платника податків згідно із приписами підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України;
- у межах проведення такої перевірки у платника податку виникає обов'язок надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки; такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки (пункт 85.2 статті 85 ПК України);
- податковий орган має право звертатися до суду із заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених цим Кодексом (підпункт 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 ПК України);
- судом першої інстанції клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області призначено до розгляду у судовому засіданні, чим фактично залучено контролюючий орган до участі у справі,
вважає за необхідне визначити статус контролюючого органу у цій справі у якості - іншого учасника справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір.
Вищенаведеним спростовуються доводи арбітражного керуючого про те, що у ГУ ДПС у Запорізькій області відсутня процесуальна дієздатність на оскарження рішень у справі №908/3336/23 про банкрутство ТОВ «Трейд Гайд».
За таких обставин колегія суддів вважає прийнятною апеляційну скаргу ГУ ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.04.2024 у справі №908/3336/23.
Щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227, Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до правового висновку, що викладений у наведеній постанові Верховного Суду від 31.08.2022 № 921/574/20, відокремлений підрозділ ДПС України є органом виконавчої влади й може бути стороною в судовому процесі.
Стаття 78 ПК України визначає порядок та підстави проведення документальних позапланових перевірок. Відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Тобто, відкриття провадження у справі про банкрутство є безумовною підставою для проведення позапланової перевірки платника податків згідно із приписами підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України.
Суб'єктом документальної перевірки з боку контролюючого органу також може бути платник податку, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство (підпункт 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України), за деякими особливостями у правовому регулюванні, що настають для такого платника податку з відкриттям провадження у справі про банкрутство та визнанням юридичної особи-боржника банкрутом.
У межах проведення такої перевірки у платника податку виникає обов'язок надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки; такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки (пункт 85.2 статті 85 ПК України).
При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності); відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки (пункт 85.4 статті 85 ПК України).
Крім того, податковий орган має право звертатися до суду із заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених цим Кодексом (підпункт 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 ПК України).
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
За змістом статті 1 КУзПБ грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов'язань належать зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов'язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов'язання виникають до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство.
Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).
Відтак, кінцевою метою здійснення перевірки контролюючим органом в порядку підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України є, зокрема, повне та достовірне формування грошових вимог податкових органів до боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство. За результатами такої перевірки можуть бути виявлені, зокрема, ознаки фіктивного банкрутства, встановлення недоброчесної поведінки як боржника так і кредиторів, що суперечить меті та принципам процедур банкрутства.
У цій справі, у зв'язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою та неможливістю проведення позапланової документальної перевірки передбаченої ПК України, відсутність первинних документів та наявність сумнівів у реальності кредиторських вимог, з метою сприянню у здійсненні аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до суду з клопотанням про зобов'язання ліквідатора провести аналіз фінансового становища боржника, закрити рахунки, надати інформацію про рух грошових коштів по всіх банківських рахунках, ліквідаційний баланс, результати проведеної інвентаризації основних фондів, тощо.
При цьому, слід зауважити, що відповідно до пункту 184.1 статті 184 ПК України анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку, і відбувається у разі якщо господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.
Тобто, юридична особа втрачає статус платника податків, коли господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію банкрута.
Судом апеляційної інстанції у справі, що переглядається, встановлено, що ліквідатором подано до господарського суду для затвердження звіт про проведену роботу та ліквідаційний баланс, а також документи, що підтверджують проведену ліквідаційну процедуру.
Так, під час здійснення ліквідаційної процедури арбітражний керуючий Шелест Ю.В., з метою виявлення та пошуку майна банкрута, направила запити до державних органів, які здійснюють реєстрацію та облік майна і майнових активів суб'єктів господарювання, на які отримала відповідні відповіді.
Зазначені запити та отримані відповіді досліджені судом першої інстанції і долучені до матеріалів справи.
При цьому, господарським судом зазначено, що згідно з матеріалами справи та документами, що підтверджують проведену ліквідаційну процедуру, рухоме та нерухоме майно, земельні ділянки за боржником не зареєстровані, виконавчі документи на виконанні в органах ДВС не перебувають. Проведеною ліквідатором роботою встановлено, що майно банкрута, за рахунок якого можливо б було б погасити кредиторську заборгованість, відсутнє. У ліквідаційному балансі підприємства-банкрута відображено відсутність майнових активів.
Встановивши наведені обставини, місцевий господарський суд дійшов висновку, що ліквідатором в повній мірі виконані обов'язки з розшуку кредиторів банкрута та виявленню майна (активів) банкрута.
Проте, колегія суддів вважає наведений вище висновок суду першої інстанції передчасним, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом.
За змістом статті 65 Кодексу України з процедур банкрутства звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення усіх необхідних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд постановляє ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.
Отже, у поданому суду на затвердження звіті ліквідатор зобов'язаний зазначити повну інформацію щодо всіх вжитих ним заходів та обґрунтувати їх достатність і вичерпність для досягнення мети ліквідаційної процедури, а господарський суд має перевірити висновки ліквідатора та надати мотивовану оцінку повноті його дій у ліквідаційній процедурі.
Ліквідація боржника - це припинення існування суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.
Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.
Отже, Кодексом України з процедур банкрутства передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов'язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).
На необхідності дотримання зазначеного принципу неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема у постановах від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16, від 02.07.2019 у справі № 5011-46/1733-2012, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15, від 28.11.2019 у справі № 18/1971/12, від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16, від 25.06.2020 у справі № 44/484-б, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012, від 02.09.2021 у справі № 910/3438/13, від 07.10.2021 у справі № 914/3812/15.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що завданням ліквідатора у ліквідаційній процедурі є не проста констатація факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута. Отже, під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати заходи спрямовані на пошук, виявлення і повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Крім того, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 903/975/14, від 18.10.2022 у справі № 903/393/21, від 19.10.2022 у справі № 927/50/20).
Проте, суд першої інстанції наведеного повною мірою не врахував, фактично обмежившись у оскаржуваній ухвалі посиланням на твердження ліквідатора щодо невиявлення ним активів боржника, достатніх для задоволення вимог кредиторів.
Водночас, згода господарського суду з висновком ліквідатора про відсутність активів боржника для задоволення вимог кредиторів мала б ґрунтуватися не лише на зазначенні переліку запитів, надісланих для виявлення майна боржника, але й на оцінці повноти проведеного ліквідатором аналізу відомостей з офіційних джерел у сукупності із іншими заходами з виявлення активів боржника та аналізу його господарської діяльності, чого зі змісту оскаржуваної ухвали не вбачається.
Колегія суддів акцентує, що звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, як підсумкові документи, що подаються ліквідатором господарському суду в зв'язку з закінченням ліквідаційної процедури, не можуть бути затверджені господарським судом за відсутності доказів аналізу ліквідатором первісної бухгалтерської документації боржника, а також, за відсутності аналізу судом дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також, його дій щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута і дебіторської заборгованості (див. постанови Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № Б-39/134-10, від 26.07.2018 у справі № 904/9631/15, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012, від 29.11.2022 у справі № 902/839/16).
Положеннями статті 12 КУзПБ на розпорядника майна покладено обов'язок із здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника з метою забезпечення ефективного використання його майнових активів та подальшого застосування щодо нього господарським судом оптимальної судової процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі чи частково вимог кредиторів.
Одними із обов'язків розпорядника майна боржника, визначеними ч. 3 ст. 44 КУзПБ є:
- проведення аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника;
- виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства.
Звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан божника повинен містити відомості про активи боржника. Такий звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), і на його підставі кредитори приймають рішення про введення наступної судової процедури. У подальшому відомості про фінансово-майновий стан боржника (актив) мають бути предметом розгляду в судовому засіданні у справі про банкрутство (див. п. 38.1 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.07.2024 у справі № 904/4261/22).
Верховний Суд неодноразово наголошував, що, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неплатоспроможність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, які передбачені в процедурі розпорядження майном, та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном, зокрема, передбаченої у частині третій статті 44 КУзПБ (постанови Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 911/1609/21, від 08.12.2022 у справі № 908/2415/21).
При цьому суд має з'ясувати актив і пасив боржника та співставити відомості щодо обох величин. Розмір пасиву боржника підлягає визначенню відповідно до затвердженого судом у порядку статті 47 КУзПБ реєстру вимог кредиторів. Відомості про актив боржника має містити звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан боржника. Зазначений звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), які на його підставі приймають рішення клопотати про перехід до наступної судової процедури.
Тлумачення положень КУзПБ свідчить, що дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється господарським судом на підставі комплексного дослідження всіх наявних у справі доказів, зокрема й аналізу фінансового стану боржника, подання якого до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, є обов'язком розпорядника майна боржника, визначеним пунктом 5 частини третьої статті 44 КУПБ, що дозволить суду встановити наявність чи відсутність підстав для висновку про платоспроможність боржника (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 908/2755/19, від 23.12.2021 у справі № 924/1155/18, від 25.05.2023 у справі № 902/207/22).
Відсутність аналізу та дослідження дійсного фінансово-господарського стану боржника на момент вирішення питання про запровадження у справі про банкрутство судової процедури ліквідації суперечить норми КУзПБ.
Обов'язок арбітражного керуючого проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію передбачений також п. 3 ч. 2 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства.
У пункті 1 Порядку проведення аналізу фінансово-господарського стану суб'єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.09.2020 № 3105/5, визначено, що арбітражний керуючий проводить такий аналіз згідно з Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26.10.2010 № 1361).
За змістом цих рекомендацій під час оцінки фінансово-господарського стану підприємств, виявлення ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, серед іншого, обов'язковому аналізу підлягають фінансово-господарські договори боржника, укладені за попередні три календарні роки, у тому числі ті, виконання яких призвело до збільшення кредиторської заборгованості, на предмет доцільності їх укладення, умов і наслідків їх виконання/невиконання для боржника.
Тому, звіт ліквідатора за результатами ліквідаційної процедури та/або доданий до звіту аналіз фінансово-господарського стану суб'єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства має містити не тільки твердження про відсутність таких ознак, але й змістовне обґрунтування висновків та повноти проведеного аналізу за критеріями, визначеними у Методичних рекомендаціях від 19.01.2006 №14.
Всупереч наведеному, ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Шелест Ю.В. не здійснено аналіз фінансово-господарського стану суб'єкта господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, тощо.
Крім того, ліквідатором не надано належних доказів здійснення пошуку майнових активів боржника через проведення сукупного аналізу даних бухгалтерського обліку, договірної бази та інформації з локальних облікових систем за місцезнаходженням банкрута у поєднані з відомостями єдиних електронних баз даних з обліку майна, майнових прав та правочинів, зареєстрованих/вчинених на всій території країни, зокрема: з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, Державного реєстру правочинів, Державного земельного кадастру тощо.
Крім того, апеляційний господарський суд враховує, що невід'ємним критерієм дотримання принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі є з'ясування усіх необхідних обставин для вирішення питання покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства (постанова Верховного Суду від 07.10.2021 у справі №914/3812/15).
Можливістю подання в межах справи про банкрутство заяви до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства, наділений виключно ліквідатор банкрута, на якого покладено виявлення ознак доведення до банкрутства юридичної особи - боржника.
Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення як об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона правопорушення.
Ліквідатор за наявності ознак банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, для забезпечення реалізації принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, подає таку заяву (про покладення субсидіарної відповідальності) не раніше ніж після завершення реалізації об'єктів ліквідаційної маси та розрахунків з кредиторами на підставі вчинення такої реалізації у ліквідаційній процедурі при наявності обставин недостатності повного погашення кредиторської заборгованості банкрута (постанови Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №922/2391/16, від 02.09.2020 у справі №923/1494/15, 24.02.2021 у справі №902/1129/15(902/579/20), від 23.06.2022 у справі №904/3551/20).
Першочерговою метою застосування механізму субсидіарної відповідальності є створення для кредиторів у межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав, законних інтересів та задоволення вимог, що відповідає загальній меті процедур банкрутства та кореспондується з обов'язком здійснення ліквідатором всієї повноти передбачених законом повноважень і заходів спрямованих на досягнення цієї мети у ліквідаційній процедурі.
Неповнота з'ясування ліквідатором обставин, з якими пов'язана можливість покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на третіх осіб, свідчить про нездійснення ліквідатором всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів для задоволення вимог кредиторів (постанова Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №904/3551/20).
Поданий на затвердження звіт ліквідатора з додатками має включати обґрунтовані висновки щодо наявності/відсутності підстав покладення на відповідних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства, підтвердженні як аналізом фінансового становища банкрута, так і безпосереднім дослідженням підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство та сукупності правочинів, інших юридичних дій, здійснених під впливом винних осіб, а також їх бездіяльності, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника.
Під час затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу висновки ліквідатора щодо відсутності підстав покладення субсидіарної відповідальності на пов'язаних з боржником осіб підлягають перевірці господарським судом на предмет їх правомірності, повноти та обґрунтованості, із наведенням відповідної мотивованої оцінки в ухвалі суду за результатами розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Проте, за змістом оскаржуваної у цій справі ухвали суд першої інстанції при її ухваленні не врахував викладені висновки Верховного Суду, щодо необхідності здійснення під час розгляду ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора ретельної перевірки повноти дій ліквідатора, зокрема щодо обґрунтованості висновків про відсутність підстав покладення субсидіарної відповідальності на керівників та засновників боржника.
Так, у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали суду першої інстанції відсутні зазначення про наявність чи відсутність у звіті ліквідатора певних висновків із наведеного питання, а отже, і про правову оцінку таких висновків щодо їх обґрунтованості та повноти з урахуванням вимог законодавства, що регулює відповідні правовідносини.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що господарський суд обмежився констатацією того, що в ліквідаційному балансі Боржника відображено відсутність майнових активів, зокрема, рухоме та нерухоме майно, земельні ділянки за Боржником не зареєстровані, виконавчі документи на виконанні в органах ДВС не перебувають, підприємницька діяльність Боржника припинена.
Тобто, суд дійшов висновку про вжиття ліквідатором всіх встановлених КУзПБ заходів по здійсненню та завершенню ліквідаційної процедури, виходячи лише з не виявлення майна Боржника, за рахунок якого можливо було б погасити кредиторську заборгованість, з огляду на надані ліквідатором запити та отримані відповіді. При цьому, в оскаржуваній ухвалі не зазначено про проведення ліквідатором аналізу фінансового становища Боржника, зокрема, щодо з'ясування підстав виникнення заборгованості перед кредиторами в цій справі, наявності чи відсутності ознак доведення до банкрутства, виведення активів тощо.
Частиною 3 ст. 111 Цивільного кодексу України встановлено, що під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.
Частиною 3 ст. 61 Кодексу України з процедур з банкрутства передбачено, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов'язаний використовувати лише один рахунок боржника в банківській установі. Залишки коштів на інших рахунках перераховуються на ліквідаційний рахунок боржника. У разі якщо кредитором боржника є нерезидент України, ліквідатор має право використовувати для розрахунків з таким кредитором валютний рахунок боржника в банківській установі. Кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов'язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості встановленої цим Кодексом.
В той же час, відповідно до ідентифікаційних даних у боржника ТОВ "Трейд Гайд" в установах банків наявні відкриті рахунки.
У звіті ліквідатора взагалі нічого не зазначено про наявність рахунків та їх закриття.
Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів вважає, що висновки місцевого господарського суду про те, що ліквідатором в повній мірі виконані обов'язки з розшуку кредиторів банкрута та виявленню майна (активів) банкрута є передчасними та такими, що не відповідають вимогам закону, оскільки зроблені без повного та всебічного дослідження всіх суттєвих обставин справи, без з'ясування виконання ліквідатором всіх передбачених Кодексом України з процедур банкрутства заходів щодо проведення ліквідаційної процедури, неврахування судом усталеної правової позиції Верховного Суду щодо застосування принципів безсумнівності повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі та судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, а тому відсутні законні підстави для затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію боржника із наступними процесуальними наслідками, закриття провадження у справ.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про ліквідацію Банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Гайд" та закриття провадження у справі №908/3336/23, в зв'язку з чим оскаржувану ухвалу слід скасувати, прийняти нове рішення у справі, яким справу №908/3336/23 направити до Господарського суду Запорізької області для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області (вх.39190) на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.04.2024 у справі №908/3336/23 - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.04.2024 у справі №908/3336/23 - скасувати.
Направити справу №908/3336/23 для продовження розгляду до Господарського суду Запорізької області.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Гайд" на користь Головного управління ДПС у Запорізькій області 3028,00 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.
Видачу наказу доручити Господарському суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до вимог ст.255 Господарського процесуального кодексу України, ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку і строки, визначені ст.ст.287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 24.04.2025
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков