28 квітня 2025 року м. Харків Справа № 913/467/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.,
в порядку спрощеного письмового провадження без виклику сторін;
розглянувши в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (вх. № 355 Л/1)
на рішення господарського суду Луганської області від 30.01.2025 (повний текст судового рішення складений та підписаний 30.01.2025, суддя Секірський А.В.)
у справі № 913/467/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», м. Київ
до Комунального некомерційного підприємства “Старобільський центр первинної медико-санітарної допомоги» Старобільської міської ради Луганської області, м. Старобільськ Луганської області
про стягнення 248 423 грн 41 коп.,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства “Старобільський центр первинної медико-санітарної допомоги» Старобільської міської ради Луганської області про стягнення боргу за поставлений природний газ за договором постачання природного газу від 22.11.2021 № 11-1143/21-БО-Т в сумі 157 765 грн 86 коп., пені в сумі 30 731 грн 37 коп., 3% річних в сумі 11 921 грн 80 коп., інфляційних втрат в сумі 48 004 грн 38 коп., всього 248 423 грн 41 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 30.01.2025 у справі № 913/467/24 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства “Старобільський центр первинної медико-санітарної допомоги» Старобільської міської ради Луганської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» борг в сумі 155 547 грн 62 коп., пеню в сумі 30 262 грн 80 коп., 3% річних в сумі 11 758 грн 04 коп., інфляційні втрати в сумі 47 376 грн 21 коп., судовий збір в сім 2 939 грн 34 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване наступними висновками:
- матеріалами справи доведене виникнення між сторонами договірних правовідносин з постачання природного газу через приєднану мережу відповідно до положень ЦК України, ГК України, Закону України «Про ринок природного газу», Правил постачання природного газу та умов укладеного між ними договору; відповідач фактично спожив природний газ у період з 01.01.2022 по 27.02.2022, що підтверджується даними інформаційної платформи Оператора ГТС і актами приймання-передачі, хоча і не підписаними відповідачем, але не оспореними в установленому порядку;
- доводи відповідача щодо форс-мажору не підтверджені належними доказами (сертифікатом Торгово-промислової палати), тому не прийняті судом до уваги, водночас оскільки 28.02.2022 територія Старобільської міської громади визнана тимчасово окупованою, на цей момент у позивача вже не було права здійснювати господарську діяльність на цій території, тому постачання газу після 28.02.2022 в обсязі 0,134 тис. куб.м. та сума 2 218,24 грн не підлягають стягненню;
- з огляду на несвоєчасну оплату зобов'язань, позивачем обґрунтовано нараховані пеня, 3% річних та інфляційні втрати за період прострочення; розрахунок позивача в частині основного боргу (155 547,62 грн), пені, 3% річних та інфляційних втрат за період з 01.01.2022 по 27.02.2022 є правильним та підтвердженим належними доказами.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 30.01.2025 у справі № 913/467/24 в частині відмови в стягненні 2 218,24 грн основного боргу, 468,57 грн пені, 163,76 грн 3% річних та 628,17 грн інфляційних втрат скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог в цій частині. Просить стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що територія Старобільської міської територіальної громади визнана тимчасово окупованою в умовах воєнного стану, з чого вбачається, що положення статей 13 та 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можуть бути поширені на такі території з урахуванням частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України, що дає підстави для висновку про незаконність оскаржуваного судового рішення в частині відмовлених позовних вимог.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2025 для розгляду справи № 913/467/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2025 у справі №913/467/24 витребувано у господарського суду Луганської області матеріали справи № 913/467/24; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (вх. № 355Л/1) на рішення господарського суду Луганської області від 30.01.2025 у справі №913/467/24, до надходження матеріалів справи.
05.03.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №913/467/24.
У період з 03.03.2025 по 07.03.2025 включно суддя-доповідач Гребенюк Н.В. перебувала у відпустці.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2025 у справі №913/467/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (вх. № 355 Л/1) на рішення господарського суду Луганської області від 30.01.2025 у справі № 913/467/24; встановлено учасникам справи строк до 25.03.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання учасникам провадження; розпочато розгляд справи з 25.03.2025 без повідомлення учасників справи.
17.03.2025 до Східного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній, підтримуючи висновки суду першої інстанції та заперечуючи проти доводів апелянта, просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскаржуване судове рішення - залишити без змін.
Будь-яких інших заяв, клопотань, до суду апеляційної інстанції не надходило.
Судом апеляційної інстанції за результатами опрацювання відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, встановлено, що ухвалою об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2024 прийнято до розгляду справу № 908/1162/23. Ухвалою об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2025 справу № 908/1162/23 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
На вказану справу також звертає увагу апелянт в поданій апеляційній скарзі.
У справі № 908/1162/23 суд касаційної інстанції, зокрема, зауважив на тому, що відповідно до статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається:
1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях;
2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;
3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;
4) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1-3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.
Згідно з частиною четвертою статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" в умовах воєнного стану правовий режим тимчасово окупованої території, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначається, змінюється і скасовується Кабінетом Міністрів України.
Частиною другою статті 13-1 "Особливості переміщення товарів на/з тимчасово окупованої території" Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.
Водночас відповідно до частини першої цієї ж статті її положення застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями.
В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.
Аналогічні положення містить частина перша статті 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
06.12.2022 Кабінет Міністрів України затвердив постанову "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", відповідно до якої перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони України з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
22.12.2022 Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом №309 затвердило Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
З огляду на те, що в ухвалі від 27.03.2024 про передачу справи №908/1162/23 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду колегія суддів зазначила про те, що положення статей 13 та 13-1 цього Закону можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме: за рішенням Кабінету Міністрів України, перед об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду постало питання щодо наявності/відсутності підстав для відступлення від викладеного у постанові Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 висновку про те, що для поширення дії положень частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану, достатнім є лише загальновідомий факт окупації таких територій за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України.
Зупинення провадження у справі це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий (зазначений в законі), за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб'єктного складу учасників господарських відносин, об'єкта і предмета правового регулювання, підстав позову, фактичних обставин, що формують зміст спірних правовідносин, та їх матеріально-правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях, після чого застосувати змістовий критерій порівняння (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків сторін спору), а за необхідності - також суб'єктний і об'єктний критерії, які матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб'єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об'єкт.
За умовами пункту 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Пунктом 4 частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.
Згідно з частиною першою, пунктом 6 частини другої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
В силу частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах із зазначенням обставин, які потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, не нав'язуючи при цьому судам нижчого рівня результат вирішення конкретної судової справи.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що правовідносини у справах № 913/467/24 та № 908/1162/23 за сферою правового регулювання є подібними, а правовий висновок об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 908/1162/23 (зокрема, щодо можливості поширення дії положень частини другої статті 13 та частини другої статті 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану, за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України) може мати суттєве значення для правильного вирішення спірного питання у справі №913/467/24 (стягнення боргу за поставлений природний газ за договором постачання природного газу від 22.11.2021 № 11-1143/21-БО-Т, пені, 3% річних, інфляційних втрат, нарахованих у зв'язку з несвоєчасною оплатою вартості природного газу, який 28.02.2022 постачався на тимчасово окуповану територію Старобільської міської громади), з метою сприяння забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, з огляду на те, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зупинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (вх. № 355 Л/1) на рішення господарського суду Луганської області від 30.01.2025 у справі № 913/467/24 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 908/1162/23.
Вказаний висновок суду апеляційної інстанції щодо необхідності зупинення апеляційного провадження до отримання правового висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" повністю узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у низці ухвал останнього, зокрема, від 07.06.2024 у справі № 916/4397/23 (поставка газу також відбувалась на тимчасову окуповану територію Херсонської області), від 20.08.2024 у справі № 913/265/23 тощо.
Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст. 234, 269, 270, 273, 281 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Зупинити апеляційне провадження у справі № 913/467/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 908/1162/23 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 908/1162/23.
Запропонувати сторонам повідомити Східний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому ст.ст.286 - 289 ГПК України.
Головуючий суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін
Суддя І.А. Шутенко