25 квітня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 682/234/25
Провадження № 22-ц/820/758/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 лютого 2025 року про повернення заяви позивачеві,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2025 року ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Маринюка С.О., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
ОСОБА_1 зазначив, що вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 грудня 2024 року ОСОБА_2 засуджено за вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною першою статті 162 Кримінального кодексу України, тобто за незаконне проникнення до житла. Оскільки власниця домоволодіння ОСОБА_3 здійснила акт прощення відповідача, то йому призначено покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн. Ще до того, 19 листопада 2024 року, ОСОБА_2 видав позивачу розписку про зобов'язання компенсувати завданий матеріальний збиток у виді вартості викраденого ним майна. Наразі відповідач не відшкодував завдану шкоду.
За таких обставин ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 3 500 грн грошових коштів і 2 000 грн витрат на правову допомогу.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 лютого 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачеві.
Суд керувався тим, що позовна заява ОСОБА_1 за своїм змістом не відповідає вимогам процесуального закону, а позивач не усунув ці недоліки відповідно до ухвали суду від 11 лютого 2025 року.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що в установлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, внаслідок чого суд повернув йому заяву безпідставно.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ОСОБА_2 не подав відзив на апеляційну скаргу.
2.Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Статтею 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити.
Суд першої інстанції зробив неправильні висновки з установлених обставин і витлумачив неправильно приписи статей 175, 177, 185 ЦПК України.
У зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм процесуального права оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
Позовна заява ОСОБА_1 надійшла до суду 28 січня 2025 року в електронній формі через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд». Водночас, окрім письмових доказів, якими ОСОБА_1 обґрунтував позовні вимоги, він додав до позовної заяви фіскальний чек Укрпошти з описом вкладення про надсилання ОСОБА_2 копій поданих до суду документів, а також ордер на надання правничої допомоги адвокатом Маринюком С.О.
Ухвалою суду від 11 лютого 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк у п'ять днів з дня отримання ухвали для усунення її недоліків. У справі відсутні дані про отримання позивачем ОСОБА_1 і його представником, адвокатом Маринюком С.О., цієї ухвали.
15 лютого 2025 року позивач ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Маринюка С.О., подав суду заяву по усунення недоліків разом із позовною заявою (уточненою) та доказами надсилання цієї позовної заяви ОСОБА_2 .
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та частин четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Вимоги до змісту позовної заяви встановлені частиною третьою статті 175 ЦПК України, згідно якої заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В силу статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Згідно зі статтею 185 ЦПК України (в редакції на час постановлення судом оскаржуваної ухвали) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Судові процедури повинні бути справедливими, особа не може бути безпідставно позбавлена права на звернення до суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція).
Реалізуючи принцип верховенства права, суд при розгляді справи застосовує норми міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви №6778/05, справа «МПП «Голуб» проти України», зазначив, що процедурні гарантії, закріплені статтею 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов'язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань (справа "Golder v. The United Kingdom", рішення від 21 лютого 1975 року, серія АN18, пункти 28-36). Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання. Проте, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження не будуть сумісними з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо вони не мають легітимну мету та не є пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі "Brulla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року, пункт 33).
Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення у справі "Bellet v. France" від 4 грудня 1995 року, серія А, №333-Б, пункт 36).
Аналіз указаних норм права свідчить про те, що заява, з якою особа звертається до суду за захистом своїх прав, свобод чи законних інтересів, повинна відповідати вимогам процесуального закону та бути оплачена судовим збором.
Якщо заява не відповідає цим критеріям, то суд постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали заявникові.
Така заява може бути повернута заявникові лише за умови, що після отримання ухвали суду про усунення недоліків останній ухилився від виконання вимог, указаних у цій ухвалі.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху, суд першої інстанції виходив з того, що вона не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, оскільки в ній вказані некоректний ідентифікаційний номер відповідача та норми права, які не стосуються спірних правовідносин, а в долученій до позовної заяви копії вироку потерпілою від кримінального правопорушення вказано особу, яка не є тотожною стороні позивача по справі, на ім'я якого відповідачем надано боргову розписку.
На виконання цієї ухвали ОСОБА_1 подав суду уточнену позовну заяву.
Позовна заява ОСОБА_1 містить зрозумілий зміст вимог і достатній виклад обставин, якими заявник обґрунтовує ці вимоги, а після усунення недоліків ця заява відповідає вимогам процесуального закону (статтям 175, 177 ЦПК України).
Відтак у суду першої інстанції були відсутні підстави для повернення заяви позивачеві.
3.Висновки суду апеляційної інстанції
Ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам закону та перешкоджає подальшому провадженню у справі, тому в силу частини першої статті 379 ЦПК України вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 374, 379, 381, 382, 384, 389 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 лютого 2025 року про повернення позовної заяви скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді: О.І. Ярмолюк
Л.М. Грох
Т.О. Янчук
Головуючий у першій інстанції - Маршал І.М.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 30